Моя місія – прояснити Луцьк, – Олександр Котис

«В історії все було значно складніше, ніж ми сьогодні тлумачимо. А тлумачення – це в принципі створюваний наратив, а не правда в кінцевій інстанції», – каже луцький краєзнавець Олександр Котис.

На його думку, письменниця Оксана Забужко не до кінця зрозуміла і не дочула його слова під час екскурсії в Луцьку, й тому некоректно їх прокоментувала. Нагадаємо, літераторка у своєму відгуку після недавньої екскурсії містом називає відомого в Луцьку своїми історичними та науковими проектами Олександра Котиса модним молодим хіпстероподібним краєзнавцем. Також Оксана Забужко заявила, що екскурсовод нібито хибно трактував окремі сторінки історії Луцька, ігноруючи важливі її етапи, пов’язані, зокрема, зі злочинами комуністів. Вона стверджує, що краєзнавець не знає, коли почалася Друга світова війна, має однобоке і невичерпне бачення історії.

У коментарі «Першому» Олександр Котис зазначив, що Забужко некоректно прокоментувала його слова.

«Вона помилися про мій начебто 1941»

«Оксана Забужко у своєму відгуці була неточною. Хоча б узяти її слова про мою тезу, що нібито війна почалася в 1941 і що я не вживаю терміну «Друга світова». Хоча на останній локації біля колишнього Польського банку я розказував про Волинь у вересні 1939 в контексті Другої Речі Посполитої, про бомбардування Луцька і про евакуацію золотих запасів держави з Варшави на південь через Люблін і Луцьк.

Якщо чесно, я навмисно цю локацію вписав у маршрут екскурсії для Оксани Забужко, щоб показати їй, що в Луцьку публічно говорять (не тільки під час екскурсій) і пам'ятають про Волинь в 1939. І вона це чула, я сам бачив, бо добула до кінця екскурсії. Тож тут вона просто помилилася про мій начебто «1941».

Про мем «Как хорошо, что хозяев расстреляли»

«Про єврейські події і мем «Как хорошо, что хозяев расстреляли». Є аудіо екскурсії, де зафіксовано, що саме я казав. Слова були такі: «Це є історія про нас всіх з вами». Я не говорив, що ми – нащадки тих, хто заселився в єврейські оселі. Бо я так не вважаю.

Звичайно, що таке моє формулювання також є дуже невичерпним. Бо треба було б сказати, що це лише частково історія про нас. Так, такі заселенці були, і вони справді розкрадали покинуті єврейські оселі. Але крім них є ще багато інших категорій людей. Межі між якими дуже нечіткі. Погодьтеся, було б дуже недобре, якби я вважав, що САМЕ МИ сьогодні - це їхні нащадки. Може й нащадки, але дуже частково.

...У тій частині екскурсії мені хотілося наголосити на демографічному зламі, який пережила модерна Європа часів війни.

Луцьк перед війною складався з 60% євреїв, далі були поляки, українці, чехи, німці, караїми та інші. У мене є таке відчуття, що до Другої світової Луцьк ще утримував ниточку своєї міської культури від найдавніших часів. Війна дала важку турбуленцію, після якої ця ниточка була втрачена.

«Просто звичайне непорозуміння»

«На жаль, це непорозуміння вписало мене в контекст тих, хто розповсюджує шаблони, західні чи радянські. Дуже добре поділяю і підтримую тезу Оксани Забужко, коли вони розповіла історію про празький «monument to the victims of nazizm», тобто про однобоке і невичерпне бачення історії.

Але це не про мене! Я сам проти таких бачень і проти оцінки історії якимось доконечними категоріями: комуністи, нацисти, євреї чи націоналісти. Якби Оксана Забужко була більш знайомою з моєю діяльністю, то знала б це.

Я й сам намагаюся писати для лучан ту історію, яка б розвінчувала однобокі і неглибокі бачення: про «ксьондзів, які гнобили місцеве населення», про «комуністів, яких однозначно треба декомунізувати», про «націоналістів, які займалися лише тим, що боролися за Україну», про «євреїв і їхню світову змову».

«Моя місія – прояснити Луцьк»

«В історії все було значно складніше, ніж ми сьогодні тлумачимо. А тлумачення - це в принципі створюваний наратив, а не правда в кінцевій інстанції.

А те, що в нас, зокрема в Луцьку, дуже часто панує радянський наратив історії – то це правда і мені самому це прикро. Чого вартий лише факт того, що багато міських установ, які мають глибшу історію, схильні вести свій початок від 1939 року! Мовляв коли прийшли в Луцьк совєти – і започаткували все. А раніше нічого не було. І вони не соромляться публічно святкувати «ювілеї», початі в 1939 чи 1941.

Тут я дуже добре розумію Забужко. У нас багато роботи. Моя ж місія - показати Луцьк у великому контексті і розвіяти такий наратив. Також показати, чим Луцьк цікавий і важливий і яке значення має для лучан. Пояснити Луцьк.

P.S.

Тут є ще один важливий момент - як ми ставимося кожен день до людей, які нас оточують. Ми схильні тлумачити, оцінювати, виривати з контексту. Так і виникають різні непорозуміння. Нічого страшного не сталося. Бажаю всім бути уважнішими один до одного.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---