Що означають останні розробки Ілона Маска в області чипізації мозку

Бізнесмен-інноватор Ілон Маск 2 лютого повідомив про проведення співробітниками його компанії Newrolink операції по імплантації комп’ютерного чипа в мозок мавпи.

Що пропонує своїм потенційним клієнтам Newrolink, наскільки близька компанія до успіху і чого варто очікувати, а чого побоюватися від нової технології, розбиралася Страна.

Матеріалізація думок

Ідеї ​​про те, що людина може впливати на навколишній світ одним зусиллям волі і думки, без залучення м’язів, інтригували людини давно. Телепатією, телекінезом та іншими надприродними здібностями наділяли героїв казок, фантастичних оповідань і міських легенд.

Однак в середині XIX століття виявилося, що думки дійсно матеріальні: у 1849 році німецький фізіолог Еміль Генріх Дюбуа-Реймон показав, що мозок у своїй роботі генерує слабкі електромагнітні імпульси, які можуть бути зафіксовані вимірювальними приладами. У 1875 році результати досліджень електричної активності мозку і зв’язок між цією активністю і процесами, що відбуваються в мозку незалежно один від одного, проілюстрували британець Річард Каттон і російський фізіолог Данилевський. А в 1913 році випускник Київського університету опублікував першу в історії енцефалограму – запис електричної активності мозку собаки.

Пізніше, у 1924 році, американець Ганс Бергер зробив першу в історії енцефалограму людини, створивши таким чином потужний метод «прямої» діагностики роботи найважливішого органу в людському тілі. Однак нас в цій історії хвилює не застосування енцефалограм в медицині, а те, що вони стали першим доказом того, що прихована від сторонніх очей внутрішня робота мозку може, нехай і не зовсім безпосередньо, а за допомогою приладів, виявляти себе в зовнішньому світі.Прилад для читання думок

Правда, для цього потрібно було навчитися розшифровувати сигнали, що йдуть від мозку, і дізнатися, яким саме збудженням вищої нервової системи відповідає кожен з них. Ця робота активно велася протягом XX століття і почала давати перші результати.

Так, у 1999 році вчені Каліфорнійського університету створили систему, яка, аналізуючи сигнали мозку кішок, навчилися розрізняти, що саме тварини бачать в даний момент. У 2000 році групі вчених Даремського університету вдалося створити пристрій, що копіює рух рук мавпи дурукулі завдяки зчитуванню сигналів, які мозок тварини посилав для управління кінцівками. А в лабораторії Джона Донохью університету Брауна змогли навчити мавпу годувати себе за допомогою роботизованої руки, керуючи їй сигналами її власного мозку.

У 2007 році компанія NeuroSky випустила гру NeuroBoy, у якій можна було використовувати не тільки мишу і клавіатуру, але і спеціальний пристрій для фіксації сигналів, що виходять з головного мозку (нейрокомп’ютерний інтерфейс).

А в 2011 році японці з Neurowear використовували гарнітуру NeuroSky для створення пристрою під назвою Nekomimi – пов’язку у вигляді собачих або котячих вух, які змінювалися відповідно до поведінки користувача.Пізніше випустили схоже пристрій: хвіст, здатний виляти або, навпаки, понуро опускатися залежно від настрою «господаря».

У 2012 році ті ж Neurowear створили мобільний додаток, яке на підставі даних від тієї ж гарнітури може публікувати в соцмережі інформацію про настрої користувача в даний момент.

NeuroSky використовували в своїх пристроях технологію т.зв. сухих неінвазивних сенсорів, які монтувалися на гарнітурі, яку одягали на голову. Чутливість і роздільна здатність таких сенсорів залишала бажати багато кращого, і ні для чого, крім швидше кумедних, ніж реально цікавих іграшок, вони не годилися.

Утім, було очевидно, що технологія здатна на більше. Але для цього потрібно було впровадити електрони безпосередньо в мозок. Такі досліди були поставлені в 2006 році вченими з Массачусетської лікарні загального профілю та Університету Брауна.

Двом пацієнтам, один з яких був паралізований після ножового поранення спинного мозку, а інший – через боковий аміотрофічний склероз, вживили в мозок сенсори BrainGate від компанії Cyberkinetics, які дозволили їм управляти курсором миші на екрані.Сенсори BrainGate двом паралізованим в результаті інсульту пацієнтам можливість керувати роботизованими руками. На одному із записаних дослідниками відео одна з учасниць експерименту, – це був перший за 12 років її життя випадок, могла пити без сторонньої допомоги.Таким чином, технології, за допомогою яких людина може безпосередньо впливати на реальність, використовуючи функції мозку, вже не фантастика, а реальність.

