«Розпочато відлік кінця Росії»: Ігор Палиця про загрозу з боку Білорусі, корупцію на гуманітарці і церкви Московського патріархату

Президент-диктатор Володимир Путін розпочав відлік кінця Росії, напавши на Україну. Росіяни ж ніколи не були нашим братським народом, це люди, які ненавидять Україну та весь світ загалом. Тому українці мають забути про них. Зараз ми мусимо захистити себе, досягти миру на наших умовах і починати розвивати свою країну, відбудовувати міста-герої, пам’ятаючи про загиблих на війні й допомагаючи їхнім сім’ям.

Про це народний депутат України, лідер партії «ЗА Майбутнє» Ігор Палиця розповів 31 березня в ефірі телеканалу «Аверс».

Інформаційне агентство Волинські Новини пропонує своїм читачам текстовий варіант розмови. Далі – пряма мова.

Сьогодні номер один – Президент Володимир Зеленський і Збройні сили України

З України не побіг, не виїжджав ні разу. Увесь час від початку війни перебуваю тут. Я вважав і вважаю, що сьогодні повинні коментувати те, що відбувається, не політики. Є Президент, бачення Офісу Президента, офіційних органів влади, які мають дуже багато інформації.

Я щодня дивився телемарафон, коли була можливість. Мені дуже не подобається, коли політики намагаються показати себе, свою активність, щоб про них не забули, бо, можливо, скоро вибори. Старі політики через свої вчинки й привели до тієї ситуації, яку ми сьогодні бачимо, але вони нині хочуть з автоматами показуватися на фотографіях, телеекранах.

Мені було гидко на це дивитися. Тому я обрав принцип – ніякої публічності. Кожен має робити свою роботу.

Читати ще: «Я в Україні. Нікуди не виїжджав і не збираюся», – Ігор Палиця

Я займаюся багатьма речами в різних регіонах України, але це ні в яке порівняння не йде з тим, що роблять наші дівчата і хлопці на фронті, наші ЗСУ… Сьогодні номер один – це Президент Володимир Зеленський. Номер один – наші ЗСУ, які захищають країну.

Те, що почалося о п’ятій ранку 24 лютого, – це прояв ненависті до України та всього українського, яка сидить у кожному росіянині

О п’ятій ранку 24 лютого я був у Києві. Прокинувся від того, що почали трястися вікна та двері. Спочатку подумав, можливо, протяг. Але потім це відбулося вдруге-втретє, і я прочитав в інтернеті великими червоними літерами, що Путін розпочав «спецоперацію». Це був шок.

Читати ще: «Не думаю, що у Росії буде якась причина нападати на Україну», – Ігор Палиця

Я до останнього думав, що після визнання «ДНР» і «ЛНР», підписання угоди про надання захисту він мав би ввести війська на ці окуповані території. Я не мав жодних сумнівів щодо того, що росіяни почнуть військові дії з території «ДНР»/«ЛНР» для розширення кордонів, отримають гідну відповідь від наших ЗСУ і після цього вже вступлять у військових конфлікт. У цьому я бачив логіку розвитку, щоб Путін хоч якось зберіг своє обличчя. Але те, що почалося о п’ятій ранку 24 лютого, – це повна відсутність розуму, повна відсутність стратегії, це прояв ненависті до України та всього українського, яка в ньому сидить, яка, як я вже побачив, сидить у кожному росіянині.

До 24 лютого в мене були якісь ілюзії, що Путін, пропутінська влада – це одне, а росіяни – наші сусіди, адже стільки років ми працювали там, а вони – тут, там є наші родинні зв’язки. Сьогодні я розумію, що росіяни – це не братський народ, це ті люди, які ненавидять Україну, весь світ. Тому ми повинні забути про їхнє існування. Ми повинні захистити себе, досягти миру на наших умовах, розвивати свою країну, пам’ятати загиблих на цій війні, допомагати їхнім сім’ям і відбудовувати наші міста-герої.

