Полеглого на війні волинянина відспівали у церкві, яку він допомагав відновлювати
Днями Сошичненська громада прощалася зі своїм захисником. У боях на Курському напрямку поліг житель села Качин Ловян Сергій Степанович, знаний серед побратимів на псевдо «Льовік».
Йому назавжди залишиться 42 роки, пише Іванна Гайдучик на сторінках газети Полісся.
Сергій жив звичним сільським життям з усіма своїми радощами й падіннями, здобутками й помилками. Виріс у сім’ї колгоспників, був найстаршим із трьох дітей Ловянів. Мав також зведену старшу сестру по мамі. Жінка приїхала на Полісся із Дніпропетровщини. Завжди моторна, комунікабельна, толерантна. Швидко знайшла спільну мову з качинцями та полюбилася місцевим. Батько ж колись служив в армії за кордоном, у Німеччині, де отримав серйозні травми. Ймовірно, тому свого первістка відправляти на «строчку» не поспішав.
У школі Сергія Ловяна пам’ятають простим довірливим хлопчиною, який може і не був серед відмінників, однак і проблем нікому не створював. Доросле життя розстелило перед ним чимало стежин, ніяк не міг вибрати одну потрібну дистанцію. Доля давала йому не один шанс на родинне щастя. Та якби ж знав, де щоразу спіткнешся – всюди б наперед постелив перину. Втретє створив сім’ю. А тут знов – війна. Продовженням Сергія у цьому світі будуть його п’ятеро діточок – його найбільше надбання і гордість. На теренах ще мирного Полісся чоловік був підприємцем по заготівлі і продажу грибів. Свого часу, як і тисячі українців, їздив також на сезонні заробітки, зокрема до тієї ж таки нині проклятої московії.
Через багато літ знову перетнув кордон з краєм орків, але не як найманий працівник, а вже у військовому однострої. Із липня цього року Сергія Ловяна мобілізували в Збройні сили України. Спочатку проходив вишкіл та здобував перші бойові навики у 355-ому навчальному механізованому полку. Згодом він став бійцем 225-го окремого штурмового батальйону, котрий на той час вже здійснював операцію в Курській області. Так, 225-ий ОШБ увійшов на землі Курщини ще 6 серпня 2024-го, першим пробивши кордон та увірвавшись вглиб території противника майже на 30 км за перші два дні контрнаступу, розбив підрозділ кадирівців та поповнив обмінний фонд полоненими «ахматівцями», строковиками та вагнерівцями. Курська операція увійде в історію, де 225 ОШБ виконує важливу роль на вістрі атаки. Разом із переліком воїнів батальйону та проведених ними вдалих боїв у книгах увіковічниться й ім’я Сергія. Він поліг 9 листопада у районі населеного пункту Новоіванівка Курської області російської федерації.Сергій ніколи не був у числі дуже набожних людей, які кожнісінької служби смиренно топчуть стежку до храму. Однак він був чи не єдиним качинцем, який відваживався віддати данину Богові сміливістю – як на фронті, так і в реалізації важливих для громади місцевих питань. Без вагань здіймався аж до церковних куполів, оздоблюючи святиню новими фарбами. Не тільки в Качині, але і в Личинах трудився, щоб оновити культові споруди. Нема вже Сергія. А люди, відвідуючи храми, досі згадують, хто доклав руку до їхньої окраси. Адже до цієї праці ставився старанно. «Усі боялися так високо лізти, тіко він згодився», – гомонітимуть між собою на похороні захисника односельці.21 листопада відбувся чин поховання військовослужбовця, у тій же таки фарбованій ним церкві Успіння Пресвятої Богородиці. В останню дорогу його проводжали з усіма військовими почестями. Здійнявся Сергій під час панахиди знову високо між куполів, та уже назавжди. Хай молитва за його упокій підніме його аж до небес. Там на нього вже чекає тато.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Йому назавжди залишиться 42 роки, пише Іванна Гайдучик на сторінках газети Полісся.
Сергій жив звичним сільським життям з усіма своїми радощами й падіннями, здобутками й помилками. Виріс у сім’ї колгоспників, був найстаршим із трьох дітей Ловянів. Мав також зведену старшу сестру по мамі. Жінка приїхала на Полісся із Дніпропетровщини. Завжди моторна, комунікабельна, толерантна. Швидко знайшла спільну мову з качинцями та полюбилася місцевим. Батько ж колись служив в армії за кордоном, у Німеччині, де отримав серйозні травми. Ймовірно, тому свого первістка відправляти на «строчку» не поспішав.
