«Замість мене може прийти молодший і талановитіший»: Сашко Положинський про долю «Тартака»

Відомий український музикант Олександр Положинський після заяви про припинення творчої діяльності в рамках проектів «Тартак» і «Був’є» отримав незнане раніше відчуття свободи. Запевняє, що почувається щасливим та нарешті має час на себе.

Про нещодавнє непросте рішення, долю власних музичних проектів, найближчі плани та навіть про жартівливу пропозицію стати мером Луцька він розповів у інтерв’ю проекту «Український контекст».

«Я буквально літаю. Я на такому позитиві, моральному внутрішньому підйомі. Я радісно зустрічаюся зі своїми друзями, з якими не бачився інколи роками і спілкувався тільки через інтернет або по телефону. Я приділяю час речам, на які давно не звертав уваги. Я маю можливість зараз нарешті позакривати якісь свої побутові чи особисті, як то кажуть, висяки. Я нарешті маю можливість якийсь час приділити суто для себе, зайнятися своїм здоров’ям, відпочинком. Це надихає», – поділився музикант.

Рішення припинити свою участь у «Тартаку» й «Був’є», каже 47-річний лучанин Сашко Положинський, визрівало роками. І причини радше особисті, «з відтінком певної містики».

«Остаточним фактором виявилося моє внутрішнє відчуття. Немає однієї-єдиної причини, яка би могла все пояснити. До цього йшло тривалий час. І я ще навіть не готовий детально розбиратися в цій ситуації. Просто в якийсь момент я відчув, що мушу це зробити. І мушу це зробити саме зараз. Я дав собі час це осмислити і переконатися, що це дійсно так. І коли я переконався, то просто це озвучив, – зауважив він. – Це рішення не є простим для мене. Це рішення не є приємним для моїх колег-музикантів в першу чергу і для прихильників «Тартака» й «Був’є».

«Я уже не співаю у «Тартаку» і «Був’є», але разом ми створили 12 прекрасних альбомів і я вважаю, що це чималий доробок. І сподіваюся, що хоча би якусь маленьку поличку в сучасній українській музиці я собі уже зайняв», – додав він.Читати ще: Положинський розповів, чи розпадеться «Тартак»

Наразі конкретних творчих планів у Сашка Положинського немає. Він навіть поки не знає, чим буде займатися. Мовляв, нині триває процес усвідомлення, адаптації, відчуття життя.

«І це зовсім нове відчуття, коли ти ні до чого не прив’язаний, коли ти не несеш відповідальності за інших людей, коли ти розумієш, що ті всі плани, як в тебе були, які ти виношував інколи роками, уже не будуть реалізовані», – каже він.

А от творчо реалізовуватися він має нагоду у не надто серйозному проекті «Олів’є», що його минулоріч Сашко Положинський заснував разом із музикантом Іваном Маруничем.

«І цей проект дає можливість реалізовувати якісь творчі амбіції як автору пісень. Але наразі це проект, який народжує пісні і видає їх на загал без якогось особливого професійного запису в напів імпровізованому варіанті. Ми просто збираємося і за один день пишемо 11 пісень на відеокамеру телефону під акустичну гітару. І потім ці пісні по черзі раз на тиждень викладаємо в інтернеті, – каже він. – У минулому році ми записали три таких альбоми – 34 пісні. І якщо в мене буде така необхідність – писати нові пісні і оприлюднювати їх, то таку можливість мені може давати проект «Олів’є».

Свого часу Олександр Положинський заявляв, що у майбутньому, можливо, надумає об’єднати всі свої музичні проекти.

«Колись я говорив про те, що, можливо, настане час, коли я надумаю об’єднати всі свої творчі проекти в один, і він може називатися Олександр Положинський. Аби робити те, що хочу я, поєднувати різні репертуари. Але наразі я собі це ще не планую. Більше того, я би хотів, щоб «Тартак» і «Був’є» лишилися існувати й без мене. Я розумію, що це дуже важко сприйняти, – міркує він. – А я собі уявляю, що може прийти інший вокаліст, в чомусь, можливо, навіть більш професійний. Можливо, молодший за мене. Можливо, більш талановитий. І поєднавши свої вміння і таланти з досвідом і вмінням музикантів «Тартака» та «Був’є» може вийти ще цікавіше, ніж було зі мною».До речі, коли Сашко Положинський заявив про припинення існування «Тартака» і «Був’є», в інтернеті одразу ж почали жартувати з приводу того, що у майбутньому він міг би стати міським головою Луцька. Натомість музикант каже, що йому бракує компетенції для такої серйозної посади, проте натякає, що все може бути.

«Звісно, мені би дуже хотілося, щоби моє рідне місто Луцьк змінювалося на краще, як і вся Україна. Мені б дуже хотілося, щоб Луцьк розвивався. Але я також розумію, що посада міського голови – це компетенції і велика відповідальність. І якщо до відповідальності мені не звикати, я готовий брати на себе відповідальність, якщо виникає така необхідність, то стосовно компетенції в мене особисто є дуже багато запитань, – поділився він. – Звичайно, ще є час. Є час і повчитися, і поспілкуватися з багатьма очільниками міст, з якими я особисто знайомий. Але я не впевнений, що хочу цим займатися. Я швидше був би готовий допомагати новому міському голові, коли він нарешті з’явиться в Луцьку... Я готовий співпрацювати, готовий допомагати рідному місту. Але я, чесно кажучи, не впевнений, що готовий серйозно наважитися на те, щоби балотуватися».

Крім того, музикат вважає, що якби він і наважився балотуватися, то в багатьох лучан такий крок викликав би категоричне несприйняття й навіть агресію. Але загалом він нічого поганого не бачить у тому, що творчі люди йдуть в політику.

«Щире бажання працювати в інтересах держави чи в інтересах міста, якщо ми говоримо про Луцьк, ще не значить, що ти зможеш це бажання реалізувати сповна, – певен він. – Я би міг змінити щось у Луцьку лише за однієї умови – якби переважна більшість лучан захотіла мене не тільки поставити на посаду, а й підтримати в роботі. Тобто не тільки делегувати повноваження, права і обов’язки, але й активно долучитися до того, щоби я зміг з усім цим делегованим впоратися. І це має бути тісна взаємодія влади і громади, посадовців і окремих громадян, але із цим у нас є великі проблеми».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---