«Обіцяють ключі від раю». Як дівчат із Криму вивозять до Сирії та віддають терористам

Нещодавно в Україну з сирійського табору Аль-Хол повернули двох українок і сімох їхніх дітей. Вони були евакуйовані звідти за допомогою українських спецслужб. Але в цьому таборі залишаються ще понад 30 українських жінок і дітей, які свого часу покинули країну слідом за своїми чоловіками, що воювали або працювали на боці «Ісламської держави».

Як відбувається вербування українців – пише Обозреватель.

Вербували, прикриваючись ісламом

Одна з тих, хто повернувся в Україну, – Аліме Аббасова. Її чоловік Наріман Аббасов зараз перебуває у в’язниці в Сирії: його звинувачують у тому, що він воював на боці ІДІЛ. Щоправда, сам чоловік у цьому не зізнається – стверджує, що просто допомагав мусульманам.

Сама Аліме в репортажі ТСН з сирійського табору зізнавалася, що поїхала до Сирії слідом за чоловіком, бо любила його. Щоправда, шкодує тепер про це.Із таборів Сирії повернули тільки двох українок з дітьми

Друга жінка родом із Криму. Вона не називає свого імені, оскільки хоче повернутися до нормального життя й більше не згадувати того, що було з нею.

Серед українок, які зараз перебувають у таборі в Сирії, найбільше якраз кримчанок, точніше – кримських татарок. Саме на півострові багато років активно діють представники різних релігійних організацій, які, прикриваючись ісламом, вербують дівчат і жінок та вивозять будувати «велику державу».

Після боїв, у яких терористів ІДІЛ розбили, більшість людей або теж гинули, або ж опинялися в жахливих умовах у таких таборах, як Аль-Хол.

Переконують «вийти заміж за воїна Аллаха»

Як розповів один із мешканців Криму, який вивчав ситуацію з вербуванням кримських татар, схожі організації існували на півострові вже багато років. У кінці 90-х на півострів ринули емісари. За його словами, до 2014 року на півострові було зареєстровано близько 48 таких організацій.Табір Аль-Хол, де опинилися зокрема й українки після розгрому «Ісламської держави»

Він згадує історію, як 2016 року в Криму пропала 16-річна дівчина Е.Р. Тоді здійнявся галас і в її зникненні звинувачували російських силовиків. Потім галас затих і з’ясувалося, що дівчина жива. Насправді її намагалися вивезти до Сирії. Її батько виявився ваххабітом ( одна з назв течії в сунітському ісламі, – ред.), а матір після розлучення з ним вийшла заміж за росіянина. Той прийняв іслам і поїхав воювати в Сирію, але незабаром там загинув.

Дівчина жила з батьком, у його будинку з’являлися якісь люди, які говорили про релігію і роздавали релігійну літературу. Незабаром дівчина зникла. Її знайшли в Краснодарі, вона вже прямувала на Кавказ з невідомими чоловіками. Але їй вдалося повернутися додому.

З’ясувалося, що під час релігійних бесід її обробляли чоловіки й жінки, давали літературу й розповідали про халіфат, мовляв, там будуть усі щасливі. Але для цього треба вийти заміж за «воїна Аллаха» і поїхати з ним до Сирії.

Зрештою ця дівчина вийшла заміж за представника якоїсь релігійної організації й ходить в нікабі (жіночий головний убір, який повністю закриває обличчя, крім очей).Серед українок у таборі багато кримчанок

Як відбувається вербування

Так із півострова зникли кілька дівчаток і дівчат віком 15-20 років. Де вони й що з ними зараз, ніхто не знає.

«Поїхали воювати в Сирію і юнаки. Їхні сім’ї не знають, чи живі вони, і чи є десь їхні могили. Тут досі багато схожих організацій, для яких не існує таких понять як батьківщина, родина, традиції, звичаї, рідна мова, культура, вони проти будь-якої національної ідентифікації.

Деякі з них діють через соцмережі. Вони збирають під свої стяги незміцнілі уми, молодь, слабких духом людей. Обіцяють їм ключі від раю, втовкмачують у голову, що в’язниця – це випробування від Аллаха, за це вони потраплять до раю. Вони будують халіфат, відреклися від своїх батьків і тільки й мріють воювати з невірними», – розповів чоловік, який захотів залишитися анонімним.

