Ринок біля замку, пусті вулиці, реклама, відсутність харизми і набережної: архітектор-блогер назвав головні проблеми Луцька. Відео
Архітектор Юліан Чаплінський відвідав Луцьк, аби скласти своє враження про архітектуру та урбаністику міста. Він оглянув Луцький замок, будинок родини Косачів, химерне помешкання відомого скульптора Миколи Голованя та поговорив із мером Ігорем Поліщуком про майбутнє обласного центру.
Як зазначив блогер на своєму YouTube-каналі CHAPLINSKY VLOG, вигляд Луцька постраждав і від війни, і від радянської влади. Хоча, за його словами, житлова забудова в центрі міста, зокрема дев’ятиповерхівка на Театральному майдані, – це лаконічна, спокійна архітектура.
«Більше мене дратує кількість реклами на фасадах, – сказав він, проходячи вулицею Лесі Українки. – На пішохідній вулиці Лесі Українки моментально почуваємося ніби в Європі – тут відразу багато людей, вуличні музиканти, затишок, комфорт. Як на мене, якщо забрати страшненьку рекламу на фасадах, то в принципі може бути. Дуже еклектичні перші поверхи. Бачимо різні прийоми, форми, матеріали… Ми пройшли буквально 50 метрів і побачили три громадські простори, однак я не бачу якихось особливих пам’яток на цій вулиці. Бачу залишки манери польського конструктивізму, але або перероблені за радянських часів, або зроблені за радянських часів у цій стилістиці. Я завжди говорю: верхні поверхи не такі важливі, як те, що нас оточує внизу, особливо благоустрій, озеленення, покриття вулиць. Це створює більше затишку, ніж супер-пупер оздоблений фасад».
Юліан Чаплінський відзначив, що Луцьк як і більшість українських міст у 2000-х роках став жертвою «пінопластового постмодернізму» із псевдоарками, елементами ковки, наліпками чи декорами, а також висловив думку, що старі двері до історичних будівель місту варто реставрувати, а от вагонки на фасадах – краще позбуватися.
«Ми підходимо до ринку. І на фоні цього страшненького ринку я бачу розкішний силует замку Любарта. Тут навіть немає що коментувати», – звернув увагу архітектор.
Читати ще: У Луцьку 100 років тому замість центрального парку хотіли місто-сад
Він додав, що Старе місто доцільно було би повністю звільнити від автомобільного транспорту, аби «вести нормальну туристичну політику». Як зауважив, проєкт кварталу архітектора, реставратора Миколи Рибенчука в історичній частині Луцька втілили в життя не так, як задумував автор.
Блогер також відвідав будинок родичів Лесі Українки, околиці замку, колишній єзуїтський колегіум і будинок скульптора Миколи Голованя, оглянув результати реставрації Окольного замку, Вежі Чорторийських, підземелля єзуїтського колегіуму, прогулявся Луцьким замком і підземеллями костелу Святих Апостолів Петра і Павла.
Читати ще: Із забуття – до атракцій віртуальної реальності. Як у Луцьку вдихають життя у старовинну вежу
«Я здивований. Крім одного ресторану біля входу до замку, тут нічого немає. Якби це було у Львові, то тут вже були б і наливки, і реберні, і п’яні вишні, і різні розваги. Думаю, це дуже оживило б вулиці. Якби ще й цим займалися самі місцеві мешканці, то це був би колорит, – сказав Юліан Чаплінський під час прогулянки навколо замку. – Хочу відзначити, коли я був тут минулого разу, ця вулиця була страшна, розбита… Зараз вулиця вже зроблена. Залишилося оживити її».
Архітектор висловив думку, що Луцьк – це місто контрастів, адже з одного боку – розкішне Старе місто, замок, історичні садиби, які створюють неймовірну атмосферу, а з другого – ринок і залізні будки.
«Базар за 50 метрів від одного з найстаріших замків України – це нонсенс. Історичні ареали потрібно не тільки зберігати, а й розвивати, аби люди хотіли сюди йти, їхати», – переконаний блогер.
На його думку, Луцьк має всі шанси стати ще одним туристичним центром Західної України.
«Мені здається, що Луцьк недооцінює свою річку, тому що її урбаністично ніхто не підкреслив, їй ніхто не дав життя, ніхто не сполучив розкішними вулицями з набережною, якої немає, – прокоментував архітектор. – Круто, що є вода. Чому це все не може бути прогулянковими терасами, велосипедними доріжками, нанизаними як корали громадськими просторами, спортивними майданчиками…»
Юліан Чаплінський поцікавився в мера Луцька Ігоря Поліщука, як той охарактеризував би місто та які пріоритетні напрямки його розвитку назвав би.
