Про медреформу та очікувані зміни: у Луцьку презентували книгу лікаря Івана Черненка

Команда міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» організувала в Луцьку презентацію книги одного з найвідоміших молодих лікарів України Івана Черненка «Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога».

Чимало лучан прийшли послухати автора та поспілкуватися з ним, повідомляють організатори.

Про Івана Черненка дізналися під час пандемії. Саме у пік захворюваності він працював у Роздільнянській райлікарні на Одещині та один з перших почав бити на сполох, адже через необладнані відділення, погану логістику та відсутність кисню гинули люди.

«Я хотів всім колегам сказати: «Не мовчіть». Будете мовчати, через рік-два ми залишимося винними. Тобто нас зроблять винними у тому, що понад сто тисяч українців загинули від коронавірусу», – згадує про свої перші пости у фейсбуці Іван Черненко.

Власне бажання діалогу між керівництвом лікарень та підлеглими, лікарями та пацієнтами – наскрізна тема його дописів та й самої книги. Адже через те, що усі роками боялися озвучувати проблеми, які є в медицині, отримували жахливі наслідки. Та й загалом нічого не змінювалося і якість медпослуг не ставала кращою.Блогерська діяльність Івана Черненка факточно й стала поштовхом і до змін у його лікарні. Хоча, він наголошує, що це не тільки його заслуга, а усього колективу. Згодом до нього звернулися видавці з «Віхоли» та запропонувати написати книгу. Так з’явилися нотатки українського анестезіолога.

Щоправда, на початку книги юристи порадили додати, що усі збіги – випадкові. Тож автор жартує, що не може сказати, де тут його реальна історія, а де ні. Проте усі епізоди – правдиві.

Виявилося, що більшість людей, які прийшли на презентацію, вже читали книгу, тож розмова була більше про медицину. Зокрема й про наступний етап реформи, коли лікарні будуть перепрофільовуватися.Так, зі слів Івана Черненка, було б чудово, якби частина з них стала, наприклад, хоспісом. Бо ж усі люди заслуговують на те, аби мати можливість померти в комфорті. Зараз, на жаль, в Україні з цим величезні проблеми. Як і з доступністю для людей з інвалідністю. Однак після завершення війни таких людей буде надто багато і вже неможливо буде їх ігнорувати. Тож, можливо, над розвитком інфраструктури та інклюзії працюватимуть більше.

Лікар зауважив, що насправді пандемія дуже загартувала медичну систему України. Тому коли почалося повномасштабне вторгнення, лікарні були доволі забезпечені і медикаментами, і, скажімо, генераторами.

Насамкінець лучани мали змогу задати питання автору. Й у розмові багато йшлося саме про паліативну допомогу, легалізацію медичного канабісу та навіть евтаназію.

Організатори наголошують, що усі заходи зараз відбуваються за підтримки ЗСУ, тож вхід на презентацію – донейт Волонтерському штабу «Ангар». Також частину коштів з продажу книг спрямовують на допомогу військовим. Під час зустрічі з Іваном Черненком вдалося зібрати 4555 гривень.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---