Почути сирену і сховатися. План оборони Луцька 1939 року

Першу світову війну можна сприймати першим раундом великої баталії для формування нового світового порядку. За нею – Друга світова. Польща, затиснута між обома такими потугами, як Німеччина з її агресивною політикою до євреїв і СРСР з її убивчими репресіями та комунізмом, розуміла загрози і виклики.

Задіяли багато ресурсів на військове укріплення країни. В рамках цього процесу – підготовка до оборони міст. Луцьк як адміністративний центр Волинського воєводства отримав свій План протиповітряної оборони.

Це документ, який сьогодні зберігається в Державному архіві Волинської області. У ньому на 22 сторінках викладено план дій на випадок повітряної тривоги. Документ вирваний із контексту ширшої військової документації, тому немає ні дати, ні схем, ні зображень, ні супровідної чи пояснювальної літератури.

План протиповітряної оборони Луцька підписаний HJ. Можливо, це абревіатура імені, що означає Henryk Józewski. В такому випадку план було створено до його відставки у квітні 1938 року. Сьогодні це цінний «свідок» напруженості передвоєнних років.

Залежно від рівня загрози, Луцьк поділили на чотири зони. Окремо виділили казарми 24-го піхотного полку і залізницю. Ці чотири зони включали такі райони міст:

Дільниця І – острів (старе місто) зі гнідавською дамбою і Базиліанським мостом. Штаб дільниці – у замку.

Дільниця ІІ – Красне і Гнідава. Штаб дільниці – броварня Шнайдера.

Дільниця ІІІ – середмістя вздовж річки Стир з вулицею Пілсудського (тепер Винниченка + Стрілецька) до залізничного переїзду за винятком самої залізниці, яку виділили окремо. Штаб дільниці – державна друкарня на Ягеллонській, 68.

Дільниця IV – східна частина міста від вулиці Пілсудського до теперішнього Київського майдану. Штаб дільниці – будинок на вулиці Матейка, 15 (тепер це вулиця Ярощука).

Протиповітряною обороною Луцька керували комендант і два його заступники. Крім того, кожна дільниця мала окремого коменданта. Штаб розташовувався у протигазовому схроні на вулиці Ягеллонській, 22. Він налічував цілу низку керівників різних служб на випадок тривоги. Складений План протиповітряної оборони передбачав, які функції має виконувати шеф кожної зі служб штабу коменданта.

Були ще окремо коменданти кожного блоку, попередньо затверджені повітовою владою. За потреби саме вони мали організувати цілу низку заходів і служб з мешканців блоку: підготувати закриті кімнати, де можна пересидіти газову атаку, налагодити зв’язок з комендантом дільниці, виставити вартові пости, простежити за виконанням різних розпоряджень влади, керувати самообороною блоку, стежити за пожежною безпекою і за змоги власноруч ліквідовувати займання. Причому до таких цілей дозволяли залучати тільки не військовозобов'язаних.

Державні установи, самоврядні одиниці мали окремих комендантів.

Оборона міста спиралася на найменші комірки і їхні власні людські та інші ресурси. Кожну дільницю поділили на блоки будинків з кількістю мешканців приблизно 350 осіб. Загалом вийшло 82 блоки.

У випадку небезпеки головний комендант подавав сигнал тривоги. На Владичій вежі замку Любарта розташовувалася пневматична сирена. Вона видавала довгий неперервний сигнал тривалістю дві хвилини. На відголос цього звуку свій сигнал подавали сирени на електростанції товариства Wolt, броварня Шнайденра, броварня Земана, млин на Гнідаві й паровий млин на залізничній станції. Далі сигнал підхоплювала спеціальна служба, яка починала бити в гонг протягом двох хвилин.Переривчастий сигнал тривалістю дві хвилини означав закінчення тривоги. Схема поширення дублюється, як у випадку оголошення тривоги.

План оборони передбачав і те, як мають гасити світло. Вводили два ступені попередження – просто тривога і власне алярм, коли задіювали весь механізм Плану оборони. У випадку тривоги товариство Wolt пригашувало вуличне освітлення наполовину, подання абонентам припиняли, повноцінне постачання відбувалося лише окремим об’єктам. У Плані їх не вказували. Імовірно, це лікарні, поліція, адмінбудівлі. У випадку алярму все світло в місті вимикали повністю. Заклади з автономним освітленням мали робити так само. Авто, які в’їжджали в місто, також мали гасити світло.

План оборони передбачав евакуацію найбільших харчових складів до млинів на Гнідаві і в Заборолі. У кожному блоці рекомендували створити бодай один харчовий склад. На міській бійні у часі приготування до тривоги мав бути організований забій тварин і розпродаж м’яса в спецпунктах за визначеним планом.

Евакуацію адміністрації міста чи людей не передбачали, окрім крайньої потреби (наприклад, явної загрози потужного авіабомбардування об’єктів) або внаслідок сильної пожежі. В такому випадку державні інституції та установи евакуюються в іншу дільницю міста, найбільш безпечну. Евакуація людей відбувається так: з дільниці 1 – до Полонки, 2 – у Милуші, Заброль, 3 – до колоній Юзефін-Юліана (колишні німецькі, або чеські колонії в Луцькому повіті), 4 – до Теремного.Відомо, що на початку другого тижня вересня 1939 року Луцьк бомбардувала німецька авіація. Чи спрацював і як саме цей План оборони, відомостей немає. В середині вересня Волинське воєводство було окуповане вже радянськими військами. Наприкінці листопада 1939 року різні частини воєводства були включені до кількох новоутворених радянських областей.

Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---