USD 41.35 41.65
  • USD 41.35 41.65
  • EUR 41.55 41.80
  • PLN 9.82 10.20

Опублікували текст Радіодиктанту національної єдності-2023

30 Жовтня 2023 23:26
Опубліковано текст Радіодиктанту національної єдності-2023 «Дороги України», який українці писали 27 жовтня.

Текст диктанту опублікували на Суспільне Культура.

Його написала поетеса Катерина Калитко. Читав його актор, виконавець ролі Івана Довбуша у популярному однойменному фільмі Олексій Гнатковський.

Дороги України

Дороги України – переплутані нитки любові.

Перший теплий вітер зустрічає на ізюмській трасі з її безсонним рухом. У знищеному селі обіч – весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища. Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор. За нею темніє згорілий танк. Ще далі, на обрії, вийшов орати трактор. Влітку вирви на цьому полі обростуть по краю шавлією.

У бганках подільського ландшафту виблискують кольоровими мозаїками хати з мальованими віконницями. Волоські горіхи схиляються, гладять лобове скло. Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися.

Дерева по коліна у воді перед вцілілим пішохідним мостом через Десну в Чернігів. При воротях із лебедями та левами по селах Полтавщини мліють відра яблук та абрикос. Над Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі – схоже на народну ікону. Фари вихоплюють кам’янички в садках на околиці Львова: тут легко уявити вечірні збори підпільного товариства чи стрілецький картярський гурток. Ластів’яча зграя виграє над мокрою левадою при самому кордоні.

Підірвані мости лежать животами у своїх ріках – і ріки обіймають їх. Блакитне вечірнє світло і пилюга стоять над жнивними полями. Тремтливі вогні далеких жител, клубки туману над потічками у видолинках. Барвисті гори гарбузів між ріллі, і кукурудзи до пізньої осені виструнчені на городах стійко, бо на зиму люди вкриють ними стіни домів.

Дороги України – переплутані нитки любові: подекуди перерубані, але знову зв’язані у вузол, аби бути ще міцнішими. Немає нічого красивішого, ніж їхати крізь усю країну і вбирати її поглядом. Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі, аби встигнути до комендантської, і знати: наприкінці шляху чекає безсонне вікно із жовтим світлом і рідним теплом.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Петро Показати IP 31 Жовтня 2023 07:33
Обіч - поруч, близько. Написав як назву села з прописної літери. Може тому, що це рідковживане слово. Архаїзм. І його семантику (впевнений!), розуміють навіть не усі філологи. І коми з двокрапками плутаю. А так - текст хороший, класична українська мова. Патріотична тема. Моя мала батьківщина – мальовниче село у верхів‘ях Стохода, тому мені це все близьке до болю. Багато пройдено доріг... (але ще не усі). «Усе моє ношу з собою. Omnia mea mecum porto» (Біант). Низький уклін Катерині Калитко за слова, які справді щемлять душу. На вінницьких чорноземах народжуються справді талановиті люди. А жінки - особливо!!! Велика подяка Олексію Гнатковському за чудову дикцію. Не сподівався, адже стрічка "Довбуш" перенасичена шумовими ефектами і батальними сценами, які негативно впливають на голос талановитого актора.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus