Що пишуть іноземні ЗМІ про воєнний стан в Україні
Більшість західних ЗМІ сходяться на думці, що Порошенко ввів воєнний стан, щоб підняти собі рейтинг і бути переобраним, а у війні не зацікавлені ні він, ні Путін, пише Страна.
Нагадаємо, 25 листопада під час планового переходу з порту Одеси до порту Маріуполя буксир Військово-морських сил України був протаранений прикордонним кораблем Російської Федерації. Після цього окупанти застосували зброю проти кораблів ВМС України і захопили три судна. 23 українці стали військовополоненими РФ, шестеро з яких були поранені. Згодом оприлюднили список із прізвищами захоплених РФ українських моряків.
У відповідь Україна ввела воєнний стан у 10 областях терміном на 30 днів.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЩО ТАКЕ ВОЄННИЙ СТАН, ЯК ВІН МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА ВИБОРИ, ЗМІ ТА МАЙНОВІ ПРАВА
"Чи намагається Порошенко використовувати інцидент"
Наприклад, журналісти Guardian вважають, що воєнний стан перед виборами президента може бути вигідно Порошенку, хоча сам президент, виступаючи в Раді, пообіцяв, що воєнний стан не вплине на хід виборів. При цьому інцидент може призвести до нового раунду санкцій з боку США і Європа проти Москви.
"Вибори можуть відкласти. Це змусить деяких спостерігачів поставити питання про те, чи намагається Порошенко використовувати цей інцидент", - писав ще перед голосуванням в Раді Guardian.
Видання Le Monde солідарне з версією, що історію з воєнним станом задумали для перенесення виборів.
"Введення воєнного стану в Україні здатне привести до встановлення надзвичайного стану і навіть відстрочку президентських виборів березня 2018 року, перспектива яких ставить Порошенко в досить скрутне становище", - пише Le Monde.
Washington Post згоден з думкою, що воєнний стан може бути на руку українському президенту.
"У нього низькі рейтинги, і воєнний стан дозволить йому діяти більш незалежно, ніж зазвичай", - вважає видання і додає, що в Україні воєнний стан надає владі і військовим повноваження, необхідні для забезпечення національної безпеки.
Журналісти Washington Post пишуть, що загострення оживило конфронтацію між Росією і Україною.
"В останні місяці напруженість між Росією і Україною неухильно зростає і навіть виходить на нові поля битви. Минулого місяця конфлікт перейшов в область віри, коли Українська Православна Церква офіційно вийшла з-під контролю Москви, що продовжує збурювати Кремль. В умовах протистояння на Чорному морі популярний російський телеведучий Дмитро Кисельов розповів державному телебаченню, що Порошенко збирався боротися з Росією за дорученням Сполучених Штатів. "Те, що зараз відбувається на мосту [в Керчі], загрожує стати дуже неприємною історією", - сказав Кисельов, пише Washington Post.
"Важке становище перед виборами"
Газета New York Times в короткому огляді дня виділила українські події головною темою під заголовком "Звучать військові барабани" і не виключила песимістичний сценарій.
"Морське протистояння між Росією та Україною може вилитися в більш масштабну війну. Розмахуючи стопкою паперів, коли він звертався до парламенту, президент Петро Порошенко сказав, що у нього є дані розвідки про підготовку росіян до наземного наступу, хоча аналітики сказали нам, що вторгнення здавалося малоймовірним . Парламент проголосував за оголошення одного місяця воєнного стану тільки в регіонах, що межують з сепаратистськими регіонами, підтримуваними Росією", - пише видання.
В іншій замітці New York Times назвав інцидент в Керченській протоці "поворотним моментом в неоголошену війну", яка триває майже п'ять років. "Цей епізод також створив загрозу потрясінь в нестабільному внутрішньополітичному житті України", - пише видання, маючи на увазі, воєнний стан.
Кілька версій інциденту висуває Independent.
"Захоплення українських військових кораблів Росією може виявитися зручним для лідерів обох країн", - вважає журналіст Олівер Керролл.
Як припускає автор, рішення Порошенко ввести воєнний стан зіграло на руку Кремлю.
Напруженість в районі Азовського моря наростала кілька місяців, відзначає видання. Автор перераховує кілька можливих причин, за якими Росія вирішила перейти від слів до справи зараз, а не місяцем раніше, коли схожа група українських кораблів пройшла в Азовське море.
По-перше, шум навколо річниць "революції Майдану" 2013-2014 і Голодомору 1932-1933 років, можливо, "викликав роздратування" у Росії, передбачає Independent.
По-друге, "заяви Заходу в знак підтримки і з обіцянками військових підкріплень, можливо, спонукали Кремль повернутися до традиційної політиці асиметричних дій, щоб противники гарненько подумали, перш ніж глибше втягуватися в події".
По-третє, "тривожне зниження рейтингу президента [Путіна], можливо, спонукало його адміністрацію відродити образ України як агресора", йдеться в статті.
Західні публіцисти, які підтримують Україну, за словами Керролла, висунули гіпотезу, що це спроба послабити адміністрацію Порошенка і спровокувати нестабільність перед президентськими виборами.
Керролл заперечує, що перехід ситуації в військове русло "спонукає до рішучих дій адміністрацію Порошенка, який, відповідно до соцопитувань, сильно відстає від лідируючого кандидата в президенти - Юлії Тимошенко. Російська загроза - один з ключових елементів потрійного передвиборчого гасла Порошенка, про який плакати сповіщають країні:" Армія, мова, віра ". Не обов'язково мислити дуже цинічно, щоб зв'язати скрутне становище президента на виборах з пропозицією ввести воєнний стан".
Автор прогнозує: "З одного боку, Москва буде рада, що продовжене життя її версії про владу" хунти" в Києві. З іншого боку, українці усвідомлюють ймовірність застосування військових засобів заради короткострокових переваг на виборах. Залишається лише гадати, яким буде ефект для демократії в довгостроковій перспективі. Але навряд чи він буде позитивним".
Швейцарське видання Neue Zurcher Zeitung задається питанням, кому вигідний конфлікт, адже воєнний стан - крок безпрецедентний, і навіть в розпал війни на Донбасі в його не оголошували.
"Ситуація небезпечна тому, що вже кілька місяців маячить на горизонті ймовірність виникнення лінії фронту в Азовському морі. У неділю напруженість вперше набула форм військового протистояння. Києва через більш слабкою бойової потужності може бути абсолютно не зацікавлений у військовому протистоянні з Москвою. Російській стороні "військове приниження" України може бути вигідно з внутрішньополітичної точки зору", - пише Neue Zurcher Zeitung.
Шанси для головнокомандувача
Bloomberg вважає, що події в Керченській протоці показують, на що готовий піти президент України Петро Порошенко, щоб залишитися при владі. І також відзначає, що воєнний стан не вводили навіть під час найкривавіших боїв на Донбасі.
"Росія заперечує свою причетність до цих бойових дій на сході України, як це було і під час анексії Криму - до того, як вона визнала відправку туди своїх військ. Однак тепер російські війська відкрито атакували українські кораблі в порушення договору. І тепер не буде перебільшенням вважати це збройною агресією. Щоправда, Росія відразу ж зазначила, що ескалація вигідна Порошенку і відповідає його інтересам всередині країни", - пише видання.
Bloomberg визнає, що Порошенко не може вести передвиборну боротьбу на основі економічних досягнень. Тому, вважає видання, він вирішив підняти рейтинг "захистом від зовнішнього ворога".
"Виступ проти Росії безпосередньо перед виборами може підвищити шанси головнокомандувача", - вважає видання.
"Через п'ять років після" революції гідності "Україна є бідною європейською країною, економіка якої застрягла на рівні нижче дореволюційного, і ніякого прориву в доступному для огляду майбутньому не передбачається, якщо її і далі експлуатуватимуть олігархи і корумповані чиновники. Не йдуть на користь президенту і недавні скандали (в цьому місяці високопоставлений чиновник втік за кордон після того, як з'явилися докази того, що він брав хабарі). Замість того щоб демонструвати свої успіхи у виведенні України зі сфери впливу Росії, він демонструє свій патріотизм. Його передвиборне гасло - "Армія, мова, віра". Це напрочуд жорстка націоналістична повістка для кондитерського магната, який до недавнього часу активно вів бізнес з Росією. Згідно з останніми опитуваннями, ця стратегія не працює. У електоральному президентському рейтингу Порошенко поступається колишньому прем'єру Юлії Тимошенко і коміку, актору і продюсеру Володимиру Зеленському", пише Bloomberg.
З іншого боку, на думку видання, президент Росії Володимир Путін, який втрачає підтримку у себе в країні через непопулярні кроки, такі як підвищення пенсійного віку, також не проти ескалації, щоб частково відродити патріотичні настрої, викликані приєднанням Криму.
"Перебуваючи в одному приміщенні, Путін і Порошенко не можуть приховати взаємної неприязні, але в тому, що стосується брязкання зброєю без будь-якої військової або стратегічної мети, вони - природні союзники. Проте в повномасштабній війні ні той, ні інший не зацікавлені. Обидва лідери будуть підтримувати тліючий конфлікт під гуркіт пропагандистських знарядь, але вони будуть проявлятимуть обачність, щоб не довести до зіткнення, подібного російсько-грузинській війні 2008 року", - прогнозує видання. Але не виключає можливих надзвичайних подій під час балансування на межі війни і більш жорстких західних санкцій проти Росії.
Трамп зайнятий Мексикою, Польща слабо реагує
Втім, чекати підтримки Заходу в інциденті в Керченській протоці Україні не варто. Експерти дають невеликі шанси на те, що міжнародне співтовариство якось відреагує.
"Україна не є і не буде протягом довгого часу (можливо, ніколи) членом НАТО. Можливе переважання Росії в Чорному морі, звичайно, загрожує інтересам чорноморських членів альянсу: Румунії, Болгарії та Туреччини. Але Туреччина веде свою власну двосторонню гру з Москвою, а Румунія і Болгарія не належать до числа лідерів НАТО. До вечора 26 листопада офіційної реакції з боку Сполучених Штатів не було. Дональд Трамп зациклений в Twitter на Мексиці. Єдиною реакцією Європи є повторна критика союзників за недостатні витрати на оборону ... В Польщі реакція на російську агресію не дуже сильна. МЗС виступив із заявою, але Варшава - член Ради Безпеки ООН, що не ініціювала спеціальне засідання", - пише польський журнал Polityka.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Нагадаємо, 25 листопада під час планового переходу з порту Одеси до порту Маріуполя буксир Військово-морських сил України був протаранений прикордонним кораблем Російської Федерації. Після цього окупанти застосували зброю проти кораблів ВМС України і захопили три судна. 23 українці стали військовополоненими РФ, шестеро з яких були поранені. Згодом оприлюднили список із прізвищами захоплених РФ українських моряків.
У відповідь Україна ввела воєнний стан у 10 областях терміном на 30 днів.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЩО ТАКЕ ВОЄННИЙ СТАН, ЯК ВІН МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА ВИБОРИ, ЗМІ ТА МАЙНОВІ ПРАВА
"Чи намагається Порошенко використовувати інцидент"
Наприклад, журналісти Guardian вважають, що воєнний стан перед виборами президента може бути вигідно Порошенку, хоча сам президент, виступаючи в Раді, пообіцяв, що воєнний стан не вплине на хід виборів. При цьому інцидент може призвести до нового раунду санкцій з боку США і Європа проти Москви.
"Вибори можуть відкласти. Це змусить деяких спостерігачів поставити питання про те, чи намагається Порошенко використовувати цей інцидент", - писав ще перед голосуванням в Раді Guardian.
Видання Le Monde солідарне з версією, що історію з воєнним станом задумали для перенесення виборів.
"Введення воєнного стану в Україні здатне привести до встановлення надзвичайного стану і навіть відстрочку президентських виборів березня 2018 року, перспектива яких ставить Порошенко в досить скрутне становище", - пише Le Monde.
Washington Post згоден з думкою, що воєнний стан може бути на руку українському президенту.
"У нього низькі рейтинги, і воєнний стан дозволить йому діяти більш незалежно, ніж зазвичай", - вважає видання і додає, що в Україні воєнний стан надає владі і військовим повноваження, необхідні для забезпечення національної безпеки.
Журналісти Washington Post пишуть, що загострення оживило конфронтацію між Росією і Україною.
"В останні місяці напруженість між Росією і Україною неухильно зростає і навіть виходить на нові поля битви. Минулого місяця конфлікт перейшов в область віри, коли Українська Православна Церква офіційно вийшла з-під контролю Москви, що продовжує збурювати Кремль. В умовах протистояння на Чорному морі популярний російський телеведучий Дмитро Кисельов розповів державному телебаченню, що Порошенко збирався боротися з Росією за дорученням Сполучених Штатів. "Те, що зараз відбувається на мосту [в Керчі], загрожує стати дуже неприємною історією", - сказав Кисельов, пише Washington Post.
"Важке становище перед виборами"
Газета New York Times в короткому огляді дня виділила українські події головною темою під заголовком "Звучать військові барабани" і не виключила песимістичний сценарій.
"Морське протистояння між Росією та Україною може вилитися в більш масштабну війну. Розмахуючи стопкою паперів, коли він звертався до парламенту, президент Петро Порошенко сказав, що у нього є дані розвідки про підготовку росіян до наземного наступу, хоча аналітики сказали нам, що вторгнення здавалося малоймовірним . Парламент проголосував за оголошення одного місяця воєнного стану тільки в регіонах, що межують з сепаратистськими регіонами, підтримуваними Росією", - пише видання.