Путін був переконаний, що тут йому аплодуватимуть і дякуватимуть

Путін думав, що росіяни, які проживають на території України, хочуть, аби Росія прийшла і визволила їх, дала можливість розмовляти російською мовою, розраховуватися російськими рублями, голосувати за Держдуму. В цьому Путіна переконували всі ті, хто сиділи і сидять тут, п’ята колона, яка отримувала від нього гроші, преференції, торгувала на крові з нашими держвладцями, починаючи з 2014 року, постачаючи в Україну дизпаливо, вугілля, електроенергію, нафтопродукти. Вони казали, що за ці гроші борються з нами, розвивають агентурну сітку.

Путін був переконаний, що достатньо вдарити ракетами по Україні, зайти танками біля Харкова, Чернігова, Сум, Києва і відразу всі почнуть аплодувати та дякувати.

Ситуація ж виявилося зовсім не такою, як йому розповідали агенти в Україні, які представляють партію ОПЗЖ. І те, що зараз відбувається в Харкові, Маріуполі, Сумах, Чернігові, – це помста. Він вирішив стерти їх з обличчя землі, тому що тамтешні мешканці зробили не так, як йому доповідали. Це – просто істерика.

Перший крок України до справжньої Незалежності розпочався 24 лютого 2022 року

Сьогодні народжується українська нація. Торік 24 серпня ми святкували 30-річчя Незалежності України. А Україна народжується сьогодні. Саме з 24 лютого ми отримали реальну країну, коли весь український народ зрозумів, що він єдиний.

На жаль, всі сильні країни світу пройшли через кров, війни, аби зрозуміти, що вони єдині, що це їх країна, їх економіка, їх кордони. Україна цей етап проходить зараз.

Ми знаємо, що Україна має дуже давню історію. Росіяни, однак, запевняють, що Росія була першою, а ми Малоросія. Безумовно, все навпаки.

Щойно закінчиться війна, Україна стане сильною. Перший крок України до справжньої Незалежності розпочався 24 лютого 2022 року. Тому ми сьогодні проходимо найскладніший етап становлення держави, і коли ми його пройдемо, я впевнений, наша країна може стати найкращою економікою Європи (якщо Володимир Зеленський далі продовжуватиме так вести справи, якщо при владі не буде корупціонерів, якщо ні судді, ні прокурори, ні працівники СБУ не вимагатимуть грошей із підприємців).

Ми єдині, всі віримо у Бога, не зіпсовані баченнями, які нам не підходять, на перше місце ставимо сімейні цінності. Зараз країна нарешті стане тією силою, яка об’єднає і поверне до себе всіх українців.

Читати ще: «Ви вели таку війну проти геїв у Європі, що не помітили, як самі стали підарасами», – син Ігоря Палиці до колишніх російських друзів

Якби президентом був Порошенко, країна капітулювала б 25-26 лютого

Шанс не капітулювати на другий-третій день вторгнення ми отримали лише завдяки Збройним силам України, українцям, які відразу пішли у військкомати та територіальну оборону, волонтерам, які від перших днів допомагати забезпечувати військових, показуючи єдність нації, і нашому Президенту Володимиру Зеленському.

Якби не ця згуртована позиція, якби президентом був Петро Порошенко, то ми 25 чи 26 лютого вже підписали б Мінськ-3, як він робив до цього, і країна капітулювала б.

Тому сьогодні, коли я бачу їх з автоматами в центрі Києва біля своїх офісів, як вони розповідають, що зробили, то мені просто гидко.

Збройні сили, наш народ, волонтери і Президент Володимир Зеленський – це ті чотири фактори, які сьогодні нам дають можливість покращувати переговорний процес для того, щоб обов’язково підписати мирну угоду.

Переговорний процес, який нині відбувається, – це найскладніший процес, у якому зав’язаний увесь світ. Безумовно, санкції підштовхують Росію до миру, але ці санкції з’явилися на третій-четвертий день після того, як світ побачив, що ми не капітулювали й не дали можливості захопити країну. Тобто тільки завдяки тому, що ми вистояли і дали гідну відсіч, маємо можливість проводити мирні переговори.

Якби Україна не вистояла, то війна була би в Європі

Безумовно, ми хотіли би, щоб світ відключив Росію від SWIFT, відмовився від російських нафти та газу, але сучасний світ настільки інтегрований з економікою Росії, що без нафти та газу вільна багата Європа не зможе, без російських ринків Європа не зможе, тому той рівень санкцій, які вводять сьогодні, безпрецедентний. Так, сильніші санкції можливі. Але навіть за той рівень санкцій ми повинні дякувати Європі та світу, тому що вони втрачають, несуть сотні мільярдів збитків, допомагаючи Україні.

