USD 41.40 41.70
  • USD 41.40 41.70
  • EUR 41.50 41.70
  • PLN 9.90 10.15

Пити могорич на Волині було професією

20 Липня 2024 09:36
Часто серед колег-друзів після завершення важливої справи є добра традиція – гарно поїсти й випити чогось хмільного. Коротко це дійство заведено називати могоричем.

Така традиція побутувала на Волині ще майже чотириста років тому. Існував навіть спеціальний міський уряд (посада) – могоричник.

Серед обов’язків цих поважних панів була присутність при торговельних операціях, пов’язаних із купівлею та продажем свійських тварин, коней здебільшого. Завдання полягало у детальному огляді тварини, засвідченні відсутності всіляких ґанджів, належного стану здоров’я загалом.

Після залагодження справи могоричників відводили до одного з місцевих шинків, де ті їли і пили, отримуючи таким чином платню за свої урядницькі послуги.
Сібрант Ван Біст. Тваринний ринок (торгівля свиньми), 1630 р.
Сібрант Ван Біст. Тваринний ринок (торгівля свиньми), 1630 р.
У неважкій на перший погляд роботі траплялися казуси. Якби новий власник уже вдома запримітив за купленим конем певну ваду, то скаржитися мав не тільки і не стільки на попереднього господаря тварини, а на неуважних могоричників.

Читати ще: Який вигляд мала площа Ринок у Луцьку 100 років тому

Така ситуація трапилася у вересні 1638 року. До ратуші Луцька по правду прийшов боярин з Княгигина Андрій Лимановський. Чоловік подавав судовий позов на лучанина Назара Кравця. Той продав кульгавого коня за сорок польських злотих.
Олександр Дишко. Луцьк. Площа Ринок ХVІ-XVIII століть, 2017 р.
Олександр Дишко. Луцьк. Площа Ринок ХVІ-XVIII століть, 2017 р.
Міські урядники Роман Левонович, Василь Шилневич, Ян Матвієвич та Максим Соколениця покликали свідчити у справі могоричників – Івана Кравця з Милович, Войцеха Шапника і Яцька з Бокова.

Перший із них зазначав, що жодної кульгавості не бачив. Другий засвідчив, що на могоричеві у шинкарки Папірнички був і бачив певну кульгавість та сліпоту. Третій свідок наполягав на доброму здоров’ї тварини.
Пітер Брейгель молодший. Біля шинку, близько 1630 р.
Пітер Брейгель молодший. Біля шинку, близько 1630 р.
Читати ще: За що Луцьк спіткала Божа кара 400 років тому

Заслухавши усіх свідків, міські урядники ухвалили рішення: кінь під час купівлі-продажу був здоровий, а кульгавим став уже в нового пана. Тож тварина мала залишитись у скаржника.

Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Гуща Показати IP 20 Липня 2024 10:34
І сьогодні то саме ! Підіть на авторинок - такі ж самі могоричники тільки називаються перекупами ! А в тій компанії і продавці, і покупці, і розводняки, і спекулянти, і кидали, і працівники сервісних центрів і СТО ! І бухають, і всі беруть баксами !
Водій Показати IP 21 Липня 2024 18:39
Цікава стаття дякую авторам

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus