«Після нічного наряду їду рибалити». Луцький рибалка – про вступ в тероборону, свій Instagram та риболовлю під час війни

Лучанин Володимир Косінець працює в IT-магазині, але у вільний час любить взяти свої спінінги та виїхати на риболовлю, також він бере участь у змаганнях серед професіоналів. Однак з початку війни часу на хобі стало менше, адже рибалка зайнявся волонтерством та пішов в територіальну оборону.

Нині у вільний від нарядів та роботи час Володимир Косінець жертвує сном та на кілька годин виїжджає на водойми поблизу Луцька, аби походити зі спінінгом та відволіктися від міста та його буденності. Процес риболовлі він висвітлює у своєму Instagram, який має понад дванадцять тисяч підписників.

Ми зустрілися з Володимиром на березі річки Стир та розпитали його про вступ в територіальну оборону, розкрутку власного Instagram, спортивну риболовлю, YouTube-канал та риболовлю під час війни.

Володимире, хотіли записати з вами інтерв’ю до Дня рибалки, але коли домовлялися, то ви сказали, що перебуваєте на полігоні. Ви в територіальній обороні?

Так. В територіальній обороні я перебуваю з середини березня. Коли наприкінці лютого розпочалася повномасштабна війна, ми з товаришем пішли у військомат. Але тоді були величезні черги і нам сказали, що всіх вже набрали, і ми непотрібні. Я не служив, адже після навчання мене одразу комісували, тому вирішив записатися в територіальну оборону, аби бодай чомусь навчитися і бути підготовленим. З того часу я протягом чотирьох місяців виконую певні функції в територіальній обороні. Також спочатку я займався волонтерством і досі не полишаю цю справу, але довелося трішки переключитися. У перші місяці ми возили продукти, збираючи їх у чотирьох селах колишнього Локачинського району та доставляючи у волонтерські центри у Луцьк. Вже тут допомогу формували відповідно до запитів та везли у гарячі точки, зокрема у Київ, Харків, тоді ще був Житомир. З останнього хотіли поїхати в Слов’янськ, але там незрозуміла ситуація, тому допомогу підвозили у місця, в які можна доїхати. Зараз ми переключилися на збір коштів для бійців, зокрема назбирали на тепловізійний приціл, перед тим – на квадрокоптер, інколи дістаємо амуніцію. Тобто допомагаємо усім, чим можемо.Чим ви займаєтеся в територіальній обороні?

В основному це навчання, яке відбувається постійно. Інструктори, які нас навчають, проводять інструктажі і для ЗСУ. Кожного тижня у нас є і фізичний інтенсив, і теорія. Є дуже багато термінів і понять, які до війни я не знав. Довелося це вивчити. Також відбуваються навчання тактики, зокрема тепер ти розумієш, чим сильні наші бійці, чого не вистачає росіянам. До березня я не мав жодного поняття про це. Наразі наш підрозділ займається об’єктною охороною, також ми стояли на блокпостах, охороняли стратегічні об’єкти. Деякий час були на кордоні, змінюючи ротацію хлопців з ЗСУ.

У вас дуже крутий інстаграм з 12 тисячами підписників, де ви викладаєте фото та даєте поради. Як прийшли до того, щоб висвітлювати своє хобі в цій соціальній мережі?

Спінінгом я займаюся десь років п’ять, це мене дуже захопило. А сторінка в Instagram дала цьому поштовх, бо спочатку я просто викладав фото природи та приманок. Пости почали залітати, люди підписувалися, писали мені. В мене був стимул сходити на риболовлю, викладати якісь цікаві фото з розповідями. Поступово сторінка набрала підписників без жодного giveaway, жодних розкруток. Тобто в мене жива аудиторія. Напевно спрацювало у комплексі – гарні фото плюс текст з порадами. Мої знайомі вкладали гроші в giveaway і в них немає того результату. Серед підписників в мене були люди з Москви, Санкт-Петербурга. Зараз зі зрозумілих причини я від них повідписувався, але вони читали український контент, писали коментарі, в яких уточнювали деталі. Таких людей було доволі багато і в них також були хороші сторінки, не просто фото з дохлою рибою. Адже один з моїх принципів – фото живої риби. Вісімдесят відсотків риби я випускаю, інколи беру малечі на уху чи посмажити. Наприклад, спіймав п’ять щучок – одненьку можна взяти, адже від цього і природа не постраждає, і я задоволення отримав, і для дитини це користь.А коли мій Instagram почав набирати обертів, з часом навіть вирішив спробувати себе у спорті та поїхав на змагання, аби просто зрозуміти, чи я вмію ловити рибу, чи на фоні інших це погано в мене вийде. Перші змагання були доволі вдалі – я зайняв друге місце в області. Тоді мене врятувало, що я був аматором і не мав спортивного підходу. Всі ловили дрібненьку спортивну рибку, а мені вдалося розгадати водойму, і я наловив чимало щук, посівши друге місце. Потім пішли другі, треті змагання, і спортивна риболовля мене затягнула. За рік вдалося пройти відбір з області на чемпіонат України. Враховуючи, що в мене зовсім не було досвіду та підготовки, я виступив доволі непогано. Інші команди вже десятки разів були на тих водоймах, готувалися, в них були координатори, які їм давали підказки. В мене цього не було, і я зайняв сімнадцяте місце, водночас вигравши номінацію «найбільша риба» – це був судак на щучій водоймі.Чим спортивна рибалка відрізняється від звичайної ловлі риби?

На спорт треба багато часу і фінансів, також потрібно тренуватися. Минулого року в травні я був на чемпіонаті України. Практично місяць в мене вилетів, адже тиждень зайняла поїздка, тиждень після того я підганяв хвости по роботі, а після цього пообіцяв дружині, що поїдемо на Світязь. Виходить, що в своє задоволення я не рибалив. Хоча інколи хочеться позмагатися, це цікаво. Моя дружина сміється, мовляв, який це спорт. Але коли ти за цілий день набігаєш тридцять тисяч кроків в інтенсивному темпі, під час спеки, ще й маєш певне хвилювання… До того ж, водойму потрібно розгадати, придумати стратегію – куди побігти, яку рибу ловити. Тобто для спортивної риболовлі потрібна тактика, фізична підготовка, вміння швидко думати та приймати правильні рішення.

Якщо не помиляюся, крайній ваш пост в Instagram до повномасштабного вторгнення, який присвячений риболовлі, був 17 лютого…

З початку війни в мене була довга перерва – протягом місяця я взагалі не рибалив, просто не мав бажання. Хоча, як то кажуть, я хворію цим і завжди мінімум двічі на тиждень ходив на риболовлю. Буквально за день до нападу я рибалив, відзняв відеоматеріал і хотів зробити перше відео на своєму каналі в YouTube. Але я досі його не змонтував, адже на це немає часу. Зараз постійні нічні чергування, навчання, з’явилася можливість працювати, волонтерка… Інколи потрібно розвіюватися, тому знову за можливості почав рибалити, інколи жертвуючи сном. Буває, що після наряду з ночі, не лягаючи спати, я одразу їду на риболовлю, аби хоч кілька годин прогулятися на природі та побути наодинці з думками. В основному я рибалю за допомогою спінінга, а це така риболовля, коли потрібно походити. Це не класична риболовля – закинув та наливай (сміється, – О.З.).Через півтора місяці від початку війни я виставив пост з риболовлі. Велика кількість диванних експертів одразу ж почала писати, для чого я дражню військових. Натомість самі військові писали, що така інформація відволікає їх від війни, дякували за розповідь. Тобто буває можливість десь виїхати на годину-дві – я це роблю.Думаю, що більшість рибалок починають рибалити з дитинства, а вперше їх на риболовлю бере тато. Як це було у вас?

На перші рибалки я ходив зовсім малим. Це був класичний поплавок. Пам’ятаю бамбукові вудки, які мені важко були тримати. Тоді риби було набагато більше. Поїдеш десь вранці, батько вудочки розмотує, а я тим часом вже витягував першого карася, якого не міг підняти. Потім школа, університет… Я виходив на рибалку, але значно рідше. Через кілька років після університету в мене виникло бажання половити на спінінг, чомусь мені так захотілося, хоча батько ніколи спінінгом не рибалив. На день народження друзі подарували мені спінінг, я закупив приманок, але відразу це мене не захопило. Перші мої риболовлі були на річці Стир, а це доволі складне місце для навчання. Людини, яка б навчила мене, не було, тому я ходив сам. За пів години я обірвав десять приманок, з того часу я не дуже люблю річку Стир (сміється, – О.З.). Десь пів року після цього я нікуди не виходив, але потрохи знову почав виїжджати на різні ставочки, тобто стоячі водойми. Там все зовсім по-іншому – немає тих дерев, коренів, за які все обривається.Ми вже поговорили про Instagram, але також ви згадали про YouTube-канал. Чому вирішили робити контент на цій платформі?

Канал на YouTube вже запущений, але там немає контенту, лише кілька коротких відео. Вирішив запустити канал, бо просила аудиторія, та й самому в плані розвитку це цікаво. Я трішки навчився відеомонтажу, в мене є екшн-камера. Цікаво, що з цього вийде. Я самоучка, а більшість моїх знайомих хтось навчав або вони виросли на спорті, тобто мій стиль риболовлі відрізняється. Адже у них одна тактика – швидше пройти нові місця, де риба активна, зняти її і побігти далі. Хижак – це риба, яка одразу реагує на рух. Проте є випадки, коли риба може хотіти іншого руху, іншого кольору або типу приманки. Тому потрібно розібратися та підібрати все це. Наприклад, на обласних змаганнях мені було легко розібратися, адже перед тим поїхав на тренування, зрозумів місця, тип приманки, а на змаганнях в мене все це ідеально спрацювало.

