Щомісяця музей Корсаків у Луцьку відвідують понад 2,5 тис. людей

У серпні в Луцьку відкрили Музей сучасного мистецтва Корсаків. Загальна площа першої черги музейного комплексу 5 тис кв. м, постійної експозиції – 3 тис. кв. м. У музеї представлено роботи понад 100 митців, більш 800 арт-об'єктів. Це живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт. Все це в будівлі колишнього заводу, пише Gazeta.ua.

- Це музей світового масштабу. Ми створили контекст, який має сучасний вигляд і сучасну колекцію, - каже голова ради директорів групи компаній "Волвест-груп" Віктор Корсак, він фінансує музей. - Місія така: змінюємо минуле, рефлексуємо теперішнє, будуємо майбутнє. Досліджуємо ґенезу сучасного українського мистецтва, відкриваємо незнані імена, тим самим змінюємо погляд на минувшину. Маємо дуже хорошу колекцію нонконформістів-шестидесятників. Це унікальне явище в масштабах світу. Воно могло виникнути лише в Україні. У нас є глибокі сакральні корені, потужна національна традиція, з іншого боку – вплив європейської культури. І на всьому цьому відбився тоталітарний, комуністичний та імперський режим. Це дало такий продукт, який не міг виникнути, наприклад, у Мексиці чи США.

- У нас є Олександр Архипенко ( український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі, – ред.), є Леопольд Левицький (живописець, графік, – ред.). Дорадянський модернізм. Потім – нонконформізм, який розділений на три школи: північно-західна – Львів, Закарпаття; центрально-східна – Київ, Харків; південна – Одеса. Всі вони у нас представлені. Наступний модуль – посттоталітарна рефлексія. Це коли художники вийшли із соцреалізму й не знали, що робити далі. Почали по-своєму реагувати на той контекст. І є сучасне мистецтво. Можна прослідкувати тяглість поколінь. Як часову, так і в рамках школи. Манайло – його учень Тремба, Мінько – його учень Петрук, Сельський і Медвіть – за ними Радкевич. Є потужна основа для науково-дослідної роботи. Ми налаштовані на різну цільову аудиторію. Хочемо задовільнити потреби просто споживача, який не має високої естетичної підготовки, щоб підвищити його рівень. Можемо бути дуже цікавими й для експертного середовища. На місяць музей відвідують понад 2,5 тисячі людей.

Ми відкрили лише першу чергу музею, другу відкриватимемо десь за рік, коли підберемо колекцію й підготовимо приміщення.

Якими арт-об'єктами пишаєтеся?

- Архіпенком, Левицьким. Важко сказати, що інші слабші. У колекції дуже багато імен. З київської школи тільки Малишко, Криволап, Денисова.

Мистецтво може покращити українське суспільство?

- Має бути комплексний підхід. Мистецтво одна з ключових складових. Воно може змінити цінності, навіть зробити українців щасливішими. Кожен день у нас там хтось виступає, відбуваються різні презентації. Плануємо влаштувати великий національний симпозіум чи бієнале. Придивляємося, що можемо якісно організувати.

Днями ви отримали премію за меценатство імені Євгена Чикаленка. Яку роль зараз меценатство відіграє в Україні?

- Коли досягаєш своєї мети, це приносить задоволення. А коли ще це визнають люди – фантастично.

Меценатство у нас в зародковому стані. Дуже спорадичне. Його розвиток попереду. Люди допомагають хворим, або можуть побудувати церкву. А хтось обирає напрямок, як ми. Знаємо, що це марафон на десятиліття. Головне, на чомусь концентруватися.

Мистецтво в Україні прибуткове?

- У світі це великий бізнес. У нас далеко не так. На це впливають два фактори. Загальний розвиток суспільства і економічний стан. У нас і з тим, і з тим треба працювати.

Розкажіть про книжки вашого батька Івана Корсака, який писав історичні романи.

- Він завжди працював на основі реальних фактів. У нього дуже потужне художнє слово. До війни відчував, що може статися. Його праці дуже антиімперські, антиросійські. Дивуюся, де він знаходив усі ті факти. Показував, що нас очікує біда. Інтуїція його не підвела. Концентрувався на поверненні незаслужено забутих імен, оживляв їх, був реаніматологом у літературі (серед романів Івана Корсака є "Гетьманич Орлик", "Таємниця святого Арсенія", "Тиха правда Модеста Левицького", "Капелан Армії УНР", "Отаман Чайка", – ред.).

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---