Портрети відомих лучан. Архітектор і дослідник Леонід Маслов
Леоніда Маслова пам’ятають передусім за дослідницьку діяльність. У сфері його інтересів перебувала архітектура, він написав дві книги: про церкви та про забудову давнього Луцька. Маслов є одним із перших професійних архітекторів, яка фахово писали українською мовою про архітектурну і культурну спадщину Волині.
Леонід Маслов народився у 1909 році в місті Катеринослав, яке тепер носить назву Дніпро. Про його ранні роки дуже мало відомо. Більше є інформації про батька Миколу Маслова. З 1917 року родина проживала в Києві, де Микола став членом уряду УНР. Після 1920 року переїхали до Влоцлавека. Там Леонід вступив до гімназії, яку закінчив у 1929 році.
Далі він продовжив навчання у Варшаві або Кракові. Імовірно, все ж Леонід Маслов закінчив архітектурний відділ Варшавської політехніки. Поки хлопець навчався в університеті, його батьки з дочкою Азою переїхали до Луцька. Там батько став працювати адвокатом і провадив політичну діяльність. Брав активну участь в роботі Волинського українського об’єднання. Працював у парламенті сенатором в 1928-1935 роках. Протягом кількох років був державним управителем маєтку Луцького православного братства. Тож прізвище Маслових у Луцьку знали. Ще будучи студентом, Леонід двічі проходив практику в Луцьку. Спочатку у 1931 році. Йому доручили працювати в дирекції громадських робіт. Удруге він практикувався у Луцьку в 1933-1934 роках на реставраційних роботах у замку Любарта. Там йому довірили керувати земельними роботами. У його договорі ішлося, що «Маслов буде провадити дослідницьку працю, пов’язану з архітектурою давнього замку (відкопування фундаментів, давніх споруд, обміри, складання планів)». Згодом на вимогу головного архітектора міста Тадеуша Садковського йому доручили керівництво ділянкою робіт.Після завершення Варшавської політехніки Леонід Маслов знову поїхав на Волинь. Цього разу він протягом 1935-1937 років працював заступником керівника робіт на будівництві Любомльського повітового староства. Співпрацював і з Народним музеєм у Львові.
Читати ще: Заблукати в місті. Історичні групи луцьких вулиць
У 1937 році Леонід Маслов став працювати секретарем технічного відділу Луцького магістрату. Цей відділ стежив за будівництвом, яке тривало в місті, тут планували розвиток Луцька, забудову нових територій, благоустрій і впорядкування вже наявних вулиць, затвердження нових проєктів будинків. Але наприкінці року він написав заяву на звільнення, отримав посаду будівельного референта в міському управлінні Рівного. З Луцьком він не розірвав зв’язки і, ймовірно, працював у бюро архітектора Тадеуша Садковського. Так, у Державному архіві Волинської області вдалося виявити невідомий раніше проєкт Леоніда Маслова будинку для однієї родини з гаражем в офіцерській колонії на теперішній вулиці 8 Березня. Проєкт датовано 12 серпня 1938 року. Будинок існував усього кілька років і був знищений під час війни. Маючи вільний час, Маслов їздив довколишніми селами, робив фото, креслення, шукав якісь історичні матеріали. За цей час він уже назбирав трохи матеріалу і став публікуватися в деяких краєзнавчих часописах та газетах. Так, у 1934 році в газеті «Українська нива» з’являється його стаття «Пам’ятки архітектури старого Луцька». Він пише про замок та деякі давні міські храми. Наступного року він сконтактував із виданням Znicz, яке виходило в Луцьку. Там публікує матеріали до історії Луцька.
Маслов брав участь у кількох архітектурних конкурсах та виставках. Так, його спільний проєкт для костелу в Яновій Долині купили на 84-му конкурсі Спілки архітекторів Речі Посполитої. Відомо про його участь у виставці мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві, де він представив проєкти храмів та житлових будинків у стилі модернізму. Візуалізацію фасаду одного із його проєктів було використано для обкладинки каталогу виставки.
