Перезимували й чекають на гостей: у Луцькому зоопарку – весняний гармидер. Фото
Перше весняне тепло, хоч і нетривале, неабияк потішило мешканців Луцького зоопарку. Атож, за ласкавим сонечком скучили всі. І це нам яскраво продемонстрували різнобарвні папуги, щойно ми зайшли у ворота звіринцю. Вони так натхненно вітали гостей різноголоссям, що не усміхнутися було годі.
Поряд на лаві відпочиває триколірна киця. Їй нині можна лінуватися, бо вона – не тільки ТаЩоПриноситьУдачу, а ще й дама при надії.
До слова, котиків тут направду не злічити. Вони у звіринці почуваються повноправними господарями: і у вольєрі біля ланей бавляться, і з-під кущиків сурикатів дражнять, і «шпигують» за бізоном.Їхні дикі родичі сервали лишень спостерігають за тим, що коїться, граційно потягуючись на лежаках у вольєрі.А от по сусідству в них – справжній рейвах. Воно й не дивно, адже в цьому вольєрі – зелені мартишки. Заглянути прямісінько в об’єктив? Та запросто. Скорчити гримаску відвідувачам – теж без проблем. Натомість сімейка капуцинів в іншому вольєрі демонструє таку собі мавп’ячу інтелігентність, мовляв, ліпше перекушу смачнючим фініком, ніж розважатиму незрозумілих зайд.У ставку й обабіч нього – повно птаства: лебеді, дикі качки, журавлі.Найгаласливіша компанія – геть у кутку. Пелікани влаштували справжні шлюбні танці. А від їхніх «серенад» навіть трішечки дзвеніло у вухах.Вальяжно пережовуючи сіно, за цим гармидером спостерігає верблюд із добрими, навіть по-дитячому наївними очима. Ну і, звісно, «контролює», чи гарно вивантажують із машини гілля рятувальники з ДПРЧ-25. До слова, вони – часті гості у зоопарку. Кажуть: співпрацюють давно й частенько постачають зелений корм для тварин.Лисички в очікуванні обіду бігають туди-сюди вольєром. А єнот-полоскун насолоджується водними процедурами, мовляв, за обід не парюся, все одно погодують вчасно.Якраз зустрічаємо тих, хто відповідальний за ситість, а відтак – і гарне здоров’я та чудовий настрій підопічних. Тут у кожного – своє поле відповідальності та свої підопічні.Леонід Саган працює годувальником копитних тварин не так давно – буквально місяць. До того чоловік 42 роки пропрацював на заводі «Мотор». Зізнається: спочатку було страшнувато переходити від роботи із залізними деталями до праці з живими тваринками. Але дуже полюбив підопічних і тепер навіть не уявляє, як до того жив без спілкування із ними. Має вже й улюбленців – кумедних баранчиків та качечку Мандаринку.«Оце щойно моркву розвантажили й поважили, а перед тим із зерном порядкували, з овочами, зараз от підопічних годуватиму, – розповідає Леонід Іванович. – Робота неважка й мені дуже подобається. Бо ж спілкування з тваринами завжди настрій піднімає».Від зимової сплячки прокинулися ведмеді. Тішаться першому несміливому теплу, влаштовують собі водні процедури та виглядають відвідувачів, яких у зоопарку поки що не дуже багато. Але це тільки поки, кажуть працівники. Ще кілька теплих деньків – і задзвенить тут дитячий сміх.
Біля вольєра з ведмедями зустрічаємо гостей з Німеччини Артура та Ясю з племінницею.Яся – лучанка, у Німеччині нині навчається, Артур – її хлопець. Кажуть, приїхали в гості до батьків дівчини, а племінницю вирішили зводити до зоопарку, бо дуже любить тварин.«Нинішній зоопарк не порівняти із тим, яким він був раніше, – каже Яся. – Звісно, до європейських йому ще рости, але видно, що тут зробили дуже багато. Одне з наших побажань як відвідувачів – було б добре, якби на території запрацював якийсь заклад харчування, щоб гості могли сісти й перекусити».
Читати ще: Глибока старість короля звірів: у Луцькому зопарку помер лев Нік
Кожен день директорки Луцького зоопарку Людмили Денисенко, як і всього персоналу, розписаний по хвилинах. Воно й не дивно, адже підопічних – чимало, і кожному потрібно приділити увагу. Когось погладити, когось погодувати, ще когось розборонити, а комусь і лікаря зі столиці викликати. Як-от нещодавно – стоматолога для альпаки.«Ми побачили, що в альпаки не зовсім вдало сточуються зуби, нижні різці. У природі вони їх сточують об кору дерев. Наш хлопчик у вольєрі стоїть сам, можливо, пішов гормональний збій. Він потребував допомоги ветеринарів. Оскільки в Луцьку таку послугу нашим підопічним не можуть надати, то викликали колег з Києва, – розповіла Людмила Денисенко. – Наразі тваринка почувається дуже добре».А з дикобразом довелося мандрувати до столиці, бо була підозра, що самочка вагітна. Тваринці зробили УЗД. З’ясувалося, що дикобразиха Дікуля просто дуже поправилася за холодні місяці й заважила аж 18 кілограмів.
Заодно на загальний огляд до столичної клініки прихопили м’якопанцирну черепаху. Їй після затяжної зими призначили курс вітамінів.
Серед нових жителів зоопарку – середземноморська чайка. Її сюди доправила Катерина Миронюк з Ковеля. У пташки було травмоване крило, тож полетіти в рідні краї вона не зможе. Чайку виходили, нині з нею все гаразд, вона оселиться у водоймі зоопарку разом з качками та лебедями.«Уже повертаються на літні вольєри папуги, що були у зимових приміщеннях, днями прокинулися болотяні черепахи, повилазили зі ставка грітися на сонечку, а червоновухі й не засинали, – каже директорка зоопарку. – Сподіваємося, що пандемія таки піде на спад і цьогоріч нам вдасться повернути наші свята. Одним з перших плануємо свято до дня перелітних птахів – 9 квітня».Людмила Денисенко зауважує: варто відвідати зоопарк бодай для того, аби його підтримати. Натомість підопічні звіринцю подарують гостям міріади позитивних емоцій та гігабайти чудового настрою.
Оксана ГОЛОВІЙ, Олександр ДУРМАНЕНКО
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Поряд на лаві відпочиває триколірна киця. Їй нині можна лінуватися, бо вона – не тільки ТаЩоПриноситьУдачу, а ще й дама при надії.
До слова, котиків тут направду не злічити. Вони у звіринці почуваються повноправними господарями: і у вольєрі біля ланей бавляться, і з-під кущиків сурикатів дражнять, і «шпигують» за бізоном.Їхні дикі родичі сервали лишень спостерігають за тим, що коїться, граційно потягуючись на лежаках у вольєрі.А от по сусідству в них – справжній рейвах. Воно й не дивно, адже в цьому вольєрі – зелені мартишки. Заглянути прямісінько в об’єктив? Та запросто. Скорчити гримаску відвідувачам – теж без проблем. Натомість сімейка капуцинів в іншому вольєрі демонструє таку собі мавп’ячу інтелігентність, мовляв, ліпше перекушу смачнючим фініком, ніж розважатиму незрозумілих зайд.У ставку й обабіч нього – повно птаства: лебеді, дикі качки, журавлі.Найгаласливіша компанія – геть у кутку. Пелікани влаштували справжні шлюбні танці. А від їхніх «серенад» навіть трішечки дзвеніло у вухах.Вальяжно пережовуючи сіно, за цим гармидером спостерігає верблюд із добрими, навіть по-дитячому наївними очима. Ну і, звісно, «контролює», чи гарно вивантажують із машини гілля рятувальники з ДПРЧ-25. До слова, вони – часті гості у зоопарку. Кажуть: співпрацюють давно й частенько постачають зелений корм для тварин.Лисички в очікуванні обіду бігають туди-сюди вольєром. А єнот-полоскун насолоджується водними процедурами, мовляв, за обід не парюся, все одно погодують вчасно.Якраз зустрічаємо тих, хто відповідальний за ситість, а відтак – і гарне здоров’я та чудовий настрій підопічних. Тут у кожного – своє поле відповідальності та свої підопічні.Леонід Саган працює годувальником копитних тварин не так давно – буквально місяць. До того чоловік 42 роки пропрацював на заводі «Мотор». Зізнається: спочатку було страшнувато переходити від роботи із залізними деталями до праці з живими тваринками. Але дуже полюбив підопічних і тепер навіть не уявляє, як до того жив без спілкування із ними. Має вже й улюбленців – кумедних баранчиків та качечку Мандаринку.«Оце щойно моркву розвантажили й поважили, а перед тим із зерном порядкували, з овочами, зараз от підопічних годуватиму, – розповідає Леонід Іванович. – Робота неважка й мені дуже подобається. Бо ж спілкування з тваринами завжди настрій піднімає».Від зимової сплячки прокинулися ведмеді. Тішаться першому несміливому теплу, влаштовують собі водні процедури та виглядають відвідувачів, яких у зоопарку поки що не дуже багато. Але це тільки поки, кажуть працівники. Ще кілька теплих деньків – і задзвенить тут дитячий сміх.
