«Росіяни бояться казати, що вони з Росії». Луцька журналістка, яка живе на Мальті, – про страждання русні, нареченого з Угорщини та пропаганду

Повномасштабна війна в Україні застала журналістку з Луцька Олександру Містюк на Мальті, де вона живе протягом останніх трьох років. В обласному центрі Волині Олександра була головним редактором кількох інтернет-видань, тож за давньою журналістською звичкою постійно стежила за подіями, які передували наступу росії на Україну. Але коли розпочалися обстріли українських міст, лучанка не могла повірити, що це справді трапилося.

З 24 лютого в її Instagram постійно були сторіс з протестів проти війни та путінського режиму під російським посольством на Мальті. А нещодавно, попри війну, Олександра вирішила на місяць приїхати до рідного Луцька.

Інформаційне агентство Волинські Новини розпитала колишню журналістку про підтримку України на Мальті та у Європі, дію російської пропаганди на європейців, українських біженців на острові, страждання русскіх, нареченого з Угорщини та подругу-росіянку.

Саш, ти нещодавно приїхала до Луцька. Чому вирішила це зробити саме під час війни?

Таким чином я вирішила підтримати свою сім’ю та друзів, аби побути поруч з ними, якось морально підтримати. Скажу чесно, що й самій бути в іншому місці, коли таке відбувається з твоєю країною, дуже важко. Ти відчуваєш, що твій обов’язок – повернутися додому. На жаль, я приїхала лише на місяць.Пригадай, як ти дізналася, що в Україні розпочалася повномасштабна війна.

У дні перед початком повномасштабної війни я постійно читала новини, аби бути в курсі подій. Я працюю в казино, де всі говорили, що невдовзі в Україні розпочнеться війна. Мені до останнього не хотілося в це вірити, однак руку на пульсі подій ми тримали. 24 лютого я прокинулася в обід (між Мальтою та Україною година різниці), побачила ці новини, прочитала, що прилетіло в Луцьк. У мене був шок істеричного характеру. Я пам’ятаю, що зателефонувала мамі, яка була на той момент у Польщі, мовляв, чому мене не розбудили. І ми просто плакали. Перші дні були важкими. Звичайно, я була далеко від України і це не можна порівняти з тим, як почувалися люди тут, особливо в місцях, де тривали бойові дії.

Для людини немає нічого гіршого, як війна у її країні. Мабуть, людина, яка сама не переживе війни, не зрозуміє цього стану, як ми це не розуміли, коли бойові дії в інших країнах нас не стосувалися. Люди досі не вірять, що в двадцять першому столітті у центрі Європи розпочалася війна. Колега розповідав, що по італійському телебаченню замість кадрів війни в Україні показали відео з Call of Duty. А насправді це були кадри з Маріуполя. Люди просто не вірили, що йде справжня війна.Колись ми розмовляли з тобою про коронавірус на Мальті. Це питання продовжує бути номером один на острові чи все ж зараз більше говорять про війну в Україні?

Після початку війни всі на острові почали говорити про це. Мальта – це європейська острівна країна, яка дуже далеко від України. Сюди приїжджає багато європейців для розваг та відпочинку, адже острів фактично живе за рахунок цього. У перший місяць війна в Україні – це єдина тема, про яку говорили. Мені як українці було дуже важко, адже від цих постійних обговорень я була пригнічена, було дуже важко працювати. Але мене потішило, що всі люди стали на бік України, не розуміючи нашої історії, протиріч з росією та фактично нічого не знаючи про війну на Донбасі. Всі європейці знали, що Крим у нас забрали силою, але про те, що з 2014 року в Україні війна, вони фактично не знали. Коли ж почався повномасштабний наступ Росії, всі європейці сприйняли війну на свій рахунок, ніби це їх безпосередньо стосується. На Мальті я Алекс, і люди мене питали, чи я Олександра, чи Алєксандра, аби дізнатися національність. Коли вони дізнавалися, що я українка, мене одразу ж підтримували, розпитували про друзів, родичів та про події в Україні. У Європі нас дуже підтримують, я думаю, що велика заслуга в цьому нашої держави та нашого президента.

