«Рак яйників називають тихим убивцею», – гінеколог з Луцька

Коли жінка чує такий діагноз, як кіста яйників, одразу починає панікувати й малює в уяві невтішні картинки. Чи справді це захворювання є вкрай небезпечним, як із ним боротися, хто може опинитися в групі ризику, в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» говорили з кандидатом медичних наук, завідувачкою відділення гінекології КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» Наталією Голюк.

Що ж це таке – кісти яйників?

Кіста яйника – це пухлиноподібний утвір з рідинним компонентом, який утворюється в здоровій тканині яйника і обмежений чіткою капсулою. Передумовою для кіст є нейро-ендокринні порушення. Щоб чітко розуміти критерії лікування і утворення кіст, треба розмежувати підхід до консервативного лікування, щоб не діяти агресивно для пацієнтки, і хірургії.

Тобто кіста – це пухлина?

Так. Кісти умовно можна поділити на групи. Перша група – це функціональні кісти: фолікулярна, кіста жовтого тіла, яка утворюється внаслідок порушення функцій яйника. Друга група – дисгормональні кісти, які спричинили порушення інших органів – щитоподібної залози, паращитовидної залози, наднирників. Відповідно, це може бути склерополікістоз. Третя група – аномальні кісти. Це ендометріоми, дермоїдні кісти, параоваріальні, псевдомуцинозні кісти. Четверта група – це злоякісні пухлини яйників. Рак яйника називають ще тихим убивцею, бо до другої-третьої стадій він взагалі може не давати про себе знати.

Функціональні кісти не є аж надто небезпечними?

Звичайно. Якщо диференційовано підходити до методів лікування, то й лікування цих кіст можна поділити на групи. Функціональні кісти потрібно коригувати, іноді за допомогою ендокринолога, і дати їм час до двох місяців консервативного лікування. Якщо ж вони персистують і немає ефекту, тоді треба втручатися хірургічно. Але навіть у цьому випадку наше завдання – максимально зберегти оваріальний резерв, якщо пацієнтка молода і має репродуктивні плани, а кіста доброякісна, щоб продовжити фертильність. Для цього в нашому відділенні, оснащеному високоспеціалізованим обладнанням, використовуємо лапароскопію і методи коагуляції, які не дають знищувати оваріальний резерв.

Кіста не може чекати, так?

Не може. Аномальні кісти оперують завжди, як і злоякісні. Звісно, їх потрібно планово дообстежити. Такі кісти можуть мати абсолютні покази до хірургії, тому що може бути розрив, перекрут ніжки кісти або нагноєння. Відповідно, таке втручання роблять в ургентному порядку.

Як часто вам доводиться мати справу саме з такими патологіями?

Практично щоденно. Для кісти віку немає. Вона може утворюватися і в ембріональному зачатку, і в ранньому дитячому віці, і в пубертаті, і в репродуктивному віці, і в пре- та постменопаузі. І сама структура кісти набагато важливіша за її розміри. Тому що може бути злоякісна аденокарцинома маленьких розмірів, яка протікає безсимптомно довгий час, а може бути величезна кістома на весь живіт, але доброякісна. Треба дуже ретельно обстежувати тих жінок, яких ми спостерігаємо, наприклад, протягом двох-трьох місяців, щоб не пропустити ускладнень і перероджень, тому що доброякісні утвори перероджуються у злоякісні безсимптомно.Як, спостерігаючи за власним тілом, жінка може дізнатися, що в неї кіста? Чи дає воно якісь сигнали про це?

Скарги при виникненні кіст можуть бути на біль, навіть не завжди тазовий, він може мігрувати. Це також явища диспепсії, дизурії. Чітко віддиференціювати і думати, що це кіста, неможливо, треба відвідувати гінеколога. Профілактичні огляди – це запорука здорового життя.

Скільки разів на рік жінка має приходити до гінеколога на профілактичний огляд?

Це залежить від багатьох факторів, від віку. Але добре робити це раз на шість місяців, якщо немає скарг і симптомів.

На що ще варто звернути увагу?

Треба звертати увагу на сімейний анамнез, зокрема онкоанамнез. Варто брати до уваги репродуктивний анамнез: коли почалося менархе, чи були репродуктивні плани, чи мали місце дисфункціональні маткові кровотечі, чи були спроби додаткових репродуктивних технологій. Також – спосіб життя.

Синдром гострого живота – це коли кіста розривається? Як дізнатися, що це саме яйники?

Так, порушується цілісність кісти. Жінку привозять до нас у відділення. Перший метод – це ультразвукове обстеження, на якому зразу буде видно, що є вільна рідина в черевній порожнині. Ми з хірургами, якщо є підозра на іншу патологію, диференціюємо діагнози, ставимо їх і йдемо в операційну.

Діагноз потрібно поставити дуже швидко?

Так. Якщо є внутрішньочеревна кровотеча, ти маєш п’ять хвилин, щоб встановити діагноз, підготувати пацієнтку, визначити групу крові, набрати резус і бути в операційній.

Чи часто буває, що жінка, яка до вас потрапляє з синдромом гострого живота, знала про наявність у себе кісти? Чи зазвичай люди не знають про це?

Це залежить від класифікації. Якщо кісти функціональні й пов’язані з овуляторними змінами, то це є кіста, яка утворюється щомісяця у кожної жінки. І її розрив може відбутися під впливом механічних пошкоджень, статевих контактів, падіння, будь-яких дисгормональних змін. Звісно, жінка про це може не знати. А якщо це аномальні кісти, то більше поступають із нагноєнням, перекрутом ніжки. Зазвичай, якщо жінка свідомо ставиться до свого здоров’я, то вона йде на дообстеження.

Стрес може бути причиною виникнення кісти?

Стрес може сприяти не тільки виникненню кіст. По суті, він знімає і блокує фізіологічне виділення гормонів, на його фоні можуть відбутися різні зміни. До групи ризику належать жінки, яким раніше оперували яйники, внутрішні генітальні органи, а також робили дві-три поспіль спроби екстракорпорального запліднення. А ще – пізнє народження дітей.

Чи варто бити на сполох, коли жінка постійно відчуває біль, який не є надокучливим?

Варто відвідати гінеколога, коли з’явилися болі. А далі за потреби лікар скоригує гормональний фон, менструальний цикл, якщо є якісь порушення. Болі можуть бути й запального ґенезу, а не тільки пов’язані з кістами.

У чому полягає суть лікування яйників? Як лікар обирає метод?

Мистецтво лікування – знайти чітку грань між етіопатогенетичним консервативним лікуванням і хірургічним втручанням. Коли є кіста, до методів обстеження, як-то УЗД, МРТ, КТ, додається ще аналіз на онкомаркери. За цими маркерами чітко орієнтуватися ніколи не можна, тому що вони можуть бути збільшені у 80% випадків. Потрібно зібрати анамнез, скарги, зробити дообстеження. Коли все це зібрати докупи, то диференційоване лікування виведе на правильний шлях. Головне – не нашкодити пацієнтці, яка ще не виконала фертильну функцію.

Чому кісти утворюються в дівчаток, які ще навіть не досягли статевого дозрівання?

Кісти, що утворюються в ембріональному зачатку, називаються дермоїдними. Вміст цієї кісти може становити жир, волосся, деколи навіть зуби. Вони можуть утворитися, наприклад, тоді, коли мама перехворіла в період закладання в дитини геніталій. Під впливом стресових факторів, гормональних сплесків кіста може рости. І от приходить на огляд дівчина, якій 18-20 років, а в неї є великий дермоїд, який треба оперувати. Такі кісти є в пре- і постменопаузі. Їх можна спостерігати за умови регулярних відвідувань гінеколога не більш як два роки. Якщо вони є, їх краще забрати. Тому що це все одно ризик.

Часто доводиться чути, що в період менопаузи все розсмоктується, стає на місця. Чи це справді так?

Це більше стосується міоми матки. А кісти нікуди не діваються.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: «ГІСТЕРОСКОПІЯ – МАКСИМАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ЗА МІНІМАЛЬНОЇ ТРАВМАТИЗАЦІЇ», – ГІНЕКОЛОГ З ЛУЦЬКА

Але чи може кіста розсмоктатися?

Функціональні кісти не завжди рвуться. Буває, вони утворюються, проходить менструація, після неї за тиждень роблять УЗД – і кісти немає. Жінка може й не знати про її наявність. Але треба мати на увазі, що вона може утворитися. І коли до нас поступають з розривами, на пів року чи рік ми призначаємо спеціальне лікування, яке не дає кістам утворюватися і розвиватися, щоб уникнути рецидиву. Те саме стосується ендометріом. Коли їх лікують оперативно, дуже важливо призначити медикаментозне протирецидивне лікування. Загалом, при ендометріозних кістах жінку треба спостерігати протягом усього життя до менопаузи.

Що робити вагітній жінці, у якої на УЗД-обстеженні виявили кісту?

Ці кісти треба диференціювати, чи вони є аномальні. Функціональні кісти зазвичай не оперуємо, якщо немає скарг, принаймні до 12 тижнів вагітності, щоб відбувся органогенез і формування плаценти, тому що яйник виділяє прогестерон, який відповідає за виношування вагітності. Якщо жінка не обстежилася перед плануванням вагітності і в неї виявили кісту, на консиліумі вирішують питання про оперативне втручання.

Це зажди оперативне лікування?

Ні, не завжди. За показаннями.

Ця кіста не впливає на перебіг вагітності?

Під час вагітності може статися перекрут ніжки кісти. Тоді може бути гострий живіт і доведеться забирати цілий яйник.

А на розвиток плоду така кіста впливає?

Вона впливає на виношування. Якщо є фолікулярна кіста, яка розірвалася на маленькому терміні вагітності, що трапляється доволі часто, ми даємо великі дози прогестерону, інакше починаються мажучі кров’янисті виділення й може бути викидень.

Які хвороби можуть спровокувати виникнення кіст?

Перше – це генетика. Також чинниками можуть бути стреси й такі речовини, як бісфеноли, що містяться в пластмасах. Їх рівень визначили навіть у навколоплідних водах. Ці речовини випаровуються, наприклад, із пластикових пляшок, з яких ми п’ємо воду, пакетів, у які пакують продукти в супермаркетах. Бісфенол мстить естрогени. І їх підвищений фон сприяє виникненню кіст. Доведено, що з цією гіперестрогенізацією може бути пов’язане раннє менархе в дівчаток – у 8-10 років. Треба намагатися уникати контакту з бісфенолами, хоча це практично неможливо, бо вони є у повітрі, потрапляють в організм через шкіру.

Аборти впливають на утворення кіст?

Звичайно. Аборт збільшує виникнення раку молочної залози, яйників у 400 разів.

Що робити жінці, аби бути здоровою?

Жінка – основа сім’ї. Якщо у неї хороший настрій, міцне здоров’я, то й усі біля неї здорові. Запорука цього – здоровий спосіб життя, спорт у межах розумного, правильне харчування, достатнє виділення мелатоніну, тобто здоровий сон, і, звісно, профілактичні огляди в гінеколога.

Чи є їжа, яка впливає на жіноче здоров’я, зокрема на яйники? І якими мають бути фізичні навантаження?

Життя – це рух. Фізичні навантаження мають бути у вигляді бігу, йоги, стрейчингу, плавання. Щодо харчування, то варто запобігати метаболічним виявам – ожирінню, тому що вісцеральний жир, який накопичується в ділянці передньої черевної стінки, має дуже погані наслідки. Ширина талії у жінки після 40 років має бути не більш як 70 сантиметрів. Далі починаються проблеми, які ведуть за собою інсулінорезистентність, виникнення цукрового діабету ІІ типу, ураження судин, а далі – інсульти, інфаркти. Спорт, здорове харчування, не курити й не вживати алкоголь – це не тільки основа основ, а ще й хороша енергетика в сім’ї.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---