Одні відвойовують – інші продають: в одні руки можна буде купити 10 тисяч гектарів землі

Уже з 1 січня 2024 року в Україні стартує наступний етап земельної реформи. Зокрема, він передбачає можливість купівлі 10 тисяч гектарів землі однією особою. На сьогодні одна людина може придбати максимум 100 гектарів.

Малі та середні фермери, які через війну лишилися без прибутків та інколи працюють у збиток, не мають коштів, щоб купувати землю. Є ризик того, що всю землю скуплять агрохолдинги чи олігархи. З ними конкурувати на земельному ринку малі та середні фермери просто не зможуть, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Незважаючи на війну ринок землі в Україні продовжує активно працювати. Землю продають і купують. Ринок землі в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. За два роки, тобто до 1 липня 2023 року, продали 275 157 гектарів сільськогосподарських земель. Таку інформацію повідомляли в Мінагрополітики. Зрозуміло, що під кінець 2023 року площа землі, яку розпродали, є ще більшою.

Землю і далі продаватимуть. До того ж, уже з наступного року правила гри зміняться, бо стартує другий етап земельної реформи. Якщо до цього одна особа могла придбати максимум 100 гектарів землі, то з 1 січня в одні руки можна придбати 10 тисяч гектарів землі. Окрім того, з нового року купувати землю зможуть не лише фізичні особи, а й юридичні.

Волинський фермер Олег Галасун переконаний, що на період війни ринок землі взагалі потрібно поставити на паузу.

«Сьогодні, на мій погляд, ринок землі має бути зупинений. Хоч 100 гектарів в одні руки, хоч 10 тисяч гектарів в одні руки, як планується з першого січня. Насамперед тому що в нас іде війна і права багатьох людей сильно обмежені. У мене є колеги, які хотіли би викупити паї в тих, у кого вони їх орендують. Є такі люди. Але на сьогодні вони фізично не мають змоги це зробити, оскільки воюють. Це пряме порушення прав. Значить, має бути ринок землі зупинений, принаймні до кінця війни. Але я усвідомлюю, що ця влада його не зупинить. Не для того вони його приймали, щоб сьогодні зупинити», – зазначив заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині Олег Галасун.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що нині малий і середній агробізнес перебуває в дуже складній ситуації. Через війну фермери працюють у збиток. Значна частина сільськогосподарської землі все ще замінована, а ближче лінії зіткнення фермери змушені працювати під обстрілами. Не варто забувати, що багато агропідприємств усе ще під окупацією.

Об’єктивно малий і середній агробізнес не має коштів та можливості купляти землю.

«І в цих умовах ми говоримо про те, що 10 тисяч гектарів землі продаватимуть в одні руки з 1 січня. Ми забуваємо, що кожен клаптик української землі військові відбивають тяжкими втратами, людськими жертвами. А тут іде розпродаж держави. І Міністерство аграрної політики, і профільний комітет Верховної ради мовчать. Вони фактично діють з позиції: «Нас усе влаштовує і хай усе рухається, як рухається», – прокоментував Денис Марчук.

Всеукраїнська аграрна рада ініціювала петицію до Президента України, яка за короткий термін зібрала необхідну кількість підписів. У петиції пропонують встановити, що до кінця війни та два роки після її закінчення буде діяти нині визначений ліміт продажу землі, тобто 100 гектарів на одну людину.

«Ми просимо розглянути цю петицію, тому що часу залишилося не так багато. Ми показуємо, що хочемо бути частиною Європи, то давайте на прикладі Європейського Союзу наголосимо на якійсь країні, яка може продавати 10 тисяч гектарів землі в одні руки. Напевно, немає такої», – наголосив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Читати ще: 10 тисяч гектарів в одні руки? На Волині – проти підняття ліміту на обсяг землі у власності

Із 1 січня до ринку землі допускають юридичних осіб. Зазначається, що купувати землю має право лише та юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником якої є українець. Ще один цікавий момент. Виявляється, що не обов’язково займатися сільським господарством, аби мати право придбати землю. ІТ-спеціалісти, бізнесмени з готельно-ресторанної сфери та інші також можуть скуповувати землю.

«У нас, на жаль, немає таких запобіжників, які, наприклад, є у Франції, які вказують на те, що право купувати і працювати на землі мають люди з відповідною освітою або з досвідом роботи на землі. Чи не вийде так, що люди, які піднімали аграрний сектор в Україні останніми десятиліттями, просто стануть заручниками ситуації та будуть працювати на тих, хто прийде з цими коштами? Це можуть бути люди далекі від сільського господарства. Це можуть бути люди, які потребують легалізації якихось своїх коштів», – застеріг Денис Марчук.Волинський фермер Олег Галасун додав, що нині створюють умови, щоб люди продавали землю.

«Нині, особливо у 2022-2023 роках, дуже багато орендодавців почали зменшувати орендну плату на землю через зниження нормативної оцінки, через інші фактори, через перезаключення договорів, через створення додаткових угод. Вони зменшують вартість землі в цих договорах. Це я бачив на власні очі в договорах. Це не тільки в Луцькому районі чи у Володимирському. Я бачив, коли за пай у три гектари людям платять чотири тисячі гривень. Це ніщо. І цих людей просто спонукають до продажу землі», – звернув увагу Олег Галасун.

До того ж, цього року з’явився новий податок – так зване мінімальне податкове зобов’язання. Якщо ви є власником землі, то маєте платити податок, навіть якщо цією землею не користуєтеся. А якщо ця земля перебуває в оренді, то податок платить орендар.

Читати ще: Через нове податкове зобов’язання: на Волині протестують фермери

«Спілкувався зі своїми колегами з Миколаївської області. У них – 24 гектари. Так-от їм нарахували майже 30 тисяч, при тому що рік був невдалий, ціни ніякі. Зерно, кажуть, не можуть продати. Мінімальне податкове зобов’язання ніхто не дозволяє не платити, не роблять відстрочки. Вони думають, що далі робити із землею. Це пряме спонукання, щоб люди продавали землю. А коли тебе спонукають і немає конкурентного ринку, бо ти тут не конкурент нікому, ти будеш продавати за стільки, за скільки куплять», – прокоментував Олег Галасун.

Відзначимо, що коли почалася велика війна, влада закрила від загалу кадастрову карту, приховала декларації чиновників. Усе з метою безпеки. А от ринок землі не працював усього два місяці. Уже в травні його знову відкрили. Невже війна не є причиною, щоб встановити певні запобіжники?

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---