Поранений 8-річний хлопчик, який написав «Маріупольський щоденник», досі перебуває у заблокованому місті

Поранений уламком ворожого снаряду восьмирічний хлопчик, який написав свій щоденник про життя в обстрілюваному Маріуполі, залишається у заблокованому місті.

Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ повідомив фотограф Євген Сосновський, який прожив понад два місяці в окупованому Маріуполі і був деякий час разом з цим хлопчиком.

Чоловік підтвердив, що опублікував 4 травня у Фейсбуці свої фото щоденника восьмирічного хлопчика – це кілька сторінок зі шкільного зошита з короткими текстами і схематичними малюнками по тексту. Хлопчик писав про жахливе життя в заблокованому Маріуполі, яке знищували російські загарбники.

За словами Сосновського, цей хлопчик – син його племінниці, який був поранений разом зі своєю мамою та сестричкою. Вони всі жили деякий час разом у заблокованому вже Маріуполі.

«Ми збиралися з жінкою йти до бабусі, та – стук у двері. Відкриваємо. Стоїть наша племінниця з двома діточками – хлопчик восьми років та донька 15 років, у пилюці всі і в крові. «Нас обстріляли, ми поранені», – кажуть. Батько (брат моєї дружини) теж поранений, він не зміг вже йти... Як вона дійшла до нас – не знаємо, бо був дуже потужний обстріл. І я завжди кажу, що це мати-героїня, бо вона врятувала своїх діточок, вона навіть не знала, що у неї на нозі ще дві дірки, і з однієї майже фонтаном йшла кров... Коли ми побачили її рани, то був шок», – розповів Сосновський.

Він додав, що «у племінниці на руці нижче ліктя був вирваний шматок м’яса, у восьмирічного хлопчика – на спині теж був вирваний шмат м’яса, шкіри не було, у дівчинки була розсічена голова», і, як кажуть, можна було анатомію вивчати за цими оголеними ранами.

Сосновський розповів, що він знайшов бинти, знеболювальні, сусіди принесли перекис водню та марлю. «Ми ж не медики... Ми, як змогли, промили рани їм, зробили першу перев’язку. Вони залишилися у нас... Кожного дня робили перев’язку. Хлопчик особливо дуже плакав уночі, йому було дуже боляче, бо рана велика, він не міг повернутися вночі, він міг лежати тільки в одному положенні, тіло затікало, і він просився встати і походити. Він встане, трошки туди-сюди походить і знову лягає, а потім все спочатку. Коли були перев’язки, я співав йому весь свій дитячий репертуар, який знав, щоб тільки заспокоїти його, коли ми знімали старі бинти та обробляли рану. Все рівно я вважаю його геройським хлопчиком. Тому що те, що виніс він – не кожна людина винесе, він герой», – вважає Сосновський.Він пояснив, що дитина написала отой щоденник з власної ініціативи, дорослі навіть не знали, що він його пише.

«Але мати знайшла його (щоденник, – ред.) випадково і показала нам... Вона сама, коли побачила цей щоденник, була у сльозах, принесла до нас... Мені теж було дуже важко, коли я читав ці коротенькі дитячі рядки, які показали значно більше, мені здається, аніж якісь там товсті книжки про війну. Коли він у цих кількох сторінках зумів розповісти майже все, що з ним відбувалося там у той час», – зазначив чоловік.

У щоденнику хлопчик описує поранення, яких зазнав він та його рідні: «У мене рана на спині, видрана шкіра. У сестри – поранення голови. У мами – видране м’ясо на руці і дірка в голові». Також хлопчик зображує обстріли Маріуполя з літаків та танків, малює військових зі зброєю, загиблих людей та пошкоджені, палаючі будинки. «У мене вмерла бабуся Галя, дві собаки і улюблене місто Маріуполь», – написала наприкінці дитина.Сосновський додав: «У щоденнику є один малюнок, на якому зображені дві собаки з крилами і дві людини з крилами... Друга людина з крилами – це його дідусь. Найстрашніше, що він написав, це те, що вмер Маріуполь».

За словами фотографа, цей хлопчик «поки що залишається у Маріуполі».

«Навіть якщо знайти кошти, далеко не кожен водій згоден везти зараз із Маріуполя. Ми теж не просто виїжджали, ми тричі намагалися виїхати колонами, приходили на Порт-сіті, чекали автобусів, мокли під дощем, були під холодним вітром з 90-річною бабусею. Цілий день стояли, але кожного разу поверталися ні з чим. Ми вирішили знайти водія, який нас вивезе. І таким чином за гроші, і теж не з першого разу, змогли доїхати спочатку до Токмака, а потім вивезли нас іще інші люди», – розповів фотограф Євген Сосновський.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---