У школі Сергія Ловяна пам’ятають простим довірливим хлопчиною, який може і не був серед відмінників, однак і проблем нікому не створював. Доросле життя розстелило перед ним чимало стежин, ніяк не міг вибрати одну потрібну дистанцію. Доля давала йому не один шанс на родинне щастя. Та якби ж знав, де щоразу спіткнешся – всюди б наперед постелив перину. Втретє створив сім’ю. А тут знов – війна. Продовженням Сергія у цьому світі будуть його п’ятеро діточок – його найбільше надбання і гордість. На теренах ще мирного Полісся чоловік був підприємцем по заготівлі і продажу грибів. Свого часу, як і тисячі українців, їздив також на сезонні заробітки, зокрема до тієї ж таки нині проклятої московії.
Через багато літ знову перетнув кордон з краєм орків, але не як найманий працівник, а вже у військовому однострої. Із липня цього року Сергія Ловяна мобілізували в Збройні сили України. Спочатку проходив вишкіл та здобував перші бойові навики у 355-ому навчальному механізованому полку. Згодом він став бійцем 225-го окремого штурмового батальйону, котрий на той час вже здійснював операцію в Курській області. Так, 225-ий ОШБ увійшов на землі Курщини ще 6 серпня 2024-го, першим пробивши кордон та увірвавшись вглиб території противника майже на 30 км за перші два дні контрнаступу, розбив підрозділ кадирівців та поповнив обмінний фонд полоненими «ахматівцями», строковиками та вагнерівцями. Курська операція увійде в історію, де 225 ОШБ виконує важливу роль на вістрі атаки. Разом із переліком воїнів батальйону та проведених ними вдалих боїв у книгах увіковічниться й ім’я Сергія. Він поліг 9 листопада у районі населеного пункту Новоіванівка Курської області російської федерації.Сергій ніколи не був у числі дуже набожних людей, які кожнісінької служби смиренно топчуть стежку до храму. Однак він був чи не єдиним качинцем, який відваживався віддати данину Богові сміливістю – як на фронті, так і в реалізації важливих для громади місцевих питань. Без вагань здіймався аж до церковних куполів, оздоблюючи святиню новими фарбами. Не тільки в Качині, але і в Личинах трудився, щоб оновити культові споруди. Нема вже Сергія. А люди, відвідуючи храми, досі згадують, хто доклав руку до їхньої окраси. Адже до цієї праці ставився старанно. «Усі боялися так високо лізти, тіко він згодився», – гомонітимуть між собою на похороні захисника односельці.21 листопада відбувся чин поховання військовослужбовця, у тій же таки фарбованій ним церкві Успіння Пресвятої Богородиці. В останню дорогу його проводжали з усіма військовими почестями. Здійнявся Сергій під час панахиди знову високо між куполів, та уже назавжди. Хай молитва за його упокій підніме його аж до небес. Там на нього вже чекає тато.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У стародавньому скарбі знайшли золоті монети із зображенням незаконного римського імператора
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
«Будапештський меморандум – це...»: скільки «Укрпошта» заробила на продажу епатажної марки
11 Січня 2025 23:34
11 Січня 2025 23:34
Вечірній снігопад у Луцьку: як працюють комунальні служби
11 Січня 2025 23:06
11 Січня 2025 23:06
Лучанка вкрала у «Сім-23» продуктів на 200 гривень, а сплатить 850 гривень штрафу
11 Січня 2025 22:38
11 Січня 2025 22:38
У Ківерцях провели у вічність сорокарічного Героя Миколу Анопка
11 Січня 2025 22:10
11 Січня 2025 22:10
Україна й Польща обмінялися списками місць для ексгумації, – Мінкульт
11 Січня 2025 21:42
11 Січня 2025 21:42
На Волині за ухилення від мобілізації покарали переселенця
11 Січня 2025 21:14
11 Січня 2025 21:14
У Луцьку нетверезий водій на Volkswagen наїхав на дорожні знаки
11 Січня 2025 20:46
11 Січня 2025 20:46
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.