Путінський гіперзвуковий «Кинджал»: міф чи реальність?

18 березня 2022 року прокремлівські видання ледь не захлинулися від захвату – російська гіперзвукова зброя, аналогів якій немає у світі, існує! І не лише у хворобливій уяві диктатора, але й як реальний зразок озброєння. Адже саме того дня – зацитуємо росЗМІ – «…дальній перехоплювач МіГ-31 ВКС Росії знищив гіперзвуковою ракетою «Кинджал» підземне сховище авіаційних боєприпасів у Івано-Франківській області».

Відтоді ми неодноразово чуємо про «досягнення» російського ВПК у цій галузі. Чого лише варті заяви про ракети «Циркон» та горезвісний «Орєшнік». Однак застосування «Кинджалів» є, на жаль, реальністю. Згадаймо лише сигнали повітряної тривоги через зліт ненависного МіГ-31К...Виходить, що цього разу росіяни не збрехали? І їхня гіперзвукова зброя справді існує? На перший погляд, так. Але якщо у цьому питанні розібратися трішки детальніше, стають очевидними маніпуляції та брехня навколо разючого путінського «Кинджала». Розглянемо беззаперечні факти, порівняємо їх з наявною інформацією про диво-ракету та дійдемо певних висновків.

Що таке «гіперзвукова зброя»?

Такою зброєю вважають ракети, які можуть летіти з гіперзвуковою швидкістю, що перевищує 5М (чисел Маха), або 6000 км/год (1,6 км/сек), і при цьому маневрувати. Зверніть увагу на цю особливість, адже вона дуже важлива!

Чим відрізняються крилаті ракети від балістичних?

Крилата ракета нагадує реактивний літак, який підтримують у повітрі крила. Балістична ракета піднімається, доки працює двигун, а потім починає падати на ціль майже вертикально вниз – наче підкинутий камінь. Така траєкторія – дуже різка дуга (з мінімальною корекцією) – і називається балістичною.Аеробалістична ракета вирізняється тим, що може маневрувати під час певного етапу польоту, хоч і не має крил. Тобто її траєкторія не є такою виразною, що становить певні складнощі для систем ППО.

«Кинджал» не є крилатою ракетою. Траєкторія його польоту підтримується за рахунок швидкості, а аеродинамічні керма дають можливість маневрувати. Ще один нюанс – «Кинджал» розганяється за допомогою ракетного твердопаливного двигуна, а не прямоточного гіперзвукового повітряно-реактивного. Це важлива деталь, до якої ми ще повернемося.

Що таке «Кинджал» і які його основні характеристики?

Потенціал, який описують тактико-технічні характеристики «Кинжала», на перший погляд видається надзвичайно потужним. Однак одразу варто підкреслити: ракета є секретною зброєю, тому її достовірні характеристики відсутні. Експертам доводиться оперувати даними з відкритих джерел, серед яких, звичайно, вистачає і матеріалу з методичок пропагандистів.

Ракета 9-А-7660 «Кинджал» (в інших джерелах Х-47М2 «Кинджал») офіційно називається «російський гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс».

Її довжина – 8 м, діаметр корпусу – 1 м та стартова вага – 4300 кг, аналогічні балістичному комплексу «Іскандер», який експерти називають першоосновою «Кинджала» (на зображеннях добре видно, наскільки ракети схожі між собою).Ракета може нести боєголовку масою до 480 кг. Дальність її польоту становить до 1200 км (при запуску з бомбардувальника Ту-22М3 – до 3000 км). Заявлене відхилення від цілі – +/- 1м. «Кинджал» розвиває швидкість до 10М – 12 350 км/год. Однак з такою швидкістю ракета летить лише на початковому етапі. Під час входження у щільні шари атмосфери швидкість падає до 4-5 Махів.

Для чого «Кинджалу» потрібен літак МіГ-31К?

Власне, наявність літака як своєрідного стартового майданчика і вирізняє цю ракету з-поміж інших.

