Роки зневіри: як лучанин на інвалідному візку став батьком двійнят

В Україні людям з інвалідністю, щоб стати мамою чи татом, доводиться долати складний шлях: від безнадійних діагнозів і недоступних лікарень до осуду оточення. А такі звичайні й банальні речі, як прогулянка на візку із дитиною для мами, яка теж на візку – часто недоступні мрії.

Чому сім років знадобилось Валентину з інвалідністю з Луцька, щоб стати батьком двійнят – у сюжеті ТСН.

Уляна та Віталій одружилися ще 8 років тому. Увесь цей час вони мріють стати батьками, але мають інвалідність: Уляна впала з мотоцикла, а Віталій невдало пірнув у воду.

«Проблема не тільки психологічна, багато медичних питань, архітектурної недоступності», – каже подружжя.

Поки етап батьківства не настав, вони домагалися у забудовника встановлення пандусу в будинку. Нині своїм досвідом діляться в мережі і тренують свої батьківські уміння із домашнім улюбленцем.

Інша героїня – 37-річна Юлія, чотирнадцять років тому травмувалася в ДТП. Упродовж 10 років вона з чоловіком мріяла про власну дитину. Наважилися, коли вже було власне житло, втім, мрія втілилася в життя не одразу.

«Перша вагітність зірвалася на 11-му тижні. Депресія, плакала. Важко було, я працювала з психологом», – пригадує дівчина.

Проте, після втрати лікар заявив, що у пари не вийде народити дитину. Пояснив усе порушеннями в організмі. Відтоді подружжя відвідало багато клінік і нарешті цьогоріч Юлія пішла на довгоочікуване УЗД малюка.

«Для нас це щастя. Вадим плакав, коли дізнався. Плакали разом, що нарешті до цього прийшли», – каже дівчина.

Втім, Юлія зізнається, що має деякі страхи щодо виховання дитини. Проте допомагати їм обіцяють дідусі й бабусі.

«Страхи, як ми будемо справлятись із дитиною. Поки лежить – можна, а коли він буде бігати, повзати... У Вадима теж інвалідність, теж фізичні обмеження, не може нагнутися, щоб взяти щось із підлоги», – зазначає дівчина.

13 років тому Валентин із Луцька потрапив у ДТП, де важко травмувався. Сім років він у шлюбі і увесь час із дружиною докладали зусилля, щоб у них народилося маля. Нині вони мають двійнят – Марійку та Маргаритку.

Тато з інвалідністю каже, що до цього страждав депресією, нині часу на це немає, переробляє й ремонтує авто та допомагає з дітками.

«Треба вдвічі більше жити, працювати, творити, треба дітей виховати, поставити на ноги, виховати з них гідних людей», – зауважує Валентин.

Двійнятам нині 4 місяці. Батьки мріють про власне житло, поки що живуть у мами. Проте впевнені, що заради дітей варто було роками боротися. Нині у їхніх планах – третій, син.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---