«Поки вилучали нирки для трансплантації, в укритті під звук сирени народжувала пацієнтка»: як живе лікарня на Волині в умовах війни

Нововолинська центральна міська лікарня – єдина опорна лікарня Володимирського району. Утім в медичній установі запевняють: тут мають усі необхідні критерії для того, щоб отримати статус кластерної.

Про досягнення та складнощі, а також про те, чим живе та як працює лікарня сьогодні – у репортажі Інформаційного агентства Волинські Новини.

Зі слів головного лікаря КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» Олега Шипелика, якщо два роки тому справжнім викликом для медичного персоналу стала пандемія COVID-19, то сьогодні беззаперечні корективи у роботу медустанови вніс новий етап російсько-української війни.

Так, із жовтня 2021 року в лікарні почало повноцінно функціонувати укомплектоване відділення екстреної медичної допомоги, у якому розгорнули сім ліжок.

Станом на 26 серпня на стаціонарному лікуванні у цьому відділенні перебували п’ять пацієнтів.

На одному з ліжок під крапельницею лежить жінка, біля якої метушиться медичний персонал. Пацієнтку доправили із алергічною реакцією негайного типу та набряком Квінке.

«Щось вкусило на городі, після того стало важко дихати, я почала набрякати», – ледве розповідає жінка.

Як пояснила лікар-інтерн Анастасія Отчич, щоденно через відділення екстреної медичної допомоги проходять від семи до десяти пацієнтів.

«Сьогодні до нас потрапив пацієнт із загостренням цукрового діабету, зокрема довелось збивати високий рівень цукру. Також маємо справу з електролітними порушеннями, що викликають судоми. Здебільшого після того, як ці судоми вдається зняти, людину відпускають додому або ж переводять в інше відділення. Є гострі пакреатити, холецистити. У разі підозрі на такий діагноз викликаємо хірургів, робимо УЗД, і вони вже вирішують, у яке відділення розмістити пацієнта. Також бачимо алергічну реакцію за типом набряку Квінке. Якщо на городі чи на вулиці кусає якась комаха, виникає набряк, людині стає дуже зле. У такому разі вводимо гормони, антигістамінні препарати й після зникнення набряку та нормалізації стану відпускаємо додому», – провадить лікарка.

До слова, у лікарні є окреме відділення, призначене для надання медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій, наприклад, спалаху COVID-19 або ж масового поступлення паранених внаслідок воєнних дій тощо. Воно оснащене центральним киснем, санпропускником, операційною, палатами інтенсивної терапії, апаратами ШВЛ, мобільною рентгенологічною системою, УЗД-апаратами, двома окремими входами та під’їздами для автотранспорту, укриттям. Тут працюють підготовлені медичні бригади.

Поки розглядаємо обладнання, наче в американському фільмі, спеціальним коридором до відділення заїжджає карета швидкої допомоги. На пацієнта чи пацієнтку вже чекають кілька фахівців.

«Раніше тут був банк крові. Коли ж розпочалася епідемія СOVID-19, ми зрозуміли, що не може лікарня працювати в попередньому режимі. У новому відділенні ми замінили систему опалення, елекромережу, каналізацію, бо розуміємо, що можуть бути нові виклики. Але коли вже готувались до відкриття – розпочалася війна. Після цього ми зрозуміли, що це може бути віддалений стаціонар для військовослужбовців. Це єдине окреме відділення, у якому можемо надавати медичну допомогу, не порушуючи роботу цілої лікарні. На першому поверсі ми провели ремонтні роботи. Весь ремонт зроблено за кошти меценатів або державні гранти. Вікна, двері, опалення, каналізація, система вентиляції, обладнання, ліжка… З бюджетних коштів ми не витратили ні копійки. На другому поверсі – офтальмологічна операційна. Але за потреби й цей поверх можемо переобладнати під стаціонар», – розповідає головний лікар Олег Шипелик.

Медик переконує, що для того, аби запустити це відділення в разі екстреної або надзвичайної ситуації, потрібно не більш як шість годин.

«Маємо шість бригад, які готові надавати допомогу у випадку надзвичайних ситуацій та воєнних дій», – додає він.

У лікарні є два корпуси – хірургічний та терапевтичний. Повністю оснащене усім необхідним, аби рятувати людські життя, й відділення анестезіології та реанімації.

На випадок обстрілів або загострення воєнної агресії в оперблоці обладнали надійне укриття із автономним елктропостачанням, у якому функціонують дві операційні. У кожній із них – сучасні наркозно-дихальні апарати, які дають можливість забезпечувати знеболення (наркоз) не лише новонародженим, а й людям з важкою серцево-судинною та іншими патологіями.

«Навіть сьогодні в одній із операційних в укритті оперуємо людину, нашого захисника. Так безпечніше», – каже Олег Шипелик.

Йдемо довгим білим коридором до операційної.

Над дверима вказівник «Тихо, йде операція».