Чи може НАТО закрити небо? Може. Чи хочуть країни Альянсу, щоб війна перемістилася на їх території? Не хочуть. Чи може Путін, якщо НАТО закриє небо, піти війною на Європу за рахунок бомб і авіаударів? Може. Тому звинувачувати Європу в тому, що вона не хоче, аби в неї лилася кров, ми не можемо. Однак європейці не розуміють: якби Україна не вистояла, то війна була би в них.

Росіяни будуть бажати смерті всім, вмираючи від голоду

Я думав, що росіяни побачать, що виріс долар, пішла інфляція, зменшилася купівельна спроможність за ту зарплату, яку вони отримують, зменшилася кількість робочих місць, зросло безробіття, приїжджають їхні сусіди в трунах, і почнуть задумуватися, говорити. Але слухаючи перемовини солдатів зі своїми мамами, я розумію, що це не мами, а роботи, які не жаліють навіть своїх дітей. Вони будуть бажати смерті всім, вмираючи від голоду, але думаючи, що роблять сильну справу і когось звільняють.

Поки вони борються, як кажуть, із «фашизмом» у нас, то народили такий фашизм у себе, що мені важко щось коментувати.

Чи відчувають вплив санкцій російські виробництва? Так. Чи закриваються через відсутність технологій? Так. Чи шоковані олігархи? Безумовно, шоковані. Чи шоковані працівники ФСБ, МВС, ФСО? Безумовно, шоковані. Тому що Путін давав їм можливість заробляти, розкрадати бюджет Росії, давав можливість навіть дрібним офіцерам ФСБ заробляти мільйони доларів, тому вони звикли відпочивати в Європі, купувати дорогі авто. А зараз цього немає. Тому вірю, що швидше відчує санкції «еліта», працівники правоохоронних органів, олігархи, ніж звичайний народ, який думає, що він тут комусь допомагає.

У кращому випадку відповідальність нестимуть російські генерали

Думаю, після закінчення війни Путін скаже: я не знав, що робили мої генерали, що вони віддавали накази бомбардувати Маріуполь чи Харків, вбивати мирне населення, я був переконаний, що це військові об’єкти. Тому у кращому випадку відповідальність нестимуть російські генерали.

Чи зможе світ відразу притягнути Путіна до відповідальності? Думаю, це буде дуже складно.

Якби Росія хотіла б забрати Харків, Маріуполь, то не робила би того, що зробила

Дуже сподіваюся, що в дискусії щодо мирної угоди ітиметься про «ДНР», «ЛНР» у межах до 24 лютого, без сухопутних коридорів, включаючи Мелітополь, Бердянськ, Херсон, Скадовськ, без Енергодара, про позаблоковий статус відносно НАТО. Інших деталей не знаю. Знаю одне – війну потрібно припиняти.

Упевнений, якби Росія хотіла б залишити собі Маріуполь, то ніколи не чинила би так із людьми, які там живуть, з інфраструктурою. Якби Росія хотіла би залишити собі Харків, Волноваху, то ніколи не робила б того, що зробила. Мені важко передбачити якісь наступні дії, адже я не міг подумати, що Путін почне повномасштабну агресію проти України, що йому буде все одно на те, що подумає світ. Пряма військова агресія. Чим була викликана ця ненависть, ми не знаємо, але бачимо, що вона глибоко сидить у ньому, у його оточенні, всьому народі.

Не можна злитися на людей, які вважають, що ми, бандерівці, винні в усьому

Переселенці приїжджають на мирні території з різними думками. Дехто звинувачує Західну Україну: мовляв, через вас, бандерівців, усе так вийшло. Дехто каже: в нас там усе зруйновано, а у вас мирно, ви тут ходите вулицями, а ми сидимо в підвалах. Дехто вдячний, бо ми тут їх приймаємо і допомагаємо, чим можемо. Нам не можна злитися на людей, які вважають, що ми, бандерівці, винні в тому, що відбулося. Ми повинні зрозуміти цих людей. Вони втратили все, вони втратили сім’ю, роботу, житло. Їхній світ змінився. Тому ми маємо допомагати переселенцям, вислуховувати їх без агресії. Це наше сьогоднішнє завдання.

