Один із «привидів Києва» розповів, чи мають наші аси на чому літати, і коли він почувається смертником

Військовий пілот винищувача МІГ-29 на псевдо Джус із перших днів повномасштабного вторгнення боронив Київ та всю Україну з неба. Бойовий льотчик розповів, чи мають наші аси на чому літати, як вдається на радянських винищувачах протистояти сучасним російським літакам ще й контратакувати і коли союзники посилять український повітряний флот новими літаками.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Його позивиний Джус, він – льотчик винищувача МІГ-29 і боронить наше небо.

«Джус, бо не вживаю алкоголь взагалі і наші американські колеги під час навчань у 18-му році це помітили», – відповідає на запитання про свій позивний льотчик.

У жовтні 2018 року в Україні пройшли найбільші авіаційні навчання в історії України «Чисте небо-2018». Учасники – 9 країн, зокрема бойова авіація США, вперше за 20 років у нас сіли винищувачі F-15.

«Американці для нас імітували росіян і тоді в нас виходило, потім в процесі так званого неймінгу – це така церемонія, під час якої дають позивні льотним колективам у США - прийшли до спільного варіанту «Джус», який виявився актуальним, бо щоразу в барі чи на вечірках я казав: «Джус, ніяке не пиво чи горілка», – розповідає льотчик.Джус – єдиний на сьогодні пілот повітряних сил України, який офіційно має позивний. І розкриває секрет «привида Києва».

«Це ми, це наш підрозділ, наша бригада, яка з перших годин війни обороняла Київ, область, північ України, і боронимо зараз», – каже Джус.

«Від першого дня війни вони (колеги із США – Ред.) питали: «Як справи?» В такому інтенсивні вдавалося лише кидати – ми живі, все ок. Одне з типових питань від американців було: «Невже вони (росіяни – Ред.) настільки тупі? І це нам на руку, це нас рятує, бо іноді, маючи зброю, їх тактично тупі дії призводять до того, що їх задачі не виконуються і вони несуть втрати», – каже пілот.

«Коли американці вперше почули про легенду «привида Києва» – їх це настільки зачепило, що вони вигадали емблему привидів і цей шеврон почали продавати в США, збираючи кошти для нас... Це було грандіозною моральною підтримкою, і наші льотчики прониклися, ця емблема стала, практично, офіційною для нашого підрозділу, і на наших літаках ця емблема нанесена», – розповідає він.

Розповідає він і про свою трансформацію після 24 лютого. «Не сказав би, що зовсім інший, але певні блоки психологічні знімаються. Виконуючи навчальні польоти, в тебе купа обмежень – документальних, навчальних, тут в тебе не має обмежень, бо за такої війни ти просто можеш не добігти до свого літака», – переконує він.

«Від першого дня збивали і літаки, і ракети, статистику не можу озвучувати, але є нанесені позначки на наших літаках», – каже Джус.

«Катапультуватися не доводилося – це крайня межа. Слава Богу, такого не було. Але мої колеги катапультувалися і успішно, і зараз вже знову в строю... А щодо відмови - посадка з одним двигуном для нас не проблема», – розповідає пілот про труднощі, які бували.Українці в небі воюють на старих радянських МіГ-29 восьмидесятих років, винищувачах Су-27, штурмовиках Су-25 та бомбардувальниках Су-24.

«Сучасна повітряна війна – це війна цифр: дальностей, висот, кофіцієнтів, і який би ти не був герой, який би ти не був патріот – ти не можеш із залізяки витиснути більше, ніж в ній закладено... Тільки хитрощами», – переконує Джус.

Ворог використовує у війні значно сучасніші за наші винищувачі Су-30 та Су-35 двохтисячних років випуску з солідним озброєнням. Су-30 може запускати ракети на 110 кілометрів, Су-35 – на 200.

«Наші радари, які були вигадані ще 40 років тому, не дають можливості конкурувати з російськими. Російські не кращі в світі, але вони набагато кращі наших. У нас на озброєнні лише напівактивні головки самонаведення для ракет повітря-повітря, що це значить на пальцях – після пуску ракети на великій відстані я маю її супроводжувати, підсвічувати своїм радаром бортовим, аж до моменту влучання її в ціль, а в нашого ворога ракети з активною головкою самонаведення. Це значить, що він її пускає, вона летить автономно, а він в цей час може оборонятися, йти на базу. Ти летиш, супроводжуючи свою ракету по ньому, на зустріч ракети, яка летить в тебе... Це і дає відчуття, що ти камікадзе», – розповідає пілот.

Відповідає він і на запитання, чому ж Росія не змогла завоювати перевагу в повітрі, якщо у них кращі літаки і значно більше. «Вони себе дуже сильно переоцінили і недооцінили наші спроможності. Ми боронимо нашу країну, міста, сім’ї. Самі придумували тактичні прийоми, штуки, щоб обманути більш технологічного противника – це і спрацювало. Наші командири ставлять глобальну задачу, а як її виконувати, якими маршрутами, прийомами, це ми вирішуємо. В той час, як росіяни тупо виконують накази, навіть коли вони абсолютно смертельні для них», – переконує пілот.Джус каже, що нам потрібні більш сучасні літаки. «Пріоритет – на F16, це найпопулярніша платформа 4-го покоління. Він є найбільш оптимальний, бо нам треба не тільки якість, але й кількість», – каже він.

F16 – один із найвдаліших винищувачів четвертого покоління. Здатен придушувати протиповітряну оборону противника. На озброєнні в 25 країнах. Випустили понад чотири з половиною тисячі таких літаків.

«F16 набагато більший, є певним конструктором, на який можна підкидати різне обладнання, зброю. Тобто, купуючи стару платформу, на нього можна повний фарш докупити і мати сучасний літак», – пояснює боєць.

Палата представників Конгресу США схвалила фінансування підготовки українських пілотів на американських винищувачах, виділивши на це 100 млн доларів.

«Ми прийшли з американцями до того, що 3-6 місяців треба на перепідготовку льотчиків», – пояснює він.

І додає, що з отриманням таких бойових літаків війна зміниться кардинально. «Ми значно знизимо наші втрати, ми захистимо міста від постійного ракетного терору і набудемо спроможності для ефективного контрнаступу, зможемо боротися з їхніми ППО і наносити високоточні удари сучасною зброєю», – каже Джус.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---