Олександр Кузнецов: «Фарбами можна описати більше, ніж словами»

8 жовтня в Україні відзначають День художника. Тому нині свято у талановитого Олександра Кузнецова – майстра пензля, який свого часу стояв біля творчих витоків створення Музею історії сільського господарства Волині, що в Рокинях поблизу Луцька.

Народився Олександр Кузнецов 23 квітня 1945 року в селі Мала Волиця на Житомирщині. Його дитинство і юність пройшли на мальовничих берегах річки Тетерівка. Становленню Сашка як художника посприяла його мати, яка любила народне мистецтво. Зокрема, вона займалася вишивкою.

У той час він спробував робити репродукції картин відомих майстрів. Згодом закінчив середню школу та пішов служити в армію. Там самотужки вдосконалював, як міг, своє мистецтво.

З 1967 року й дотепер Олександр Миколайович мешкає в Луцьку. Тоді ж і почав працювати художником-оформлювачем на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції (пізніше – Інститут агропромислового виробництва). Творчо трудився тут до 2005-го – був провідним художником цієї організації.

– Дослідна станція (ще на Гнідаві) організовувала сільськогосподарські виставки, зокрема, обласні. Петро Теслюк (її директор – авт.) був ініціатором того, що в Рокинях буде ціле агромістечко, музей, намалював багато перспектив. І я зрозумів, що там буде з чим працювати, – пригадує пан Олександр.

У штаті Музею історії сільського господарства Волині, створеному 1979 року, було четверо художників, двоє майстрів. Тут ще й художники з Фонду працювали, бо обсяг роботи був дуже великий.

– Тоді ще й агрошкола була при дослідній, і виставки обласні проходили, і семінари. Так я й залишився тут до пенсії. Змінювалися люди, а я, певно, був незамінний, – мовив, посміхнувшись, Олександр Кузнецов.

Олександр Кузнецов з автопортретом

Він також навчався у Московському ЗНУМ (Заочному народному університеті мистецтв) на факультеті станкового живопису та графіки. Після його закінчення він розкривається як оригінальний художник. У своїх роботах відходить від натуралізму і все більше прагне до живої виразності твору в композиції та кольорі.

Автор розповідає про свою роботу над експозицією Музею історії сільського господарства Волині-скансену

З 1975 року – учасник обласних, республіканських і всесоюзних виставок. Серед них – п’ять персональних. У його творчому доробку – понад тисяча художніх творів у різних жанрах: пейзаж, портрет, натюрморт. Проте найбільше полюбляє перший.

В улюбленому з роками Луцьку

Полотна Олександра Кузнецова зберігаються в Музеї історії сільського господарства Волині-скансені (до трьох десятків), в Картинній галереї культурно-мистецького центру «Красне», в приватних колекціях (в Україні, Німеччині, Польщі, Франції, Італії), а також у квартирі митця.

– Я, може, й не став би художником, якби не їздив по Україні, по тодішньому Радянському Союзу, по музеях. Мусив скрізь у художню галерею зайти, придивлявся до картин, до оформлення експозиції.

Діорама Олександра Кузнецова

Діорама Олександра Кузнецова

Зокрема, бачив, як робили діорами в Рівненському краєзнавчому музеї. Накопичував відповідні знання, вивчав історію певного періоду, аби створювати власні об’ємні зображення у музеї в Рокинях. Адже у маленькому віконечку потрібно було точно відтворити частину певної історичної епохи, – пригадує чловік.

Останнім часом Олександр Миколайович веде нотатки художника з власними ілюстраціями, які хотів би видати окремою книгою. Записує свої враження про пережите, про природу, її явища, формулює певні ази образотворчого мистецтва. Зокрема, пише: «У кожен квадратний сантиметр полотна митець вкладає свою душу. І кожен хоче, щоб глядач зрозумів його задум».

Каталог персональної виставки О. М. Кузнецова (Луцьк, 1981)

Із власного досвіду він також ділиться зі своїми потенційними читачами: «Фарбами і пензлем художник може описати набагато більше, аніж переказати словами».

Світлана ЗОЗУЛЯ

Фото авторки та Ольги ГОРДІЄНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---