Президент і його команда ведуть перемовини про мир – це їхнє завдання. І Президент Зеленський ніколи не здасть позиції України, як це робив Порошенко у 2014 році, як це робили Турчинов і Яценюк у 2014 році.

Кров українців – на Путіні і тих, хто здав Україну ще у 2014 році

Я переконаний: якби у 2014 році Турчинов і Яценюк у Криму дали команду міністру оборони воювати з зеленими чоловічками і захищати півострів… Тоді контингент української армії нараховував близько 22 тисяч осіб, а росіян було п’ять тисяч разом із тиловим забезпеченням. Тоді можна було спокійно зірвати злітні смуги і не дати в Криму сісти літакам (моста тоді ще не було). Хіба з 22 тисяч навіть одна третина не пішла би воювати? Але тоді керівництво країни через чиєсь прохання чи через своє боягузтво дало наказ нічого не робити і ми втратили Крим.

Порошенко дав наказ не захищати Донецьк і Луганськ, відкликав звідти спецпризначенців. Ми втратили Донецьку і Луганську облдержадміністрації. В Харкові Аваков зробив роботу і все зачистив. Я неодноразово казав: якби тоді зачистили Донецьк і Луганськ, то не було б «ДНР» і «ЛНР».

Вважаю, що тисячі загиблих українців, тисячі зруйнованих доль, квартир, об’єктів інфраструктури, доріг, мостів, підприємств – на совісті Порошенка, Яценюка, Турчинова, які тоді здали Україну, які після цього торгували з Медведчуком, заробляли величезні кошти. Вони мають за все відповісти. На них і Путіні – кров українців сьогодні. В цьому я впевнений на 100%.

Знайдеться Іуда, який зможе очолити «ХНР»

Сьогодні Херсон повністю окупований, там стоять російські війська. Чи хочуть люди «ХНР»? Ні. Але нікого не цікавить, що думають люди. Коли Херсон окупований, нам можуть сказати все, що завгодно. І знайдеться якийсь Іуда, який зможе очолити цю «ХНР».

Чи захочуть росіяни втілити такий же сценарій, як із «ДНР» і «ЛНР»? Я не відчуваю цього. Думаю, вони намагатимуться знайти якийсь вихід із ситуації.

Коли Шойгу каже, що якась частина «спецоперації» закінчена, то для свого електорату вони мають дати якусь «перемогу». Тому хай розповідають своєму електорату все, що хочуть. Нам не потрібно на це реагувати. Хай орки оркам розповідають про своє.

Наше завдання – зберегти життя наших військовослужбовців, щоб припинилося бомбардування наших міст, забезпечити мир на наших умовах і відбудовувати країну, а також притягнути до відповідальності всіх колаборантів і тих, хто призвів до початку цієї війни.

Ми захистили весь світ від агресора, який міг стати другою нацистською Німеччиною з ядерною кнопкою

Дуже сподіваюся, що мирна угода передбачатиме репарації, хоча сумніваюся, що Росія погодиться на це. Найімовірніше, світова спільнота, яка нас захищає та підтримує, торгуватиметься з Росією, аби за зняття якихось санкцій були репарації, направлені на відновлення України. Це можуть бути заморожені активи російських олігархів і Росії за кордоном, які Європа може направити нам для відродження нашої економіки. Це також можуть бути якісь донорські фонди чи пряма державна допомога від ЄС, США чи інших країн економіці України.

Упевнений, це все буде. Тому що ми захистили Європу та весь світ від агресора, який міг стати другою нацистською Німеччиною, тільки вже з ядерною кнопкою.

Через ділків гинуть ті, хто вчасно не отримав бронежилет чи каску, хто не отримав їжу на окупованих територіях

Сьогодні ми вже стикнулися з корупцією на гуманітарній допомозі, окремі посадовці використовують державні кошти, призначені на закупівлю всього необхідного для окупованих територій, на придбання непотрібних цим людям товарів, тільки тому що отримують хабарі. Наприклад, на Вишгородський напрямок кілька днів тому зайшли 12 вагонів томатної пасти як допомога людям. На запитання нашого колеги Ярослава Москаленка, який із першого дня витягнув там 16 тисяч людей без зелених коридорів, навіщо це привезли, відповіли: борщ варити.

