Що треба знати, бажаючи святкувати Різдво 25 грудня, і чому календарний перехід важливий? Пояснення

Православна церква України дозволила цьогоріч проводити Різдвяне богослужіння за новоюліанським календарем – 25 грудня, хоча офіційно Україна святкуватиме Різдво 7 січня. Поки що.

Рішення Священного синоду ПЦУ, яке дає можливість громаді обирати, коли саме проводити Різдвяне богослужіння, зменшує ймовірність розколу, але при цьому розпочинає рух в напрямку відзначення Різдва за григоріанським календарем.

Питання відходу від юліанського календаря актуальне, однак до нього потрібно підходити системно, вважають у Волинській єпархії ПЦУ. Передусім необхідно дискутувати не про те, чи варто запроваджувати новий календар, а про те, як і коли це робити. Наприклад, доцільно обрати єдину стратегію переходу на новий стиль і розробити дорожню карту.

Тим часом у Волинській єпархії УПЦ МП вперто продовжують стверджувати, що українцям пробують нав’язуватинову дату. І це після того, як в Україні введено у дію рішення РНБО щодо заборони релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії.

«Протягом багатьох років православні українці відзначали день Різдва Христового незмінно за юліанським календарем – 7 січня (25 грудня – за старим стилем). Натомість останнім часом все частіше нам починають нав’язувати нову дату 25 грудня (за новим стилем)», – йдеться на офіційному сайті єпархії, де календарне питання називають другорядним й недолугим.

«Людям хочуть нав’язати практику новоюліанського календаря. Нам пропонується вибрану фіксовану дату з одного календаря накласти на вже існуючий інший. Погодьтеся, це виглядає дуже недолуго. Тому у цьому плані наша церква залишається консервативною і продовжує користуватися календарем, перевіреним поколіннями», – цитує сайт єпархії отця Феофана (Кирилюка), який аргументує свою позицію тим, що пасхалію, мовляв, усі вираховують все одно за старим стилем.

Важливість правильного розуміння рішення синоду

Як наголошують у Волинській єпархії ПЦУ, рішенням від 18 жовтня Священний синод не переносить святкування, не закликає відзначати Різдво за новоюліанським календарем і не розпочинає перехід ПЦУ на новий стиль, а лише дозволяє звершити цю урочисту відправу як виняток у 2022 році тим громадам, де є вірні, що бажають цього. Після 25 грудня синод вивчатиме «реальну церковну потребу в здійсненні у близькому часі календарних змін».

Хто хоче святкувати 25 грудня, має бути готовим до повного переходу на новоюліанський календар

25 грудня – лише один із 365 днів у році. І хоча синод зробив винятковий крок назустріч деякому суспільному запитові, треба розуміти: відзначати Різдво Христове за новим стилем, а всі інші дні церковного календаря жити за старим – неправильно. Не можна руйнувати календарне коло богослужінь, за яким Православна церква живе віками, акцентують у Волинській єпархії ПЦУ. А перехід на новоюліанський – це перенесення на 13 діб усіх незалежних від Пасхи великих і малих свят, присвятків, переважної більшості храмових празників, днів ангела тощо.

Чому необхідно переходити на новоюліанський календар?

Науково доведено, що юліанський стиль застарів. У 1582 р., коли задля виправлення неточності запровадили григоріанський календар, різниця між ними становила 10 днів. Нині – вже 13, і вона надалі збільшуватиметься. Однак і григоріанський недосконалий теж, тому на початку ХХ ст. сербський учений Мілутін Міланкович створив точніше числення часу, яке названо новоюліанським. Воно збігатиметься з григоріанським до 2800 р.

За новоюліанським стилем нині живуть такі православні церкви: Вселенський патріархат, Олександрійська (православні Африки), Антіохійська (православні Сирії та Лівану), Румунська, Болгарська, Кіпрська, Грецька, Албанська, Чеських земель і Словаччини. На юліанському залишаються: Єрусалимська, Грузинська, Польська, Сербська, Македонська, Російська, Українська, а також монастирі Афону (хоч вони є частиною Вселенського патріархату).

Перехід на новий стиль – це не лише можливість відзначати свята з великою частиною вселенського православ’я і західним християнством. Це і ще більше віддалення від «руского міра», адже найбільше за застарілий юліанум тримається РПЦ (надаючи йому трохи не сакрального значення).

