«Рак не вирок. Головне – вчасно прийти до лікаря», – волинський онкохірург

20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. За статистикою, щороку в світі діагностують близько мільйона нових випадків раку молочної залози, що відбирає понад пів мільйона життів. Захворюваність на цю небезпечну недугу, на жаль, має тенденцію до збільшення. Мало того, лікарі констатують: рак значно помолодшав.

Рак молочної залози – найпоширеніша причина смертності серед жінок віком від 35 до 55 років. В Україні за останні 20 років рівень захворюваності на рак грудей зріс майже у півтора раза, понад 30% пухлин молочної залози в Україні діагностують на пізній стадії.

Тому вкрай важливо не нехтувати власним здоров’ям і таки знаходити час для того, аби бодай раз на рік прийти до лікаря на огляд. Адже те, що хворобі набагато легше запобігти, ніж потім її лікувати, – вже давно аксіома. За вчасної діагностики (0-1 стадії) ймовірність повного виліковування досягає 94%.

Завідувач мамологічного відділення Волинського обласного медичного центру онкології, онкохірург Володимир Федорчук укотре наголошує: головне – виявити онкологічну хворобу на ранніх стадіях і вчасно розпочати лікування.

– На жаль, у нашому суспільстві й досі побутує стереотип, що коли людина потрапляє на лікування в онкоцентр – вона вже приречена. Але варто знати: рак – не вирок! – переконаний Володимир Миколайович. – Якщо людина вчасно прийшла, їй вчасно зробили обстеження й почали лікування, то вона має дуже високі шанси одужати. Утім лікарю передусім варто добре з’ясувати, який саме це рак. Є його біологічні підтипи, які добре лікуються, а є такі, що дуже погано.

Що варто знати про профілактику РМЗ? Які чинники можуть спровокувати рак грудей?

Важко говорити про чинники, які провокують це захворювання. Напевно, людина, яка їх визначила б стовідсотково, отримала б уже за це Нобелівську премію. Загалом є понад 80 факторів ризику виникнення РМЗ, але ніхто не може спрогнозувати, який із них «вистрелить». У 85% випадків жінки самі в себе знаходять пухлину в грудях. Решту виявляють під час профоглядів тощо.

Головне – вчасно прийти до лікаря. Наголошу: жінка після 30 років раз на рік має сходити на огляд. Я своїм пацієнткам кажу так: кожна жінка, яка себе поважає, раз на рік має піти до гінеколога, до мамолога. Бо перше місце за смертністю – це рак молочної залози, друге – гінекологія.

Окрім того, обов’язково відвідувати стоматолога, робити рентген легенів, адже туберкульоз теж нікуди не подівся. А також – здавати аналізи. Тоді точно, якщо є якась проблема, її виявлять та призначать лікування.

Яка тут роль спадковості?

Спадкова схильність до раку молочної залози добре відома. Однак лише у 10-20% випадків можна говорити про сімейний РМЗ, і тільки 5% випадків генетично зумовлені. Потенційний ризик захворіти збільшується удвічі, якщо були випадки захворювання по материнській лінії і в них встановлено зміни в генах BRCA1, BRCA2. У носіїв мутацій BRCA1 ризик РМЗ складає 50-85% (такі генетичні зміни визначають у спеціалізованих генетичних лабораторіях). У носіїв мутацій BRCA2 такий ризик складає близько 20%.

Наприклад, двобічна профілактична мастектомія знижує ризик раку молочної залози у жінок, що є носіями мутацій генів BRCA1 та BRCA2, більш ніж удесятеро. Усім відомо, що до такого методу свого часу вдалася голлівудська акторка Анджеліна Джолі.

Грудне вигодовування – неабияка профілактика РМЗ, чи не так?

Так, але все має бути в міру. Бо якщо жінка занадто довго годує дитину грудьми, можуть виникнути ризики.

Перший, до кого треба звернутися, – це сімейний лікар, так?

Так. Якщо людина має направлення від сімейного лікаря до онкохірурга та на мамографію і їй виповнилося 40 років, то такі обстеження робимо безплатно. Тобто держава гарантує безплатне обстеження молочних залоз.

Читати ще: Діагностувати рак має сімейний лікар, – луцький онкохірург

Часто доводиться чути таку думку, що виникнення раку молочної залози залежить від її розміру.

Це абсолютний міф. У мене було чимало пацієнток і з нульовим розміром, і з великим. Єдине, що коли молочна залоза великого розміру, лікарю важче виявити проблему. Бо якщо пухлина лежить десь глибоко, а над нею ще маса тканини молочної залози, медик може не візуалізувати новоутворення. Для того і є інші методи обстеження, які ми використовуємо – мамографія, УЗД тощо.

Мамографія і УЗД – рівноцінні методи діагностики?

Абсолютно. Якщо є хороший УЗД-апарат і з ним працює досвідчений лікар, то цей метод діагностики нічим не поступається. Хоча мамографію вважають золотим стандартом діагностики РМЗ.

Скажу більше: трапляються малесенькі пухлинки, які мамографія не бачить у силу специфіки обстеження, оскільки є щільні молочні залози й та пухлинка може бути захована у фіброзі. І часом саме на УЗД їх краще видно.

УЗД і мамографія – методи обстеження, які не конкурують, а доповнюють один одного.

Читати ще: Волинський онкохірург: «Мамографія – золотий стандарт у діагностиці раку молочної залози»

З якого віку жінкам рекомендовано проходити мамографію?

ВООЗ рекомендує робити таке обстеження після 35 років. У нас в державі безплатно таке обстеження проводять жінкам після 40 років.

На мамографію важливо прийти в правильні дні – на 6-12-й день циклу, коли груди не набряклі. Тоді результат буде найбільш достовірним.

Є стереотип, що РМЗ – то суто жіноча проблема. Але ж і чоловіки від нього не застраховані.

Так, рак молочної залози трапляється і в чоловіків. Проте рідко. Скажімо, якщо на Волині за рік діагностують близько 300 випадків захворювання, то чоловіків із них – четверо-п’ятеро. Однак у чоловіків прогнози трішки гірші, ніж у жінок.

Буває, жінка не йде до лікаря чи відмовляється від операції, бо боїться втратити привабливість. Але ж на допомогу може прийти реконструктивна хірургія, правда?

У нашому відділенні роблять усі види операцій. Ми ставимо імпланти, проводимо органозберігальні втручання тощо.

Цікаво, що команда американських лікарів під керівництвом директора онкології молочної залози Інституту раку Дани-Фарбер в Бостоні Еріка П. Вінера провела опитування серед жінок, яким було зроблено операції з приводу РМЗ. Перший вид операцій – органозберігальні, коли забирають тільки частинку молочної залози, другий вид – коли забирають всю тканину й ставлять імплант, третій – коли груди зробили з власних тканин пацієнток, простіше кажучи, взяли частину спини чи живота й перенесли цю тканину на місце видаленої молочної залози.

У жінок запитували про якість життя. І з’ясувалося, що найбільше нею задоволені ті, кому забрали частину молочної залози. На другому місці – ті, для кого використали власні тканини. А найменше якістю життя задоволені жінки, яким поставили імпланти.

Читати ще: «Я не маю права на помилку», – волинський онкохірург Володимир Федорчук. Інтерв'ю

За підсумками дев’яти місяців поточного року, в нашому відділенні проведено 51% органозберігальних операцій, а 49% – це мастектомія.

Хоча ці 49% – це теж великі знаки питання. Бо є жінки, яким можна було б зберегти груди, але вони цього не хочуть, просять, аби забрали їм усе, бо думають, що так вони позбуваються ризиків. Але тривалість життя не залежить від того, видалить онкохірург всю молочну залозу чи тільки її частину. Органозберігальна операція не зменшує тривалість життя!

Після операції жінці потрібна не тільки фізична реабілітація, а й психологічна, аби навчитися приймати нову себе.

У нас працює психолог. Будь-хто з пацієнтів за потреби може прийти і фахівець поспілкується та неодмінно допоможе. Звісно, частину цієї роботи на себе бере лікар, а психолог працює з ним у тандемі.

Трапляється навіть, що коли після мастектомії ми кажемо жінці, що з часом поставимо їй імпланти, через рік вона… не приходить. Каже: «Ви знаєте, лікарю, я вже так звикла до нової себе, що й так усе класно». Воно й не дивно, адже зараз є зручні спеціальні бюстгальтери, якими безплатно забезпечує держава. Є закриті купальники. У ньому навіть якщо жінка після мастектомії вийде на пляж, ніхто нічого не помітить.

А як нині справи із забезпеченням препаратами? Немає перебоїв у зв’язку з пандемією?

Я не скажу, що ми забезпечені абсолютно усім. Але за стільки років, що я тут працюю, не пригадую, щоб ми були забезпечені краще. Звісно, усі ліки мають здатність закінчуватися. У нас було хороше фінансування на початку року, адміністрація закупила всі необхідні препарати, пацієнтові треба було купити дріб’язок під час оформлення в стаціонар. І це не колишні «полотна», які лікарі мусили писати пацієнтам перед операцією.

Читати ще: Головне – виявити рак на ранніх стадіях, – волинський онкохірург

Відомо, що НСЗУ скоротила для онкоцентру фінансування. Але нещодавно медичний директор повідомила, що гроші повернули, і ми почали закуповувати ліки.

Крім того, препарати для хіміотерапії у нас – безплатні. І вони направду хороші.

Поясню на простому прикладі. Є, скажімо, крутий Mercedes. Хтось їздить такою автівкою, а хтось – добротним Renault. Так-от: наша безплатна хімія – це і є Renault. Якщо хтось може собі дозволити Mercedes, тобто придбати дорогі препарати, – нема питань, адже гарантовані державою залишаться комусь іншому. Але вони не є якимись гіршими чи менш дієвими.

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---