Ким ви працюєте, якщо знаходите час на риболовлю, зокрема спортивну?

Працюю в IT-магазині, займаюся бухгалтерією, закупками. Щодо часу, то частенько я жертвую сном (сміється, – О.З.). Як правило, я прокидаюся дуже рано і їду на риболовлю ще до роботи. Я маю трирічну дитину, тобто у вихідний день я також не можу дозволити поїхати на цілий день, бо хочеться провести час і з нею, адже у будні я на роботі. До війни бувало, що на вихідних не виїжджав, але двічі в тиждень до роботи встигав порибалити. В мене робота з десятої години, інколи можу дозволити собі прийти на одинадцяту, тому часу вистачає. Літом о четвертій світає, тому до дев’ятої години можна находитися. Зимою та осінню – це одна-дві години. Так, я недосплю, але для мене це моральний відпочинок.Тобто для вас риболовля – це відпочинок, а не фізична активність, після якої ще потрібно відпочивати?

Риболовля зі спінінгом – це нелегко, адже ти багато ходиш, при цьому носиш щось на собі. Але в моральному плані це дуже розслаблює, переключає від міста, ти наодинці з природою. Інколи потрапляєш у місця, в яких потрібно лізти через двометрові чагарники. Коли в мене не було дитини, я ще частенько в гори ходив. Тобто мені подобається природа, ліс, гори, сплави, походи – це захоплює. На всі ці подорожі та походи потрібно багато часу, а ось дві-три години порибалити я можу собі дозволити. Дехто каже, що виїжджати на дві години немає сенсу, але мене це ніколи не зупиняло. Коли я маю навіть годину, я все одно виїжджаю. Головне – це азарт. Коли ти виїжджаєш на невелику кількість часу, і воно клює, то важко зупинитися, зібратися і поїхати.

На Волині є де порибалити?

Найпоширенішим питанням після того, коли я виставлю новий пост, є питання «де?». Більшості підписників я відповідаю образно, вказуючи напрямок. Сам я рідко рибалю двічі підряд на одній водоймі, хіба зараз, коли часу мало. Буває, що протягом місяця я рибалю на восьми-десяти місцях, і на всіх вдається щось спіймати. На Волині є трішки водойм, просто в кожній потрібно розібратися. Нема такого, що на тій водоймі клює на ту чи іншу приманку, адже буває, що приїде двадцять людей і зроблять конкретне зменшення популяції.В одному з постів ви писали, що поїхали на озеро з сім’єю, там ловили рибу, збирали гриби. Доволі нестандартно, коли рибалка їде на риболовлю з сім’єю…

Це було минулого року на початку осені на озері Добре в Камінь-Каширському районі, там дуже гарна місцина. До речі, моя дружина також трішки рибалить, але на поплавок. Ходити, особливо коли не клює, їй не дуже цікаво.Тобто тут прикмета, що жінка на риболовлі – до поганого улову, не діє?

Взагалі риболовля і прикмети – це особлива тема (сміється, – О.З). Я знаю спортсменів, які схиблені на прикметах. Якщо ти їм побажаєш успіху (а на риболовлі не можна бажати успіху), вони можуть з тобою не розмовляти, дуже сильно ображаються. Є рибалки, які все життя вірять прикметам. В мене кілька разів співпадали прикмети, і я захотів перевірити. Найпоширеніша прикмета: коли ти береш з собою на риболовлю рибу, ти приречений на поганий улов. Не кожна рибалка успішна, але бувало, що взяв з собою бутерброд з червоною рибою, і при цьому ми нормально відловилися. Здебільшого люди себе накручують, просто зіставляючи якісь факти чи фактори. Розумієте, навіть на тих самих водоймах риболовля може бути різною.Зараз в TikTok популярне відео, де один персонаж каже: «Рибак не рибак, але на рибі би цейво, щось випив. Вудочки не будемо брати, бо ще загубимо». Як ставитеся до таких рибалок?

В мене спінінг, де я ходжу. Більшість моїх вилазок на рибу відбувається до роботи та ще й в дев’яноста відсотках випадків я за кермом, тому на риболовлі не вживаю. Звичайно, бувають і такі риболовлі. Ми з моїм одногрупником протягом семи років кожного літа їдемо на риболовлю на один-два дні з ночівлею. Звичайно, там смажимо шашлик та випиваємо за зустріч та вдалий кльов. Суть не в улові, суть в проведеному часі. Традиційно ми беремо казан і на уху завжди наловлювали. Уха під шашлик – це класно, а якщо вона ще й на димку та ще й під чарочку (сміється, – О.З.)

