Родини осіб зниклих безвісти у Луцьку поспілкувалися із Уповноваженим, що координує їх пошуки
У департаменті соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради відбулася зустріч представника Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти у Волинській області Юлії Чайки й родин, чиї рідні перебували у зоні ведення бойових дій і тепер не виходять на зв'язок. Загалом це 25 сімей, добровольці чи мобілізовані з яких зникли у поточному році.
У залі засідань також були присутні заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк, представники Інституту експертизи, психологи, співробітники ТЦК, повідомили у міськраді.
Зустріч мала інформативний характер. Люди дізналися про алгоритм подальших дій після отримання тривожного повідомлення з військової частини.
За словами Юлії Чайки, перш ніж спілкуватися із Міжнародним Червоним Хрестом, рідні зниклих мають заручитися підтримкою державних установ. Це Національна поліція, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, об'єднаний Центр розшуку полонених при СБУ, Національне інформаційне бюро і Секретаріат уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти. Аби перелік структур краще запам'ятався, сім'ям роздали кольорові пам'ятки-нагадування.
Читати ще: В Україну повернули тіла 250 полеглих захисників
До речі, у 20024-му така зустріч розшуківців та членів волинських сімей, чиї рідні зникли у зоні військового конфлікту, перша. Але її планують зробити системною, щоби у кожній громаді знали як діяти. Бо насправді питань у дуже багато і в телефонному режимі, каже представник Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти, їх не завжди вирішиш.
Буває так, що люди навіть не знають, що слід зареєструватися в особистому кабінеті на порталі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і тільки тоді починати збирати інформацію про особу, яка зникла на полі бою.
Станом на 17 липня в українському Єдиному реєстрі осіб зниклих за особливих обставин, у розшуку перебувають близько 42 тисяч людей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У залі засідань також були присутні заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк, представники Інституту експертизи, психологи, співробітники ТЦК, повідомили у міськраді.
Зустріч мала інформативний характер. Люди дізналися про алгоритм подальших дій після отримання тривожного повідомлення з військової частини.
За словами Юлії Чайки, перш ніж спілкуватися із Міжнародним Червоним Хрестом, рідні зниклих мають заручитися підтримкою державних установ. Це Національна поліція, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, об'єднаний Центр розшуку полонених при СБУ, Національне інформаційне бюро і Секретаріат уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти. Аби перелік структур краще запам'ятався, сім'ям роздали кольорові пам'ятки-нагадування.
Читати ще: В Україну повернули тіла 250 полеглих захисників
До речі, у 20024-му така зустріч розшуківців та членів волинських сімей, чиї рідні зникли у зоні військового конфлікту, перша. Але її планують зробити системною, щоби у кожній громаді знали як діяти. Бо насправді питань у дуже багато і в телефонному режимі, каже представник Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти, їх не завжди вирішиш.
Буває так, що люди навіть не знають, що слід зареєструватися в особистому кабінеті на порталі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і тільки тоді починати збирати інформацію про особу, яка зникла на полі бою.
Станом на 17 липня в українському Єдиному реєстрі осіб зниклих за особливих обставин, у розшуку перебувають близько 42 тисяч людей.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.