За словами співрозмовника видання, такі організації щедро фінансуються з-за кордону.

Під їхній вплив потрапили не тільки кримські татари, там багато дівчат і юнаків слов’янського походження. Приваблення нових членів до організації тут заохочується, вважається, що за це тобі в Халіфаті дадуть посаду.

«Вони дуже обережно втираються в довіру. Входять у жіночі організації, щоб проводити свою роботу. Їх послухати, так тебе там чекає казка. Люблять обирати бідних, сиріт. Все починається з благодійності: тобі приносять продукти, допомагають речами, з будівництвом. Потім запрошують на заходи, де тебе підхоплюють уже інші члени організації.

У Криму багато абсолютно світських сімей. Але їхніх дочок таким чином обробили й відвезли. Дочка одного чиновника потрапивши туди, намагалася втекти. Так на кордоні в неї відібрали маленьку дитину. І вже років 18 вона не знає, де вона і що з нею. А сиротам, малозабезпеченим, неосвіченим дівчатам і бігти-бо нікуди», – говорить анонімний співрозмовник.У таборі в Сирії залишилося багато українських жінок і дітей, які чекають повернення додому

У таборі Аль-Хол серед представниць України досить багато дівчат із Криму, які навіть до пуття не знають ні української, ні російської мови, не вміють писати й читати. Саме такі дівчата легко потрапляли в мережі ІДІЛівців.

«Ми й не помітили, як вона перевдягнулася на мусульманку»

Але не тільки в Криму діють такі вербувальники. На материковій Україні схожих історій теж вистачає. Дуже часто вербувальники обирають у жертви дівчат, які зустрічаються або виходять заміж за мусульманина, представника арабської країни.

У Харкові була історія, коли 18-річна українка зустрічалася з таким студентом, вийшла за нього заміж, народила дитину. Проте життя не складалося, він жорстоко її бив, не випускав із дому.

Одного разу в дворі, гуляючи з маленькою дитиною, дівчина познайомилася з молодою жінкою. Та розповіла, що теж одружена з мусульманином і в них все добре, вона свято шанує традиції чоловіка. Непомітно жінка почала вчити українку як слід поводитися: бути скромною, не сідати за стіл із чоловіками, бути поступливішою.

«Ми й озирнутися не встигли, як наша дочка почала носити мусульманський одяг. Щоправда, в сім’ї у них все налагодилося, вони переїхали в орендовану хорошу квартиру. Одного разу чоловік дочки обмовився, що їх хочуть відвезти до Сирії. Але ми так і не зрозуміли, що означає відвезти. А дочка сказала, що найближчим часом вони вирушать у Туреччину в подорож. Щойно ми почали бити на сполох, вони вже зникли. Дочка зателефонувала з аеропорту й тільки встигла сказати, що вони відлітають до Туреччини. Після цього зв’язок з ними обірвався», – згадує мати зниклої дівчини.

Незважаючи на всі їхні звернення в СБУ, поліцію Туреччини, дочка з зятем опинилися в Сирії. Туди їх перевезли на автобусі з десятками інших таких самих ошуканих і очманілих від мрії про «велику державу».Жінки в таборі Аль-Хол

«Вона вкрай рідко виходила на зв’язок, дзвонила з чужих номерів і дуже просила, щоб я ніколи на них не передзвонювала. З’ясувалося, що живуть вони в якомусь спільному домі, де всі жінки працюють: готують, прибирають, виховують дітей. А незабаром її чоловік загинув. І почалося пекло. Вона опинилася без засобів до існування, її знову видали заміж за бойовика, тому що самій там жити не можна. Вона народила другу дитину. Але й другий чоловік загинув. А потім почалися бомбардування. І вона зникла. Вже багато місяців ми не чули про неї нічого», – плаче мама дівчини.

Трохи пізніше матір зниклої українки з’ясувала, що вербувальниками її дочки виявилися росіянин і мешканка окупованої Донецької області. «Вербувальниця почувається прекрасно, судячи з фото – відпочиває на пляжах за кордоном. А я оплакую свою дочку та внуків», – каже жінка.

Таких історій, на жаль, дуже багато. Подібні організації не припинили свою діяльність на території України. І продовжують втягувати в свої тенета все нових і нових жертв.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---