USD 41.35 41.65
  • USD 41.35 41.65
  • EUR 41.50 41.80
  • PLN 10.05 10.24

Шматки російських ракет, БТР, форма Залужного: залишки війни у Луцьку. Фоторепортаж

16 Березня 2024 12:24
«Пам’ять про криваві події минулого найкраще зберігається в музеях», – вважають працівники Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки. Раніше лучани та гості міста споглядали там на танки, літаки та артилерію минулих війн, але з початку вторгнення росії на територію України експозиція поповнилася новими речами, які розповідатимуть про нинішні криваві події.

Історія пам’яток різноманітна – щось затрофеїли в окупантів українські воїни, щось росіяни забули під час відступу, а щось дістали та зберегли українські волонтери. Як наголосив працівник музею Василь Карпюк, кожна річ показує українську історію такою, як вона є.

Журналісти Інформаційного агентства Волинські Новини відвідали місце, що зберігає минувшину та сьогодення, аби розповісти про історії техніки та речей із повномасштабної війни.
На подвір’ї музею – залишки крилатих ракет Х-101, які атакували енергетичну інфраструктуру Волинської області восени 2022 року. Три ракети тоді прилетіли по Луцьку, ще три – по Ковелю. Вартість однієї – 1,2-1,5 мільйона доларів.

Читати ще: Ракета від «Урагану», російська тушонка, телефон, який б'є струмом: речі з війни у Луцьку. Фоторепортаж

«Це не лише експонат, а й доказ воєнних злочинів Кремля, який використовуватимуть у майбутньому судовому процесі», – зазначив Василь Карпюк.
На початку повномасштабного вторгнення українські військові збили над Київським водосховищем кілька російських гелікоптерів. Улітку 2022 року їх рештки підняли із дна на поверхню, розпилявши на брухт. Завдяки зусиллям волонтерів до музею потрапила хвостова балка одного з рашистських літаків, яка нині зберігається поряд із залишками ракет.
У жовтні 2023 року в Луцьку з’явився спалений на Харківському напрямку бронетранспортер окупантів. Бляшанку прикрасили різноманітними написами – цензурними та не дуже. Але не всім відомо, що кілька послань на ній залишили громадяни Китаю.

Річ у тому, що перед тим, як потрапити на Волинь, БТР стояв на Хрещатику в Києві. Під час відвідин столиці китайці написали Україні побажання і слова підтримки. Одне із них дослівно означає: «Гуси героїчно тікали, а українське військо безладно переслідувало їх».

«Це своєрідний китайський гумор, адже китайською росія позначається трьома ієрогліфами, один із яких означає слово «гусак». Вони називають росіян гусьми», – пояснили в музеї.
Зразки знешкоджених фугасних авіаційних бомб (ФАБів) нині показують руйнівні потужності сучасної війни. Вага такої може сягати кількох центнерів, при влучанні вона здатна знести багатоповерхівку. Росіяни модернізують їх у КАБи (керовані авіаційні бомби), скидаючи на українські населені пункти.

Удосконалення ФАБів, на жаль, не є надто затратним для ворога, який, до того ж, має чималі запаси їх. Бомби не надто точні, але дуже потужні. Наприклад, від них страждали Харків, Авдіївка, Дніпро та ще низка міст.
Читати ще: У луцький музей військової техніки доставили новий експонат – розбитий російський «Тигр». Фото