«Це – сучасне місто із древньою історією, своїми традиціями, мультикультурне місто, місто, яке дуже швидко розвивається, і в багатьох аспектах життя є зразком для інших міст», – поділився Луцький міський голова.
У планах – збалансований розвиток Луцька в багатьох галузях.
«Найперше – це ті галузі, з якими безпосередньо в повсякденному житті зіштовхуються мешканці нашого міста. Це – реформа транспортної галузі. Ми почали її активно впроваджувати, і сьогодні в нашому місті з’являються нормальні європейські автобуси, в нас облаштовані найкращі розумні зупинки в Україні, ми купуємо нові тролейбуси. Ми поставили завдання – повністю витіснити «Богдани» та «Еталони», ці жахливі жовтні маршрутки. Звичайно, це – розвиток інфраструктури міста, дороги, площі, сквери, парки, зелені зони. Ми почали цю роботу і побачили, як клаптик землі, озеленений, із мінімальним дизайном змінює те чи те середовище. Звичайно, це – розвиток комунальної сфери, тому що, на превеликий жаль, як і іншим містам України, нам залишився радянський спадок (мережі, комунальні підприємства). Також розвиток освітньої галузі, культурної галузі. Ми маємо намір збудувати музей міста Луцька, провести істотні зміни в історичній частині нашого міста», – розказав Ігор Поліщук.
Архітектор-блогер резюмував, що Луцьк – прекрасне місто з багатьма збереженими пам’ятками, які потрібно відреставрувати, інтегрувати в загальну концепцію розвитку середмістя, аби привабити сюди туристів і передусім затягнути сюди мешканців, щоб вони відчували гордість за своє місто.
«Це – місто втраченої колишньої слави, не до кінця втраченої історії про Велике князівство Литовське, добу переходу українських земель від литовських до польських, руських князів і так далі. Луцьку треба відвоювати своє місце в історії і відновити харизму. Мені бракує харизми, яка породжується, очевидно, амбіціями. Тому закликаю мешканців і владу працювати над цим. І звичайно, я не говорив про велодоріжки, бо я не побачив їх у історичному центрі. Я побачив громадський транспорт, прекрасні зупинки, табло, які працюють, – це дуже похвально. Я побачив історичну вулицю, вона пішохідна і це дуже класно. Звичайно, треба почистити рекламу. В більшості українських міст проблема з рекламою. Найголовніше – є структура, середовище для роботи. Тому я бажаю успіхів Луцьку. Рекомендую обов’язково відвідати Луцький замок і його околиці. А Луцьку бажаю розвитку і добробуту», – завершив Юліан Чаплінський.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як зазначив блогер на своєму YouTube-каналі CHAPLINSKY VLOG, вигляд Луцька постраждав і від війни, і від радянської влади. Хоча, за його словами, житлова забудова в центрі міста, зокрема дев’ятиповерхівка на Театральному майдані, – це лаконічна, спокійна архітектура.
«Більше мене дратує кількість реклами на фасадах, – сказав він, проходячи вулицею Лесі Українки. – На пішохідній вулиці Лесі Українки моментально почуваємося ніби в Європі – тут відразу багато людей, вуличні музиканти, затишок, комфорт. Як на мене, якщо забрати страшненьку рекламу на фасадах, то в принципі може бути. Дуже еклектичні перші поверхи. Бачимо різні прийоми, форми, матеріали… Ми пройшли буквально 50 метрів і побачили три громадські простори, однак я не бачу якихось особливих пам’яток на цій вулиці. Бачу залишки манери польського конструктивізму, але або перероблені за радянських часів, або зроблені за радянських часів у цій стилістиці. Я завжди говорю: верхні поверхи не такі важливі, як те, що нас оточує внизу, особливо благоустрій, озеленення, покриття вулиць. Це створює більше затишку, ніж супер-пупер оздоблений фасад».
Юліан Чаплінський відзначив, що Луцьк як і більшість українських міст у 2000-х роках став жертвою «пінопластового постмодернізму» із псевдоарками, елементами ковки, наліпками чи декорами, а також висловив думку, що старі двері до історичних будівель місту варто реставрувати, а от вагонки на фасадах – краще позбуватися.
