Податкова пастка: як українців хочуть змусити платити 18% за «ліві» доходи та покупки

Влада готує українцям справжню «податкову пастку».

Податкова може отримати право полювати на громадян, які отримали доходи «з невідомих джерел». І змушувати їх заплатити податки у повній мірі – 18% ПДФО від суми, яку контролери вважатимуть «незаконною». Про розробку відповідного законопроекту нещодавно заявив глава профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, пише Страна.

По суті, мова йде про впровадження в Україні методу непрямого контролю доходів і витрат. Експерти раніше прогнозували запуск такого механізму після амністії капіталів, а вона, нагадаємо, стартує вже з 1 вересня цього року і триватиме рівно рік – до 1 вересня 2022 року.

Тепер, як бачимо, прогнози починають справджуватися.

Амністія капіталів – справа начебто добровільна, можна платити 5% з «лівих» доходів, а можна і не платити. Але найцікавіше почнеться після амністії – коли податкова прийде за грошима, які українці не легалізували.

А про те, що така перспектива реальна, говорить заява Гетьманцева.

«Наприклад, якщо у вас офіційний дохід за рік склав 100 тисяч гривень, а ви купите квартиру за мільйон, і не зможете довести, що мали заощадження, з яких платили податки, то вас можуть змусити заплатити 18% з 900 тисяч, а це понад 160 тисяч гривень. У разі несплати – штраф і пеня, внесення до реєстру боржників і передача справи у виконавчу службу. Як працює остання, всі знають – арешт майна, заборона виїзду за кордон, конфіскація. Але проблема в тому, що до реєстру боржників може потрапити чи не вся країна, і всім доведеться платити», – говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Розбиралися, що це за законопроект про тотальний контроль за доходами українців готує влада, і як він буде працювати.

Не заплатив 5% – плати 18%

Нагадаємо коротко суть закону про амністію капіталів.

З 1 вересня цього року українці зможуть декларувати майно і гроші, з яких свого часу не були сплачені податки.

З цих капіталів потрібно буде заплатити 5%, після чого їх вважатимуть легальними. Тобто, людина отримає свого роду «нульову декларацію» – підтвердження того, що вона нічого не винна державі. І спокійно зможе розпоряджатися «відбіленими» коштами – витрачати їх на покупки, інвестувати та ін.

Є майно, яке держава відразу готова пробачити – без заповнення «нульової декларації» і сплати 5%.

Декларувати не потрібно

- активи, вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень

- квартири площею до 120 квадратних метрів

- будинки площею до 240 квадратних метрів

- об’єкти комерційної нерухомості площею до 60 квадратних метрів

- земельні ділянки, площа яких не перевищує норми безкоштовної приватизації (до 2 га)

- один транспортний засіб некомерційного використання.

За новим законом, декларування є суто добровільним. Але немає відповіді на головне питання – що буде після закінчення періоду амністії капіталів.

Експерти ще на моменті обговорення проекту нульової декларації припускали, що наступним кроком може стати непрямий контроль доходів і витрат, тобто, простіше кажучи, податківці відкриють полювання за тими, хто отримує незадекларовані ( «тіньові») доходи.

«Це логічний крок після амністії капіталів. І якщо не запускати методи непрямого контролю доходів і витрат, то, виходить, і в нульових деклараціях немає ніякого сенсу. Навіщо платити 5%, якщо можна не платити і нічого за це не буде», – говорив тоді Олег Пендзин.

«Швидше за все, декларування стане першим кроком в кампанії "полювання". Після амністії власникам значних активів слід очікувати запитів від податкових органів щодо джерела походження коштів, за які були придбані ці активи», – відзначала юрист податкової практики ЮФ «Ільяшев і партнери» Ніна Бец.

У законі також прописано доручення Кабміну протягом 9 місяців розробити законопроект про посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізосіб.

І «страшилки» про тотальне стеження за витратами українців починають збуватися, причому, ще навіть до запуску амністії капіталів (нагадаємо: вона стартує з 1 вересня 2021 року).

Глава профільного парламентського комітету Данило Гетманцев днями заявив, що податківці незабаром можуть отримати право стягувати податки з доходів, які люди отримали з невідомих джерел. Вже, за його словами, готується законопроект на цю тему, більш того, він – на «фінальній стадії».

За словами Гетманцева, у податківців з’явиться право «запитати про походження грошей на придбання цінного активу».

І, якщо людина не зможе відповісти на питання або показати «нульову декларацію», то доведеться заплатити податок, тобто, 18% ПДФО.

«Кабінет Міністрів готує внесення в парламент законопроект про так звані непрямі методи податкового контролю. Податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти або показати декларацію про амністію – вона буде змушена доплатити податок витрат, які не може пояснити», – написав Гетманцев на своїй сторінці в ФБ.