В іншій замітці New York Times назвав інцидент в Керченській протоці "поворотним моментом в неоголошену війну", яка триває майже п'ять років. "Цей епізод також створив загрозу потрясінь в нестабільному внутрішньополітичному житті України", - пише видання, маючи на увазі, воєнний стан.
Кілька версій інциденту висуває Independent.
"Захоплення українських військових кораблів Росією може виявитися зручним для лідерів обох країн", - вважає журналіст Олівер Керролл.
Як припускає автор, рішення Порошенко ввести воєнний стан зіграло на руку Кремлю.
Напруженість в районі Азовського моря наростала кілька місяців, відзначає видання. Автор перераховує кілька можливих причин, за якими Росія вирішила перейти від слів до справи зараз, а не місяцем раніше, коли схожа група українських кораблів пройшла в Азовське море.
По-перше, шум навколо річниць "революції Майдану" 2013-2014 і Голодомору 1932-1933 років, можливо, "викликав роздратування" у Росії, передбачає Independent.
По-друге, "заяви Заходу в знак підтримки і з обіцянками військових підкріплень, можливо, спонукали Кремль повернутися до традиційної політиці асиметричних дій, щоб противники гарненько подумали, перш ніж глибше втягуватися в події".
По-третє, "тривожне зниження рейтингу президента [Путіна], можливо, спонукало його адміністрацію відродити образ України як агресора", йдеться в статті.
Західні публіцисти, які підтримують Україну, за словами Керролла, висунули гіпотезу, що це спроба послабити адміністрацію Порошенка і спровокувати нестабільність перед президентськими виборами.
Керролл заперечує, що перехід ситуації в військове русло "спонукає до рішучих дій адміністрацію Порошенка, який, відповідно до соцопитувань, сильно відстає від лідируючого кандидата в президенти - Юлії Тимошенко. Російська загроза - один з ключових елементів потрійного передвиборчого гасла Порошенка, про який плакати сповіщають країні:" Армія, мова, віра ". Не обов'язково мислити дуже цинічно, щоб зв'язати скрутне становище президента на виборах з пропозицією ввести воєнний стан".
Автор прогнозує: "З одного боку, Москва буде рада, що продовжене життя її версії про владу" хунти" в Києві. З іншого боку, українці усвідомлюють ймовірність застосування військових засобів заради короткострокових переваг на виборах. Залишається лише гадати, яким буде ефект для демократії в довгостроковій перспективі. Але навряд чи він буде позитивним".
Швейцарське видання Neue Zurcher Zeitung задається питанням, кому вигідний конфлікт, адже воєнний стан - крок безпрецедентний, і навіть в розпал війни на Донбасі в його не оголошували.
"Ситуація небезпечна тому, що вже кілька місяців маячить на горизонті ймовірність виникнення лінії фронту в Азовському морі. У неділю напруженість вперше набула форм військового протистояння. Києва через більш слабкою бойової потужності може бути абсолютно не зацікавлений у військовому протистоянні з Москвою. Російській стороні "військове приниження" України може бути вигідно з внутрішньополітичної точки зору", - пише Neue Zurcher Zeitung.
Шанси для головнокомандувача
Bloomberg вважає, що події в Керченській протоці показують, на що готовий піти президент України Петро Порошенко, щоб залишитися при владі. І також відзначає, що воєнний стан не вводили навіть під час найкривавіших боїв на Донбасі.
"Росія заперечує свою причетність до цих бойових дій на сході України, як це було і під час анексії Криму - до того, як вона визнала відправку туди своїх військ. Однак тепер російські війська відкрито атакували українські кораблі в порушення договору. І тепер не буде перебільшенням вважати це збройною агресією. Щоправда, Росія відразу ж зазначила, що ескалація вигідна Порошенку і відповідає його інтересам всередині країни", - пише видання.
Bloomberg визнає, що Порошенко не може вести передвиборну боротьбу на основі економічних досягнень. Тому, вважає видання, він вирішив підняти рейтинг "захистом від зовнішнього ворога".
"Виступ проти Росії безпосередньо перед виборами може підвищити шанси головнокомандувача", - вважає видання.
