Що їли волиняни чотириста років тому
Необхідним елементом людського життя є їжа, споживана на щодень. Сучасні назви страв і продуктів харчування добре відомі. Ось як деякі з них іменували в Луцьку і на Волині у ХVI ‒ першій половині ХVII століття.
Бобками називали лавровий лист, визиною – м’ясо риби білуги. Дорш – риба тріска, зілля татарське – лепеха, корінь рослини колись використовували як прянощі.
Збожем крупним іменували крупи, татаркою – добре нині знану гречку. Їх наші предки мали у своєму щоденному раціоні.
Хендріх Маартенш Сорґ. Кухня. Між 1663 і 1660 роками
Малдриком волиняни кінця ХVI століття означували овечий сорт сиру, мальвазією чи малмазеєю – сорт грецького вина. Поширеним був питий мед – хмільний напій, який виготовляли з меду, води і хмелю шляхом заквашування.
Дієґо Родріґес де Сільва. Стара пані смажить яйця, 1618 рік
Читати ще: Королі, інтриги та бенкети: яким був луцький з’їзд 1429 року, що міг змінити Європу
Вживали також мед прісний – натуральний загустілий мед. Ще одним різновидом медів був ситний мед – хмільний напій, виготовлений шляхом заквашування, настоювання та варіння (перегонки) меду.
Франс Холс. Молода жінка і різноманіття фруктів, 1630 рік
Ґабріель Метсу. Пекар, що сурмить і сповіщає про свіжу випічку, 1660-ті роки
Мушкателою на іспанський манір іменували ґатунок десертного солодкого ароматного вина, обарениками – бублики, хлібні вироби.
Читати ще: Кілька сюжетів з повсякдення Волині чотириста років тому
За словом риж неважко упізнати рис, а за солониною – засолене м’ясо. Майже пів тисячоліття тому волиняни полюбляли стоквиш – в’ялену сушену рибу-тараню.
Ґабріель Метсу. Служниця готує рибу, 1650-ті роки
ПітерЕртсен. Пекарня з млинцями, 1560 рік
До готових страв деколи додвали чорнушку – тмин, цинамон – корицю. Яглами ж називали пшоно.
Девід Бейлі. Кухня, 1617 рік
Увесь спектр споживаної їжі узагальнювали назвою «речі стравні», або «живності стравні».
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Бобками називали лавровий лист, визиною – м’ясо риби білуги. Дорш – риба тріска, зілля татарське – лепеха, корінь рослини колись використовували як прянощі.
Збожем крупним іменували крупи, татаркою – добре нині знану гречку. Їх наші предки мали у своєму щоденному раціоні.
Малдриком волиняни кінця ХVI століття означували овечий сорт сиру, мальвазією чи малмазеєю – сорт грецького вина. Поширеним був питий мед – хмільний напій, який виготовляли з меду, води і хмелю шляхом заквашування.
Читати ще: Королі, інтриги та бенкети: яким був луцький з’їзд 1429 року, що міг змінити Європу
Вживали також мед прісний – натуральний загустілий мед. Ще одним різновидом медів був ситний мед – хмільний напій, виготовлений шляхом заквашування, настоювання та варіння (перегонки) меду.
Мушкателою на іспанський манір іменували ґатунок десертного солодкого ароматного вина, обарениками – бублики, хлібні вироби.
Читати ще: Кілька сюжетів з повсякдення Волині чотириста років тому
За словом риж неважко упізнати рис, а за солониною – засолене м’ясо. Майже пів тисячоліття тому волиняни полюбляли стоквиш – в’ялену сушену рибу-тараню.
До готових страв деколи додвали чорнушку – тмин, цинамон – корицю. Яглами ж називали пшоно.
Увесь спектр споживаної їжі узагальнювали назвою «речі стравні», або «живності стравні».
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 8
місцевий
Показати IP
15 Березня 2025 14:30
Цей художник жив і творив в Амстердамі, і до зображення сільського життя на Волині не мав жодного відношення. Вводите в оману!
Отак і дурять !
Показати IP
15 Березня 2025 15:59
Який IQ автора, таке ж розуміння ним подачі матеріалу, а тим більше, нав'язування провінційного бачення діалектики розвитку процесів глобалізованого світу !
Авторка
Показати IP
15 Березня 2025 18:16
Зображення ілюстративні, покликані показати тогочасну епоху.
На жодному із них не зазначено, що то Волинь. В історичній науці це називається типологією. Йдеться про спільність рис побутової культури європейського простору, яку добре дозволяють простежити актові (документальні) матеріали.
Петро
Показати IP
15 Березня 2025 18:41
Шановні, подумайте і оцініть свій ІG. Власне, оцінювати нічого, тому що неможливо оцінити те, чого немає. Автор не підкреслила, що саме страви, зображені на полотнах, вживали волиняни. Просто, вона розмістила ІЛЮСТРАТИВНІ фото, аби прикрасити статтю. Тільки й всього.
з Луцька
Показати IP
15 Березня 2025 19:39
Як впізнати дурня, який вважає, що він розумний? Почитайте ось це словоблуддя: "...нав'язування провінційного бачення діалектики розвитку процесів глобалізованого світу !".
123
Показати IP
15 Березня 2025 19:47
То виходить тута народ тоді харчувався так само як Голландії чи Франції?
123
Показати IP
15 Березня 2025 20:48
Їли ягли
Анонім
Показати IP
15 Березня 2025 23:15
Ото накинулись... І було б за що. Автору подяка за працю.
Україна вже вдарила по Росії новим «Нептуном», – Forbes
Сьогодні 11:34
Сьогодні 11:34
«За дім і сім’ю стоять до кінця»: пам’яті волинянина Станіслава Романенка на псевдо Ганс 
Сьогодні 11:05
Сьогодні 11:05
У пасажира – переломи кісток: на Волині судили водія, який п’яним в’їхав в електроопору
Сьогодні 09:38
Сьогодні 09:38
Трамп призначив Келлога спецпосланцем в Україні
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
На війні загинув сержант з Волині Сергій Кошман
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.