Скасування мораторію на продаж сільгоспземель: що думають волинські аграрії

Питання створення ринку земель сільськогосподарського призначення порушують в Україні вже не вперше. Цього разу рішучий крок у вирішенні проблеми робить президент: вже протягом місяця Кабмін повинен розробити відповідний законопроєкт, а парламентарі, своєю чергою, можуть до 1 грудня скасувати діючий мораторій на продаж сільгоспземель.

Як оцінюють перспективу скасування мораторію волинські аграрії та які існують перестороги до торгівлі землею в Україні, з’ясовувало Інформаційне агентство Волинські Новини.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів України розробити законопроєкт про оборот земель сільськогосподарського призначення до 1 жовтня, а також Верховній Раді скасувати земельний мораторій до 1 грудня 2019 року. Він також доручив пояснити суспільству, що «ніхто ні в кого не забиратиме землю», а земельна реформа спрямована на розвиток українського фермерства, і, в першу чергу, захист дрібного власника.

Голова асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Руслан Хомич зазначив, що як військовий волонтер з п’ятирічним досвідом просить Гаранта конституційних прав українців перед тим, як скасовувати мораторій, відповісти, чи готова держава нині робити ці землі предметом торгівлі.

«Він може дати указ і відмінити війну, але вона від цього не припиниться. Ми найняли його на роботу. Якщо він не розуміє, що земля сільськогосподарського призначення – це територія, на яку у нас зараз є претензії від сусідньої держави Росії, за яку кожен день привозять матерям вбитих хлопців, за яку кожен громадянин сплачує 1,5% військового збору від заробітної плати, яку ми відстоюємо як територію існування нашого народу, і хоче скасувати мораторій, я хочу запитати, чи готова наша держава робити предметом торгівлі землі сільськогосподарського призначення?», - відзначає аграрій.З його слів, це величезні території, за які ми зараз б’ємося. Тому держава до цього не готова. По-перше, в Україні не провели інвентаризації цих земель.

«Якщо хочете продати тонну картоплі, а город ще не викопаний, а там, може, тільки сто кілограмів є, мабуть це неправильно торгувати, спочатку треба її викопати? Наша пропозиція дуже проста: ринок рано чи пізно буде, але він має бути дуже зваженим, враховуючи досвід старої Європи», - зауважує він.

Досвід старої Європи, з його слів, досить цікавий. Є ціла книга-дослідження Академії аграрних наук України «Селозберігаюча парадигма ринку землі», написана на замовлення асоціації фермерів. Виявляється, у Данії, Франції, Німеччині продають землю тільки селянам, які мешкають на цій землі, з обмеженням у кілометрах від території проживання. Тобто, це внутрішній ринок для селян, для того, щоб зберегти націю.

«Коли весь світ стоїть на низькому старті, щоб спекульнути цією землею, то ми це проходили у 1990-их роках, коли спекульнули всією промисловістю і кожен з громадян мав купони по мільйону на промисловість, вони мали їх вкласти в акції, стати акціонерами, кожен мав би володіти часткою заводу, але чи багато зараз акціонерів, які отримують виплати за цими акціями? Я – акціонер Білоцерківського шинного заводу, і жодної копійки нам не заплатили, бо переважна більшість акцій належать великим людям з влади, які нам пишуть, що не будуть виплачувати, тому що заводи буцімто збиткові», - пояснює Руслан Хомич.

Він розповів, що у Литві ринок землі пройшов за одну ніч, хоча литовці готувалися до ринку протягом 15 років. З 12-ї ночі до 8-ї ранку була продана вся литовська земля. Зранку землі в Литві не лишилося. Вони зробили велику помилку, яку потім виправляли усім урядом. Спочатку вони дозволили купувати землю і фізичним, і юридичним особам, а потім конституційний суд Литви це заборонив, тому що юридичні особи стали створювати дуже великі, по вісім і більше тисяч гектарів, господарства. 15 років у Литві іноземцям забороняли купувати землю і коли через 15 років зміцніли фермерські господарства, у країні дозволили купувати землю громадянам країн ЄС.

«Насправді, ринок землі – це не базар, ми маємо до нього готуватися, але готуватися не так, як відбулася перша ніч парламенту. Ми просто їм не дозволимо. Я особисто буду робити все для того, щоб моя країна залишилася для мого народу», - запевнив голова асоціації фермерів і приватних землевласників Волині.

Він наголошує, що Румунія увійшла до ЄС, але заборонила будь-кому з іноземців купувати у них землю. І ніхто їх з Євросоюзу не вигнав. Так само країни старої Європи не дозволяють купувати землю нікому окрім тих, хто на ній живе.

Руслан Хомич зауважує, що народ, фермери-одноосібники, доведені до зубожіння. Саме ці фермери мали б відновити куркульський клас, який Росія вивозила на Соловки, випалювала, вибивала, топила. Приблизно 150 тисяч особистих селянських господарств розташовані на Волині. Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська – унікальні області, тому що тут є маленькі господарства. У решті регіонів майже скрізь агрохолдинги. Фермери, на його думку, мали б стати тим класом, який відродить приватну власність, маленькі фермерські родинні господарства. У Конституції мало б бути вказано, що основою аграрного устрою України має бути родинна фермерська господарка (відповідні доповнення навіть схвалив Конституційний суд).

«На сьогодні з кожної буханки хліба беруть податки, з яких утримують величезні агрохолдинги. У 1996 році був указ президента, який забороняв великі корпорації та агрохолдинги, але вже у 2004 році Верховна Рада їх дозволила. Своєю чергою, представники агрохолдингів розпочали купувати місця в парламенті і керувати країною», - зазначає аграрій.

Директор ТзОВ «П’ятидні», депутат Волинської облради Валерій Діброва зауважив, що не може докладно коментувати це рішення, тому що наразі невідомо, у якому форматі буде підготований закон, наскільки якісно, чи враховуватиме він всі аспекти цієї проблематики, побажання більшості українців, а особливо тих, хто володіє землею.«Якщо говорити в цілому, пускати основний засіб виробництва в Україні, тим більше, відкрити ринок для іноземців, то немає що коментувати. В Україні триває війна і більшість населення дуже бідна, то хто скуповуватиме землю? Треба ставити питання не за мораторій чи проти мораторію, а запитати – чи сьогодні купівля землі доступна переважній більшості населення України?», - зазначає Валерій Діброва.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---