Ми ж розуміємо, що хтось заніс гроші, аби держава закупила 12 вагонів томатної пасти, щоб люди мали що їсти на тимчасово окупованих територіях у Бучі, Ірпені, Ворзелі тощо.

Продовжується корупція на митниці.

Дуже сподіваюся, що Володимир Зеленський, коли закінчиться етап військових дій, припиниться агресія і розпочнеться відбудова України, знайде всіх, хто під час війни заробляв на бюджеті, і вони відповідатимуть згідно з законами воєнного часу. Інакше, незалежно від того, скільки грошей нам не дали би, ми не зможемо збудувати сильну Україну. І військові, які нині перебувають в окопах, і волонтери, і прості люди, які несуть останнє, не вибачать ні відкатів, ні хабарів, ні наїздів на бізнес. Тому я дуже хотів би, щоб Зеленський, коли припиниться війна, розібрався з тими, хто краде сьогодні на митницях, хто краде у правоохоронних органах, хто краде на гуманітарці, хто краде на армії, згідно з законами воєнного часу…

Зараз через цих людей гинуть на фронті ті, хто вчасно не отримав бронежилет чи каску, хто не отримав їжу на окупованих територіях. Скільки років їм за це дати? Ні, за це треба тільки розстрілювати…

У нас сильний Президент і він з усім розбереться. Він сьогодні став Президентом для всього світу, не тільки для України. Але ділкам, які на території Волинської області заробляють на гуманітарці, списують зайві речі на армію, хочу сказати: всі ваші прізвища я знаю, закінчиться війна і, поки Президент буде розбиратися на рівні Києва, кожен із вас буде відповідати перед волинянами. Тому зупиніться, адже всі ваші прізвища є, зокрема і в правоохоронних органах, які поки закривають на це очі, про всі ваші вантажі ми знаємо. Волинь має шанс стати взірцем відсутності корупції для всієї країни. Ми це зробимо.

Дві маленькі фракції заявляють: ніякого онлайн-голосування, ми повинні показати виборцям, що працюємо… Це гидко

На період воєнного стану пропонували зробили онлайн-голосування у Верховній Раді. Тому що кожен із народних депутатів, хто працює, має чим займатися в себе в регіонах, незважаючи на те, чи це східні або західні регіони. Скрізь переселенці, економіка, доставка гуманітарних вантажів, логістика. І коли людям потрібно по 20-25 годин із ризиком потрапляння під обстріл їхати в Київ, щоб хтось зробив картинку, сфотографувався… Дві маленькі фракції заявляють: ні, ніякого онлайн-голосування, ми повинні показати виборцям, що ми працюємо… Це гидко.

Вплинути на цей процес не можна. Має бути консенсус, тому що всі рішення приймаються відразу двома голосуваннями. І вони шантажують Верховну Раду: якщо ви цього не зробите, то ми не будемо голосувати. Вони думають про свій політичний піар, про своє політичне майбутнє і не думають про те, щоб швидше приймати рішення для країни, аби все починало працювати. Тому як закінчиться війна, переконаний, зі всіма український народ розбереться.

Луцьк на 100% захищено від сухопутної операції

У роботі Фонду «Тільки разом» я контролюю кожну копійку. Я перевіряю кожен рахунок, кожну потребу. Я понад 10 годин на добу на телефоні – не тільки з Фондом. Тому впевнений, що зайву копійку там ніхто не витратить і зайвий вантаж туди, де і так склади забиті, не відправить. Робота Фонду – і голови правління Катерини Шкльоди, і екскерівника Олександра Товстенюка – дуже ефективна.

Читати ще: «У кожного своя передова». Катерина Шкльода – про благодійний фронт Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом»

У Луцьку вперше в Україні було сформовано добровольчий батальйон оперативного реагування. Розроблено документацію, підписано всі документи. Батальйон повністю забезпечено зброєю для зупинки і танків, і БТР, і для роботи з особовим складом, якщо тут з’являться білоруси чи росіяни, адже цього не можна виключати. Батальйон готовий. Ним керує Олександр Тиводар. Хлопці роблять усе, що потрібно. Частина батальйону їде в Київську область на відпрацювання.

