«Прийдеш на поле – серце кров’ю обливається. Що ми їстимемо?». Негода знищила урожай волинян

Негода наробила лиха не лише на Закарпатті та Прикарпатті, а й на Волині. Без урожаю через підтоплення лишилися мешканці Старовижівського району.

З якою бідою зіштовхнулися жителі Полісся – у сюжеті телеканалу «Аверс».

На півночі Волині після останніх великих дощів, які пройшли 23 і 24 червня, людські поля перетворилися в озера. Попри те, що вже минув тиждень, городина і далі залишається у воді.

Мешканка села Яревище Старовижівського району Ніна Пашкуда бідкається: через підтоплення сім’я лишилася без урожаю. Люди невтомно працювали на городах, а тепер через стихію урожай зіпсовано, картопля – гнила.

«Пішов отой дощ, пройшов він майже добу. І в нас ота вода як нахлинула, – розповідає жінка. – Геть нічого нема – так усе й пропало. І щодня прийдеш на те поле, подивишся – серце кров’ю обливається: скільки ж то роботи було, а зараз що? Що ми їстимемо?».

Картопля для родини Ніни Пашкуди – не лише їжа, а й заробіток: селяни здавали частину урожаю на продаж. Нині через підтоплення зіпсована і картопля, і зернові, а також інша городина.

Місцева жителька 87-річна Хотиня Пашкуда наголошує: скільки живе – не пам’ятає такої кількості опадів і таких збитків для урожаю.

«Затопило геть все. Всього города затопило. Нема нічого: ні бульби, нічого нема», – нарікає Хотиня Варфоломіївна.Затопило у людей навіть підвали. Селяни у відчаї зверталися до місцевої влади. З тим, якщо й не врятувати цьогорічний урожай, що вже неможливо, то хоча б попередити такі паводки в майбутньому. Проте навіть рятувальники, яких викликали представники місцевої влади, не змогли відкачати воду з полів.

«Люди почали звертатися буквально на другий день. Фермери і одноосібники – про те, що затоплені повністю їхні поля, присадибні ділянки. Це картопля, озимина, огородина. Було терміново організовано виїзди, – розповідає Дубечненський сільський голова Анатолій Костючик. – Обстежили посіви, почали складати списки людей, які постраждали. Почали надавати якусь першу допомогу… Тяжко тут щось зробити, тому що система практично нерегульована, шлюзи розбалансовані, знищені».

Люди кажуть: за півтори доби випала місячна норма опадів. Постраждали не лише мешканці Старовижівщини, а й селяни із сусіднього Ратнівського району. Оскільки шлюзи та дамби зруйновані, після надмірних опадів вода з річки Прип’ять пішла в канали, які як наслідок вийшли з берегів. Знищено сотні гектарів ріпаку та інших посівів окремих сільськогосподарських товариств. І це за два-три тижні до збору урожаю.

Директор сільськогосподарського товариства Ігор Мазуренко констатує: за день випала місячна норма – 120 мм опадів.

«Фактично на наступний день річка цілком наповнилась водою, меліоративні канали так само наповнились водою. І вийшов зворотній рух води. Шлюзів немає на каналах, – пояснює аграрій. – Вода пішла з річки в канали, а з каналів вже пішла на поле. В нас тут 150 гектарів посівів, гектарів 100 фактично затоплені».

Схоже на те, що і прості селяни, і сільськогосподарські товариства, і органи місцевого самоврядування громад покинуті державою напризволяще. Тож місцева влада звертатиметься до депутатів Волинської обласної ради, а також до Волинської облдержадміністрації, аби через них достукатись до центральних органів влади і добитись відшкодування збитків на державному рівні.

Депутат Волинської обласної ради Михайло Імберовський приїхав на Старовижівщину, щоб на власні очі побачити наслідки негоди. Обіцяє сприяти тому, щоб надалі таке лихо не повторилося, а збитки селянам держава відшкодувала.

«До мене надходило багато дзвінків від жителів Старовижівського, Ратнівського районів. Це все, що ми зараз тут бачимо, сталося завдяки тому, що в нас практично відсутня оця меліоративна система, яка була в 70-х роках зроблена, яка складалася із системи шлюзів і каналів з водовідведення. Вона дозволяла або акумулювати воду в річці, скажімо, в Прип’яті, або навпаки, коли її нема, повертати назад, щоб в людей вона була, – зауважує депутат. – Ми теж повинні підіймати питання на рівні Києва, щоб Волинь отримала ті кошти, для того, щоб мали можливість відбудувати, поремонтувати цю меліоративну систему, почистити систему каналів».

Михайло Імберовський запевнив, що домагатиметься повернення страхування посівів на державному рівні. Аби надалі у випадку негоди селяни не лишалися без урожаю і прибутків. Як і того, щоб за кошти, зокрема державного водного фонду, можна було відремонтувати меліоративну систему, понищені шлюзи.

Уже найближчим часом питання паводків на Старовижівщині та Ратнівщині обговорять на засіданні екологічної комісії Волинської обласної ради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---