Пише про людей і про село: історія поета з Волині Володимира Лищука
У селі Заболотці Литовезької громади народився поет Володимир Якимович Лищук. «Дивовижна постать у волинській літературі. Усвідомив себе українським поетом – співцем рідного Прибужжя, будучи ще школярем», – так охарактеризував його член Національної спілки письменників України Сергій Цюриць.
Марія Пасічник познайомилася з поетом, коли прийшла працювати в школу. Тепер товаришують сім’ями. Наразі жінка, яка є заступницею директора Заболотцівського ліцею, поділилася в сюжеті ТРК «Аверс» історією поета.
Сам Володимир Якимович із журналістами, на жаль, зустрітися не зміг через хворобу.
«Володимир Лищук народився в селі Заболотці. Його батько був першим головою колгоспу, створеного ще до Другої світової війни, і був розстріляний нацистами в перші дні війни на колгоспному подвір’ї», – розповіла Марія Пасічник.
Читати ще: У сні написав, що назавжди – на передовій. Дружина Героя видала книгу віршів, про яку мріяв її чоловік
Чоловік не цурався ніякої роботи. Записувати свої вірші почав ще будучи школярем. Потім його творчість друкували в армійських виданнях і в обласних газетах. У ті часи більше публікувалася лірична поезія.
«Вірші з громадянською позицією не друкувалися. А його позиція не завжди співпадала з політикою партії. Хоча в нього завжди була своя думка. І ніде в його поезіях немає прославляння партії чи лідерів», – відзначила заступниця директора Заболотцівського ліцею.
Героями поезії є люди, діти, природа, село, зокрема рідні Заболотці. Прославляв у віршах пан Володимир працю селян, є і про бухгалтера, і про баяніста та поштарку, про напуття колегам.
«Володимир спочатку працював на різних роботах, зокрема в колгоспі. Коли отримав вищу освіту, то працював на посадах у райраді та районній адміністрації, довгий час був редактором районної газети «Колос», – ділиться жінка.
На ліричні вірші накладалася музика місцевим композитором. Пісні виконував народний колектив «Заболотчаночка». Мінялися часи – змінювалося світовідчуття поета. Писав про Україну, солов’їну мову, рідне слово, Помаранчеву революцію та Майдан.
Читати ще: Волинянка написала понад пів тисячі віршів-присвят полеглим військовим
У Володимира Лищука є кілька персональних видань. Усе виставлено на стенді в бібліотеці місцевої школи: «Сповідь душі», «Веселка із життя кольорів». А перше видання під назвою «Відлуння часу» зберігається у виді рукопису.
Вірш «Рідне село» уже вважають гімном села Заболотці. У Заболотцівській школі Володимир Лищук – шановний гість.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Марія Пасічник познайомилася з поетом, коли прийшла працювати в школу. Тепер товаришують сім’ями. Наразі жінка, яка є заступницею директора Заболотцівського ліцею, поділилася в сюжеті ТРК «Аверс» історією поета.
Сам Володимир Якимович із журналістами, на жаль, зустрітися не зміг через хворобу.
«Володимир Лищук народився в селі Заболотці. Його батько був першим головою колгоспу, створеного ще до Другої світової війни, і був розстріляний нацистами в перші дні війни на колгоспному подвір’ї», – розповіла Марія Пасічник.
Читати ще: У сні написав, що назавжди – на передовій. Дружина Героя видала книгу віршів, про яку мріяв її чоловік
Чоловік не цурався ніякої роботи. Записувати свої вірші почав ще будучи школярем. Потім його творчість друкували в армійських виданнях і в обласних газетах. У ті часи більше публікувалася лірична поезія.
«Вірші з громадянською позицією не друкувалися. А його позиція не завжди співпадала з політикою партії. Хоча в нього завжди була своя думка. І ніде в його поезіях немає прославляння партії чи лідерів», – відзначила заступниця директора Заболотцівського ліцею.
Героями поезії є люди, діти, природа, село, зокрема рідні Заболотці. Прославляв у віршах пан Володимир працю селян, є і про бухгалтера, і про баяніста та поштарку, про напуття колегам.
«Володимир спочатку працював на різних роботах, зокрема в колгоспі. Коли отримав вищу освіту, то працював на посадах у райраді та районній адміністрації, довгий час був редактором районної газети «Колос», – ділиться жінка.
На ліричні вірші накладалася музика місцевим композитором. Пісні виконував народний колектив «Заболотчаночка». Мінялися часи – змінювалося світовідчуття поета. Писав про Україну, солов’їну мову, рідне слово, Помаранчеву революцію та Майдан.
Читати ще: Волинянка написала понад пів тисячі віршів-присвят полеглим військовим
У Володимира Лищука є кілька персональних видань. Усе виставлено на стенді в бібліотеці місцевої школи: «Сповідь душі», «Веселка із життя кольорів». А перше видання під назвою «Відлуння часу» зберігається у виді рукопису.
Вірш «Рідне село» уже вважають гімном села Заболотці. У Заболотцівській школі Володимир Лищук – шановний гість.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Як покращити настрій і атмосферу в домі – поради від HYGG
Сьогодні 16:27
Сьогодні 16:27
Бійці 110-ї бригади ухилялися від служби за гроші: командиру групи забезпечення повідомили про підозру
Сьогодні 16:10
Сьогодні 16:10
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 15:37
Сьогодні 15:37
У «Дії» відновили одруження онлайн
Сьогодні 15:20
Сьогодні 15:20
На Волині викрили начальника одного з правоохоронних органів, який хотів збагатитися на ремонті держприміщень
Сьогодні 14:48
Сьогодні 14:48
Samsung Galaxy S25 – нове покоління смартфонів з AI
Сьогодні 14:32
Сьогодні 14:32
П’яний військовий застрелив свого командира і переконує, що це був самозахист. Його судять на Волині
Сьогодні 14:15
Сьогодні 14:15
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.