Понад 40% українських біженців хочуть надовго залишитися в Німеччині, – опитування
![](/resize/450x235/r/files/news/2023/07-12/364635/photo_2023-07-12_17-25-26.jpg)
Близько 44% українських переселенців планують надовго залишитися в Німеччині, деякі – назавжди. Приблизно кожен другий українець приїхав до Німеччини з однією неповнолітньою дитиною.
Такими є результати дослідження «Біженці з України в Німеччині», передає УНН.
З 71% тих, хто не планує залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися в Україну після закінчення війни, а ще 30% хочуть підтримувати тісний контакт з Німеччиною і жити тут хоча б інколи.
Дослідження показало, що ті, хто має партнера за межами Німеччини, значно рідше хочу залишитися в країні назавжди. І навпаки, біженці, які прагнуть отримати освіту або професію, добре володіють німецькою мовою і відчувають себе бажаними гостями в цій країні, частіше хочуть залишитися назавжди.
Читати ще: Скільки українських біженців у Польщі планують повернутися додому: дослідження ООН
18% осіб віком 18-64 роки працевлаштовані на початок 2023 року. Понад 2/3 українських біженців, які ще не мають роботи, хочуть зробити це негайно або протягом наступного року, аби збільшити свої доходи, який на зараз сягає в середньому 850 євро.
Діти та підлітки становлять значну частину біженців: приблизно кожен другий українець приїхав до Німеччини з однією неповнолітньою дитиною, і майже половина цих дітей молодші 10 років.
Майже всі діти шкільного віку з України відвідують загальноосвітню або професійно-технічну школу, лише деякі батьки водять дітей до садочку: на початку 2023 року його відвідувала кожна друга дитина у віці до 6 років.
Читати ще: Неповернення українських біженців коштуватиме економіці $113 мільярдів ВВП
Загалом із початку російської війни з лютого 2022 року з України до Німеччини евакуювались понад мільйон людей, більшість із них – жінки та діти.
Опитування проводили спільно Інститут дослідження зайнятості (IAB), Федеральний інститут досліджень народонаселення (BiB), Німецька спільнота сімейних демографічних досліджень (FReDA), Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) та Соціально-економічна панель (SOEP).
Ще наприкінці літа 2022 року в усій Німеччині було опитано понад 11 тисяч українців-біженців віком від 18 до 70 років, а потім ще раз – майже 7000 людей із цієї групи на початку 2023 року.
Як повідомлялося, російське вторгнення в Україну призвело до найбільшого річного збільшення кількості людей, які вимушено переміщені внаслідок переслідувань, конфліктів, насильства та порушень прав людини за останні десятиліття.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Такими є результати дослідження «Біженці з України в Німеччині», передає УНН.
З 71% тих, хто не планує залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися в Україну після закінчення війни, а ще 30% хочуть підтримувати тісний контакт з Німеччиною і жити тут хоча б інколи.
Дослідження показало, що ті, хто має партнера за межами Німеччини, значно рідше хочу залишитися в країні назавжди. І навпаки, біженці, які прагнуть отримати освіту або професію, добре володіють німецькою мовою і відчувають себе бажаними гостями в цій країні, частіше хочуть залишитися назавжди.
Читати ще: Скільки українських біженців у Польщі планують повернутися додому: дослідження ООН
18% осіб віком 18-64 роки працевлаштовані на початок 2023 року. Понад 2/3 українських біженців, які ще не мають роботи, хочуть зробити це негайно або протягом наступного року, аби збільшити свої доходи, який на зараз сягає в середньому 850 євро.
Діти та підлітки становлять значну частину біженців: приблизно кожен другий українець приїхав до Німеччини з однією неповнолітньою дитиною, і майже половина цих дітей молодші 10 років.
Майже всі діти шкільного віку з України відвідують загальноосвітню або професійно-технічну школу, лише деякі батьки водять дітей до садочку: на початку 2023 року його відвідувала кожна друга дитина у віці до 6 років.
Читати ще: Неповернення українських біженців коштуватиме економіці $113 мільярдів ВВП
Загалом із початку російської війни з лютого 2022 року з України до Німеччини евакуювались понад мільйон людей, більшість із них – жінки та діти.
Опитування проводили спільно Інститут дослідження зайнятості (IAB), Федеральний інститут досліджень народонаселення (BiB), Німецька спільнота сімейних демографічних досліджень (FReDA), Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) та Соціально-економічна панель (SOEP).
Ще наприкінці літа 2022 року в усій Німеччині було опитано понад 11 тисяч українців-біженців віком від 18 до 70 років, а потім ще раз – майже 7000 людей із цієї групи на початку 2023 року.
Як повідомлялося, російське вторгнення в Україну призвело до найбільшого річного збільшення кількості людей, які вимушено переміщені внаслідок переслідувань, конфліктів, насильства та порушень прав людини за останні десятиліття.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 1
![](/public/images/user_no_foto.png?1721244430)
українка
Показати IP
13 Липня 2023 11:53
Близько 44% українців мріють після війни теж залишити Україну
19-річна скороходка з Волині перемогла на відкритому чемпіонаті Франції з легкої атлетики
Сьогодні 22:16
Сьогодні 22:16
ВАКС обрав запобіжний захід нардепу Задорожньому, якого підозрюють у вимаганні хабаря
Сьогодні 21:38
Сьогодні 21:38
Судили волинянина, у якого вкрали крадений телефон![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 21:19
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 21:19
«Як ми працювали, то хай Бог милує і одвертає». Довгожителька з Новоукраїнки – про виселення, Голодомор і роботу в полі
Сьогодні 21:01
Сьогодні 21:01
Графік вимкнення електроенергії на Волині 18 липня
Сьогодні 20:23
Сьогодні 20:23
У «Дії» запустили послугу бронювання працівників
Сьогодні 19:27
Сьогодні 19:27
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.