Вперше за майже пів сторіччя почали розчищати ставки очисних споруд «Луцькводоканалу». Відео

У понеділок, 13 липня, журналісти разом із першим заступником Луцького міського голови Григорієм Недопадом та радником міського голови Ігорем Поліщуком проінспектували роботу очисних споруд КП «Луцькводоканал», розташованих у селі Липляни, які займають площу в 42 гектари. Працює тут 68 людей.

«Нині, напередодні місцевих виборів, очисним спорудам приділяють багато уваги, є чимало різноманітної інформації, в тому числі й неправдивої, – зауважив Ігор Поліщук. – Аби розвіяти міфи й домисли, ми проводимо екскурсії для активістів та всіх охочих, щоб вони на власні очі побачили, як саме працюють очисні споруди «Луцькводоканалу». На жаль, за ті роки, доки вони функціонують, фінансових вкладень в оновлення обладнання, очищення біоставків, встановлення нового обладнання тощо не було. За останній рік відбулося чимало оновлень і покращень. Це і нові повітродувки та оновлення тих, що працюють, це й обладнання для доочищення стоків, це й коагулянт для того, щоб очищення відбувалося краще й тверді частини осідали, це й очищення біоставків, яке нині відбувається вперше за 47 років, аби у Стир потрапляла максимально очищена вода».Зі слів Ігоря Поліщука, наступного тижня відбудеться презентація проєкту комплексної реконструкції очисних споруд, над якою вже працюють фахівці. Це потребувало чимало часу і зараз вони – на фінішній прямій.

«Для комплексної капітальної реконструкції очисних споруд у співпраці з Європейським інвестиційним банком буде отримано кредит у розмірі 11 млн євро на 25 років, – наголосив він. – Безумовно, що ця робота – на часі, нема куди далі відкладати. Нині треба мислити стратегічно й планувати на 30-40 років наперед. Ця реконструкція, в яку буде залучено кошти Європейського інвестиційного банку, буде найбільш масштабною за всю історію функціонування очисних споруд. Очікуємо, що вже у серпні буде підписано договір».

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ОЧИСНИХ СПОРУД І КАНАЛІЗАЦІЇ У ЛУЦЬКУ ПЛАНУЮТЬ ЗАЛУЧИТИ ПОНАД 10 МЛН ЄВРО

Радник міського голови також зазначив, що орієнтовно реконструкція може тривати три роки, а по її завершенню «Луцькводоканал» матиме найновіше обладнання. «Наразі нам невідомо, щоб ще у якомусь місті бралися реалізовувати такий капітальний проєкт, адже це вартує серйозних коштів», – підкреслив Ігор Поліщук.Тим часом директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк розповідає, як же відбувається очищення стоків, жартома зазначивши, що всі лучани й жителі 15 навколишніх сіл мають безпосередній стосунок до очисних споруд.Спочатку вода проходить очищення від великого сміття. Далі – відшарування піску. Мул відкачують на 16 спеціальних мулових карт, а на одну – пісок. Потому вода надходить на 30-метрові первинні відстійники, де підвісний пристрій збирає жирову плівку. А спеціальний скребковий механізм відкачує більше сміття. Цей мул має певний специфічний запах, але на підприємстві кажуть, що він – у межах регламентованих норм.«Проєктом реконструкції передбачено, що замість мулових карт, а це майже 8 га площі, буде облаштовано спеціальне приміщення для прискореного осушення мулу, – пояснює Віктор Гуменюк. – Фактично, за один день ми будемо мати два КамАЗи сухого мулу. Ми заберемо складову додаткових викидів і їх просто не буде».Днями, каже Віктор Гуменюк, тут запрацює і станція знезараження, яку вже встановили. Також уже визначилися із коагулянтом, який потрібен для того, аби відділяти тверді залишки і прискорювати осідання води на мулових картах.Після механічного очищення починається біологічне. Воду насичують киснем для підтримки мікроорганізмів, які й забезпечують це біологічне очищення. Після цього вода потрапляє на вторинні відстійники. А мул, який уже без води, купують агропідприємства та фермери для власних потреб. Як зазначають працівники очисних споруд, це дуже родючий ґрунт для сільськогосподарських та декоративних рослин.

Далі вода повертається на дренажну станцію, очищається і вже чистою з відстійників потрапляє в біоставки на біологічне доочищення, де вона має «заспокоїтися». І тільки потім трубою витікає у Стир.«У світі немає нічого з вічним ресурсом. Якщо в 1971 році було запущено першу чергу очисних споруд, а в 1978-му – другу, то цілком очевидно, що за 47 і 42 роки вони зносилися, – аргументує нагальну потребу в реконструкції очисних споруд Віктор Гуменюк. – Варто зазначити, що тариф на водовідведення є соціально значимим. Тривалий час на відновлення очисних споруд виділяли в межах мільйона гривень на рік. Звісно, цих коштів було недостатньо».

Електроенергії на підприємстві використовують чимало, в основному для компресорного обладнання – повітродувок, безперервна робота яких забезпечує очищення води. Але, каже керівник «Луцькводоканалу», наразі вони можуть собі дозволити використання й навіть перевикористання електроенергії за рахунок економії коштів.«Повітродувка – це двигун і компресор, який забирає повітря і під великим тиском вкачує у труби. На сьогодні на очисних спорудах працює три повітродувки, яких цілком достатньо. Нову, яку придбали у червні, почали монтувати. В Україні мало спеціалістів, які можуть її налаштувати, тож чекаємо фахівців із Харкова, які приїдуть, щоб її синхронізувати з іншими, – розповідає Віктор Гуменюк. – Що більша кількість повітродувок, то краща якість очищення стоків і то довше вони працюють. Нам достатньо в роботі трьох, а в резерві маємо ще дві».

Також Віктор Гуменюк зазначив: якщо все піде за планом і вдасться підписати субкредитний договір із Європейським інвестиційним банком, уже на початку наступного року можна буде оголошувати тендер на реконструкцію очисних споруд.

Директор «Луцькводоканалу» запевнив, що така масштабна реконструкція не вплине на роботу очисних споруд, які працюють у форматі 24/7, адже об’єкти тут побудовані таким чином і в такій кількості, що частину з них можна вивести у резерв.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---