«Регулярність статевого життя має значення», – гінеколог із Луцька про те, коли варто планувати вагітність

Плануючи поповнення в родині, пара має розуміти, що навіть у випадку абсолютно здорових партнерів вагітність настає не відразу. Згідно зі статистикою, лише 70% жінок, яких нічого не турбує, здатні завагітніти протягом року регулярного статевого життя. Тому якщо подружжя живе незахищеним статевим життям тільки два місяці, не варто панікувати – треба набратися терпіння.

Про це луцький репродуктолог, ендокринолог, гінеколог-хірург Петро Патій розповів під час прямого ефіру на власній Instagram-сторінці.

Інформаційне агентство Волинські Новини пропонує своїм читачам ознайомитися з найголовнішими тезами.

Для чого потрібен репродуктолог і коли варто до нього звертатися?

Жінки зазвичай приходять до репродуктолога після багатьох років спроб, кількох років лікування, витративши купу фінансових і психологічних ресурсів. Тобто у їхньому випадку репродуктолог – засіб останньої надії, коли всі інші можливості вже вичерпано. Це сумно, тому що аж ніяк не завжди попередні обстеження чи дії є коректними з погляду репродуктології. Інколи до нас потрапляють пацієнти, яким допомогти вже неможливо або майже неможливо. Не завжди це пов’язано з некоректним лікуванням, часто – з часом, адже час – ключовий фактор у репродуктологогії і в настанні вагітності взагалі.

Репродуктолог – людина, яка займається питаннями продовження роду, оцінкою шансів на настання вагітності й допомогою, якщо вагітність через якісь причини не настає. Не завжди йдеться про якесь втручання. Репродуктолог може на основі певних аналізів і спілкування з парою дати оцінку, наскільки вірогідне настання вагітності в природному циклі та що потрібно зробити для того, аби вона таки настала.

Загалом спілкування і взаємодія з репродуктологом відбуваються таким чином: пара приходить, розповідає свою історію, здає кілька аналізів, які допомагають у загальних рисах оцінити те, що відбувається з організмами партнерів. Після цього репродуктолог у відсотковому співвідношенні може оцінити, з якою вірогідністю настане вагітність і протягом якого часу.«У більшості випадків одне з перших запитань, яке ставить лікар, – скільки років вам і вашому партнеру»

Чому це настільки важливо? У чоловіків пул сперматозоїдів повністю оновлюється за два-три тижні. Тобто навіть якщо є якісь зміни, їх досить швидко можна скорегувати задля покращення репродуктивного потенціалу. З віком якість і кількість сперматозоїдів у чоловіків змінюється не надто сильно.

У жінок кількість фолікулів закладається ще в ембріогенезі і протягом життя їх число постійно зменшується – не тільки через овуляції, а й просто впродовж природного процесу старіння яйників. В утробі матері в організмі жінки закладається близько мільйона фолікулів у яйниках. На момент народження їх залишається лише 100 тисяч. На момент закінчення статевого дозрівання – близько 60 тисяч. У віці до 30-35 років їх кількість зменшується до 20 тисяч і на момент входження в менопаузу зостається три-п’ять тисяч.

Усі фолікули і яйцеклітини в них будуть із жінкою все життя. Тобто всі впливи, які отримує організм, – чи то впливи навколишнього середовища, чи то спосіб життя – впливають і на яйцеклітини. Наприклад, жінка веде не зовсім здоровий спосіб життя, а на момент планування вагітності на місяць-два відмовилася від всіх шкідливих звичок і все стало добре? Ні, шкоди вже завдано і якось з нею боротися, щось змінити – на цей момент розвитку медицини – неможливо.

Крім того, є фізіологічний процес старіння яйників. Це не зморшки і не мудрість, яка до вас приходить, а спонтанні мутації, похибки в генетичному матеріалі яйцеклітин, які накопичуються протягом усього життя. І є певні вікові рамки, так звані червоні лінії, коли цей процес значно пришвидшується.

Чому репродуктологи говорять про те, що після 40 років шанс на настання спонтанної вагітності та на її хороший перебіг, тобто на народження здорової дитини, значно знижується? Це пов’язано передусім із тим, що після 40 кількість генетично здорових яйцеклітин становить 10-15%. З віком зменшується і частота овуляцій, тобто не в кожному циклі яйцеклітина буде виходити з фолікула. Із цим фактором боротися дуже складно. З генетикою ми поки вміємо працювати досить кострубато.

Коли варто планувати вагітність?

Оптимальною межею в репродуктології вважається вік до 35 років. Після 35-ти різко пришвидшується процес зменшення кількості овуляторних циклів, тобто аж ніяк не в кожному циклі може настати вагітність. Із кожним роком кількість патологічних яйцеклітин збільшується. Це не означає, що вагітність настати не може, просто шансів менше, шансів на її адекватний перебіг теж менше – більше ризиків.

Якщо приходить молода пара (віком до 35 років), яка ні на що не хворіла, то, згідно зі статистичними даними, шанс на настання вагітності протягом року регулярного статевого життя становить 70%. Протягом двох років вагітність у таких пар настає у 90% випадків. Тобто якщо подружжя живе незахищеним статевим життям два місяці, їм не потрібно панікувати, треба набратися терпіння, тому що навіть в абсолютно здорових пар вагітність настає протягом року регулярного статевого життя не у 100% випадків.«Шанс на настання вагітності у здорової пари в одному овуляторному циклі – 25%. Це залежить від багатьох факторів»

Навіть якщо жінка стежить за тим, коли в неї овуляція, стовідсоткового настання вагітності їй не варто очікувати. На це впливають багато факторів. Це потрібно розуміти, адже психологічне налаштування і терпеливість – напрочуд важливі.

Якщо в природному циклі шанс на настання вагітності становить 20-25%, то у випадку ЕКЗ – 60-65%. Питання в тому, наскільки парі це підходить.

Репродуктологія – про допоміжні репродуктивні технології та про розуміння репродуктивних шансів пари, а не лише про ЕКЗ.

Із чого ми починаємо? Коли на прийом приходить пара з репродуктивними планами, спершу спілкуємося про те, як довго партнери планують вагітність, наскільки часто вони живуть статевим життям. Якщо пара живе статевим життям відкрито менш як рік, то ми не говоримо про якісь проблеми з репродукцією в принципі. Якщо парі 35+, то цей проміжок все-таки зменшується до пів року. Після 35-40 років потрібно максимально ефективно використати час, який ми маємо, і той репродуктивний потенціал, запас, що залишився.

«Просто жити статевим життям ефективніше, ніж вираховувати, коли це робити правильно»

На жаль, зараз ми живемо в умовах, коли досить часто сім’я географічно перебуває в одному місці не постійно, нерідко подружжя живе на два міста чи на дві країни. І протягом року, наприклад, пара проводить час разом два-три місяці, а приходить зі скаргою на те, що вагітність не настає протягом року. Регулярність статевого життя має значення. У репродуктології регулярним статеве життя заведено називати тоді, коли воно відбувається два-три рази на тиждень.

Регулярне статеве життя в дослідженнях показало набагато вищу ефективність, ніж вираховування календарним методом овуляції, визначення її за допомогою тестів тощо. Тобто просто жити статевим життям ефективніше, ніж вираховувати, коли це робити правильно.

Якщо пара живе статевим життям протягом року, але лише раз на два тижні, то ми це також не беремо до уваги. Не поспішаємо відразу підозрювати в цієї пари непліддя чи якісь проблеми з репродуктивним здоров’ям, якщо, звісно, немає явних показів, а просто даємо відповідні рекомендації. Це не єдина рекомендація. Так, наприклад, усі знають про прийом фолієвої кислоти, вакцинації тощо.

«До репродуктологів або спеціалістів із планування сім’ї варто приходити вдвох»

Вагітність планує родина, двоє партнерів, тому обстежувати потрібно обох.

Статистика свідчить: якщо 15 років тому домінував жіночий фактор непліддя чи зниження репродуктивних шансів, то зараз – 50% на 50%. Деякі дослідження останнім часом показують переважання чоловічого фактору.

Коли я тільки починав працювати, параметри оцінки спермограми були приблизно в півтора раза більш вимогливими, ніж зараз. Ідеальних спермограм ми майже не бачимо, тобто, на жаль, спосіб життя, невелика рухова активність впливають на чоловіче здоров’я.

Якщо в чоловіка виявлено якісь проблеми, далі з ним працює уролог. В ідеалі уролог контактує з репродуктологом. Нагадаю, гінекологи зазвичай чоловіків не лікують.

Читати ще: «Я люблю, коли пацієнти приходять парами», – гінеколог із Луцька про планування вагітності

У жінок ми спочатку оцінюємо фертильний потенціал. Передусім звертаємо увагу на анамнез і те, що відбувалося з жінкою протягом її життя, визначаємо ризики. Можемо орієнтуватися на те, які спадкові фактори або перенесені хвороби могли вплинути на фертильність, на підставі чого до звичайних аналізів, може, включимо ще щось, аби підтвердити чи спростувати фактори ризику.

Далі оцінюємо оваріальний резерв, тобто кількість яйцеклітин у жінки, аби знати, скільки маємо часу, наскільки швидко маємо діяти. Якщо оваріальний резерв дуже низький, то репродуктолог зобов’язаний наголосити на цьому парі, сказати, що часу на те, щоб планувати вагітність у природному циклі, просто немає, і якщо подружжя звернеться через два-три роки, то вже й репродуктолог нічим не допоможе.

Ми не ставимо хрест на вагітності, якщо оваріальний резерв вичерпано. Це означає, що вагітність можлива лише з донорською яйцеклітиною. Це також буде ваша дитина, ви її виношуватимете, народжуватимете, але яйцеклітина буде донорською.

«Неможливо дістати яйцеклітину з вашим генетичним матеріалом, коли яйники вже не працюють»

Це не завжди пов’язано з віком. До нас звертаються жінки, які перенесли хірургічне втручання на яйниках, чи ті, які мають спадкові проблеми. Трапляються випадки раннього виснаження яйників. На жаль, методів профілактики цього не існує.

Далі ми оцінюємо те, чи відбуваються в жінки овуляції. Перше, що потрібно для настання вагітності, окрім хорошої спермограми і статевого життя, – овуляція, тобто щоб фолікул розривався і з нього виходила яйцеклітина.

Важливо розуміти: якщо у жінки ідеальний менструальний цикл, він не змінювався, то це не означає, що він оваріальний. Навіть абсолютно регулярний менструальний цикл не означає, що в кожному циклі відбувається овуляція. Нормою вважається 8-9 оваріальних циклів протягом року. Навіть якщо в жінки не відбулася одна менструація або не в кожному циклі настала овуляція, то це вважають нормою.

Звісно, ми завжди враховуємо вік, адже з роками кількість оваріальних циклів зменшується. Якщо говоримо про 35-40 років, то їх може бути 6-7 протягом року.

Ми мусимо знати, в якому стані репродуктивна система пацієнтки.

«Якщо овуляції відсутні, то немає сенсу обстежуватися далі»

Ми працюватимемо над тим, аби відновити овуляції. Відсутність овуляції є причиною для того, щоб обстежувати гормональний фон жінки і шукати якусь причину, яка згодом має бути ліквідована.

Після того ми переходимо до наступного етапу, на якому оцінюємо прохідність маткових труб. Яйцеклітина, яка вийшла з фолікула, має потрапити через маткову трубу в порожнину матки і закріпитися в ендометрії. Якщо маткові труби непрохідні, в природному циклі це неможливо. Також ми оцінюємо порожнину матки та ендометрій. Яйцеклітина має закріпитися вчасно, бо ендометрій готовий прийняти її протягом короткого відрізку часу. Бувають ситуації, коли є дискоординація між процесами і коли запліднена яйцеклітина потрапляє в порожнину матки, а ендометрій не готовий. У таких випадках вагітність наставати не буде.«Повне непліддя діагностують нечасто. Зазвичай ми маємо справу з субфертильністю»

Маючи базис, можемо говорити про те, які в пари шанси. Ми говоримо про все в цифрах. Наприклад, протягом якогось часу, коли планують вагітність у природному циклі, вагітність може настати з такою вірогідністю.

Тут уже починається мова про природні та штучні речі. Всі говорять про те, що хочуть природної вагітності, а ЕКЗ – це штучна вагітність. Хоча фактично це не зовсім правильно. Штучність, як на мене, – це міра втручання в процеси, які відбуваються у природному циклі.

Що може зробити репродуктологія? Уявімо: ми маємо пару і певні фактори ризику, які впливають на її шанси. Наприклад, овуляції відбуваються рідше, ніж хотілося б, чи одна маткова труба непрохідна. В таких умовах вагітність може настати. Треба розуміти, що ситуацій, коли у пацієнта діагностують повне непліддя, не так багато.

Зазвичай ми маємо справу з субфертильністю, тобто коли вагітність у пари настати може, просто на це потрібно набагато більше часу. Якщо у випадку здорової пари ми говоримо про 70% вірогідності настання вагітності протягом року, то в разі пари з субфертильністю – 30-50%. Вагітність можна планувати, просто пара чітко має розуміти свої шанси. І одна річ, коли маємо 30% у 25-річному віці, та зовсім інша – 30% у 35 років, коли можна пробувати два роки, а далі й репродуктолог нічим не допоможе.

«Лише наприкінці шляху, якщо інші методи не спрацювали, – ЕКЗ»

Фактично репродуктивні технології можуть допомогти обійти фактори ризику. Ми можемо розв’язати проблему. У цьому й полягає завдання репродуктолога – пояснити, оцінити шанси. І якщо пара готова планувати вагітність самостійно, то вона йде і планує її. Але ми завжди намагаємося визначити якісь часові рамки, тобто період, після якого варто прийти до репродуктолога, аби ще не було надто пізно.

Або переходимо до допоміжних репродуктивних технологій. Це не лише ЕКЗ, а й, скажімо, введення медичних препаратів для стимуляції овуляції, процедура внутрішньоматкової інсемінації тощо. Лише наприкінці шляху, якщо інші методи не спрацювали, – ЕКЗ. До нього, звісно, можна переходити і на початку. Питання – в налаштуванні пари.

І стимуляція овуляції, і внутрішньоматкова інсемінація, і ЕКЗ – це різні міри втручання в те, щоб статеві клітини партнерів зустрілися і вагітність у матці розвивалася. Втручанням є навіть призначення якогось препарату, який змінює природний хід процесу. Напевно, те, що ЕКЗ вважають неприродним, пов’язане з недостатнім розумінням і тим, що навіть лікарі досить часто називають ЕКЗ штучним заплідненням, хоча фактично штучного в ньому не більше, ніж у будь-якому іншому методі втручання в репродуктологію.

Одним із показів до допоміжних репродуктивних технологій є так зване ідіопатичне непліддя, коли ми не знаємо причину, не можемо її з’ясувати, а вагітність не настає протягом двох-п’яти років. Потрібно розуміти, що навіть наука не завжди має відповіді. Буває, ЕКЗ або допоміжні репродуктивні технології проводять у парах, які не мають чіткого діагнозу.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото зі сторінок Петра Патія в соцмережах

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---