На вході в приміщення висить стяг 72-ї окремої бригади імені Чорних Запорожців – тієї, яка з початку вторгнення обороняла Київ, брала участь у боях за Ірпінь, Гостомель та Бучу. Прапорів такого зразка випустили всього три. Один зараз у бригади, другий – у Києві, а третій передали на зберігання в Луцьк.
Радянська кавалерійська шашка зразка 1927 року теж стала експонатом повномасштабки. Воїни 2-го відділення снайперів 14-ї ОМБр знайшли її у Дворічному на Харківщині. Рашисти так швидко тікали під час українського контрнаступу у 2022 році, що забули її в одному з будинків поряд із розрізаним кавуном та пляшкою пива.
Виставили музейники на показ рештки збитого над Волинською областю іранського безпілотника Shahed-136, або, як його назвали росіяни, «Герань». Переданий на зберігання Службою безпеки України дрон стане ще одним доказом воєнних злочинів Кремля на суді.
Коли наші воїни відбили Херсонщину, то затрофеїли там російський бронешлемофон. Його часто плутають із каскою. Конструкція проста: на звичайний радянський шлемофон причепили ковпак. Першочергово він захищає голову від ударів та дрібних уламків.
Підручники з російської мови для другого класу, датовані 2022 роком, росіяни завезли на окуповані території. Хотіли навчати «русского міра» українських дітей, але контрнаступ ЗСУ завадив їхньому плану.
Як розповів Василь Карпюк, колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний свого часу відвідував луцький музей. Від генерала отримали одразу кілька експонатів – військову форму, зразки бойових нагород, якими він нагороджував військових за успішну службу, та підписаний український стяг.
Зазначимо, що форм військовослужбовців у музеї кілька. Крім Залужного, комплект одягу передав ексначальник Сухопутних військ Сергій Попко, який нині очолює Київську МВА. Він залишив новий зразок української військової форми вищого керівництва. Її вперше презентували до Дня Незалежності України у 2018 році. Під час передавання сам Попко зазначав, що в ній був на параді.
Експозицію з формою та особистими речами відведено полковнику Миколі Коваленку. Льотчик ЗСУ тривалий час служив у Луцьку, а загинув 2 березня 2022 року, коли разом зі штурманом відводив підбитий літак від населеного пункту на Житомирщині, врятувавши життя цивільним. Дружина Героя передала в Луцьк чохол від телефона та гермошолом, знайдені на місці катастрофи.

Читати ще: Ціною життя врятував село від знищення. Історія льотчика-Героя Миколи Коваленка, який 11 років служив у Луцьку
Окремо варто згадати про доволі велику Книгу пам’яті, куди вписували імена загиблих українських військових. Ритуал вшанування воїнів проводили ще до повномасштабного вторгнення щодня о 9-й ранку в Києві. Із 1992 року в книгу вписували імена військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також під час міжнародних операцій з підтримки миру та безпеки.

Після зачитування прізвища воїна звучав гімн та віддавали військовий салют. На жаль, зараз Книгу пам’яті такого зразка не ведуть, адже в нинішніх реаліях ідентифікувати кожного полеглого захисника практично неможливо.

Читати ще: Зеленський вперше назвав кількість загиблих військових та розкрив причину невдачі контрнаступу
Речі окупантів – велика частина виставки. Тут зберігаються обклеєні радянською символікою каски, одяг, сухпайки тощо. Деякі зразки ще навіть не розпаковані, а деякі, як, наприклад, російський прапор, – уже понівечені.
Працівники музею зіткнулися з обуренням від деяких волинян щодо таких експонатів. Ті писали: навіщо стягувати до Луцька всілякий мотлох. Натомість Василь Карпюк зазначив, що все це потрібно, щоб зберегти пам’ять про українську історію.

«Важливо зберігати речі з війни – і наші, і ворожі. Це все наша історія, хай якою вона є. Це потрібно, щоб і ми, і наші нащадки робили висновки та пам’ятали ціну України за відбиття російської навали. Коли люди приходять у наш музей і бачать спалену техніку, речі, то це краще впливає на розуміння нинішньої ситуації, – наголосив працівник музею. – Зараз ще не всім цікаво, бо для багатьох війна стала повсякденністю. А років через сорок знайти реальний артефакт буде дуже важко».
До слова, керівництво Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки закликає волинян приносити пам’ятні речі військових та ділитися історіями про них.

«На жаль, є чимало військових, про яких мало кому відомо, а їх особисті речі мають найбільший шанс пронести через роки спогад про них. Буває, що люди переїжджають, тікають від війни, помирають близькі, а для родини речі бійця не несуть емоційного забарвлення. Вони або стають сміттям, або їх продають. Так було з нагородами та речами людей, які воювали в Другій світовій війні, коли такі мішками носили на ринки», – наголосили в музеї.
Нагадаємо, раніше ми також розповідали, що на першому поверсі Центру позашкільної освіти Волинської обласної ради облаштовано музей російсько-української війни. У приміщенні зберігається чимало використаної зброї, набоїв, снарядів, військова амуніція та продукти харчування.

Дмитро КЛИМЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Володимир Показати IP 17 Березня 2024 22:44
Кожна річ в музеї це матеріалізована історія, за ними стоять події і люди, краще це бачити в музеї, ніж жити серед цих експонатів. Дякую працівникам музею за те що вони бережуть історію сьогодення. Пропоную "найживіші" експонати встановити в центрі Луцька, як символи нашого супротиву.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus