Щомісяця малює нову «Венеру війни»: в Луцьку виставили роботи, присвячені часу. Фото 16+
«Український календар Венер війни», «Перемога», «Океан скорботи», «Сховище непрожитих почуттів та емоцій», «Покуття ЗСУїзму», «Тримаюсь»: у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків презентували «Зліпок часу». Це метафоричний портрет сьогодення крізь досвід військових, цивільних і звичайних спостерігачів.
Експозицію, яка розповідає про наші почуття та переживання, викликані війною, представили публіці 30 серпня.
До проєкту увійшли роботи, зокрема, Сергія Захарова, Лідії Гужви, Дмитра Коломойцева, Світлани Ландар, Ольги Миколайчук, Яни Соколової, Танаки Павлової, Олександра Скрябіна та Олександра Ротмана.
«В усі часи людство міркує над його величністю часом, над його феноменом, над його особливостями. І кожне покоління, кожна епоха дала своє бачення і розуміння, зафіксувала в творах мистецтва свої проблеми, свої жалі, свої розчарування, свої любові і свою красу. Україна нашого часу дає свій формат, фіксує свій зліпок. Цього часу насправді чекали багато поколінь українців. Це час визволення і конкретної боротьби за нашу свободу», – наголосила на відкритті проєкту мистецтвознавиця та керівниця науково-дослідного відділу Музею Корсаків Зоя Навроцька.
Керуюча партнерка музею Леся Корсак відзначила: такі проєкти, як «Зліпок часу», необхідні, адже вони не тільки загострюють проблеми сьогодення, а й виконують велику психотерапевтичну функцію мистецтва.
«Ми живемо в цій війні. Але в кожного з нас є власні внутрішні проблеми, не говорячи вже про матеріальні чи фізичні. Мета проєкту – підкреслити, скільки ми маємо внутрішніх проблем, які замовчуємо. І проговорення проблеми вже має терапевтичний ефект, – сказала вона. – Наодинці ми беззахисні й багато чого боїмося, а коли ми разом як народ, як спільнота, то в нас виростають крила, ми починаємо вірити в себе, вірити в перемогу й стаємо безстрашними. Ми усвідомлюємо, яку велику ціну сплачуємо за майбутню перемогу: людські життя, скалічені долі… Водночас у нас загострюється бажання жити. Ми починаємо цінувати це життя».
За словами Лесі Корсак, над проєктом бачення нашого сьогодення працювали 12 митців із різних регіонів України – це і військовослужбовці, і цивільні.
Центральну частину експозиції посідає живопис Сергія Захарова, об’єднаний під назвою «Український календар Венер війни».
«Ця виставка почалася з того, що я побачила роботи Сергія. Тоді я зрозуміла, що хочу зробити проєкт, де буде його живопис. Ці «Венери» настільки тоді відповідали моєму душевному стану… Я побачила себе, усвідомила, що я жива, а навколо стільки багато речей, які я не можу зробити. Я дуже вдячна Сергію, що він погодився розпочати цю подорож зі мною. Згодом до «Венер війни» поступово додавалися інсталяції і я зрозуміла, що це історія почуттів. Частина цієї експозиції – це документальні фірми про війну», – розповіла кураторка проєкту Лідія Гужва.
Малювати «Венер» художник Сергій Захаров розпочав із лютого 2022-го, тобто з моменту повномасштабного наступу. Для кожної картини йому позує натурниця.
Автор надихнувся образом Венери Мілоської, яка є взірцем античної краси, попри відсутність верхніх кінцівок. До того ж жіноче тіло є своєрідним символом життя, символом майбутніх поколінь, наголосив митець.
