«Пропонуємо компроміс». У МОН пояснили, як ставити оцінки школярам, які живуть за кордоном
Для школярів, які навчаються в українських школах з-за кордону, запроваджена окрема програма навчання. Вона включає скорочений перелік предметів, а також дозволяє зараховувати оцінки з інших шкіл.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступник міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
Діти, які перебувають за кордоном і навчаються в місцевих школах, стикаються з труднощами при участі в уроках українських шкіл, оскільки їхні розклади занять збігаються.
Для такої категорії учнів у 2023 році був введений українознавчий компонент – скорочена програма, що дозволяє вивчати лише українську мову, літературу, історію, правознавство, географію та в старших класах – захист України. Інші предмети перезараховуються на основі оцінок, отриманих у закордонних школах.
«Українознавчий компонент – це не тільки про освіту. Це ще й про зв’язок дитини з нашою державою. Так, ми пропонуємо в чомусь іти на компроміс. І в основі цього компромісу лежить довіра. Ми довіряємо французькій, польській, будь-якій іншій школі, яка поставила оцінку учню. І радимо зайвий раз не тестувати дитину, не створювати додаткових оцінювань, щоб переконатись, чи відповідає ця оцінка дійсності. Бо результат від цього який? Дитина відмовляється від навчання не в польській школі, а в українській», – пояснюють в МОН.
Читати ще: Більшість учнів 6 і 8 класів показали середні результати в тестуванні з української мови та математики
Однак, незважаючи на зусилля з утримання дітей в українській освітній системі, масштаби міграції накладають свої обмеження. За даними, які є в системі освіти, за кордоном перебуває понад 330 тисяч українських дітей. Але, тих, хто реально перебуває за кордоном, більше.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступник міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
Діти, які перебувають за кордоном і навчаються в місцевих школах, стикаються з труднощами при участі в уроках українських шкіл, оскільки їхні розклади занять збігаються.
Для такої категорії учнів у 2023 році був введений українознавчий компонент – скорочена програма, що дозволяє вивчати лише українську мову, літературу, історію, правознавство, географію та в старших класах – захист України. Інші предмети перезараховуються на основі оцінок, отриманих у закордонних школах.
«Українознавчий компонент – це не тільки про освіту. Це ще й про зв’язок дитини з нашою державою. Так, ми пропонуємо в чомусь іти на компроміс. І в основі цього компромісу лежить довіра. Ми довіряємо французькій, польській, будь-якій іншій школі, яка поставила оцінку учню. І радимо зайвий раз не тестувати дитину, не створювати додаткових оцінювань, щоб переконатись, чи відповідає ця оцінка дійсності. Бо результат від цього який? Дитина відмовляється від навчання не в польській школі, а в українській», – пояснюють в МОН.
Читати ще: Більшість учнів 6 і 8 класів показали середні результати в тестуванні з української мови та математики
Однак, незважаючи на зусилля з утримання дітей в українській освітній системі, масштаби міграції накладають свої обмеження. За даними, які є в системі освіти, за кордоном перебуває понад 330 тисяч українських дітей. Але, тих, хто реально перебуває за кордоном, більше.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.