Інша справа, що Ілон Макс і його Neurolink в своїх експериментах, схоже, готові піти значно далі.

Neurolink – зв’язок із майбутнім?

Отже, у чому ж полягає ноу-хау Маска? Перш за все – в конструкції і, що найголовніше, розмірах чіпів-сенсорів, що імплантуються в мозок використовуваних для зчитування мозкової активності.

Сенсори BrainGate представляли собою досить громіздкий пристрій, що закріплюється на голові і з’єднується проводами з використанням зовнішньої техніки. У Neurolink ж стверджують, що домоглися істотного зменшення розмірів датчиків: вони будуть повністю імплантуватися в мозок, і після того, як операційноа травма загоїться, будуть зливатися з кісткою черепа.Живлення пристрою планується здійснювати за допомогою бездротової магнітної зарядки, а сигнали назовні пропонується передавати за технологією Bluetooth. В результаті зовні по людині взагалі не можна буде сказати, є у неї чип чи ні. «Хто знає, можливо, я вже із чипованих?» – пожартував Маск на одній з презентацій.

За словами Маска, спершу пристрій буде використовуватися переважно в медичних цілях. Творець Neurolink стверджує, що чип дозволить допомогти людям, що страждають сліпотою або втратою слуху (звукові та відеосигнали, записані зовнішніми пристроями, транслюватимуться безпосередньо в мозок, минаючи травмовані або відсутні органи), паралічами, безсонням, депресією, епілепісей, хворобою Альцгеймера тощо.

Однак в майбутньому пристрій зможе істотно розширити можливості і здорових людей. Безконтактне управління електронними пристроями, пряма трансляція в мозок музики і зображень, і навіть ... спілкування без слів, тобто, справжня телепатія.

Найпростіший приклад: ви зможете за лічені секунди перемножити багатозначні числа без всякого калькулятора. Точніше, калькулятор буде використаний, але ваш мозок за допомогою чипа сам зв’яжеться з ним, введе умову і майже миттєво отримає відповідь.

З цього приводу в Маска, як і в багатьох інших, є навіть своя філософія: мовляв, розвиток цифрових технологій і штучного інтелекту зможе створити умови, в яких комп’ютери будуть перевершувати людину, що поставить людство як біологічний вид перед досить неприємними ризиками. Зрощення живого мозку з комп’ютером, на думку Маска, дозволить уникнути такої загрози. «Світ, контрольований колективною волею людей Землі, думаю, що це саме те майбутнє, до якого ми прагнемо», – заявив він.

Стверджується, що операція з установки чипа проста і майже безболісна: її нібито зможе здійснювати спеціальний робот, і вже в той же день пацієнт зможе покинути лікарню. Також підкреслюється, що встановлений чип можна легко зняти, якщо власник цього захоче.

Фантазії і реальність

Все це, звичайно, чудово. Однак поки що команда Neurolink не показала результатів, хоча б порівняно з тими, які продемонстрували їхні колеги-конкуренти з BrainGate. На сьогодні чипи встановлювалися лише тваринам: їх впровадили двом свиням (одній з яких пристрій зняли, щоб довести, що зворотна процедура не впливає на здоров’я), а тепер – мавпі.

На одній із презентацій Маск показав, що сенсори дійсно здатні зчитувати інформацію з мозку свині: наприклад, вони можуть розрізнити, коли тварина знайшла їжу.Чипована свиняКарта мозкових хвиль свині

Але це поки що все. Правда, сьогодні Маск стверджує, що чипована мавпа вже може грати у відеоігри у себе в голові, і що в майбутньому він планує чипувати ще одного примата, щоб мавпи могли зіграти один з одним, скажімо, у віртуальний пінг-понг. Звучить круто, але поки це тільки слова.

До речі, продемонструвати чиповану мавпу, яка зможе рухати курсор по екрану силою думки, Маск обіцяв ще 28 серпня, однак цього не сталося. У наукових дослідженнях прогнози далеко не завжди збігаються з реальністю, а негативний результат – теж результат. Однак Маск – ще й бізнесмен, і з цієї точки зору невдачі для нього вкрай небажані.

Так, в липні 2020 року колишній співробітник Neurolink розповів виданню STAT, що вчені, які працюють на компанію, зіткнулися з колосальним тиском з боку топ-менеджменту компанії з метою прискорити роботи для отримання результату. В результаті шестеро з восьми провідних співробітників змушені були звільнитися.

Крім того, вчений, ім’я якого не розголошується, повідомив, що описувані Маском як абсолютно безпечні і навіть практично повністю безболісні, операції з імплантації чипа не настільки нешкідливі і прості: наприклад, нібито зроблений на початку 2020 року експеримент з чіпування вівці закінчився невдачею.