Читати ще: «Під час карантину держава платить робітникам 800 євро», – лучанка про коронавірус на Мальті. Інтерв’ю

Ти знову випередила моє наступне запитання, відповідаючи на попереднє, тому я трішки його зміню. Як відомо, росія вкладає величезні гроші у пропаганду не лише в своїй країні, а й за кордоном, зокрема мова про телеканал russia today. Наскільки ця пропаганда діє на Мальті?

На жаль, пропаганда доходить до островів, тому що російські канали на Мальті транслюють. Я думаю, що російська пропаганда працює таким чином: люди, які її читають та дивляться, відчувають себе особливими, вони думають, що відкривають секрет, і їхня думка відрізняється від більшості. Тобто всіх, хто читає New York Times та інші топові світові видання, вони вважають дурнями і думають, що лише вони знають правду.

Розповім про ситуацію, яка трапилася зі мною на Мальті. Охоронець в казино розпитував мене про війну, а після моєї розповіді він мені сказав, що все це неправда, а українці – це нацисти, які вбивають своїх людей на Донбасі. Тобто людина, яка ніколи не виїжджала з Мальти, розповідає мені про Донбас та події в Україні. До повномасштабної війни вони абсолютно нічого не знали про бойові дії на Донбасі.

Такі люди повторюють всі наративи російської пропаганди: восєм лєт бамбілі Данбас; що ми розробляємо хімічну зброю в біолабораторіях; що Україна погрожує всьому світу ядерною зброєю, яку розробляє, а росія рятує увесь світ; що наш президент – це американський агент. Тобто для людей, які споживають російську пропаганду, росіяни – це нація, а Україна невідомо де взялася. Також він говорить про те, що «Боїнг» на Донбасі збила Україна. Він фактично мені сказав, що я нацистка.Ти кинула зігу?

Я хотіла «зіганути» йому в обличчя, але стрималася (сміється, – О.З.). Думаю, якби на моєму місці була людина, яка пережила війну в Україні безпосередньо, то йому «зіганули» б дуже добре.

А як щодо влади? Мальта не є якимсь великим політичним гравцем, але все ж: місцеві політики щось кажуть?

Голова Європейського парламенту Роберта Мецола є мальтійкою. До речі, нещодавно вона приїжджала до Києва. Ця жінка дуже підтримує Україну та нашого президента і робить усе для того, аби наша країна стала членом Євросоюзу. Це не може не мати впливу на мальтійців, бо для них Роберта Мецола – це передова особа, яка обіймає не останню посаду у Європі. Влада Мальти також робить усе, аби допомогти українцям. Водночас потрібно пам’ятати, що Мальта має розміри Луцького району, це країна, яка все імпортує до себе. Тобто вона не може дати нам стільки підтримки, як дають, наприклад, Польща, Німеччина та усі інші європейські країни. Але мальтійці роблять все, що можуть.Бачив у тебе в Instagram, що відвідувала акції на підтримку України. Розкажи, хто їх організовував, скільки людей приходило і де саме вони відбувалися?

Перші акції організовували українці, вони відбувалися у столиці Мальти Валлетта та біля російського посольства. Дуже багато акцій влаштовували самі мальтійці. З самого початку вони збирали величезну кількість людей, я була здивована, що на них ходило багато європейців, тобто це не були лише українці. Люди писали відверті банери з написами, що уся планета – це Україна.

Чи організовували українці волонтерський рух на Мальті?

На Мальті є чимала українська спільнота, ми контактуємо через сторінку в Facebook Ukrainians in Malta. З перших днів українці організували волонтерський центр. На Мальті є штаб-квартира, де збирають європейську допомогу. Знаю, що туди надходило стільки гуманітарки, що люди не знали, куди її дівати. Українці, які прибувають на Мальту, можуть туди прийти та взяти все необхідне. Також українці організовували збори, аби донести мальтійській владі, що вона може зробити для українських біженців, які прибувають на Мальту. Мальтійці не розуміли, яку допомогу вони можуть надати, тому наші активісти їх спрямовували.Тобто Мальта відкрита для прийому біженців як країна, чи це відбувається таким чином, що біженці просто їдуть до знайомих українців, які живуть на острові вже давно?

Мальта – це країна, про яку дуже мало знають, адже це острів. Тому в основному сюди прилітають родичі та друзі тих українців, які тут живуть та працюють. Хоча є й такі, які просто приїздять. Однак варто зауважити, що Мальта – це дорога країна, ціни тут дуже високі. Людям легше приїхати до Угорщини чи до Польщі і там налаштувати життя, ніж робити це на Мальті. Була практика, що українці діставалися до Мальти без закордонних паспортів, але дотепер на острові дуже важливий момент з коронавірусом. Україна на Мальті в темно-червоному списку країн, тобто в зоні ризику. Відповідно, українці, які приїжджали, мусили бути в карантині чотирнадцять днів у готелі, щоденно ти мусиш заплатити 100 євро. Для багатьох українців це просто нереальна сума, тому для біженців з України перебування в карантині зробили безплатним. А вже наші волонтери привозили їм їжу та допомагали чим могли.

До того ж, на Мальті дуже активно діє International Protection Agency – це агенція, яка захищає біженців. Тобто українці можуть подати заявку в це агентство на тимчасову допомогу. Тобі видають відповідний документ, за яким ти можеш податися в Jobs Plus – це аналог наших центрів зайнятості. Також українцям надають матеріальну допомогу – 111 євро на тиждень на дорослу людину, а на кожного неповнолітнього члена сім’ї ще по вісім євро. Звичайно, цих грошей не вистачить на все, хіба що на якесь маленьке житло. Але українці допомагають одне одному. Також на Мальті створили школи, в яких українці можуть вивчити англійську. Їм допомагають влаштувати дітей в школи, дитячі садки, діє й психологічна допомога, є стоматологічні поліклініки, де безплатно лікують зуби українцям.Ти розповідала, що на Мальті дуже багато русскіх, в тебе навіть подруга росіянка. Що вони кажуть про війну, ти зараз спілкуєшся з цими людьми?

Моя подруга – це дуже великий виняток, адже вона жила в Європі вже дуже давно. Вона оцінює цю ситуацію зовсім не з боку росії, адже багато спілкувалася зі мною, з іншими українками. Тобто вона не зомбі, а реально оцінює всі події в Україні. В перший день повномасштабної війни ця людина зателефонувала мені і зі сльозами сказала, що їй боляче, висловившись проти путінського режиму, проти війни та росіян, які не розуміють цих жахливих подій. Вона не боїться написати про це в соцмережах та бути морально побитою своїми друзями з росії. Там люди, якщо ми можемо орків називати людьми, підтримують війну, вважають нас нацистами і кажуть, що ми заслуговуємо на війну. Їх вчать в школах, що Україна – це щось таке, що з’явилося після радянського союзу. Ми говорили з нею про те, як вивчають історію України та росії у нас і в них – це абсолютно різні погляди. Росіян вчать іншої, вигаданої історії. Її навчали в школі, що Київська Русь – це історія росії, але не України, бо України як такої немає.

Стосовно інших росіян, то в моєму казино серед них багато клієнтів, це багаті росіяни. Але усі вони мовчать, нічого не кажуть. Водночас зі мною працює менеджер росіянин, який живе в Європі останні двадцять років, він розуміє, що відбувається. Всі вони чомусь бояться говорити про путіна, про кремль, вони не висловлюються проти цього, вони наче розуміють, співчувають, але краще промовчать. Можливо, вони побоюються спілкуватися зараз з українцями, бо бояться почути щось образливе… Я зневажаю росіян за кордоном, які мовчать. Вони настільки навчені боятися своєї влади, що роблять це, навіть будучи не в своїй країні.Розвину твою попередню відповідь. Зараз серед українців є така «розвага» – шукати «хароших русскіх». Тобто під час того, як русскі нас вбивають, деякі українці замість того, щоб написати щось на підтримку своїх воїнів, армії і так далі, залазять в коментарі до русскіх зірок, які написали «нєт войнє», і мало не цілують їм дупи. Як ти думаєш, чи зараз є сенс говорити з росіянами, щось їм доводити?