«Ми підходимо до ринку. І на фоні цього страшненького ринку я бачу розкішний силует замку Любарта. Тут навіть немає що коментувати», – звернув увагу архітектор.
Читати ще: У Луцьку 100 років тому замість центрального парку хотіли місто-сад
Він додав, що Старе місто доцільно було би повністю звільнити від автомобільного транспорту, аби «вести нормальну туристичну політику». Як зауважив, проєкт кварталу архітектора, реставратора Миколи Рибенчука в історичній частині Луцька втілили в життя не так, як задумував автор.
Блогер також відвідав будинок родичів Лесі Українки, околиці замку, колишній єзуїтський колегіум і будинок скульптора Миколи Голованя, оглянув результати реставрації Окольного замку, Вежі Чорторийських, підземелля єзуїтського колегіуму, прогулявся Луцьким замком і підземеллями костелу Святих Апостолів Петра і Павла.
Читати ще: Із забуття – до атракцій віртуальної реальності. Як у Луцьку вдихають життя у старовинну вежу
«Я здивований. Крім одного ресторану біля входу до замку, тут нічого немає. Якби це було у Львові, то тут вже були б і наливки, і реберні, і п’яні вишні, і різні розваги. Думаю, це дуже оживило б вулиці. Якби ще й цим займалися самі місцеві мешканці, то це був би колорит, – сказав Юліан Чаплінський під час прогулянки навколо замку. – Хочу відзначити, коли я був тут минулого разу, ця вулиця була страшна, розбита… Зараз вулиця вже зроблена. Залишилося оживити її».
Архітектор висловив думку, що Луцьк – це місто контрастів, адже з одного боку – розкішне Старе місто, замок, історичні садиби, які створюють неймовірну атмосферу, а з другого – ринок і залізні будки.
«Базар за 50 метрів від одного з найстаріших замків України – це нонсенс. Історичні ареали потрібно не тільки зберігати, а й розвивати, аби люди хотіли сюди йти, їхати», – переконаний блогер.
На його думку, Луцьк має всі шанси стати ще одним туристичним центром Західної України.
«Мені здається, що Луцьк недооцінює свою річку, тому що її урбаністично ніхто не підкреслив, їй ніхто не дав життя, ніхто не сполучив розкішними вулицями з набережною, якої немає, – прокоментував архітектор. – Круто, що є вода. Чому це все не може бути прогулянковими терасами, велосипедними доріжками, нанизаними як корали громадськими просторами, спортивними майданчиками…»
Юліан Чаплінський поцікавився в мера Луцька Ігоря Поліщука, як той охарактеризував би місто та які пріоритетні напрямки його розвитку назвав би.
«Це – сучасне місто із древньою історією, своїми традиціями, мультикультурне місто, місто, яке дуже швидко розвивається, і в багатьох аспектах життя є зразком для інших міст», – поділився Луцький міський голова.
У планах – збалансований розвиток Луцька в багатьох галузях.
«Найперше – це ті галузі, з якими безпосередньо в повсякденному житті зіштовхуються мешканці нашого міста. Це – реформа транспортної галузі. Ми почали її активно впроваджувати, і сьогодні в нашому місті з’являються нормальні європейські автобуси, в нас облаштовані найкращі розумні зупинки в Україні, ми купуємо нові тролейбуси. Ми поставили завдання – повністю витіснити «Богдани» та «Еталони», ці жахливі жовтні маршрутки. Звичайно, це – розвиток інфраструктури міста, дороги, площі, сквери, парки, зелені зони. Ми почали цю роботу і побачили, як клаптик землі, озеленений, із мінімальним дизайном змінює те чи те середовище. Звичайно, це – розвиток комунальної сфери, тому що, на превеликий жаль, як і іншим містам України, нам залишився радянський спадок (мережі, комунальні підприємства). Також розвиток освітньої галузі, культурної галузі. Ми маємо намір збудувати музей міста Луцька, провести істотні зміни в історичній частині нашого міста», – розказав Ігор Поліщук.
Архітектор-блогер резюмував, що Луцьк – прекрасне місто з багатьма збереженими пам’ятками, які потрібно відреставрувати, інтегрувати в загальну концепцію розвитку середмістя, аби привабити сюди туристів і передусім затягнути сюди мешканців, щоб вони відчували гордість за своє місто.
