ПЦУ ухвалила рішення про перехід на новий календар

Православна церква України сьогодні затвердила повний перехід на новий календар. Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква.

«Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть – українські й московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишається на старому, – трішечки на московському», – сказав митрополит Вінницький Симеон на початку архієрейського собору ПЦУ в Києві, який ухвалив рішення перейти на новий церковний календар, пише ВВС.

Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалила на архієрейському соборі – зібранні усіх єпископів. Він відбувається у Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Проти переходу проголосував один єпископ, ще один утримався.

Формально потім перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявили предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній та низка інших єпископів, питання вже вирішене, з 1 вересня перехід буде.Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялися, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому. Чи переходитимуть до УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, проти впровадження календарної реформи.

Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку.

Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем складає 13 днів.

Світська Україна разом з більшістю інших країн вже більш як 100 років живе за точнішим – григоріанським календарем, запровадженим у XVI ст.

Читати ще: «Священників УПЦ МП залякували і купляли»: про що говорив митрополит Епіфаній на Волині

УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив'язаних до нього свят. Найбільше з них – Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.

Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають Новоюліанським календарем. Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.

Більшість українців (які послухають предстоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще – 6 січня.

Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив'язаний День українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків. На цю ж дату припадають День УПА і День захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.

14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати – питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасово скасовані. Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив'язані до релігійних.У відзначенні Великодня поки що нічого не зміниться

Проблему святкування Великодня не можна розв’язати простим переходом з Юліанського на Григоріанський календар. Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись так глибоко, що навіть православні церкви Греції та Вселенський патріархат після переходу на новий календар досі відзначають Великдень по-старому.

Читати ще: «Нам не потрібні колаборанти»: Епіфаній про можливість об’єднання з УПЦ МП

До старого Юліанського календаря прив'язана так звана Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Той собор встановив, що Пасху мають відзначати в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення. Але цю першу неділю колись на заході та сході почали розраховувати по-різному, а тому однакове правило почало виводити різні дати.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею в даті нових церковних місяців через різницю між сонячними календарями в 13 днів.

Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається, 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця в п’ять тижнів (більш ніж місячний цикл). Різниці в два-три тижні не буває.

Читати ще: ВІП-зустріч з білими трояндами та обіцянка забрати монастирі в УПЦ МП: як предстоятель ПЦУ Епіфаній проводив службу на Волині. Репортаж

Крім того, за Юліанським календарем Великдень обов'язково мають святкувати після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.

Серед інших аргументів наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить у Вифлеємі саме напередодні православного Великодня, а не «католицько-протестантського».Вже певний час працює спеціальна комісія Папи Римського та Вселенського патріарха, яка покликана узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.

Наступного разу усі християни відзначатимуть Великдень в один день навесні 2025 року – і це привід завершити їхню роботу компромісом. Саме того року святкуватимуть 1700-ліття Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.

Якщо їм вдасться порозумітись та залагодити розбіжності підрахунку Пасхалії, то після 2025 року більшість українців відзначатиме не тільки Різдво, а й Великдень разом з усім західним світом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---