Читати ще: Вглиб історії Луцька: спокійна інтелігентність зниклої вулички Затишшя
У 1937 році Маслов друкує кілька статей у львівських виданнях «Наша Батьківщина» і «Наша культура». Ось як характеризував у значно пізніший час його роботи історик архітектури Волині Богдан Колосок: «На прикладі найзначніших божниць Волині (з Любомля, Мацеїва, Степані, Луцька, Острога, Дубна) він розглядає роль божниць у містобудівній, композиції, їх об’ємно-просторову структуру, функційне зонування, конструктивні та декоративні елементи, специфіку та спільності порівняно з православною архітектурою. Збереглися деякі фотографії з обстежуваних автором споруд. Ця праця набуває ще більшого значення тим, що більшість описаних у ній божниць вже не існує, а інші знаходяться в перебудованому вигляді».
Читати ще: Коротка історія луцького ЦУМу. Яким планам завадили нацисти
У 1939 році в часописі «Наша Батьківщина» започаткували рубрику, присвячену цілим регіонам у комплексі. Першим дописом стала праця Леоніда Маслова «Архітектура старого Луцька» з його власними фотографіями. У ній автор описав найважливіші давні архітектурні пам’ятки міста і дав характеристику забудові Луцька його часу. Ще один рукопис, який не встигли надрукувати, – «Почаївська гора. Архітектурний нарис», до якої Маслов також приклав фотографії і список із майже півсотні джерел, частина з яких не перебувала в науковому обігу.Все це мало би продовження, якби не початок війни і арешти інтелігенції, за якими почалися заслання в далекі краї. Йому з дружиною вдалося перебратися до Кракова у 1940 році, там він працював короткий час, імовірно, міським архітектором. Остання велика праця дослідника – книжечка «Дерев'яні церкви Холмщини та Підляшшя», яка вийшла у Кракові в 1941 році.
У 1941-му вони з дружиною переїхали знову на Волинь до Здолбунова, де проживали батьки жінки. Деякий час Леонід Маслов працював там інженером та одночасно викладав у рівненській будівельній школі. Не припиняв контактів із науковими колами Києва та Львова. У 1943 році його арештували німці і 17 серпня цього ж року розстріляли. Історики досі не підрахували усіх його праць, однак сходяться на беззаперечності вкладу Маслова в розвиток української культури.
Олександр КОТИС
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Леонід Маслов народився у 1909 році в місті Катеринослав, яке тепер носить назву Дніпро. Про його ранні роки дуже мало відомо. Більше є інформації про батька Миколу Маслова. З 1917 року родина проживала в Києві, де Микола став членом уряду УНР. Після 1920 року переїхали до Влоцлавека. Там Леонід вступив до гімназії, яку закінчив у 1929 році.
Далі він продовжив навчання у Варшаві або Кракові. Імовірно, все ж Леонід Маслов закінчив архітектурний відділ Варшавської політехніки. Поки хлопець навчався в університеті, його батьки з дочкою Азою переїхали до Луцька. Там батько став працювати адвокатом і провадив політичну діяльність. Брав активну участь в роботі Волинського українського об’єднання. Працював у парламенті сенатором в 1928-1935 роках. Протягом кількох років був державним управителем маєтку Луцького православного братства. Тож прізвище Маслових у Луцьку знали. Ще будучи студентом, Леонід двічі проходив практику в Луцьку. Спочатку у 1931 році. Йому доручили працювати в дирекції громадських робіт. Удруге він практикувався у Луцьку в 1933-1934 роках на реставраційних роботах у замку Любарта. Там йому довірили керувати земельними роботами. У його договорі ішлося, що «Маслов буде провадити дослідницьку працю, пов’язану з архітектурою давнього замку (відкопування фундаментів, давніх споруд, обміри, складання планів)». Згодом на вимогу головного архітектора міста Тадеуша Садковського йому доручили керівництво ділянкою робіт.Після завершення Варшавської політехніки Леонід Маслов знову поїхав на Волинь. Цього разу він протягом 1935-1937 років працював заступником керівника робіт на будівництві Любомльського повітового староства. Співпрацював і з Народним музеєм у Львові.
