«Пожертви в церкві – прояв любові до Бога». Інтерв’ю з волинським священником

Людина, прийшовши до церкви, складає пожертву не храму чи священнику, а Богові – з любові. Тому що вона хоче звернутися до Господа й попросити в Нього про щось.

Про різницю між пожертвою Богові та «платою за церковні послуги» розповів прессекретар Волинської єпархії Православної церкви України, протоієрей Віталій Собко у програмі «Духовна абетка» 12 каналу.

Найбільшим прикладом жертовності для людей є Господь, який зі своєї великої любові створив світ, людей. Він подарував людям життя. Його жертовність витікає з такої внутрішньої властивості, як любов. Саме з любові має виникати бажання жертвувати, дарувати, віддавати себе, наголосив священник.

Найбільша пожертва Бога людству – його син.

Підтримка церкви – це обов’язок

«Коли ми говоримо про пожертву на храм, пожертву Богові, то повинні відштовхуватися від любові. Якщо ми дійсно любимо Господа, любимо Його храм, любимо тих, хто представляє цей храм (духовних батьків, священнослужителів), то, звичайно, ця любов буде якимось чином проявлятися. Це проявляється і в бік людини. Представник Божий теж повинен випромінювати любов, у своєму служінні він має керуватися любов’ю до Бога і до людей, служити Богові та людям. У цьому проявляється любов священнослужителя, яку він дарує, і його пожертва», – сказав протоієрей.

Священники – також люди, які мають випробування, які терплять спокуси. Священнослужителі, які порушують Божі заповіді, шкодять не тільки собі, але й вводять у спокусу інших людей. Тому багато хто відчуває зневіру.

Читати ще: Волинський священник представив план переходу на новоюліанський календар

«Підтримка храму, підтримка церкви – це не тільки порив душі. Це дійсно обов’язок. Це те, що потрібно робити, як, наприклад, виконання домашніх сімейних обов’язків… Ми натрапляємо на підтвердження цього на сторінках Біблії.

Є люди, які вважають, що церква повинна відмовлятися від грошей, що там жодної матеріальної чи фінансової діяльності не повинно бути. Все має бути абсолютно добровільно. Так, в ідеалі хотілося би, щоб ми абсолютно жодних земних турбот не відчували. У Царстві Небесному так і буде. Але земна церква тільки рухається до того, щоб бути небесною. Поки церква земна, то є і турботи земні. Ці земні турботи та піклування були й за часів Ісуса Христа. На цьому не акцентувалося, але підтвердження в Євангеліє ми знаходимо.

Читаємо в Євангеліє від Луки: «Із ним Дванадцять були, та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло, і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили». Це означає, що побутові потреби, які в них були, забезпечувалися.

Ось інша вказівка в Євангеліє від Іоанна: «А Ісус йому [Юді Іскаріотському] каже: що ти робиш роби швидше… Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому. А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що». Тобто ідеться про скриньку, куди вкидали пожертви. Ці пожертви використовували на ті потреби, які мала спільнота Спасителя й апостолів», – зазначив Віталій Собко.

Пожертва на храм має бути добровільною

Він навів ще один приклад зі Старого Заповіту: «Господь промовляв до Мойсея, говорячи: промовляй до ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене. А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь, і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна, і шкурки баранячі… І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них».

«Якщо говорити про побудову храму Божого, то це великі кошти. Адже це особлива споруда, присвячена Богові, для спільних зібрань, для звершення богослужінь, як видимий символ Божого Царства, Божої присутності та величі, це особлива будівля, по-особливому прикрашена, куди акумулюються всі людські здібності, таланти, всі дари, які людина може принести Богові, виражаючи свою любов», – зауважив священнослужитель.Читати ще: Луцький священник – про технології, ідентифікаційний номер і кінець світу. Інтерв’ю

Пожертва на храм має бути добровільною. Людина має жертвувати стільки, скільки може й бажає.

«У принципі в церкві завжди так було, хоча є таке явище, як десятина, яке ми спостерігаємо з давніх часів, із періоду Старого Заповіту. Десяту частину зі своїх прибутків люди складали на Божий храм. Це Богом, а не людьми, встановлена традиція. Зараз вона не дотримується в тому вигляді, як було колись. Ми всі про це знаємо. Але вона залишається певним орієнтиром і нагадуванням, – сказав Віталій Собко. – Пожертва на храм має бути добровільною. Справа не в конкретній сумі, яку людина складає на храм, справа – в щирості».

На думку священника, в ідеалі цінників у храмах не мало би бути, а за свічки, записки, служби людина повинна була би складати добровільні пожертви у скриньку.

Матеріальні та фінансові питання, які стосуються храму, парафії, вирішують настоятель і парафіяльна рада.

Чому говорити «плата за послугу» чи «прайс» не правильно?

«Говорити «ціна за послуги» чи вважати пожертви в храмі «платою за послуги» неправильно. Так само неправильно вживати такі поняття стосовно храму, як «цінник», «прайс-лист» і «такса»…

На жаль, люди можуть не орієнтуватися в тому, які потреби має парафія чи храм. Благодать, благодатний дар, те, що людина отримує в храмі, не вимірюється жодними матеріальними цінностями. Цей дар Господь через священника передає людині безплатно. Тому ніяка не плата, ніяка не повноцінна послуга, ніякий не цінник, а тільки пожертва Богові, пожертва на храм», – зауважив прессекретар Волинської єпархії ПЦУ.

Священники звертаються до парафіянина, до громади, щоби вони склали визначену пожертву. Однак якщо людина не може скласти її, ніхто не має права відмовити їй в одержанні того, за чим вона прийшла до храму.

«Пожертва на храм – це не тільки гроші. Деякі люди складають пожертву своєю працею, своїм часом, своїми здібностями», – наголосив духівник.

Читати ще: «Священники МП мають зрозуміти: сила українського народу в єдності не з демонічною московією, а з Богом», – капелан Михайло Бучак

Більше зацікавлений той, хто жертвує. А священника годує Господь

«Хто більше зацікавлений у пожертві: парафіянин чи священник?.. Більше зацікавлений той, хто жертвує. Це звучить парадоксально, але це так. Людина, яка приходить до храму, має якусь потребу, наприклад, хоче подати за здоров’я родича. Вона зацікавлена більше за того, хто прийме цю пожертву і її записку. Вона хоче досягти того результату, заради якого прийшла», – звернув увагу Віталій Собко.

Священника годує не прихожанин, а Господь. Священник – це Божий слуга. Господь покликав його на священне служіння. Тому кожен духівник упевнений у тому, що Господь його прогодує.

«Є парафія. Кожна парафія свої господарські питання вирішує самостійно. У багатьох парафіях священнослужителі оформлені як на роботі. Зазвичай вони отримують мінімальну зарплату… Священник міркує, що Господь його прогодує. Це проявляється саме в такий спосіб – те, що йому дадуть люди... Є моменти, коли пожертви безпосередньо отримує сам священник, наприклад, коли до нього звертається людина з проханням помолитися за родича чи освятити автомобіль», – прокоментував протоієрей.

Як додав, багато священників мають підробітки, адже вони змушені утримувати сім’ї: «Священники можуть і таксистами бути, і працювати на будівництві. Є випадки, коли навіть декани додатково займаються якоюсь трудовою діяльністю».

Натомість розкоші священників окремих парафій неприємно б’ють по церкві та вводять у спокусу багатьох людей. Проповідуючи, що скарби потрібно збирати не на землі, а на небі, духівник повинен показувати особистий приклад.

«Духовне первинне. Матеріальне повинно служити духовному, а не духовне приноситися в жертву матеріальному, – акцентував Віталій Собко. – Я не розумію, навіщо купувати речі, які вказують на якусь розкіш. Що вони можуть дати священнослужителю?.. Вважаю, що потрібно показувати приклад стриманості та скромності. І більшість священнослужителів так роблять. Хоч трапляються випадки, за які нам буває соромно».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---