Проблеми й ризики зміни календаря

Несприйняття переходу значною частиною духовенства, мирян і загроза чергового розколу. Перехід на новоюліанум у багатьох церквах призвів до розколів. Подекуди він такий глибокий, що «старостильники» та «новостильники» між собою навіть не спілкуються, як-от у Греції. В Румунії до старостильників належать мільйони вірян.

Показовим є приклад Польської православної церкви, яка офіційно запровадила новоюліанський у 1924 році, але покинула його через 90 років, констатувавши, що й за стільки часу 96% парафій живе за юліанським календарем. Подібне сталося і в Македонській церкві, яка за кілька десятиліть повернулася на старий стиль, бо нового так і не сприйняв церковний народ.

Уповільнення виходу парафій із МП. Зміна юрисдикції – це і велика зміна свідомості людей, які донедавна були під великим впливом промосковських батюшок. Але додати сюди ще й перехід на новий календар може виявитися для цих наших братів і сестер занадто радикальною зміною, кажуть в ПЦУ.

Поверхове розуміння календарного питання. Багато людей, які вже готові святкувати Різдво 25 грудня, ще не усвідомлюють наслідків переходу на новий стиль. Адже більшість дат церковного календаря (тих, що не залежать від Великодня) будуть відтепер на два тижні раніше. Зауважмо: питання це порушується з року в рік тільки перед Різдвом, а не перед початком нового церковного року (14 вересня). Це означає, що суспільний запит на перехід ще слабкий.

Випускають з уваги, що та частина церковного календаря, яка залежить від рухомої дати Великодня, все одно не буде такою ж, як у західному християнстві, бо православна і римсько-католицька Пасха збігаються тільки в окремі роки.

Юліанський календар став складовою національної ідентичності. Переважна більшість нашого народу сприймає його як невід’ємну частину національної тотожності – разом із кирилицею, українською мовою, візантійсько-українським обрядом тощо. Яскравий приклад – наші парафії в діаспорі. Будучи у складі Вселенського патріархату й живучи на Заході, багато громад усе одно тримаються юліанського календаря, хоч минають десятиліття за десятиліттями та змінюються покоління.

Саме до юліанського прив’язані й дати традиційного укладу життя по селах, усілякі народні прикмети, прогнози і тощо.

Що робити, коли є усвідомлене бажання жити за новоюліанським стилем?

Церковний календар є загальним документом Помісної Церкви, зміни й доповнення до якого приймаються тільки соборно. Самовільне, одноосібне внесення змін до церковного календаря є порушенням канонічного порядку та підлягає осудженню. Миряни, які бажають перейти на новоюліанський календар, мають звернутися до настоятеля своєї парафії, а той – до правлячого архієрея, який зробить подання на Священний синод. Тільки після благословення церковної влади у храмі можна розпочинати відправи за новим стилем.

Читати ще: Діда Мороза придумав організатор Голодомору, або Чому в СРСР репресували Святого Миколая

Як і чому треба святкувати Різдво під час війни?

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл нагадує волинянам, що у воєнний час теж потрібно відзначати Різдво, але трохи інакше.

«Цей день – незважаючи на календарні стилі – розкриває зміст народження Ісуса Христа, тож для християн це одне з головних торжеств. Його треба проводити, відганяючи сумний настрій, скорботу, біль, відчай, депресію, спричинені війною. Але це празникування, звісно, має бути скромнішим у його зовнішніх, матеріальних проявах», – пояснює владика.

Читати ще: «Починаємо святкувати Різдво 25 грудня», – Михаїл привітав волинян з прийдешніми святами

Керуючий Волинською єпархією ПЦУ вважає, що варто прикрашати домівки і храми тими іграшками, які залишилися з минулих років. Не слід витрачати кошти на нові. Недоречно й перетворювати традиційне застілля на бенкети. На заощаджені гроші добре б підтримати наших бійців.

«Різдвяна трепетність повинна панувати в наших душах, адже цим теплом можемо зігріти ближніх», – зазначає він.

На Різдво варто робити подарунки, переконаний владика Михаїл. Але не лише дітям чи іншим родичам, а й воїнам. Саме під час таких свят, через добрі справи, можемо стати ближче до Господа, порадівши Його народженню, а разом із Богом – на крок ближче до перемоги.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---