«Це – місто втраченої колишньої слави, не до кінця втраченої історії про Велике князівство Литовське, добу переходу українських земель від литовських до польських, руських князів і так далі. Луцьку треба відвоювати своє місце в історії і відновити харизму. Мені бракує харизми, яка породжується, очевидно, амбіціями. Тому закликаю мешканців і владу працювати над цим. І звичайно, я не говорив про велодоріжки, бо я не побачив їх у історичному центрі. Я побачив громадський транспорт, прекрасні зупинки, табло, які працюють, – це дуже похвально. Я побачив історичну вулицю, вона пішохідна і це дуже класно. Звичайно, треба почистити рекламу. В більшості українських міст проблема з рекламою. Найголовніше – є структура, середовище для роботи. Тому я бажаю успіхів Луцьку. Рекомендую обов’язково відвідати Луцький замок і його околиці. А Луцьку бажаю розвитку і добробуту», – завершив Юліан Чаплінський.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 27
Анонім
Показати IP
1 Листопада 2021 14:51
Хто це?
Народна прокуратура до Анонім
Показати IP
1 Листопада 2021 15:53
Він був головним архітектором Львова з 2015 по 2020 рік, а потім - заступником міністра. І, до речі, тоді помічав, що проблема міста - у жадібності й відсутності смаку у забудовників. А ще вказував на неприпустимість облаштування велодоріжок на тротуарах, що ми бачимо у Луцьку
Славко до Анонім
Показати IP
1 Листопада 2021 17:12
Це колишній головний архітектор Львова
Андрій до Анонім
Показати IP
1 Листопада 2021 19:00
Дивно такий "великий" архітектор і не сказав жодного слова про генеральний план міста вірніше про його відсутність та обіцянку місцевих чиновничків коооолись його затвердити.... адже генеральний план я не якісь "плани благоустрою" формують політику в архітектурі міста ... та певно чиновникам зручніше видавати ручним забудовникам будівельні умови а там вже не до красоти....
Анонім до Анонім
Показати IP
1 Листопада 2021 19:44
Зробив зауваження по суті цей архітектор, якщо влада міста не дурна, то візьме це до уваги.
Народна прокуратура
Показати IP
1 Листопада 2021 14:57
А крім старої частини в місті є ще й інші. І при відсутності велодоріжок та реберень-наливок цей фахівець не помітив, що нові будинки ростуть хаотично, як гриби в лісі, без нормальних вулиць, дворів, дитячих майданчиків і парковок, транспортних сполучень та шкіл-садочків. Що в в районі "Там-Таму" і вул. Арцеулова справжні кам'яні лабіринти без жодного деревця? Здається, для містян це більша проблема, ніж транспорт у старому місті
Лучанин до Народна прокуратура
Показати IP
1 Листопада 2021 15:48
Це зараз така тенденція - вище, щільніще, жодної травинки-рослинки і вітер між будинками такий ніби на морі в шторм... Невже таке будівництво - це по державним будівельним нормам?
Народна прокуратура до Народна прокуратура
Показати IP
1 Листопада 2021 20:15
Цікаво, хто мінусує?
Лучанин
Показати IP
1 Листопада 2021 15:06
Насправді те що немає всяких там "реберень" біля замку - це перевага, бо в цьому є своя неповторна атмосфера. А розливати наливки - це той самий базар, тільки трішки інший.
кук
Показати IP
1 Листопада 2021 15:26
ринок розвалити позорище для Луцька
У сусіда хата біла .
Показати IP
1 Листопада 2021 15:48
Буде дружба і двосторонні компліменти до тих пір, поки місто не наразиться на конструктивну критику ! Зустрівся би з членами спілки архітекторів - може би і відбулося професійне обговорення луцьких архітектурних проблєм, - так ні ! Кидається у вічі, що міська влада спілкується то з ровєнскімі дізайнєрамі, то зі львівськими блогерами, але принципово не йде на професійний діалог з луцькими архітекторами !
Євробидло
Показати IP
1 Листопада 2021 16:05
Як Мене бісять самопроголошені експерти в області (необхідне підставити). Хто йому дав право бути останньою інстанцією і розказувати як має бути? Так він людина з архітектурною освітою і має тяму в певних речах, але: є історія міста, є традиції міста, є купа інших факторів які дають відповідь на питання чому так а не так....
Їван з Гнідави
Показати IP
1 Листопада 2021 16:23
Скажи, а ти ким працюєш ? - Блогером ! - Ну, тоді кажи прямо : не хочеш робити - не роби !