У приміщенні кипить робота. Тут триває складна операція із видалення уламка з тіла військовослужбовця.

Тому, аби не заважати процесу, йдемо у сусідню, порожню операційну, обладнану так само, як і попередня.

«Усі структурні підрозділи повністю забезпечені найновішим обладнанням провідних світових брендів, діагностичні відділення – сучасними УЗД апаратами, фіброскопами, бронхоскопами та іншим. Зокрема маємо найсучаснішу систему аргоноплазменної коагуляції, яка дає можливість зупинити кровотечу без розрізу в будь-якому органі. Чому це важливо? Тому що у наших планах – створення регіонального Центру зупинки кровотеч на базі лікарні», – не без гордості продовжує ознайомлювати із новітнім обладнанням головний лікар.

Демонструє апарат розумної коагуляції, який для потреб лікарні подарували колеги із Франції. Його вартість – 200 тисяч євро. Обладнання дає можливість зупиняти кровотечу під час операції.

«А цей апарат преміум-класу нам подарували поляки. Цей давач одягють під час операції на палець пацієнту і за імпульсами у його м’язах визначаємо глибину дії наркозу. Якщо наркоз неглибокий, тобто кажучи простою мовою, пацієнт ще не встиг прокинутися, але м’язи вже рухаються. Також на лоб прикріплюють давач, який теж визначає глибину наркозу, фіксуючи електроімпульси головного мозку. Тобто пацієнту боляче, тіло на цей біль ще не реагує, а от мозок починає реагувати. Це незамінний прилад під час проведення операцій новонародженим і пацієнтам з тяжкою серцево-судинною патологією. Наявність такого апарата унеможливлює передозування наркозом», – наголошує медик.

До слова, станом на 26 серпня у лікарні є сім робочих операційних.

«У планах – робити операції із пересадки кульшових та колінних суглобів», – ділиться задумами очільник лікарні.

Особливою гордістю медичної установи є проведена у березні 2022 року операція із забору донорських органів для подальшої трансплантації у пацієнтки, в якої констатували смерть мозку.

«У березні 2022 року ми вперше вилучили дві нирки у донорки, яка, на жаль, мала смерть мозку. Відбувалося це під сигнал повітряної тривоги у той час, коли в сусідньому приміщенні в укритті інша пацієнтка народжувала дитину. Ми зробили забір двох нирок, успішно транспортували їх до Львова, де ці органи трансплантували двом людям. Перша нирка запрацювала протягом семи годин, інша – за 13 годин. Пацієнтку, яка ціною власного життя врятувала два інших, ми востаннє провели до операційної коридором пошани. Схиляю голову перед доноркою і її родичами, які ухвалили нелегке рішення і тим самим врятували два життя», – розповів директор лікарні.

Зазначимо, що станом на сьогодні в області трансплантологію практикують Волинська обласна клінічна лікарня та Ковельське МТМО.

Олег Шипелик зізнався, що хоч Новолинська лікарня й рухається у напрямку розвитку трансплантології і вже має два трансплант-координатори, утім, власне, пересадкою органів займатися поки що не планує.

«Трансплантологія – це наша мета на найближчу перспективу. Але для цього нам потрібен апарат штучного кровообігу. Наше завдання – робити якісний забір органів, аби в результаті вони добре приживалися. У майбутньому плануємо вилучати й серце для трансплантації, але для того, щоб перевірити, чи воно придатне для пересадки, нам потрібен ангіограф», – зазначив головний лікар.

Зі слів медика, до повномасштабного вторгнення у 2022 році за кошти НСЗУ планували закупити 48 ангіографів для медичних установ країни.

«На Волинь планували виділити два. Один, безумовно, в обласну лікарню, інший мали отримати ми. Але у лютому розпочався новий етап війни, тому зрозуміли, що держава не матиме змоги придбати цей ангіограф. Тож, маючи на рахунку власні зароблені кошти, спрямували їх на закупівлю сучасного ангіографа вартістю 36 мільйонів», – зауважив очільник лікарні.

Саме тому, з його слів, нині тривають торги для закупівлі лікарнею за власні кошти ангіографа, який планують придбати у вересні-жовтні та до кінця року розпочати надання медичної допомоги хворим з серцево-судинними захворюваннями.

У медичній установі активно розвивають й акушерсько-гінекологічний напрямок. За сім місяців поточного року в лікарні прийняли 270 пологів (50% породіль – з інших міст).

Пологові зали та палати для спільного перебування матері та дитини оснащені сучасними ліжками-трансформерами.

«У цілому світі жінки народжують без болю, тож понад рік тому ми одними з перших в області почали практикувати епідуральне знеболення під час пологів. Це дало гарний приріст народжуваності. Станом на сьогодні пологи без болю обирають 25-30% жінок», – каже головний лікар.

Як розповіла завідувачка пологового відділення Ольга Піддубна, у лікарні 98% пологів – партнерські.

«У 90% партнерами є чоловіки. А так буває, що на пологах присутні мама чи сестра. За мою лікарську практику лише один партнер втратив свідомість, коли народжувала дружина», – усміхається фахівчиня.

До слова, лікарня забезпечена трьома альтернативними джерелами киснепостачання: рампа з кисневими балонами, кріогенний кисневий газифікатор та киснева станція, яка вироблятиме кисень з повітря.

«Ми єдині у Волинській області маємо кисневу мережу на 200 точок. За потреби можемо збільшити кількість до 300. Як це працює? Киснева станція забирає повітря, охолоджує його до -183 градусів. Тоді розділяє залежно від густини газу, викачує кисень, висушує. Після цього кисень розходиться трьома магістралями. Одна гілка йде в інфекційний корпус, де станом на 26 серпня отримують лікування четверо хворих на COVID-19, друга – в хірургічний корпус, третя – в терапевтичний», – розповідає Олег Шипелик.

Досить потужно функціонує у Нововолинській міській лікарні й травматологічно-ортопедична служба. У наявності – рентгенівська система, ортопедичний стіл для ендопротезування суглобів, завершується процедура закупівлі артроскопічного обладнання. Триває ремонт рентген-операційної.

З 2014 року провідні фахівці лікарні надають медичну допомогу із застосуванням тромболізисної терапії хворим з інсультом. Для своєчасної діагностики інсультів, інших захворювань та травм у лікарні функціонують два комп’ютерні томографи, один з яких – власний.

Велику увагу приділяють і реабілітації пацієнтів, зокрема після інсультів.

«В цілому світі відсоток інвалідності після інсультів низький, бо реабілітація починається вже на сьомий день. Це дає позитивний результат, адже пацієнт отримує великі шанси на повне відновлення», – каже головний лікар.

З його слів, крім лікування пацієнтів з судинною патологією, стратегічним завданням на 2022 рік є й раннє виявлення онкозахворювань.

«Це важливо, бо на сьогодні дуже молодшає рак, зокрема рак простати і молочної залози. Ми маємо сучасний апарат, який може на ранніх стадіях виявляти патологію, передракові стани. Коли своєчасно виявимо цю патологію, то дуже великий відсоток успішного лікування. Апарат показує молочну залозу в чотирьох різних проекціях. Є змога відцифрувати знімки та записати на флешку чи диск. Окрім того, є фотопринтер, який друкує ці знімки у відмінній якості. Всі обстеження в нас безплатні», – з гордістю провадить очільник лікарні.

Для статусу кластерної лікарні обов’язковою умовою є наявність хірургічної допомоги дітям. На сьогодні у лікарні надають хірургічну допомогу найменшим пацієнтам за усіма напрямками: дитяча хірургія, анестезіологія, травматологія та ортопедія, урологія, гінекологія, офтальмологія, отоларингологія.

Олег Шипелик зазначив, що, попри все, найбільшою цінністю лікарні є персонал.

«Наш справжній скарб – це злагоджений і дружний колектив з 632 працівників. Зараз у лікарні працює 136 лікарів. За півтора року особисто я прийняв на роботу 53 лікарів, із яких 22 фахівці – внутрішньо переміщені особи. Також до нас на роботу приїжджають лікарі із сусідніх міст», – запевняє головний лікар.

Зі слів міського голови Нововолинська Бориса Карпуса, для Нововолинської лікарні робота в умовах війни стала поштовхом розвиватися ще швидше та якісніше.

«Нове унікальне відділення, яке за шість годин може бути приведене в готовність приймати пацієнтів у разі надзвичайній ситуації. Працевлаштовані лікарі, які переїхали до Нововолинська через війну. Молоді фахівці. Обладнання, аналогів якому немає в області. Епідуральна анестезія, сотні оперативних втручань щомісяця і навіть перший досвід забору органів, які успішно прижилися і врятували два життя. Три альтернативні джерела кисню та 200 кисневих точок. Це аж ніяк не весь перелік переваг Нововолинської лікарні. У цьому пересвідчилися журналісти національних та обласних видань. Для них з моєї ініціативи та за підтримки директора лікарні провели інфотур, аби кожен особисто побачив, що в невеликому місті на Волині може працювати потужний медичний заклад», – наголошує очільник міста.

Насамкінець Олег Шипелик показав журналістам патріотичний мурал, яким художники-волонтери прикрашають сірі та облуплені лікарняні стіни.

«Цей мурал – це шедевр рук талановитих стрітартерів – харків'янина Максима Плотнікова та мешканця Нововолинська Павла Москаля. Ескіз розробила художниця та викладачка Нововолинського центру профтехосвіти Світлана Войтович. Цей мурал присвячений тим, хто наближає перемогу: лікарям, військовим, фермерам тощо. А ось це по завершенню роботи маю бути я», – усміхається лікар, показуючи на фрагмент, де чоловік у медичному костюмі простягає руки, аби взяти новонароджене немовля.

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---