Проблема смороду у Луцьку комплексна, проте осередок – фільтраційні поля. Аналіз

Проблема смороду – комплексна і одного єдиного винуватця в ній немає, вважають в ініціативній групі «За чисте повітря».

Результати аналізу скарг жителів міста щодо смороду оприлюднили на сторінці групи у facebook. Аналіз наведених нижче даних здійснював протягом декількох днів Михайло Верпучинський.

Сергій Шараєвський надав документ з даними про дзвінки на гарячу лінію Луцькради, отриманий ним за відповідним офіційним запитом. Він містить інформацію про дзвінки на 15-80 з 10 липня по 1 серпня поточного року. Оскільки скарги жителів різняться, виокремили виключно повідомлення про сморід і структурували відповідним чином. Були проаналізовані дані за всі 23 дні за кількома параметрами, а саме:

- сумарна кількість скарг на вулицю (для визначення тих, які найбільш страждають від смороду);

- сумарна кількість скарг на район (для визначення районів дислокації смороду);

- розподіл скарг за датами протягом аналізованого часового відрізку (для виявлення потенційної закономірності росту і зниження кількості скарг);

- розподіл скарг за днями тижня (для виявлення можливого ​​зв'язку з тижневим робочим циклом);

- погодинний розподіл скарг протягом доби (для виявлення можливого ​​зв'язку поширення смороду з конкретним часовим відрізком);

- також всі точки скарг лучан за 23 дні нанесені на мапу міста для візуалізації отриманої інформації.

Результати аналізу звернень жителів міста Луцька і зроблені висновки. 1) Сумарна кількість скарг на вулицю (10.07.2019 - 01.08.2019). Аналіз скарг вулицями показав цілком очікуваний результат. Десятку лідерів за нещастям склали: 1. Дружби народів - 176 скарг 2. Станіславського - 88 скарг 3. Бенделіані - 64 скарги 4. Львівська - 62 скарги 5. Шота Руставелі - 39 скарг 6. Даньшина - 35 скарг 7. Потебні - 32 скарги 8. Степова - 24 скарги 9. Боженка, Гулака-Артемовського, Гнідавська - 21 скарга 10. Корольова - 18 скарг. Загальна кількість скарг за розглянутий період - 1188. 8 представників ЛПЗ, 2 представники Красного і по одному від Вересневого і центру (Привокзальний район). Аналіз вулиць демонструє явну перевагу проблеми в одній частині міста. Подив викликає хіба що наявність в десятці вулиці Гулака-Артемовського (8 км від фільтраційних полів) з кількістю скарг, рівною вулицях Боженка (2 км від фільтраційних полів) і Гнідавській (2,5 км від фільтраційних полів).