Він радить у зв’язку з цим скористатися податковою амністією.

Податки на «ліві» покупки – як будуть стягувати і що буде, якщо не платити?

«Страна» зі своїх джерел, близьких до Кабміну, дізналася, що такий законопроект дійсно є в роботі в уряду.

«Питання про законопроект про непрямі методи контролю піднімалося ще в процесі роботи над проектом щодо амністії капіталів. Але тоді його пригальмували. Нібито, не було політичної волі. У Зеленського розуміли, що амністія капіталів в силу своєї необов’язковості сильно по рейтингах не вдарить. Інша справа – непрямі методи оцінки доходів і витрат, коли платити доведеться всім або майже всім. Впровадження такої схеми може викликати справжній вибух в суспільстві. Ще тоді за тотальний контроль над грошима громадян виступав глава Мінфіну Сергій Марченко. Він, власне, зараз і займається цим законопроектом. Чому його в підсумку все ж взяли в роботу? Версій кілька – від президента не було чіткої позиції «проти», вирішили закручувати «гайки» до кінця, оскільки гроші дуже потрібні, або ж це просто "страшилка", щоб змусити українців побігти амністувати кошти і платити по 5%», – говорить джерело.

«Поки законопроекту немає, і ми можемо засуджувати лише теорію. Після амністії капіталу, яка дає можливість вийти з тіні, логічно і раціонально подивитися на тих, хто не вийшов, і розібратися – чому. Адже 6-7 млн громадян України ніколи не подавали податкових декларацій. Розмову на таку складну тему (контроль доходів і витрат – Ред.) потрібно починати якомога раніше, щоб всі розуміли, що відбувається, і встигли підготуватися. І розмову про це зараз розпочато саме в рамках амністії капіталів», – пояснив нардеп від «Слуги народу», заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Холодов.

Але скандальний законопроект, нехай і в недопрацьованому вигляді, все ж є. У чому його суть? Виділимо основні пункти.

1. Податкова веде моніторинг витрат, які перевищують певну «порогову суму». З сумою в Кабміні поки не визначилися, але, швидше за все, це буде 150 тисяч гривень – та сума, вище якої не можна проводити готівкові платежі. Але може бути й інша планка – 400 тисяч гривень (сума, від якої ведеться фінмоніторинг і перевіряється легальність коштів)

2. Якщо сума перевищена, перевірятимуть, наскільки вона вписується в офіційні доходи людини. Якщо є «різнобій», скажімо, офіційна зарплата, з якої сплачено податки, у вас 100 тисяч на рік, а ви купили квартиру за мільйон, то стануть з’ясовувати звідки різниця.

3. Якщо є кошти, задекларовані в рамках амністії капіталів, і вони покривають покупку, то ніяких питань до вас більше не буде.

4. Якщо немає офіційних доходів, які б пояснили покупку, то вам автоматично прийде повідомлення – доручення про сплату податку з різниці між сумою покупки і сумою доходів, з яких сплачено податки. У випадку з описаним вище прикладом з квартирою, це 900 тисяч гривень. З цієї суми доведеться заплатити 18% ПДФО. Зрозуміло, що проект ще «сирий» і в нього можуть вноситися додаткові правки. Але в цілому суть зрозуміла – змусити українців платити податки у повній мірі.

«Можливості для запуску такої схеми у податковій є. Ведеться електронний облік всіх податків, які люди заплатили з 1997 року (коли були введені індивідуальні податкові номери). Також є інформація по всіх транзакціях, сума яких перевищує 150 тисяч гривень, тобто, які проводяться в безготівковій формі. Таким чином, можна в автоматичному режимі виявляти «невідповідності» і

також автоматично розсилати повідомлення про додаткове стягнення податків. Для податкової залишаються відносно «невидимими» хіба що депозити. Банки в рамках закону про банківську таємницю подають тільки загальну інформацію – скільки податків було сплачено з доходів по депозитах. Тобто, якщо людина принесе з банку довідку про велику суму отриманих відсотків, яка перекриває суму сумнівної покупки, то всі питання повинні зняти. Адже з депозитів в Україні сплачуються податки і відсотки за ними вважаються цілком легальними», – пояснив Пендзин.

Що буде, якщо не платити? За словами джерела видання, поки в Кабміні щодо цього немає єдиної думки. «Швидше за все, залишать норми вже чинного законодавства щодо несплати податків – штрафи за прострочення, внесення до реєстру боржників, арешт майна, передача в виконавчу службу, в результаті – аж до конфіскації», – говорить Олег Пендзин.

