Понад три тисячі засуджених уже подали заяви на службу в армії, – Мін'юст
Заяви на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для безпосередньої участі в обороні України вже подали понад три тисячі засуджених.
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька, передає кореспондент Укрінформу.
«Це більш як три тисячі людей. Ми так і прогнозували до ухвалення цього закону. Не можна казати, що всі 20 тисяч людей, про яких ми зазначали як потенціал, приєднаються. Тому що під час попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра буде коливатися», – сказала Висоцька, відповідаючи на запитання, скільки вже заяв про мобілізацію до ЗСУ є від засуджених.
Вона пояснила: у Мін’юсті розуміли, що будуть охочі, але закон обмежить ту чи ту категорію, тому не можна говорити, що всі, хто хоче, потраплять на умовно-дострокове звільнення і укладуть контракт.
«Також йдеться про те, що військово-лікарські комісії роблять свою роботу і, звісно, у засуджених можуть бути суспільно небезпечні хвороби – ВІЛ-інфекція, туберкульоз або гепатити, тому це також виключення для того, щоб вони взяли участь у цьому проєкті. І тому, коли ми називаємо великі цифри – про 20 тисяч – це дуже теоретичний потенціал. Реально це чотири-п’ять тисяч. Але ми зрозуміли, що і чотири-п’ять тисяч замотивованих людей, у яких є бажання умовно-достроково звільнитися за умови укладення контракту, – це допомога для Збройних сил. Тому ми пішли на цей крок і зараз реалізовуємо відповідний закон», – пояснила заступниця міністра.
Висоцька підкреслила, що визначальними у законі є саме бажання засудженого і його мотивація укласти контракт із Збройними силами й таким чином отримати умовно-дострокове звільнення.
«Тому, коли ми говоримо про цифри, про кількість засуджених, які хотіли б приєднатися, це лише попередні дані. Все покаже практика. Ми вже розпочали роботу над тим, щоб ті, хто виявив бажання, склали відповідні заяви, зараз проходять військово-лікарські комісії, знайомляться із командирами. Відповідно, командири військових частин дають свою згоду по конкретній людині й ми передаємо матеріали до суду», – сказала заступниця міністра юстиції.
Водночас вона зауважила, що закон містить перестороги на випадок, коли хтось раптом розглядає укладення контракту із ЗСУ як можливість вийти на свободу, але не воювати.
«Потрібно розуміти, що у закону є певні перестороги на такий випадок. І відповідальність дуже висока за ухилення від укладення контракту. Це від 5 до 10 років позбавлення волі. Тому всі, хто хоче спекулювати на цій темі, можуть потрапити під додаткову відповідальність і приєднати до своїх попередніх строків ще до 10 років позбавлення волі», – сказала Висоцька.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька, передає кореспондент Укрінформу.
«Це більш як три тисячі людей. Ми так і прогнозували до ухвалення цього закону. Не можна казати, що всі 20 тисяч людей, про яких ми зазначали як потенціал, приєднаються. Тому що під час попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра буде коливатися», – сказала Висоцька, відповідаючи на запитання, скільки вже заяв про мобілізацію до ЗСУ є від засуджених.
Вона пояснила: у Мін’юсті розуміли, що будуть охочі, але закон обмежить ту чи ту категорію, тому не можна говорити, що всі, хто хоче, потраплять на умовно-дострокове звільнення і укладуть контракт.
«Також йдеться про те, що військово-лікарські комісії роблять свою роботу і, звісно, у засуджених можуть бути суспільно небезпечні хвороби – ВІЛ-інфекція, туберкульоз або гепатити, тому це також виключення для того, щоб вони взяли участь у цьому проєкті. І тому, коли ми називаємо великі цифри – про 20 тисяч – це дуже теоретичний потенціал. Реально це чотири-п’ять тисяч. Але ми зрозуміли, що і чотири-п’ять тисяч замотивованих людей, у яких є бажання умовно-достроково звільнитися за умови укладення контракту, – це допомога для Збройних сил. Тому ми пішли на цей крок і зараз реалізовуємо відповідний закон», – пояснила заступниця міністра.
Висоцька підкреслила, що визначальними у законі є саме бажання засудженого і його мотивація укласти контракт із Збройними силами й таким чином отримати умовно-дострокове звільнення.
«Тому, коли ми говоримо про цифри, про кількість засуджених, які хотіли б приєднатися, це лише попередні дані. Все покаже практика. Ми вже розпочали роботу над тим, щоб ті, хто виявив бажання, склали відповідні заяви, зараз проходять військово-лікарські комісії, знайомляться із командирами. Відповідно, командири військових частин дають свою згоду по конкретній людині й ми передаємо матеріали до суду», – сказала заступниця міністра юстиції.
Водночас вона зауважила, що закон містить перестороги на випадок, коли хтось раптом розглядає укладення контракту із ЗСУ як можливість вийти на свободу, але не воювати.
«Потрібно розуміти, що у закону є певні перестороги на такий випадок. І відповідальність дуже висока за ухилення від укладення контракту. Це від 5 до 10 років позбавлення волі. Тому всі, хто хоче спекулювати на цій темі, можуть потрапити під додаткову відповідальність і приєднати до своїх попередніх строків ще до 10 років позбавлення волі», – сказала Висоцька.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Вова
Показати IP
22 Травня 2024 08:59
Штрафбат
Александр-1
Показати IP
22 Травня 2024 09:36
Одні з тюрми на війну , а інші щоб не воювати готові іти в тюрму. Кожному своє..
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 16:52
Сьогодні 16:52
Співфінансування житла і зміни до бюджету: у Луцьку провели позачергову сесію міськради
Сьогодні 14:56
Сьогодні 14:56
У ДТП загинули молоді люди з Шацької громади
Сьогодні 12:32
Сьогодні 12:32
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.