«Підемо захищати у ліси»: як живуть волиняни у селах біля Білорусі
У прикордонних із Білоруссю селах на Волині складають списки на евакуацію в разі військового нападу на північні кордони України. Але охочих небагато, люди сподіваються на захист ЗСУ, розповіла адміністраторка одного з місцевих центрів надання адмінпослуг Тетяна Жалко.
Суспільне побувало у кількох селах Любешівської громади, що межує із Білоруссю та розпитало – як змінилося життя у прикордонні і чи бояться люди сухопутного наступу з сусідньої країни.
В одному із сіл, яке розташоване за п’ять кілометрів від кордону, одразу після 24 лютого виїхали 10 родин. Дев’ять уже повернулися, каже адміністраторка ЦНАПу Тетяна Жалко.
Господарюють і виїздити з села, попри небезпеку, не збирається Юлія Мартинюк. Вона – мама чотирьох дітей. Каже: не хоче лишати господарство.
«Навчання онлайн, стараємося, вчимося, а так, аби спокій був. У мене поле за митницею там, ми пересувалися, обробляли, є місця, де заміновано, але у нас ближче поля», – говорить жінка.Більшість територій у прикордонні – заміновано. Місцеві намагаються зайвий раз до лісу не ходити, – каже Тетяна Комзюк: «До кордону ми не ходили.Отут я близенько була. Я й гриби збирала, і ягоди, але я тут близенько. Чуємо й вибухи і все, але сидимо у хаті».Чимало селян мають родичів у Білорусі. Через повномасштабну війну більшість розірвали відносини та припинили із ними спілкування. Як розповів волинянин Володимир Кушнерук, раніше білоруси навіть приїздили на місцеву водойму рибалити.
«Також базар був забитий їми, їхніми продуктами. Білоруси у нас тут були як свої люди. І ми ж на сезон їздили туди. Не скоро вони нам чи ми їм руку протягнемо», – говорить чоловік.Загалом у селі живуть звичним життям і чекають на повернення мобілізованих чоловіків. Страх, із яким жили на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, минув, – каже місцева жителька Людмила Круковець: «Ніхто нікуди не збирається виїжджати. Уже що буде, те буде, будемо самі якось боронитися. Будемо усі йти на захист десь по лісах. Болотиста місцевість, техніка так не пройде. Бо ж можуть тут... у нас тут і Чортова хата таке місце страшне, що можуть піти на той світ із тим танком».Підтримує думку селян, що ворог через болота не пройде, і староста Борис Шубич. Каже: інколи у селі чутно звуки вибухів, але місцеві вже знають, що це працюють українські військові.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Суспільне побувало у кількох селах Любешівської громади, що межує із Білоруссю та розпитало – як змінилося життя у прикордонні і чи бояться люди сухопутного наступу з сусідньої країни.
В одному із сіл, яке розташоване за п’ять кілометрів від кордону, одразу після 24 лютого виїхали 10 родин. Дев’ять уже повернулися, каже адміністраторка ЦНАПу Тетяна Жалко.
Господарюють і виїздити з села, попри небезпеку, не збирається Юлія Мартинюк. Вона – мама чотирьох дітей. Каже: не хоче лишати господарство.
«Навчання онлайн, стараємося, вчимося, а так, аби спокій був. У мене поле за митницею там, ми пересувалися, обробляли, є місця, де заміновано, але у нас ближче поля», – говорить жінка.Більшість територій у прикордонні – заміновано. Місцеві намагаються зайвий раз до лісу не ходити, – каже Тетяна Комзюк: «До кордону ми не ходили.Отут я близенько була. Я й гриби збирала, і ягоди, але я тут близенько. Чуємо й вибухи і все, але сидимо у хаті».Чимало селян мають родичів у Білорусі. Через повномасштабну війну більшість розірвали відносини та припинили із ними спілкування. Як розповів волинянин Володимир Кушнерук, раніше білоруси навіть приїздили на місцеву водойму рибалити.
«Також базар був забитий їми, їхніми продуктами. Білоруси у нас тут були як свої люди. І ми ж на сезон їздили туди. Не скоро вони нам чи ми їм руку протягнемо», – говорить чоловік.Загалом у селі живуть звичним життям і чекають на повернення мобілізованих чоловіків. Страх, із яким жили на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, минув, – каже місцева жителька Людмила Круковець: «Ніхто нікуди не збирається виїжджати. Уже що буде, те буде, будемо самі якось боронитися. Будемо усі йти на захист десь по лісах. Болотиста місцевість, техніка так не пройде. Бо ж можуть тут... у нас тут і Чортова хата таке місце страшне, що можуть піти на той світ із тим танком».Підтримує думку селян, що ворог через болота не пройде, і староста Борис Шубич. Каже: інколи у селі чутно звуки вибухів, але місцеві вже знають, що це працюють українські військові.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Лучанка на власній кухні варить 10 сортів сиру
Сьогодні 08:11
Сьогодні 08:11
За десять місяців на Волині сплатили 2,8 млрд гривень ПДВ
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
Учені припускають, що алфавіт винайшли не в Єгипті: знайшли свідчення, яким близько 4400 років
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
23 листопада: свята, події, факти. День пам'яті жертв голодоморів в Україні та Міжнародний день боротьби з безкарністю
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Лондоні вперше зустрілися найнижча та найвища жінки у світі
22 Листопада 2024 23:52
22 Листопада 2024 23:52
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.