«Працюю з дубовою деревиною – і роботи вдаються», – волинський скульптор Олег Дубинчук

У Володимирі мешкає чоловік, якому просто на роду написано працювати з деревом. Причому у буквальному сенсі цього слова, адже має прізвище Дубинчук. І виходить це у нього так майстерно, що пройти повз його оселі просто несила – так і хочеться зазирнути всередину. Власне, Олег Євгенович, а саме так звати чоловіка, нікому не забороняє, навпаки – завжди радий гостям. Тому ходять до нього на обійстя, як у музей.

Почула я про нього випадково: у тролейбусі стала свідком розмови двох студенток. Одна захоплювалась луцьким будинком скульптора Миколи Голованя, інша її переконувала, що садиба майстра у Володимирі нічим не гірша.

Вирішила при нагоді перевірити цю інформацію. Тому, будучи у відрядженні в княжому місті, напросилася у гості до Олега Дубинчука.

Знайшла будинок майстра легко: його клин журавлів видно здалеку. Та й сама хата при дорозі.

«Птахи – одна з моїх улюблених тем, – каже Олег Дубинчук. – Як на мене, кожна людина хоче літати, принаймні у думках. Задум створити журавлів виник після того, як одного разу восени у небі побачив їх клин. Вони так сумно курликали, а потім перетворились на крапки і щезли в небі. Захотілось їх затримати. Тепер вони назавжди застигли на території садиби: ось бачите, на комині і потім по карнизу. Мої журавлі тепер летять і зимою, і літом».

За словами майстра, пташину колекцію він постійно чимось доповнює. Окрім журавлів, на території садиби оселились яструби, сови, лелеки. Навіть дерев’яні скульптури і портрети людей Олег Дубинчук оздоблює птахами. За його словами, починає роботу з задуму, на наступному етапі малює ескіз.

«А цю пташку будете малювати з натури?» – жартую, побачивши синичку, що сіла на годівничку і цвірінчить. Пташка вперто тікає від об’єктива фотоапарата, не забувши при цьому дзьобнути сала.

Читати ще: На Волині є ще один «будинок з химерами»

Пан Олег каже, що перната гурманка давно до нього літає. Господаря не боїться, звикла. Жартує, що синичка просто не любить фотосесій. Щодо ескізу, майстер усміхається у вуса і каже, що треба над цим подумати.

«Я любив малювати ще з дитинства, – згадує художник. – Побачивши це, мати купила в третьому класі мені альбом. З часом захоплення не зникло. Тому після школи я пішов вчитися у Львівське училище декоративного та ужиткового мистецтва імені Труша. Закінчив у 1974 році. Потім три роки служив на флоті, після звільнення влаштувався на роботу у Волинський художній комбінат. З 1978 року вступив у спілку художників і почав брати участь у виставках. Спочатку малював, а потім вирішив спробувати займатися скульптурою. В училищі нам давали різнобічні знання: як працювати з металом, деревом, вчили ліпленню. З часом кожен вибирав, що йому ближче до душі. Я був впевнений, що у мене вийде».

Дерев’яна скульптура в Олега Дубинчука, як він сам каже, і справді «круто пішла». І вже багато десятиліть майстер їй не зраджує. Першу велику роботу він зробив у 1988 році, на 1000-ліття міста Володимира. На ній скульптор зобразив Георгія Змієборця з давньоруськими воїнами обабіч. Потім була багаторічна праця у художньому комбінаті, численні роботи на замовлення і для душі. Майстер і нині весь в роботі.

«От бачте: це Кирило Кожум’яка, наша Київська Русь, по краях – орки, татарва-саранча, плач Ярославни, цілий історичний пласт, – Олег Дубинчук знайомить мене з новими напівготовими скульптурними композиціями. – А ось – як зароджувалось землеробство, тобто я хотів передати, що життя продовжується. Коротше, виходить така композиція військового характеру. Тільки її треба ще тонувати. А сьогодні накинув рисунок: чорне вороння кацапське – по боках, а тут – наші лицарі, які їх перемагають. Вірю, що так і буде».

Як розповідає скульптор, найбільше він любить працювати з дубовою деревиною. Її шукає у навколишніх лісах. Жартує, що, з огляду на прізвище, так і має бути – кожна робота вдається. Тішиться, що знайшов своє покликання. А наостанок просить залишити запис у книзі відгуків. Я не відмовляюсь, бо вкотре переконалась, що дерево таки тепліше за холодний камінь. Тим паче, коли у ньому реалізовані світлі задуми творця.

Людмила ПРИЙМАЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---