2) Сумарна кількість скарг на район (10.07.2019 - 01.08.2019). Аналіз районів поширення скарг показав набагато менш однозначну картину і найяскравішим чином продемонстрував факт: сморід в місті викликають не тільки поля фільтрації (хоч на їх частку і припадає 75% скарг). Чому? Вся увага на цифри. Для аналізу Луцьк розділили на райони (в список увійшли тільки ті вулиці, з яких надходили скарги): Гнідавський (ЛПЗ) - Дружби Народів, Грабовського, Станіславського, Шота Руставелі, Бенделіані, Боженка, М.Вовчка, Даньшина, Прасолів, Гостинна, Потебні, Супутника, Чекаліна, Тімірязєва, Гнідавська, Гречана, Цегляна, Вересая, Мурашка, Вишенського, Вериківського , Ошуркевича, Черняховського, Стара Дорога, Європейська. Завокзальний – Карпенка-Карого, Конякіна, Федорова, Соборності, Молоді, Липинського, Кравчука, Сухомлинського, Ветеранів, Чорновола, Кримського, Іващенка, В.-Інтернаціоналістів, Гордіюк, Гончара, Ківерцівська. Вересневе - Весела, Нова, Польова, Довженка, Корнійчука, Стрельникова, Ландау, Корольова, Мамсурова, Ранкова, Трудова, Куделі, Цукрова, Новодворської, Світла, Комка, Дачна, Полонківська. Старе місто - Караїмська, Кафедральна, Драгоманова, Данила Галицького. Центр - Волі, Богдана Хмельницького, Винниченка, Глушець, Коперника, Кривий Вал, Лесі Українки, Набережна, На Таборищі, Київський майдан, Чехова, Словацького, Франка, Бандери, Шопена, Пржевальського, Пушкіна, Ніла Хасевича, Будівельників, Короленка , Баженова, Гулака-Артемовського, Грушевського, Арцеулова, Перемоги, Мойсея, Огієнка, Стрілецька, Коновальця, Грибоєдова. Красне - Львівська, Трутовського, Баранова, Гончарівка, Степова, Сеченова, Пирогова, 4-й Малоомелянівський, 5-й Малоомелянівський, 7-й Малоомелянівський, Тарасова, Рєпіна, Ужвій, Болбочана, Павлова, 1-й Степовий, 2-й провулок Трутовського, 2-й Степовий, 3-й Степовий, 4-й Степовий, Лисенка, Кульчицької, Левітана, Мечникова, Садова, Кохановською, Гірська, Маковського, Грінченка, Шухевича, Володимирська, Тополина. Кічкарівка - Новочерчицька, Квіткова, Миру, Шевцової, Рогова, Кічкарівська, Янки Купали, Чернишевського, Копачівська, Менделєєва, Шевченка, Ковельська. Липини - Богуна. Теремно - Хурсенка, Рівненська, Відродження. Гуща - Травнева, Наливайка. Дубнівський - Дубнівська. Рованці. Скарги за районами міста розподілилися наступним чином: Гнідавський район - 592 скарги; Красне - 214 скарг; Центр - 153 скарги; Вересневе - 86 скарг; Завокзальний район - 57 скарг; Кічкарівка - 39 скарг; Старе місто - 11 скарг; Теремно - 10 скарг; Дубнівський район - 4 скарги; Гуща, Липини, Рованці - 3 скарги.

Сумнівів у тому, що фільтраційні поля негативним чином впливають на райони, найбільш близькі до них, практично немає. Високі показники скарг жителів Гнідавського, Красного та Вересневого це яскраво демонструють. Увагу викликав той факт, що в центральному районі міста, який віддалений від фільтраційних полів, як мінімум на 7-8 км, скарг майже в 2 рази більше, ніж на Вересневому, який віддалений від полів цукрового заводу лише на 2,5 км .

Головним аргументом на користь того, що проблему смороду центрального району потрібно шукати в іншому місці, служать, як не дивно, ті самі вимірювання складу повітря, проведені «Волинським лабораторним центром МОЗ України», які показали перевищення аміаку і сірководню в 22 і 10 разів відповідно. Оскільки даних про більше перевищення норм немає, саме ці показники слід приймати за абсолютний максимум забруднення. Оскільки вимірювання повітря проводилися в п’яти точках міста (дачний масив «Світанок», Львівська, Станіславського, Дружби народів, Ковельська) автор дослідження ще тоді, наклавши показники забруднення на карту міста, зауважив однозначну тенденцію: кожні 1100 м показники шкідливих речовин в повітрі знижувалися вдвічі. Спираючись на ці дані, можна справедливо стверджувати, що сморід у Центральному, Завокзальному, Кічкарівці, Старому місті та інших районах викликаний, швидше за все, іншими причинами. Якими – це ще належить з'ясувати.

3) Розподіл скарг за датами протягом аналізованого часового відрізку (10.07.2019 - 01.08.2019). Для виявлення можливих закономірностей у розглянутий період підрахували щоденну кількість скарг і на основі отриманих даних побудували графік, який продемонстрував цікаву тенденцію: пікові значення скарг громадян мають місце строго кожні три дні, після чого йде різкий спад. Чи пов'язано це з будь-якою діяльністю людини, а не погодними умовами, як передбачалося раніше? Відповісти однозначно не можна, але підстави так вважати, безумовно, є.

4) Розподіл скарг за днями тижня (10.07.2019 - 01.08.2019). Аналіз, покликаний відповісти на питання, чи пов'язаний будь-яким чином сморід з днем ​​тижня (наприклад, посилюється на вихідні або на початку тижня), конкретної відповіді не дав. Воно й не дивно: надто мало інформації для виявлення статистичної закономірності. Було проаналізовано всього чотири середи та четверга, і по три понеділка, вівторка, п'ятниці, суботи та неділі. Незважаючи на те, що два рази з трьох пікове значення скарг припало на вівторок, інформації для конкретних висновків, все ж, недостатньо. Єдине, що можна стверджувати з певною часткою похибки, рівень смороду в понеділок, середу, четвер і неділю, а також у п'ятницю і суботу можна порівняти.

5) Погодинний розподіл скарг протягом доби (10.07.2019 - 01.08.2019). Аналіз, покликаний підтвердити або спростувати інформацію про те, що сморід, зазвичай, найбільш відчутний в ранкову пору і ввечері, чітко розставив все по своїх місцях. Розподілили всі +1188 скарг згідно часу їх подачі (або описуваного часу смороду під час дзвінка) на відрізки по 60 хвилин. На основі отриманих даних побудований відповідний графік. Як видно, сморід дійсно помірно посилювалася в період з 08:00 до 14:00, потім знижувався на третину з 14:00 до 19:00, за чим слідував різкий стрибок його рівня (втричі) з 19:00 до 23:00, і ще більш різке падіння (в шість разів) - з 23:00 до 01:00. Чи це пов’язане з атмосферними явищами чи з діяльністю людини, відповідати не беруться. Але факт стабільного зміни рівня смороду протягом доби – поза всякими сумнівами.

6) Загальний картографічний аналіз скарг громадян (10.07.2019 - 01.08.2019) Найбільш тривалий, трудомісткий, але разом з тим, і найбільш показовий етап, який чомусь був узятий на озброєння комісією Луцькради лише поверхово. Найчастіша фраза, яку ми чуємо на більшості засідань: «Райони локалізації – ті самі: Львівська та ДПЗ». При цьому аналізувався тільки кожен окремо взятий день, що не дозволяло належним чином структурувати дані і візуально оцінити загальну поширеність проблеми смороду. А проблема-таки, як уже показали вищевказані пункти аналізу – зовсім не однозначна.

Отже, на мапу міста нанесли все адреси та райони скарг в кожен окремо взятий день (з 10 липня по 1 серпня), в результаті отримавши 23 різних мапи. Всі вони потім були поєднані, а адреси скарг накладені одна на одну, що в підсумку дозволило отримати зображення інтенсивності скарг з кожної точки міста. Результат можна оцінити на зображенні мапи міста. Що темніша точка, то більше скарг надійшло з конкретної адреси.

Що ми бачимо? Безумовно, райони Красне і ЛПЗ - поза будь-якою конкуренцією. Але інтенсивність звернень з центру міста анітрохи не поступається Вересневому, а площа їх набагато більша, ніж у останнього. Темні точки є як в Привокзальному районі, так і в 55-му, 33-му і Кічкарівці. Який же висновок можна зробити з усього вищеописаного? Приблизно той же, який служить відповіддю на найбільш поширене останні півтора місяці питання (так що ж це смердить?) - все зовсім неоднозначно. Проблема – комплексна і одного єдиного винуватця в ній немає. Хтось винен більше, хтось менше, але кожен зі свого боку повинен не відхрещуватися, вказуючи один на одного, а зробити свою частину роботи з усунення створених лучанам проблем: як той, хто засмердів фільтраційні поля, так і ті, хто засмерділи Центр, Завокзальний та Кічкарівку, а також кожен з нас, хто звик гадити собі під ноги і під двері сусідам. Проблема смороду – комплексна і одного єдиного винуватця в ній немає, вважають в ініціативній групі «За чисте повітря».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---