І тут ми підходимо до найважливішого моменту, що відбувається: до страхів і фобій, справжня хвиля яких викликається будь-яких повідомлень про успіхи в справі розвитку нейрокомп’ютерних інтерфейсів.

Чипофобія: «1986» відпочиває

Критики ідеї нейрокомп’ютерних інтерфейсів не відкидають їх широких можливостей. Однак вони побоюються, що технології також відкривають широкі можливості для зловживань, які можуть повністю знищити звичний нам образ життя і поставити хрест на таких поняттях, як особиста свобода і власна думка.

Як стверджують, нейрокомп’ютерний інтерфейс зможе розшифровувати і навіть записувати сигнали людського мозку, тобто, читати думки, хто знає, які саме думки вони будуть читати і куди передавати цю інформацію, хто знає, чи не стануть встановлені в мозок чипи використовуватися для створення системи тотального контролю за поведінкою мас і окремих людей?

Звучить параноїдально, проте з урахуванням тенденцій останніх років просто відмахнутися від цих аргументів не можна. Сучасні інформаційні системи вже сьогодні масово збирають і інтерпретують дані про те, хто ми, де живемо, куди мандруємо, чим захоплюємося і які товари купуємо.

Вже давно перестало бути секретом те, що пошукові системи зберігають і аналізують пошукові запити кожного конкретного користувача.

Не секрет, що мобільні телефони, наприклад, вже зараз здатні аналізувати і записувати нашу мову: у соцмережах можна знайти масу історій на кшталт того, як людина, що обговорювала зі знайомим, наприклад, туристичну поїздку, раптово починає отримувати рекламні пропозиції путівок саме в ту країну, яка обговорювалася. Автор цих рядків і сам зіткнувся з ситуацією, коли після обговорення з дружиною купівлі певного пристрою почав масово стикатися з рекламою таких пристроїв в банерній мережі Google Ads.

В Google запевняють, що це неможливо, і що компанія, по-перше, ніколи не активує реально існуючі системи розпізнавання мови без команди, а, по-друге, не ділиться цими даними з третіми особами. Але чи можемо ми повністю довіряти запевненням компанії?

Адже зовсім не випадково в світі зростає популярність «безпечних» браузерів типу DuckDuckGo або систем анонімізації типу TOR або VPN.

А тепер уявіть собі, які можливості в цьому сенсі відкриває комп’ютерний чип, імплантований в мозок і який безпосередньо зчитує ваші думки! У цьому випадку для того, щоб зрозуміти, що ви цікавитеся тією чи іншою темою, вже не треба буде, щоб ви вбили це в пошуковий запит або обговорили з друзями в межах досяжності всюдисущого смартфона – вам достатньо буде просто про це подумати.

І мова може йти не тільки про улюбленні сорт пива або марку взуття, а й, скажімо, про політичні уподобання, релігійні погляди, ідеологію тощо.

Не меншу тривогу викликає офіційно заявлена ​​можливість чипів транслювати інформацію безпосередньо в мозок. Добре, якщо це буде просто музика або зображення (хоча якщо це, навіть зрідка, буде відбувається без попиту і без дозволу користувача, вже це може завдати проблем: уявіть собі, що вам раптом почнуть показувати кіно, коли ви перебуваєте за кермом автомобіля).

Але якщо таким же шляхом зможе транслюватися, наприклад, пропаганда? Або ще гірше: якщо сенсор зможе транслювати невербальну інформацію, викликаючи почуття страху або ейфорії, голоду або спраги тощо? Адже обіцяє же Маск, що його сенсор зможе лікувати депресію? А що якщо він також виявиться здатний її викликати? Причому, наприклад, не аби у кого, а, скажімо, у певної категорії користувачів – тих, хто вважає за краще Pepsi, а не Coca-Cola або республіканців, а не демократів?

Звучить параноїдально, але чи можемо ми поручитися за те, що щось подібне не стане можливим у реальності?

Найцікавіше ж те, що, з досвіду попередніх неоднозначних винаходів, можна припустити, що люди навряд чи вважатимуть за краще відмовитися від істотного збільшення комфорту і можливостей заради безпеки особистості. Адже не відмовляються ж сьогодні від смартфонів навіть ті, хто впевнені, що ці пристрої стежать за нами?

Поки все це – справа майбутнього. Однак, як видно, вже не такого й віддаленого. Той же Ілон Маск, наприклад, говорить про початок практичного використання технологій Neurolink вже через 5-10 років. Так що цілком можливо, що вже зовсім скоро нам доведеться вирішувати – імплантувати чи комп’ютерний чип собі в череп.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---