«Об’єднання громад – це не залицяння», – заступник міністра розвитку громад та територій

5-6 березня у Києві триває Національний пресклуб «Децентралізація: що далі?» для регіональних ЗМІ. Такий інформаційний захід щодо децентралізаційної реформи Асоціація міст України проводить уже вшосте. Пресклуб організовано в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), що його реалізовує АМУ за підтримки USAID.

Одним із запрошених спікерів пресклубу став заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Він подякував АМУ за проведення заходів задля висвітлення децентралізаційних процесів, а також презентував присутнім план заходів уряду з децентралізації та реформи самоврядування.

«Питання реформи – це не тільки технічні рішення, а передусім розуміння процесів її впровадження та суспільне сприйняття, – наголосив він. – Адже не секрет, що реформи годі провести без належної інформаційної підтримки, хай як ефективно діє уряд чи парламент. Реформа, яку ми коротко називаємо децентралізацією, розпочалася давно. Потреба у її проведенні виникла з моменту ухвалення чинної Конституції, бо українська модель місцевого самоврядування не відповідає ключовим аспектам Європейської хартії місцевого самоврядування. Низка моментів, які зараз закладено в Конституції, потребує змін».

В’ячеслав Негода зазначив, що реформа місцевого самоврядування безпосередньо пов’язана з історією АМУ, яка стояла біля витоків його розбудови. «В активну фазу ця реформа вступила у 2014 році, коли почали реалізовувати відповідну концепцію місцевого самоврядування у співпраці з профільними організаціями, зокрема з АМУ, – розповів заступник міністра. – Варто зазначити, що, згідно із соціологічними дослідженнями, в 2015 році розуміння того, що потрібна реформа, було на досить низькому рівні – близько 15-16%, але наразі цей показник сягає 60%. Відмічу, що неабияка заслуга в цьому регіональних засобів масової інформації, які компетентно висвітлювали децентралізаційні процеси».

Він також наголосив на тому, що на завершення децентралізаційної реформи лишилося дуже мало часу – до місцевих виборів, які заплановано на жовтень поточного року. «Виборчий процес може стартувати вже у серпні. До того часу все має бути вирішено як мінімум на рівні законодавства», – вважає В’ячеслав Негода.

Щодо змін, які відбулися в законі про добровільне об’єднання територіальних громад, то таке об’єднання має відбуватися відповідно до перспективного плану, що його мають розробити обласні державні адміністрації, а Кабмін – затвердити. «Громадам важливо побачити себе у перспективному плані в прийнятному для них форматі. На стадії, доки його не затверджено, можна проводити перемовини з авторами перспективних планів, тобто облдержадміністраціями, та вносити коригування, – підкреслив В’ячеслав Негода. – Наразі проводити сесії, громадські слухання потреби немає. Якщо в тих чи тих громадах є консенсус, не треба на це витрачати час. У цьому процесі, який нині вже відбувається за інерцією, добре, що ми не дискутуємо щодо того, чи потрібно об’єднуватися, як це було на початках».

Окрім того, заступник міністра розвитку громад та територій сказав, що країні потрібні сильні, спроможні громади. «Процес добровільного об’єднання дав практичне розуміння і позитивних, і негативних аспектів впровадження реформи. Та політика і Міністерства, і АМУ полягає в тому, що ми підтримуємо громади, які самостійно за цей час вирішили об’єднатися, а якщо у них виникає проблема спроможності, то думаємо, в який спосіб їх можна підсилювати за рахунок інших громад, щоб вони стали базою для майбутніх більш спроможних громад, – каже В’ячеслав Негода. – Якщо ж це неможливо зробити, то в багатьох областях у нас є приклади, коли дві сусідні громади ухвалювали рішення об’єднатися. І це позитивно».

Зі слів урядовця, у Методиці формування громад критерії залишаються незмінними, змінилася тільки оцінка спроможності. По-перше, територія має бути цілісною. Другий показник – кількість дітей шкільного віку (не менш як 250) та дошкільнят (100). «Якщо це є, то в нас немає підстав таку громаду не пропускати і не вважати спроможною, – зазначив він. – Важливими показниками є кількість населення, площа території. Також ми рекомендуємо визначати індекс податкоспроможності. Для нас важливим є не механістичне об’єднання, а в першу чергу формування ефективної інфраструктури для тої чи тої громади, що дасть можливість надавати якісні послуги».

Також В’ячеслав Негода акцентував увагу на тому, що потрібно зробити цього року. «Аби завершити головний етап реформи самоврядування, потрібно зробити всього сім кроків, – підкреслив він. – Треба ухвалити закон щодо визначення територій територіальних громад та їх адміністративних центрів, який дасть можливість уряду затверджувати адміністративні центри і межі майбутніх громад на основі тих перспективних планів, які ми зараз готуємо до затвердження на всю територію України. Другий крок – ухвалення урядового акта щодо адміністративно-територіального устрою базового рівня. Третій крок – ухвалення закону щодо адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня. Якщо це буде схвалено, перед нами відкривається можливість зробити четвертий крок – ухвалити закон «Про місцеве самоврядування в Україні» у новій редакції. П’ятий крок – ухвалення нової редакції закону «Про місцеві державні адміністрації». Шостий крок – ухвалення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, а сьомий – ухвалення підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на виконання законів».

Усе це реально зробити в рамках чинної Конституції, але тоді залишиться кілька проблем, застерігає урядовець. «У підвішеному стані залишається адміністративно-територіальний устрій. Ми не можемо обійти норму Конституції, в якій зазначено, що у систему адмінтерустрою в тому числі входять село, селище, місто. Це означає, що в кожному населеному пункті треба створювати орган самоврядування, – пояснює він. – Нам потрібна конституційна легітимізація базового рівня. Це громада як жителі та як адмінтеродиниця. Чимось незрозумілим за чинної Конституції залишиться статус районних та обласних рад і адміністрацій для Європейської хартії, ми не зможемо розділити повноваження між виконавчою владою та місцевим самоврядуванням. Тому щоб потім укотре не ремонтувати Конституцію, треба побудувати її так, щоб ми не вносили до неї змін. Це реально зробити до кінця цього року».

Також В’ячеслав Негода зауважив, що у системі виконавчої влади на рівні регіонів працює в рази більше людей та задіяно ресурсів, ніж у місцевому самоврядуванні. «Цю систему також потрібно модернізувати, зробити ефективною, щоб усім було зрозуміло, навіщо потрібні ті чи ті територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, – переконаний він. – Ми маємо говорити й про систему президентсько-урядової чи парламентсько-урядової вертикалі. Хай там як, а виконавча влада має бути присутня. Однак її треба усунути від розв’язання питань, пов’язаних із місцевим самоврядуванням. Орган виконавчої влади має здійснювати нагляд за законністю всіх рішень, а не дій, які відбуваються в системі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування».

З його слів, процес об’єднання громад не може тривати нескінченно. «Адмінтерустрій у Європі формується дуже просто: ухвалюють закон і в межах територій розвивають місцеву демократію. Тоді люди самі формують ради, обирають голів, їм дають податкові та інші ресурси тощо, – пояснює урядовець. – А в нас трапляється так, що спочатку громада хоче туди, потім – туди, восени – ще кудись, а з настанням весни вона по-новому розцвітає. Так не може бути, об’єднання громад – це не залицяння. То серйозні речі, тому треба чітко визначитися щодо об’єднання, іти на вибори й у разі успіху – плідно працювати».

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---