Працюючи над розробкою аеробалістичної ракети, інженери дійшли висновку про необхідність досягнення нею високої стартової швидкості та запуску з носія, який перебуває на значній висоті. МіГ-31 – висотний винищувач-перехоплювач, який стоїть на озброєнні з 1981 року. Наразі він залишається одним із найшвидших російських бойових літаків з великою дальністю польоту та вантажопідйомністю з максимальною висотою польоту до 21 км, на швидкостях близько 2500 км/год (700 м/с).Спеціально модернізований МіГ-31К запускає «Кинджал» з висоти 12-15 км. Повітря тут доволі розріджене, що дозволяє мінімізувати опір та нагрівання корпусу. Ракета самостійно лягає на курс, розганяється і добирає висоту, здійснюючи політ на висоті до 20 км. Більшу частину маршруту вона пролітає зі швидкістю у 5М, маневруючи. Саме це і дозволяє росіянам називати її гіперзвуковою. Швидкість наприкінці ділянки розгону становить до 2600 м/с, а при зниженні до цілі – до 800 м/с.

Окрім МіГа, який несе одну ракету, її можна запускати з Ту-22М3М (чотири ракети), Ту-160 (вісім ракет, по чотири у двох барабанах); Су-57 (в перспективі).Чи є «Кинджал» гіперзвуковою зброєю?

Найкращу відповідь на це запитання дає експерт з нерозповсюдження ядерної зброї Джефрі Льюїс: «Ця ракета гіперзвукова лише у тому сенсі, що усі балістичні ракети – гіперзвукові». Тому фахівець вважає за доцільніше називати «Кинджал» балістичною ракетою, яку запускають у повітрі. Навіть росіяни частково погоджуються з таким підходом. Головний редактор журналу «Арсенал Отечества» Віктор Мураховський каже, що «Кинджал» можна вважати не крилатою, а «аеробалістичною» ракетою, оскільки траєкторія ракети підтримується завдяки її високій швидкості, а літак-носій відіграє роль її першого ступеня.Інститут вивчення війни американської військової академії Вест-Пойнт визначає гіперзвуковим апарат дальнього радіусу дії, що використовує повітряно-реактивний двигун, здатний летіти на швидкості понад п'ять махів та здійснювати маневри. Цьому визначенню «Кинджал» не відповідає, адже у нього ракетний, а не повітряно-реактивний двигун.

Експерт-оглядач відомого журналу Popular Mechanics Девід Гемблінг відзначає, що «Кинджал», створений на базі балістичної ракети, летить за квазібалістичною траекторією, здійснюючи незначні зміни курсу.

«Це ускладнює перехоплення, але це не те ж саме, що можливість маневрувати», – підкреслює фахівець.

Подібної думки дотримується і науковий співробітник з морської енергетики Королівського інституту об’єднаних служб Сідхарт Каушал. Він наголошує: ракетний комплекс не відповідає критеріям маневреності справжньої гіперзвукової зброї.

Чи справді бойові можливості «Кинджала» є неймовірними?

Відповідь однозначна – не більш неймовірними, ніж у будь-якої балістичної ракети.

Росіяни пишуть, що «Кинджал» одним ударом може знищити авіаносець. Однак, як завжди, забувають додати, що для такого ураження необхідна спеціальна боєголовка і надзвичайно точне наведення. Інформації, яку бойову частину здатна нести ракета, немає. Однак за певними ознаками/обмовками/натяками видається, що вона є фугасною – з дуже міцним корпусом, здатним пробивати стіни бункерів. Так само незрозуміло, чи можна встановлювати на комплекс інші бойові частини, хоча росіяни пишуть про «Кинджал» як носій ядерного заряду. Зрештою, його розробляли як засіб проти наземних (підземних) залізобетонних стаціонарних об’єктів, а не рухомих і обладнаних потужними системами ППО.

Читати ще: «Кєдр», «Орєшнік» чи таки «Рубєж»: що відомо про балістику, якою Росія вдарила по Дніпру

Чи мають схожу зброю інші країни?

Питання неоднозначне, адже, як ми пояснили вище, нюанси полягають у формулюваннях. Офіційно розгорнутих комплексів, які на рівні державної влади мали б назву «гіперзвукові», нема в жодної країни.

Маючи високоточні крилаті ракети (Tomahawk, AGM-158 JASSM з дальністю польоту до 2000 км) та авіаносні групи, американці просто не здогадалися «причепити» перероблену балістику на винищувач і назвати її гіперзвуковою. Натомість інженери США ще у 1967 році створили ракетоплан Х-15, який досяг навіть зараз запаморочливої швидкості у 6,7М. Через високу вартість, відсутність технологій (насамперед термостійких матеріалів та прямоточного реактивного двигуна) та відсутність практичної доцільності проєкти було призупинено.

