USD 41.40 41.80
  • USD 41.40 41.80
  • EUR 41.50 41.75
  • PLN 9.90 10.15

Шніцель по-луцьки, висотка і «Волинянка»: про що розповіло забуте панно. Фото

26 Червня 2022 08:00
Мабуть, мало хто з лучан не проїжджав біля знаку, що розташований перед кільцем з боку Струмівки. Що ж це за панно, коли його створили і що на ньому?

Знайти достовірну інформацію цей знак, який зустрічає гостей нашого міста, було непросто. Задокументованої дати відшукати не вдалося, а опитані старожили вважали часом будівництва 1985 рік, коли святкували 900-річчя першої писемної згадки про Луцьк.

Проте виявилося, що це неправильні відомості.
І хоча в краєзнавчій літературі не вдалося знайти жодних згадок про панно, проте під час пошуків натрапили на світлину у радянському фотоальбомі та зображення на листівці. В обох випадках на фоні напису «Луцьк» гордо вишикувались «Волинянки» – гордість луцької промисловості. І фоном для постановочного фото обрали саме панно, а не старовинний замок чи будівлю автозаводу.
І альбом, і комплект листівок були надруковані у 1978 році. Тож панно на той час вже існувало.

Після перегляду підшивок старих газет виникла думка, що панно спорудили у 1977 році. Чому? Бо саме того року відзначали 60-ту річницю більшовицької революції. У газеті «Радянська Волинь» була навіть тематична рубрика – «Волинь на революційній вахті». Того року в Луцьку відкрили пам’ятник Лесі Українці та Меморіал вічної слави. Під річницю підганяли введення в експлуатацію багатьох споруд. Відповідно, на панно помістили те, що символізувало розвиток міста саме за радянської влади.

Усього на панно нанесено 14 об’єктів міста, які називатимемо звично для лучан, аби не плутались. Схематично зображено й вулиці. Деякі з них дуже неточно (зверніть увагу, де розташовано вулицю Лесі Українки).

Читати ще: Багатоповерхівка та стежки на пагорбах: луцька вулиця, де жив лікар великої поетеси. Фото

Автозавод
Гордість радянської промисловості міста. Його «Волинянка» здобувала призи на міжнародних змаганнях, і стала, без перебільшення, легендарною (недарма навіть тепер подумують над відновленням її виробництва). Перші 50 автомобілів зійшли з конвеєра у 1966 році. 21 лютого 1967 року завод почав серійний випуск автомобілів «Волинь». Найбільший обсяг випуску автівок становив 12 тисяч на рік.

Електроапаратний
Колись на місці цього підприємства існував хутір П’ятихатки. У 1962-1963 роках тут був збудований електроапаратний завод. А вже у другому півріччі 1965 року завод став переможцем серед приладобудівних заводів УРСР. У роки незалежності України підприємство було перетворене на ПрАТ «Енко».

Хлібзавод
Хоча підприємство запрацювало пізніше, проте його також зобразили на панно. Підказкою стала інформація відомого луцького краєзнавця Вальдемара Пясецького про те, що в перших планах забудови міста вулиця Артема (нині проспект Перемоги) пролягала аж до Теремна. Власне, там і зображений завод. Хоча нинішня назва вулиці – Соборності – спочатку збила з пантелику. Вочевидь, хлібозавод внесли на панно, як нове велике підприємство, що вже було у планах.

«Лучеськ»
Готель відкрили у 1980 році під назвою «Світязь», але вже через рік перейменували на «Росію». У ресторані з такою ж назвою подавали цікаві фірмові страви: свинина по-луцьки, котлета «Лісова пісня», мазурки по-волинськи, шніцель по-луцьки, салат з грибів по-володимир-волинськи, оселедець з грибами по-волинськи. Звучить, правда ж?

У 1991 році готель перейменували на «Лучеськ», а в приміщенні, де був колись ресторан, – нині торговий комплекс.

Обком
Волинський обком Комуністичної партії спроектували у 1953 році у стилі класицизму, а через кілька років здали в експлуатацію. Перед ним облаштували площу з пам’ятником Леніну та фонтанами, яка мала стати центральною в місті. Нині – це головний корпус ВНУ імені Лесі Українки.

«Україна»
Спочатку готель називався «Луцьк», а пізніше його перейменували на «Україну».