«Він має трохи не календарний формат, тому що розпочинається з лютого. Насправді війну я відчув значно раніше. Я народився і виріс у Донецьку. Коли моє місто було окуповано, я почав робити стрітарт, демонструвати спротив. Логічно, що завершилося це тим, що я потрапив до славнозвісних підвалів і пройшов усі процедури на кшталт тортур чи інсценування страт, розстрілів…
Повномасштабна війна – це максимум, це пік. І в цей день прийшло розуміння, що це момент прискорення кінця імперії… Цей календар – у процесі. Я щомісяця малюю нову «Венеру». Я дуже хотів би його завершити, але, на жаль, війна триває», – поділився Сергій Захаров.
Ознайомитися з проєктом «Зліпок часу» можна в приміщеннях Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у робочий час установи.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Експозицію, яка розповідає про наші почуття та переживання, викликані війною, представили публіці 30 серпня.
До проєкту увійшли роботи, зокрема, Сергія Захарова, Лідії Гужви, Дмитра Коломойцева, Світлани Ландар, Ольги Миколайчук, Яни Соколової, Танаки Павлової, Олександра Скрябіна та Олександра Ротмана.
«В усі часи людство міркує над його величністю часом, над його феноменом, над його особливостями. І кожне покоління, кожна епоха дала своє бачення і розуміння, зафіксувала в творах мистецтва свої проблеми, свої жалі, свої розчарування, свої любові і свою красу. Україна нашого часу дає свій формат, фіксує свій зліпок. Цього часу насправді чекали багато поколінь українців. Це час визволення і конкретної боротьби за нашу свободу», – наголосила на відкритті проєкту мистецтвознавиця та керівниця науково-дослідного відділу Музею Корсаків Зоя Навроцька.
«Ми живемо в цій війні. Але в кожного з нас є власні внутрішні проблеми, не говорячи вже про матеріальні чи фізичні. Мета проєкту – підкреслити, скільки ми маємо внутрішніх проблем, які замовчуємо. І проговорення проблеми вже має терапевтичний ефект, – сказала вона. – Наодинці ми беззахисні й багато чого боїмося, а коли ми разом як народ, як спільнота, то в нас виростають крила, ми починаємо вірити в себе, вірити в перемогу й стаємо безстрашними. Ми усвідомлюємо, яку велику ціну сплачуємо за майбутню перемогу: людські життя, скалічені долі… Водночас у нас загострюється бажання жити. Ми починаємо цінувати це життя».
За словами Лесі Корсак, над проєктом бачення нашого сьогодення працювали 12 митців із різних регіонів України – це і військовослужбовці, і цивільні.
«Ця виставка почалася з того, що я побачила роботи Сергія. Тоді я зрозуміла, що хочу зробити проєкт, де буде його живопис. Ці «Венери» настільки тоді відповідали моєму душевному стану… Я побачила себе, усвідомила, що я жива, а навколо стільки багато речей, які я не можу зробити. Я дуже вдячна Сергію, що він погодився розпочати цю подорож зі мною. Згодом до «Венер війни» поступово додавалися інсталяції і я зрозуміла, що це історія почуттів. Частина цієї експозиції – це документальні фірми про війну», – розповіла кураторка проєкту Лідія Гужва.
Автор надихнувся образом Венери Мілоської, яка є взірцем античної краси, попри відсутність верхніх кінцівок. До того ж жіноче тіло є своєрідним символом життя, символом майбутніх поколінь, наголосив митець.
«Він має трохи не календарний формат, тому що розпочинається з лютого. Насправді війну я відчув значно раніше. Я народився і виріс у Донецьку. Коли моє місто було окуповано, я почав робити стрітарт, демонструвати спротив. Логічно, що завершилося це тим, що я потрапив до славнозвісних підвалів і пройшов усі процедури на кшталт тортур чи інсценування страт, розстрілів…
Повномасштабна війна – це максимум, це пік. І в цей день прийшло розуміння, що це момент прискорення кінця імперії… Цей календар – у процесі. Я щомісяця малюю нову «Венеру». Я дуже хотів би його завершити, але, на жаль, війна триває», – поділився Сергій Захаров.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.