Біля вольєра з ведмедями зустрічаємо гостей з Німеччини Артура та Ясю з племінницею.Яся – лучанка, у Німеччині нині навчається, Артур – її хлопець. Кажуть, приїхали в гості до батьків дівчини, а племінницю вирішили зводити до зоопарку, бо дуже любить тварин.«Нинішній зоопарк не порівняти із тим, яким він був раніше, – каже Яся. – Звісно, до європейських йому ще рости, але видно, що тут зробили дуже багато. Одне з наших побажань як відвідувачів – було б добре, якби на території запрацював якийсь заклад харчування, щоб гості могли сісти й перекусити».
Читати ще: Глибока старість короля звірів: у Луцькому зопарку помер лев Нік
Кожен день директорки Луцького зоопарку Людмили Денисенко, як і всього персоналу, розписаний по хвилинах. Воно й не дивно, адже підопічних – чимало, і кожному потрібно приділити увагу. Когось погладити, когось погодувати, ще когось розборонити, а комусь і лікаря зі столиці викликати. Як-от нещодавно – стоматолога для альпаки.«Ми побачили, що в альпаки не зовсім вдало сточуються зуби, нижні різці. У природі вони їх сточують об кору дерев. Наш хлопчик у вольєрі стоїть сам, можливо, пішов гормональний збій. Він потребував допомоги ветеринарів. Оскільки в Луцьку таку послугу нашим підопічним не можуть надати, то викликали колег з Києва, – розповіла Людмила Денисенко. – Наразі тваринка почувається дуже добре».А з дикобразом довелося мандрувати до столиці, бо була підозра, що самочка вагітна. Тваринці зробили УЗД. З’ясувалося, що дикобразиха Дікуля просто дуже поправилася за холодні місяці й заважила аж 18 кілограмів.
Заодно на загальний огляд до столичної клініки прихопили м’якопанцирну черепаху. Їй після затяжної зими призначили курс вітамінів.
Серед нових жителів зоопарку – середземноморська чайка. Її сюди доправила Катерина Миронюк з Ковеля. У пташки було травмоване крило, тож полетіти в рідні краї вона не зможе. Чайку виходили, нині з нею все гаразд, вона оселиться у водоймі зоопарку разом з качками та лебедями.«Уже повертаються на літні вольєри папуги, що були у зимових приміщеннях, днями прокинулися болотяні черепахи, повилазили зі ставка грітися на сонечку, а червоновухі й не засинали, – каже директорка зоопарку. – Сподіваємося, що пандемія таки піде на спад і цьогоріч нам вдасться повернути наші свята. Одним з перших плануємо свято до дня перелітних птахів – 9 квітня».Людмила Денисенко зауважує: варто відвідати зоопарк бодай для того, аби його підтримати. Натомість підопічні звіринцю подарують гостям міріади позитивних емоцій та гігабайти чудового настрою.
Оксана ГОЛОВІЙ, Олександр ДУРМАНЕНКО
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Микита
Показати IP
7 Квітня 2021 08:16
Там дуже затишно!!!
Чисто та спокійно. А саме головне, відразу видно, що за звірятками саме доглядають, а не просто утримують. Працівники, як на мене, вкладають душу в свою роботу! За це - безмежна вдячність від простого мешканця Луцька!!
лучанка
Показати IP
7 Квітня 2021 11:55
Який гарний фоторепортаж! СУПЕР!!!
Атака на Суми: росіяни вперше вдарили шахедом зі шрапнеллю
Сьогодні 11:46
Сьогодні 11:46
Росія в обмін на військову допомогу передала Північній Кореї мільйон барелів нафти, – ЗМІ
Сьогодні 11:29
Сьогодні 11:29
В Україні реформують військову освіту з врахуванням бойового досвіду та програми НАТО
Сьогодні 10:56
Сьогодні 10:56
Вірші від Жадана, святковий концерт та виставка: як Луцьк відзначив День Гідності та Свободи. Фоторепортаж
Сьогодні 10:23
Сьогодні 10:23
У Володимирі з палаючого будинку врятували чоловіка
Сьогодні 10:06
Сьогодні 10:06
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.