Аж до 2018-2019 року Пентагон не вважав гіперзвукову зброю перспективною, однак після заяв росіян і активізації Китаю США «розворушилися» і почали роботу над «справжньою» гіперзвуковою ракетою. Хоч і з проблемами, часто у вигляді концептів, але вже існують: AGM-183A ARRW (Air-Launched Rapid Response Weapon) – гіперзвукова ракета повітряного базування (привіт росіянам!), Hypersonic Attack Cruise Missile (HACM) – гіперзвукова крилата ракета з прямоточним двигуном, Dark Eagle (LRHW) – наземний гіперзвуковий комплекс з плануючим бойовим блоком. Як бачимо, США вирішили відповісти потужно і «закрити» одразу усі перспективні напрямки. Очевидно, що є ще й ціла низка секретних проєктів, про які нічого не повідомляють.Аналогічні технології розвиває й Китай. Відомо, що оборонне відомство країни працює над комплексом DF-ZF (Dongfeng-17) – гіперзвуковим плануючим блоком, який запускають з балістичної ракети, та «справжньою» гіперзвуковою ракетою, яку буде нести перспективний стратегічний бомбардувальник H-6N.

Чи можна збити «Кинджал»?

Відповідь – так, можна, хоч і досить складно.

10 травня 2023 року міський голова Києва Віталій Кличко продемонстрував уламки «Кинджала», який було перехоплено (саме так правильно називати ураження силами ППО повітряних цілей) під столицею України 5 травня. Ракету було знищено за допомогою американського ЗРК Patriot. Звичайно, це викликало шквал критики з боку росіян, які називали інформацію неправдивою, адже вона повністю руйнує міф про невразливість «Кинджала».Більшість експертів усе ж погоджуються, що перехоплення справді відбулося. І бойова частина, яку продемонстрував мер Києва, і характер її пошкоджень повністю відповідають реальним характеристикам.

Росіяни апелюють до того, що «Кинджал» рухається дуже-дуже швидко, маневрує, запускає фальшиві цілі та атакує вертикально, зводячи ефективність радарів майже до нуля.

Справді, як ми вже з’ясували, у верхніх шарах атмосфери ракета рухається зі швидкістю до 10 Махів, що дуже «заважає» ППО. Однак потім вона знижується до 4-5М. Це також чимало, але на таких швидкостях літає більшість балістичних ракет, а їм системи оборони дають раду.Маневреність «Кинджала» також є досить умовною. Усе ж перед заходом на ціль він рухається балістичною – передбачуваною – траєкторією. І навіть так звана «мертва воронка» – зона над радарами, яку вони не контролюють, не є критичною проблемою. По-перше, радіолокаційні системи працюють кількома батареями. А по-друге, кут супроводження радара комплексу Patriot AN/MPQ-65 має 90 градусів. Тобто, принаймні теоретично, навіть один він може відслідкувати ракету, що над ним.Також відкритим залишається питання наявності у «Кинджала» фальшивих цілей. «Іскандер» використовує півметрові циліндри з оперенням, які називаються «Виріб 9Б899». Однак чи є вони у «Кинджала» і як саме працюють – чи то створюють радіоперешкоди, чи знижують видимість ракети – незрозуміло.

Хай там як, «Кинджал» є дуже складною ціллю для перехоплення і демонструє, що у майбутньому справжні гіперзвукові ракети можуть становити серйозну загрозу. США це добре розуміють, а тому вдосконалюють системи оборони та працюють над новими. У американців уже є модернізовані комплекси Patriot PAC-3, новітні THAAD, ракета SM-6 Dual I.

У 2020 році есмінець USS John Finn продемонстрував ефективність багатофункціональної бойової інформаційно-керувальної системи Aegis. Ракета SM-3 Block IIA вразила балістичну ціль, яка рухалася з гіперзвуковою швидкістю. У 2022 році Пентагон заявив про успішні перехоплення маневрувальних гіперзвукових цілей, однак деталі випробувань засекречені.

Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---