Читати ще: Не лише озброєні, а й захищені: Ігор Палиця закупив для батальйону «Луцьк» майже сотню бронежилетів та засоби зв’язку на понад 2 млн

Впевнений, що в Луцьку не розкрадається жодна копійка: ні з місцевого бюджету, ні з Фонду. Також я задоволений координацією в області.

Луцьк захищений на 100% від сухопутної операції. Чи захищені ми з неба? Ні. Ракети не закінчуються, вони лежать на складах. ППО щось ловить, щось – ні. Тому ми повинні серйозно ставитися до кожної повітряної тривоги.

Білоруські лікарні забиті різного виду орками. Сподіваюся, білоруський народ не дасть Лукашенку забити останній цвях у свою труну

Лукашенко провів президентські вибори, імовірно, сфальсифікував результати, став вигнанцем для всього світу і в Білорусі розпочалися протести, які допомогла придушити Росія. Напевно, він став заручником Росії. Можливо, його дитина живе поряд із Путіним. Можливо, є ще якісь нюанси.

Чи міг я подумати, що він надасть територію Білорусі для нападу на Україну? Ні, бо я в принципі не думав, що Путін зважиться на таку повномасштабну агресію.

Чи дасть Лукашенко наказ заходити білоруським військовим, зокрема, на Волинь? Сьогодні я не вірю цьому. Безумовно, може статися все, що завгодно. Впевнений: якщо солдати зайдуть на нашу територію і не здадуться, то помруть тут, так само, як нині помирають у Чернігівській, Київській областях, інших регіонах всі, хто прийшов із мечем.

Чи може Лукашенко віддати такий наказ? Може. Чи виконає його армія? Усе можливо. Але в Білорусі сьогодні не відключено інтернет, Білорусь сьогодні читає телеграм-канали, сайти, бачить, що відбувається, бачить ці вантажі-200, які прибувають у білоруські лікарні. Тамтешні лікарні забиті різного виду орками. Дуже сподіваюся, що білоруський народ не дасть можливості Лукашенку забити останній цвях у свою труну, хоча він і так це вже зробив.

Ні-ні, не Раша, а Україна. Раша вже не існує

Путін розпочав відлік кінця великої Росії, напавши на Україну. Коли це буде: через рік, п’ять, десять? Ми не знаємо. Але це кінець Росії. На жаль, це відбувається за рахунок України. Але, напевно, так мало історично скластися, щоб всі побачили, де Україна і чого вона варта. Раніше у світі на запитання, звідки ти, ми чули: Україна, а це Росія? Ні-ні, не Раша, а Україна. Вже Раша не існує.

Той, хто заявляє, що треба захоплювати церкви Московського патріархату, – ворог України

Я ніколи не вмішувався в релігійні питання. Вважаю це особистим вибором кожного: в який храм ходити, читати Біблію, Тору чи Коран. Але, безумовно, Українська православна церква Московського патріархату не має права на існування в форматі підпорядкування Москві. Вважаю, керівники цієї церкви, священники в кожному приході повинні прийняти рішення і припинити підпорядковуватися Москві. Не кажу, що потрібно йти в ПЦУ чи УГКЦ. Вони можуть бути самостійними, але українськими, церквою для українців, а не такою, центр якої міститься на території агресора.

Хочу звернутися до волинських бізнесменів, які ходять в УПЦ Московського патріархату. Ви ходите з хоругвами, відвідуєте служби, допомагаєте церкві фінансами, вплиньте разом на керівників церков, які ви відвідуєте, або на керівника в області. Вважаю, настав час ставати українською церквою, ставати окремими парафіями. Вмирають ваші віряни, вмирають члени їхніх сімей, Путін бомбить монастирі та церкви, для нього немає нічого святого. І патріарх Кирило, який підтримує цю війну, не має більше права вами керувати.

Це має бути мирний процес, без агресії. Якщо хтось кричить, що потрібно захоплювати церкви Московського патріархату, то це ворог України.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---