"Через п'ять років після" революції гідності "Україна є бідною європейською країною, економіка якої застрягла на рівні нижче дореволюційного, і ніякого прориву в доступному для огляду майбутньому не передбачається, якщо її і далі експлуатуватимуть олігархи і корумповані чиновники. Не йдуть на користь президенту і недавні скандали (в цьому місяці високопоставлений чиновник втік за кордон після того, як з'явилися докази того, що він брав хабарі). Замість того щоб демонструвати свої успіхи у виведенні України зі сфери впливу Росії, він демонструє свій патріотизм. Його передвиборне гасло - "Армія, мова, віра". Це напрочуд жорстка націоналістична повістка для кондитерського магната, який до недавнього часу активно вів бізнес з Росією. Згідно з останніми опитуваннями, ця стратегія не працює. У електоральному президентському рейтингу Порошенко поступається колишньому прем'єру Юлії Тимошенко і коміку, актору і продюсеру Володимиру Зеленському", пише Bloomberg.
З іншого боку, на думку видання, президент Росії Володимир Путін, який втрачає підтримку у себе в країні через непопулярні кроки, такі як підвищення пенсійного віку, також не проти ескалації, щоб частково відродити патріотичні настрої, викликані приєднанням Криму.
"Перебуваючи в одному приміщенні, Путін і Порошенко не можуть приховати взаємної неприязні, але в тому, що стосується брязкання зброєю без будь-якої військової або стратегічної мети, вони - природні союзники. Проте в повномасштабній війні ні той, ні інший не зацікавлені. Обидва лідери будуть підтримувати тліючий конфлікт під гуркіт пропагандистських знарядь, але вони будуть проявлятимуть обачність, щоб не довести до зіткнення, подібного російсько-грузинській війні 2008 року", - прогнозує видання. Але не виключає можливих надзвичайних подій під час балансування на межі війни і більш жорстких західних санкцій проти Росії.
Трамп зайнятий Мексикою, Польща слабо реагує
Втім, чекати підтримки Заходу в інциденті в Керченській протоці Україні не варто. Експерти дають невеликі шанси на те, що міжнародне співтовариство якось відреагує.
"Україна не є і не буде протягом довгого часу (можливо, ніколи) членом НАТО. Можливе переважання Росії в Чорному морі, звичайно, загрожує інтересам чорноморських членів альянсу: Румунії, Болгарії та Туреччини. Але Туреччина веде свою власну двосторонню гру з Москвою, а Румунія і Болгарія не належать до числа лідерів НАТО. До вечора 26 листопада офіційної реакції з боку Сполучених Штатів не було. Дональд Трамп зациклений в Twitter на Мексиці. Єдиною реакцією Європи є повторна критика союзників за недостатні витрати на оборону ... В Польщі реакція на російську агресію не дуже сильна. МЗС виступив із заявою, але Варшава - член Ради Безпеки ООН, що не ініціювала спеціальне засідання", - пише польський журнал Polityka.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Василь
Показати IP
28 Листопада 2018 11:21
Громадяни, ще раз озирніться на 2013, а потім на сьогоднішній 3.14здец, який вам влаштував Захід руками Харанта. Згадайте печеньки Нуланд і підбадьорюючі виступи політиків США на майдані яких заслав Путін ..))
Сила до Василь
Показати IP
28 Листопада 2018 12:16
Погоджуюсь з вами!!!!! Треба весь час пам'ятати 2013 рік, аналізувати і думати!!!! Мислити масштабніше, ніж "а ми ж стояли, а ми ж хотіли..." Все, що відбувається сьогодні - це результат саме тих подій!!!
Корiнний лучанин
Показати IP
28 Листопада 2018 13:34
Ну нарештi почало доходит.
петро
Показати IP
28 Листопада 2018 14:06
Путіна напевно взяли в клуб хазяїнів світу, клани Барухів, Ротшильдів, і Рокфейлерів, найняли Путіна, щоб він перекроїв світове право, а їхня задача перерозподілу свого капіталу в інші фінансові центри, аби зберегтися після неминучої фінансової кризи світової яка не за горами.
Я до петро
Показати IP
28 Листопада 2018 16:19
не Путіна а вальцмана.. а може він там і був весь час а потім ще й на грейдер виліз??
Поради щодо обслуговування Geely MK
Сьогодні 15:41
Сьогодні 15:41
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Романом Босюком
Сьогодні 15:24
Сьогодні 15:24
У Рожищі назвуть вулицю на честь Героя Павла Чайки
Сьогодні 15:08
Сьогодні 15:08
Військовим курсантам збільшать виплати у 2025 році
Сьогодні 14:51
Сьогодні 14:51
«Ми найдосвідченіша і найсучасніша армія світу». Командир «Любарта» Янкі – про оборону Торецька, наміри ворога й проблеми ЗСУ
Сьогодні 14:02
Сьогодні 14:02
Україна отримала новий транш від МВФ на $1,1 мільярда
Сьогодні 13:28
Сьогодні 13:28
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.