Залізуть в кишеню кожному

Варто відзначити, що новина про те, що з людей будуть збирати податки за всі «ліві» покупки створила ефект бомби, що розірвалася. Її дуже активно обговорюють в соцмережах, і реакція – вкрай негативна.

Це цілком закономірно, адже новий закон, в разі його прийняття, торкнеться мільйонів українців, – каже Пендзин.

«Залізуть в кишеню кожному. Перші, на кого орієнтований проект – заробітчани. Вони привозять в країну щорічно близько 12 млрд доларів, і ці гроші осідають на споживчому ринку, з них купуються квартири і машини. Зрозуміло, що ніякі податки з левової частки цих надходжень ніколи не платили в український бюджет», – говорить Пенздин.

Також закон вдарить по українцях, які роками отримували зарплати в конвертах і ліві доходи. Тобто, потрібно бігти і платити з них з 1 вересня 5%, легалізувавши таким чином, або ж готуватися відповідати на питання податківців і платити вже 18%.

Але не все так просто. За словами Пендзина, питання можуть виникнути до грошей, з яких свого часу вже були сплачені податки.

«Дані з 1991 по 1997 роки в податковій не збереглися. Тому довести, що з грошей, зароблених до 1997 року ви вже сплатили податки, може не вийти», – говорить експерт.

Також можуть бути питання щодо майна, яке, нібито, не потрібно пускати по амністії капіталів. Наприклад, можна не декларувати будинок до 240 квадратів – його вам держава і так «пробачить».

«Але якщо ви потім цей будинок продасте і спробуєте купити щось інше, податківці можуть запитати звідки у вас взялися кошти на покупку того будинку. Тобто, амністія по суті теж нічого не гарантує», – додав Пендзин.

Юристи кажуть, що відбитися від додаткових податків можна.

«Якщо у вас офіційно запитають про ваші зароблені гроші, посилайтеся на 1095 днів і на те, що заробили ці гроші 3 роки тому», – радить координатор «Руху бізнесу» Андрій Гарнат.

Але і тут не все так просто.

«Проблема в тому, що термін давності тут не спрацює. Декларації в більшості випадків ніхто не подавав, і це привід ігнорувати терміни давності. Тому при бажанні можна копати дуже глибоко», – написав у Фейсбуці радник служби з оподаткування фізичних осіб OMP Tax & Legal Audit & Consulting Ігор Сухомлин.

«Потрібно розуміти, що податкова готує для себе лазівку – терміни давності за позовними заявами по податках рахуються з дати, коли податкова дізналася про порушення, а не з дати порушення. Тому багато чого буде залежати від того, яку позицію займуть суди», – додав Пендзин.

За словами глави адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, проект, який готується, порушує конституційне право громадян і презумпцію невинності.

«Виходить, що ти повинен доводити, що не винен і пояснювати звідки у тебе гроші і чи сплачені з них податки. Тоді як це податкова спочатку повинна довести, що кошти "ліві", а вже потім піднімати питання про донарахування податків. Тому що нововведення порушує Конституцію України і може бути оскаржене в КС», – говорить Кравець.

Варто відзначити, що позиції контролерів тут досить хиткі, оскільки дані щодо сплати податків з 1991 року неповні.

«Тому людина завжди може послатися, що вона заробила велику суму ще на зорі кооперативного руху в кінці 80-х років, тоді ж заплатила всі податки, і на ці кошти живе до цих пір. Молоде покоління також може аргументувати свої доходи тим, що отримали подарунок від батьків, які заробили гроші раніше. Подарунки між родичами першої та другої лінії споріднення у нас обкладаються нульовим податком, так що платити, виходить, нічого не потрібно. Але знову таки – важлива позиція судів з цього питання», – додав Олег Пендзин.

Втім, непрямий контроль за доходами і видатками громадян існує в багатьох країнах, тому запуск такого механізму в Україні навряд чи поставлять на стоп через окремі юридичні труднощі. Навіть якщо Конституційний суд заблокує закон, його можуть просто доопрацювати. Як це свого часу було з нововведенням щодо верифікації одержувачів державної допомоги. КС її також блокував, але в підсумку схему повноцінно запустили.

«Якщо запустять контроль доходів і витрат – це буде удар по людях. Багатьом доведеться платити, що знизить і без того невисокий добробут громадян», – говорить Пендзин.

«Інші країни вводили систему непрямого контролю за витратами роками, і запускали її на тому етапі, коли рівень життя вже був більш-менш пристойним. У нас же все хочуть зробити в турбо-режимі і в жебрацької країні. Що може ще більше відкотити економіку – люди будуть прагнути ще більше йти в тінь, в готівкові розрахунки і так далі», – підсумував Кравець.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---