Луцьк
Показати IP
1 Листопада 2021 16:29
Не треба бути архітектором, щоб зрозуміти такі речі: багато реклами(а в нас її багато) зло, реконструкція будинків під торгові точки - зло, оздоблення пінопластом та встановлення пластикових вікон в історичних частинах - зло, новобудови на відстані простягнутої руки одна від одної та без жодного деревці - зло. А вже експерти-архітектори можуть цей список продовжувати...
Категорія А
Показати IP
1 Листопада 2021 16:58
Якщо вже міська рада запровадила такий діалог, то доцільно би було продовжити таку практику і на другий раз запросити проектантів львівського Діпромісто, щоби висловили свою думку про новий генплан Луцька ! Запросити львівських реставраторів - нехай оцінять реставрацію будинку Пузини ! Запросити львівських управлінців по туризму - хай скажуть, шо не так у Луцьку ! Львівяни можуть поділитися досвідом реконструкції львівських вулиць, будівництвом сміттєпереробного заводу, спорудженням пам'ятників, винесенням кіосків з центральної частини міста і т.д. і т.п. Подивимося, чи наважиться на таке луцька влада, прогнозуючи результат такого дійства !
Микола з ГПЗ
Показати IP
1 Листопада 2021 17:05
А коли блогер в'їжджав у Луцьк зі сторони Гіркої Полонки - нюхові рецептори у нього, шо не спрацювали ! Раз ніц не каже, то або нюх втратив, або як вдихнув свіжого повітря у Чарукові - то аж на Лесі Українки видихнув !
Ха
Показати IP
1 Листопада 2021 17:17
Львів тис і харить що там на кожному кроці забігайлівки
Місцевий
Показати IP
1 Листопада 2021 17:21
За відсутність набережної плюсую 100%. Маємо таку гарну річку, а вона десь там за кущами
123 до Місцевий
Показати IP
1 Листопада 2021 18:56
Сапалаївку чи Чорногузку?
Місцевий до 123
Показати IP
2 Листопада 2021 16:11
Як мінімум вздовж Стиру можна було зробити набережну
!
Показати IP
1 Листопада 2021 17:33
Луцьк більш-менш буде цікавим до поки не стане громадою Рівненськоі області! а те що хоч старий базар,що хащі вздовж Стиру-це дійсно страхіття .
!! до !
Показати IP
1 Листопада 2021 18:50
Так-так ! Вони, видно, шось знають і працють над тим ! З вул. Кравчука - зробили стежку, з проспекту Волі роблять півВолі ! В Гіркій Полонці - три полоси, а центральний проспект в Луцьку, як дорога в Кульчині !
Анонім
Показати IP
1 Листопада 2021 21:46
В Львові вже всі недостаткам знайшов блохер???
Підтримую за річку, і велодоріжки вздовж набережної!!
Мошко з Вульки
Показати IP
2 Листопада 2021 11:15
А реконструкцію проспекту Волі значить не похвалив, якщо не написали нічого ?
Анонім до Мошко з Вульки
Показати IP
2 Листопада 2021 18:01
Жаба задавила
Анонім
Показати IP
4 Листопада 2021 02:32
мені сподобався критичний неупереджений відгуг ...варто дослухатись
777
Показати IP
4 Листопада 2021 11:17
Багато в чому має рацію, бо місто вже давно потребує концепції свого архітектурного вигляду, затвердженої в генеральному плані міста. Сьогодні в місті панують забудовники з русо-совдепівською ментальністю, малограмотні міські депутати, міське населення з колишніх колгоспників, таки самі архітектори, які не в змозі втямити, що Луцьк стане привабливим лише позбувшись ознак совдепівської культури та архітектури.
В Україні реформують військову освіту з врахуванням бойового досвіду та програми НАТО
Сьогодні 10:56
Сьогодні 10:56
Вірші від Жадана, святковий концерт та виставка: як Луцьк відзначив День Гідності та Свободи. Фоторепортаж
Сьогодні 10:23
Сьогодні 10:23
У Володимирі з палаючого будинку врятували чоловіка
Сьогодні 10:06
Сьогодні 10:06
«Надії немає, нема куди їхати»: як у Нововолинську допомагають переселенцям із Донеччини
Сьогодні 09:34
Сьогодні 09:34
У Сумах пролунали вибухи: двоє загиблих та 12 поранених
Сьогодні 08:27
Сьогодні 08:27
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.