Наскільки риболовля є дорогим задоволенням?

Дорогим це заняття є на початку, коли ти починаєш цим займатися і хочеш купити все й відразу. Я до цього підходив поступово, у мене були дешеві спінінги та дешеві снасті. До речі, з ними я їздив на перші змагання. Можливо, з мене сміялися, щось говорили за спиною, адже в мене були спінінги до тисячі гривень. Хлопці мали спінінги по 200-400 доларів ще й котушки вартували стільки ж. Але в мене й зараз немає таких снастей. Я потрохи собі купив все необхідне. В мене є блешні та воблери, які я купив ще на початку. Звичайно, перші рази, коли я вчився, то у мене не все виходило і через відсутність навичок приманки зривалися. Тому я рекомендую на початку не купляти дорогі приманки. Але з часом я дійшов висновку, що краще купити одну дорогу, ніж десять підробок. Наприклад, дешеві воблери можуть коштувати 120 гривень, дорогі – 400-500 гривень, тому їх шкода обривати. Ось уже чотири місяці я взагалі не трачу грошей на приманки.Ви рибалите фактично цілий рік. Яку риболовлю любите більше: літню чи зимову?

В кожній риболовлі є свої цікаві моменти. Я стараюся не зважати на мінуси, а стараюся отримати задоволення, розібратися у ловлі. А якщо ти знаходиш спосіб ловити рибу правильно, то це кайф. Перші мої зимові риболовлі були ще до спінінга. Я виїжджав, але нічого не ловив, і довгий час казав, що це не для мене. Але одного разу мій знайомий попросив поїхати з ним на змагання, йому потрібний був напарник. Він дав вудку і мені вдалося наловити риби, це пішло в захоплення.

Так само було і зі спінінгом. Перші кілька десятків разів мені не вдавалося половити. Довгий час не було бажання ходити. Але коли ти пішов у гарну погоду, прогулявся, ти в будь-якому випадку отримаєш позитивні емоції. А ось коли ходив у холодну осінню погоду, коли з неба моросило, нічого не клюнуло та ще й обірвав снастей на 100-200 гривень, то бажання ходити не було. Перші мої риболовлі були саме такі.Ми вже говорили, що здебільшого більшість рибалок починають рибалити в дитинстві. Що потрібно для того, аби почати рибалити, наприклад, мені?

Потрібно просто потрапити на хороший кльов. Я не бачив людей, які на першій своїй риболовлі потрапляли на хороший кльов і залишалися байдужими до цього. А коли кілька разів підряд нічого не спіймаєш і ще й у погану погоду, то це відбиває бажання. Три тижні тому мій знайомий з Харкова, який з сім’єю переїхав сюди, попросив навчити його. Взагалі літом спінінгова риболовля доволі важка, все заростає, риба ховається від спеки. Але тоді накрапав дощик, він зловив і щуку, і хороших окунів. Після цього я побачив, що чоловік світиться від щастя, а по дорозі назад він вже запитував, скільки коштує спінінг (сміється, – О.З.), мовляв, поки не на часі, адже він облаштовується у Луцьку, але відчув, що йому це цікаво. На риболовлю я підсадив доволі багато людей. Думаю, коли ми переможемо, я запущу свій YouTube-канал і ще більше людей навчиться цій справі.Яку найбільшу рибу ви ловили?

На спінінг я ловив щуку вагою чотири кілограми, це було на Хрінницькому водосховищі . В той рік я зловив дуже багато щук вагою три з половиною кілограма, але й попалася і ця. З того часу, протягом двох років, великих рибин не траплялося. На змаганнях я зловив щуку за три кілограми, потім зловив судака два кілограми сімсот грамів. Останній рік більше двох кілограмів чомусь не вдається зловити, такий період.Коли наступного разу на риболовлю?

Як тільки з’явиться момент. Як правило, всі риболовлі у мене спонтанні. Коли я запланую на вихідні, то з вечора готую приманки та все необхідне. Цього року після початку повномасштабної війни я нічого не викладав з коробки. Буває, що ввечері я подивлюся на погоду і в одинадцятій годині вирішую, що поїду. Я дуже люблю поспати, але рибалити люблю більше. Як я вже казав, бували випадки, що після нічного наряду я сідав в авто, їхав на риболовлю, потім годину спав і йшов на роботу. До війни також були подібні ситуації. Також буває, що прокинувся вранці, в мене є «чуйка» і я їду. Зазвичай, це були найуспішніші риболовлі, на яких вдавалося спіймати якийсь трофей.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото Андрія ПЕТРУШКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---