Читати ще: Заблукати в місті. Історичні групи луцьких вулиць
У 1937 році Леонід Маслов став працювати секретарем технічного відділу Луцького магістрату. Цей відділ стежив за будівництвом, яке тривало в місті, тут планували розвиток Луцька, забудову нових територій, благоустрій і впорядкування вже наявних вулиць, затвердження нових проєктів будинків. Але наприкінці року він написав заяву на звільнення, отримав посаду будівельного референта в міському управлінні Рівного. З Луцьком він не розірвав зв’язки і, ймовірно, працював у бюро архітектора Тадеуша Садковського. Так, у Державному архіві Волинської області вдалося виявити невідомий раніше проєкт Леоніда Маслова будинку для однієї родини з гаражем в офіцерській колонії на теперішній вулиці 8 Березня. Проєкт датовано 12 серпня 1938 року. Будинок існував усього кілька років і був знищений під час війни. Маючи вільний час, Маслов їздив довколишніми селами, робив фото, креслення, шукав якісь історичні матеріали. За цей час він уже назбирав трохи матеріалу і став публікуватися в деяких краєзнавчих часописах та газетах. Так, у 1934 році в газеті «Українська нива» з’являється його стаття «Пам’ятки архітектури старого Луцька». Він пише про замок та деякі давні міські храми. Наступного року він сконтактував із виданням Znicz, яке виходило в Луцьку. Там публікує матеріали до історії Луцька.
Маслов брав участь у кількох архітектурних конкурсах та виставках. Так, його спільний проєкт для костелу в Яновій Долині купили на 84-му конкурсі Спілки архітекторів Речі Посполитої. Відомо про його участь у виставці мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві, де він представив проєкти храмів та житлових будинків у стилі модернізму. Візуалізацію фасаду одного із його проєктів було використано для обкладинки каталогу виставки.
Читати ще: Вглиб історії Луцька: спокійна інтелігентність зниклої вулички Затишшя
У 1937 році Маслов друкує кілька статей у львівських виданнях «Наша Батьківщина» і «Наша культура». Ось як характеризував у значно пізніший час його роботи історик архітектури Волині Богдан Колосок: «На прикладі найзначніших божниць Волині (з Любомля, Мацеїва, Степані, Луцька, Острога, Дубна) він розглядає роль божниць у містобудівній, композиції, їх об’ємно-просторову структуру, функційне зонування, конструктивні та декоративні елементи, специфіку та спільності порівняно з православною архітектурою. Збереглися деякі фотографії з обстежуваних автором споруд. Ця праця набуває ще більшого значення тим, що більшість описаних у ній божниць вже не існує, а інші знаходяться в перебудованому вигляді».
Читати ще: Коротка історія луцького ЦУМу. Яким планам завадили нацисти
У 1939 році в часописі «Наша Батьківщина» започаткували рубрику, присвячену цілим регіонам у комплексі. Першим дописом стала праця Леоніда Маслова «Архітектура старого Луцька» з його власними фотографіями. У ній автор описав найважливіші давні архітектурні пам’ятки міста і дав характеристику забудові Луцька його часу. Ще один рукопис, який не встигли надрукувати, – «Почаївська гора. Архітектурний нарис», до якої Маслов також приклав фотографії і список із майже півсотні джерел, частина з яких не перебувала в науковому обігу.Все це мало би продовження, якби не початок війни і арешти інтелігенції, за якими почалися заслання в далекі краї. Йому з дружиною вдалося перебратися до Кракова у 1940 році, там він працював короткий час, імовірно, міським архітектором. Остання велика праця дослідника – книжечка «Дерев'яні церкви Холмщини та Підляшшя», яка вийшла у Кракові в 1941 році.
У 1941-му вони з дружиною переїхали знову на Волинь до Здолбунова, де проживали батьки жінки. Деякий час Леонід Маслов працював там інженером та одночасно викладав у рівненській будівельній школі. Не припиняв контактів із науковими колами Києва та Львова. У 1943 році його арештували німці і 17 серпня цього ж року розстріляли. Історики досі не підрахували усіх його праць, однак сходяться на беззаперечності вкладу Маслова в розвиток української культури.
Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Анонім
Показати IP
4 Жовтня 2023 05:38
https://volart.com.ua/art/maslov_leonid/
«Ставимо за мету розвивати спортивні відділення і оновлювати заклад», – директор Волинської ОДЮСШ Дмитро Піддубний. Інтерв'ю
Сьогодні 09:35
Сьогодні 09:35
Лучанка на власній кухні варить 10 сортів сиру
Сьогодні 08:11
Сьогодні 08:11
За десять місяців на Волині сплатили 2,8 млрд гривень ПДВ
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.