Рушники, ткані полотна, веретено та давня скриня: волиняни у перевезеній із Білорусі хаті облаштували своєрідний музей

У селі Самари подружжя, яке відзначило золоте весілля, показало хату, яку сюди давним-давно перевезли з Білорусі. Нині цей дім – своєрідний музей однієї сільської родини. Кожна річ відображає життя та побут, якими вони були колись у волинському селі. Тут і скриня, в якій нареченій збирали придане, і діжка, в якій замішували тісто на не одну хлібину.

Кольорова хата ділить подвір’я з цегляним будинком, до якого проведено газ і світло. Її свого часу до волинського села перевезли з Білорусі, де певний час мешкали Олександр і Олена. В ній виростили п’ятьох дітей. Згодом збудували новий дім, куди й переїхали, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

У старій хатині нині зберігають різноманітні старовинні речі. Тут і вишиті рушники, і ткані полотна, і приладдя для збивання масла, і веретено, і діжка, і давня скриня. З останньої й розпочалося спільне життя подружжя. У цій скрині колись містилося придане Олени.

«Ковдри, подушки, постільна білизна, рушники… Вона була повна. Її зібрала моя мати. Коли я йшла заміж, у мене батька не було. Батько помер, коли мені було два роки», – пригадала Олена.

Читати ще: Невідома Волинь: наречена, яка плаче на весіллі, криниця з журавлем і млинці замість хліба. Відео

Сестра Олександра Оксана розповіла, що пам’ятає весілля брата до найменших деталей, наче то було вчора.

«Те весілля пам’ятається. Напевно, вмирати буду й пам’ятатиму. Такий дощ ішов великий, а везли конем за сім кілометрів звідси. На скрині їхали бояри. Як їхали, то той кінь спіткнувся і впав», – сказала Оксана.

Старші люди пригадали, що раніше весілля могли відзначати навіть по кілька днів. Вони вірять, що, хоч час змінив село і життя в ньому, та їхні діти і внуки збережуть ті речі й традиції, які переходять у спадок із покоління в покоління.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---