У готелі часто бували артисти, які приїжджали з виступами у філармонію, партійні діячі, які вибиралися на курси, чи делегації з Польщі. Тут жили й тріо Мареничів – від початку роботи у філармонії і аж до отримання квартири.

Драмтеатр
Нове приміщення збудували у 1975 році. Саме на цьому місці розміщення наполягала партійна верхівка: на думку партійних босів, світську споруду мали ідеологічно протиставляти собору.

Запроектували театр так, щоб він гармонійно вписувався з навколишніми деревами. Проте на фінальній стадії будівництва пірамідальні дуби, сріблясті ялини та багаторічні липи було зрубано. Нині споруда є однією з головних на Театральній площі міста.

Біг-Бен
Це перший 9-поверховий житловий будинок не лише в Луцьку, а й на Волині. Спроектований він був у 1966 році. На першому поверсі працював ресторан.

Будинок з годинником настільки припав до душі лучанам, що й нині є одним з улюблених місць, і біля нього часто призначають зустрічі.

Замок Любарта
Один із найкраще збережених замків України. У 1985 році він увійшов до складу Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». На території заповідника є 52 пам’ятки, з них 39 – національного значення.

Читати ще: Історія одного доносу на вулиці Спокійній у Луцьку. Фото

Електротермометрія
У 1960 році на базі Луцького ливарно- механічного заводу було створено завод із випуску приладів для вимірювання температури. У 1962 році підприємство випустило першу продукцію. А в 1966 році воно отримало назву «Луцький приладобудівний завод». Підприємство було відоме у всьому Радянському Союзі.

У 1994 році на базi Луцького приладобудівного заводу створили ПрАТ «Електротермометрiя».

Технічний
У 1968 році відділення загальнотехнічного факультету Київського автодорожного інституту, яке було у Володимирі-Волинському, перетворили у Луцький загальнотехнічний факультет. У 1975 році його реорганізовують у Луцький філіал Львівського ордена Леніна політехнічного інституту імені Ленінського комсомолу. Цей виш було представлено на панно саме таким, що відповідає за підготовку кадрів для промисловості. У роки незалежності на його базі створили Луцький національний технічний університет.

ДПЗ
Перша дослідна партія підшипників вийшла з цехів 28-го Державного підшипникового заводу у червні 1980 року. Проте підприємство вже зображене на панно, адже саме тоді тривало його будівництво. Луцькі підшипники постачали по всьому світу. Вони також стояли на львівських автобусах та дніпровських тролейбусах.

З 1998 року ВАТ «Луцький підшипниковий завод» увійшло до складу корпорації SKF і змінило назву на ПрАТ «СКФ Україна».

Стадіон
Перший стадіон у Луцьку було збудовано ще у 1933 році. Його назвали на честь політика, першого голови відродженої Польської держави Юзефа Пілсудського.

Після Другої світової війни його називали Луцький міський стадіон. У 1960 році реконструювали: було збудовано муровані трибуни на 15 тисяч глядачів, адмінкорпус і дерев’яне табло. Потім стадіон перейменували на «Авангард» і під цією назвою відомий він і досі. Нині стадіон має сертифікат на змагання рівня чемпіонатів Європи.

Вокзал
Перша залізнична станція у нашому місті називалася «Луцьк-місто». Вокзал розташовувався в районі вулиці Стрілецької, де пізніше був ресторан «Світлофор». Наприкінці 1950-х збудували новий залізничний вокзал. А в 1963 році об’єднали станції «Луцьк-місто» та «Луцьк-східний» в єдину під назвою «Луцьк».

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
дідо Показати IP 26 Червня 2022 08:35
не було туалетного паперу,зате побудували воєнні заводи...
Ведмідь Показати IP 26 Червня 2022 13:40
В 90-х пив пиво біля бочки з Мареничом. При незалежній Україні нікому не був потрібний.
Мойша Показати IP 26 Червня 2022 14:15
Кінець 60 -х - початок 80 -х період бурхливого розвитку міста. Більше такого не буде ніколи. Усе що робиться сьогодні - це надовго ...
дідо до Мойша Показати IP 26 Червня 2022 16:31
порівняй як розвивалась Європа і СШа....совкова ніщєта радіє заводом і клубом..

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus