«Пишемо усі разом сторінку нової розповіді», або Чому «О» – така важлива. Фоторепортаж з презентації книги історій про Луцьк від топових письменників

15 травня простір під Вежею князів Чорторийських зібрав усіх шанувальників і прихильників… Ні! Навіть не творчості Оксани Забужко – хедлайнерки презентації. І жодного з інших авторів, чиї твори звучали під віковічними мурами. Вечір об’єднав лучан! Тих, хто розуміє, що означає поняття «луцько» і з гордістю каже, звідки родом або ж де живе/жив/побував.

Книга «Вежа через [О]» об’єднала під однією обкладинкою п’ять різних історій. Різних за жанром, стилем, авторами. Спільне у них одне – головний герой. Це – наше рідне місто Луцьк. А точніше – його атмосфера і настрій.Одна з авторок книги – Оксана Забужко. Перед початком вона коротко розповіла про формат зустрічі.

«Сьогодні я тут у ролі підтримки. Свого роду пішак. Нас тут мало бути кілька гостей – нащадок роду Чорторийських, моя літературна агентка, колеги-літератори. Така, знаєте, своєрідна луцько-варшавсько-київська «мафія», яка приїхала презентувати антологію. А так сталося, що я тут сама – частина проєкту. Що буде відбуватися? Для мене самої сюрприз. Усе – чистий імпровіз. Спойлерити не хочу – буду читати з цієї книжки та відповідати на питання модератора. Ми ні про що попередньо не домовлялися – жодних заготовок. Є персонажі, сценарії і головний персонаж – Луцьк та Вежа Чорторийських. Відповідно, антологія інспірована усім цим сюжетом, довкола нього усе закручувалося і зав’язувалаcя уся ця луцька резиденція. Останнє літо перед повномасштабним вторгненням. І тепер ця книга вийшла», – пояснила Оксана Забужко.Справді, книга пройшла довгу дорогу. У 2021 році – до 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки – управління туризму та промоції міста ініціювало проведення Луцької літературної резиденції «Місто натхнення». П’ять письменників узяли участь в проєкті, результатом якого стали твори, в яких Луцьк фігурує як місце подій, джерело спогадів, вражень, відчуттів чи домівка персонажа. Про це розповіла літературна кураторка резиденції Ольга Ольхова.Читати ще: Топові українські письменники п’ять тижнів мешкатимуть і творитимуть у Луцьку

«Резиденція – спільна ініціатива ентузіастів та управління туризму і промоції міста, яка отримала потужну підтримку міської влади. За мету проєкту ми ставили створення якісного літературного продукту, і книга доводить, що нам це вдалося... А зараз, стоячи під цією вежею, можна сказати, що вона ще й стала певним символом. А символом важливості відновлення українськості стала літера «О» в її назві. Бо правильна назва – Вежа Чорторийських, а не так, як її називали колись… Без перебільшення, кожна сторінка книги заслуговує на увагу, адже ілюстрації тут – авторські колажі та портрети письменників. Окремо зауважу, що книгу ви зможете знайти на багатьох локаціях, адже її видано, як на сьогодні, масштабним накладом – 2000 примірників», – розповіла Ольга Ольхова.«Дякую всім, хто долучився до літературної резиденції. Дякую пані Оксані, адже вона була чи не найбільшою натхненницею заходу. Письменникам дякую за те, що вклали не просто слово, а щось більше. Настільки вони пережили емоції, коли відвідували різні куточки нашого міста, що це відчувається у кожній букві. Хочу, щоб усі, хто читатиме книгу, відчували те саме, що й гості резиденції», – звернулася до гостей заходу заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.Презентація розпочалася з текстів. Вибрані фрагменти, які найбільше припали до душі чи просто суголосні відчуттю моменту, прочитали актори театру «ГаРмИдЕр» Вадим Хаїнський і Наталка Шепель.Книга складається з творів Оксани Забужко «Вартові руїни. З біографії одного твору» (розділи з роману); Мирослава Лаюка «Орли»; Катерини Калитко «Так триває розмова»; Любка Дереша «Все світло світу»; Макса Кідрука «Нові темні віки».Оксана Забужко свою «луцьку історію» розпочала зі слів подяки тим, «хто залишається у тіні».

«Навесні 22-го українське книговидання лягло. Можливо, не усі знають, але столицею українського книговидання і поліграфії є Харків. Тому за лаштунками українського книжкового буму – подвиг харківських друкарів. Про них я кажу за кожної оказії. Ми усі знаємо, як після блекауту відновлювалася енергосистема, що і якими зусиллями робили комунальники, залізничники. Це – тихий і невидимий труд людей, які тримають країну, аби вона функціонувала за плечима фронту. Війни виграють країни. Не армії. Армії виграють битви. І в цих сюжетах, цих сценаріях – справді подвиг непомітний харківських друкарів. Він вплітається своєю ниточкою у майбутню перемогу», – підкреслила Оксана Забужко.Авторка розповіла, що до антології увійшла частина її неопублікованого роману про місто, де минули дуже важливі перші сім років життя – визначальні, як називає їх сама письменниця.«Цей вік – формативний. І з часом дедалі більше цю формативність усвідомлюєш. Коли тобі 20 – ти його не згадуєш. Коли 30 – починаєш усвідомлювати, як воно в тобі прокльовується. А потім, у 40-50, – що далі, то більше розумієш важливість перших років… А про сам твір можу сказати, що це – мій подарунок місту. Подарунок з книги, яку, мабуть, вже ніколи не буде написано. Тут мої почуття і опис стану, коли кожен приїзд до Луцька – як зустріч з близькою людиною», – зізналася письменниця.

Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---