Разом із сином пішов на війну: у Луцьку відкрили виставку, присвячену загиблому історику та колекціонеру Михайлу Федоровичу. Фото

У Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки відкрили виставку в пам’ять про загиблого на війні Героя Михайла Федоровича. Чоловік був знаним істориком, дослідником і колекціонером, зокрема захоплювався нумізматикою та фалеристикою. Вшанувати волинянина у стінах музею зібралися його рідні, побратими та знайомі.

Михайло Федорович пішов у військкомат 25 лютого 2022 року разом із сином Дмитром. 56-річний головний сержант 1-ї стрілецької роти 50-го батальйону 100-ї бригади ТрО загинув 22 квітня 2023 року в районі населеного пункту Діброва Луганської області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.На виставці представлені колекція монет незалежної України 90-х років, монети Польщі та Австро-Угорщини часів перебування українських територій у складі цих держав, радянські нагрудні знаки (ромби) вищих навчальних закладів. Також у музей зберігатимуть бойові нагороди Михайла Федоровича. Усі експонати передала родина воїна.

Читати ще: Шматки російських ракет, БТР, форма Залужного: залишки війни у Луцьку. ФоторепортажДружина Героя Оксана Федорович розповіла, що Михайло з дитинства мріяв бути військовим. Після закінчення Краснодарського училища чоловік повернувся в Україну, де служив у ракетних військах, згодом – у поліції, а на пенсію вийшов у званні майора Державної пенітенціарної служби. Займаючись своїм другим захопленням – нумізматикою, Михайло познайомився з багатьма хорошими людьми, які свого часу дуже допомогли йому подолати життєві труднощі.

«У нас із ним було чимало хороших подій. Коли народився онук, то Міша казав, що буде водити його в музей, але війна внесла корективи. 25 лютого 2022 року він та син Дмитро пішли до військкомату. Спочатку несли службу поблизу Бучі та на Житомирщині, пізніше – на сході, але вже в різних взводах», – поділилася дружина.22 квітня 2023 року Оксана Федорович отримала найстрашнішу звістку – про загибель чоловіка телефоном повідомив син. Ще до сьогодні їй здається, що Михайло от-от повернеться, однак, на жаль, цього не станеться.

«Того дня Михайло з побратимами заступив на бойове чергування. В обід до них прилетів снаряд, який поранив одного з військових. Міша кинувся його рятувати, але туди прилетіло ще раз. Кажуть, що снаряд двічі в одне місце не влучає. У випадку Міші це було винятком, він загинув миттєво. Дмитро подзвонив увечері і сказав, що батька більше немає. Це було страшно, усередині все перевернулося», – не стримуючи сліз, пригадала пані Оксана.

Зі слів дружини, Михайла пам’ятатимуть як хорошого друга, відкриту, щедру та щиру людину, здатну допомогти та підтримати.Читати ще: Ракета від «Урагану», російська тушонка, телефон, який б'є струмом: речі з війни у Луцьку. Фоторепортаж

Син Михайла Федоровича Дмитро зазначив, що служив із татом пліч-о-пліч. Дмитро був командиром взводу, а батько – його заступником, який, маючи більший досвід, неабияк допомагав.

«У день загибелі батько хотів мене знайти, поговорити. Однак я був на виїзді, тому не вийшло поспілкуватися. Коли повернувся, а ми стояли тоді в Ямполі, то близько обіду чув по рації, що є поранені та один загиблий. У голові не вкладалося, як зі стількох людей потрапило саме в нього. Коли передали, що загинув батько, то не міг знайти місця. Ще сподівався, що то був не він», – розповів Дмитро.

Наступного дня, 23 квітня 2023 року, син попросив у командира відпустку, щоби провести в останню дорогу батька. Михайла Федоровича з військовими почестями поховали 27 квітня 2023 року на Алеї Героїв міського кладовища в Гаразджі.Читати ще: Ціною життя врятував село від знищення. Історія льотчика-Героя Миколи Коваленка, який 11 років служив у Луцьку

Директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Олег Ткачук пригадав, що Михайло Федорович був доброю та освіченою людиною, чимало зробив для музею. Також він висловив подяку родині захисника за надані колекції та речі.

«Нині важливо відкривати виставки про загиблих бійців, цим мають опікуватися музеї. На жаль, людська пам’ять коротка, тому із часом про мужність Героїв починають забувати. Але зараз ми живемо у вільній країні завдяки людям, які віддали найдорожче – життя. Музеї живуть століттями, тут століттями пам’ятатимуть про мужність захисників», – наголосив Олег Ткачук.Як ми писали, у музеї військової техніки розміщена виставка, присвячена льотчику Миколі Коваленку, який 11 років служив у Луцьку. Перед загибеллю він зі штурманом відвів літак, що палав, від населеного пункту, врятувавши життя цивільним.

До слова, керівництво Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки закликає волинян приносити пам’ятні речі військових та ділитися історіями про них.

Дмитро КЛИМЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---