Я думаю, є росіяни, які розуміють, що відбувається, які роблять все для підтримки України. Але в абсолютній своїй більшості – це орки, які зомбовані російською пропагандою. У них немає свободи слова. Як журналіст ти можеш уявити, як це – не писати про те, що ти думаєш, не могти обирати теми для матеріалів. Зараз точно немає сенсу з ними говорити, ми могли робити це в перші тижні війни, коли думали, що вони нічого не розуміють. Сьогодні ми точно знаємо, що вони все розуміють, але це вже їхній вибір – боятися чи боротися за свою державу, бо це навіть не боротьба за нас. Вони й так бідні, а невдовзі будуть найбіднішою країною світу. Це люди, які вже бояться казати в Європі, що вони з росії, і я це постійно бачу.Українці просто обожнюють відео, де росіяни розповідають, як в них зник цукор, папір і ще багато простих побутових речей, а також, як їх гноблять у Європі. Як до них ставляться на Мальті?

На Мальті до них ставляться як до людей, а не як до росіян. Мальта – це країна, яка надає послуги, вона живе за рахунок туристів, олігархів, які туди приїжджають. Росіян серед них теж багато. Мальтійці зараз розрізняють росіян, які жили на Мальті, та росіян-путіністів. Повторю, що ці люди бояться казати, що вони росіяни. Коли ж зізнаються і на них дивляться з відразою, вони стають агресивними, дикими. Тобто це вже позиція захисту, вони залякані, що втратять робочі візи, що в них відберуть їхнє майно. Один з відвідувачів казино продає свою нерухомість на Мальті, адже боїться, що її просто конфіскують. Вони вже знають, що російський паспорт у світі – це ніщо, це ще гірше, ніж бути без паспорта взагалі. Розумні росіяни знають, що вони на це заслуговують, адже всі ці роки мовчали. Але через кілька років ці люди будуть корчити з себе мучеників.

Зараз росіяни дуже страждають навіть через елементарні речі. Мій колега з росії мав повернутися до москви, але він не знав, як це зробити. Йому якимось чином вдалося дістатися до Фінляндії, потім він їхав потягом, згодом автобусами до москви. Коли він розповідав про це, я промовчала, але насправді мені було дуже приємно це слухати. Вони не знали раніше таких проблем (сміється, – О.З.).Твій наречений Арон угорець, а Угорщина, м’яко кажучи, нас не підтримує. Ви говорили чи говорите з ним про це, що він каже?

Звісно, ми з ним про це говоримо. Угорці ще з часів Другої світової війни знають, що таке російська армія. Коли прийшли визволяти Угорщину, росіяни зруйнували половину їхньої столиці, ставили там свій «русскій мір». Інтелігентні угорці дуже добре пам’ятають росіян, зараз вони в опозиції до проросійських політиків і «русского міра». Сім’я Арона зі столиці, вони з першого дня підтримували Україну, пропонували допомогу моїй сім’ї, друзям, це люди, які надсилали гроші на ЗСУ, допомагали біженцям. Таких людей там дуже багато. Проблема Угорщини – проросійська влада. Їхній прем’єрміністр Орбан – це проросійський політик, його підтримує росія на його місці. В Угорщині досі діє підкуп на виборах, як в нас було при Януковичі, коли людям пропонували мішки гречки та цукру за голоси. Так само було на цих виборах в Угорщині. Містяни не знали, за кого голосувати, оскільки вибір був невеликий, але вони були точно проти нинішнього прем’єрміністра. Тож в Угорщині просто підкупили селян та фермерів – це люди, яким байдуже на зовнішню політику своєї країни.

Як європейська країна до такого докотилася, як Арон тобі це пояснює?

Арон каже, що більшість молоді виїжджає з Угорщини. Ця країна є одним з лідерів за кількістю безхатченків у Європі. Люди в Угорщині дуже бідніють. Економічна політика побудована так, що люди заробляють менше, ніж їм насправді потрібно на життя.

На фінал, як «хороший русскій» Дудь, хотів запитати, що ти скажеш путіну при зустрічі, але поставлю інше запитання: Україна переможе у цій війні?

(сміється, – О.З.) У моїх батьків ще з першого дня повномасштабної війни, коли зустрічаються з друзями, перший і останній тост «Щоб путін здох». Як і кожен з нас, я бажаю йому смерті. Не думаю, що він здатен чути людські голоси, йому просто байдуже. Тому цій тварині не варто нічого говорити, я просто хочу, щоб путін здох. Україна точно переможе, а росіяни колись усвідомлять, що вони раби.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото та відео з особистого архіву Олександри Містюк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---